Софiйський собор - видатна памята доби КиСЧвськоСЧ Русi
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
ипальницi в закритий боковий вiвтар.
РЖншi розписи примiщення виконанi олiйною фарбою в 20-30 р. 18 ст. Вони СФ цiнними зразками украСЧнського монументального живопису i дають уявлення про систему живописного декору цього перiоду. Оглядом пiвнiчноСЧ зовнiшньоСЧ галереСЧ закiнчуСФться екскурсiйний маршрут по Софiйському собору. Поза маршрутом залишаються другi поверхи та башти, що СЧх вiдвiдувачi можуть оглянути самостiйно.
Б А Ш Т И
Гвинтовими сходами двох башт можна пiднятися на другий поверх. Вхiд до пiвденноСЧ башти знаходиться в захiднiй частинi колишньоСЧ пiвденноСЧ зовнiшньоСЧ галереСЧ, вхiд до пiвнiчноСЧ башти - в пiвнiчнiй частинi захiдноСЧ внутрiшньоСЧ галереСЧ.
У давнину баштовими сходами пiднiмались на другий поверх (хори, або полатi) члени княжоСЧ родини i найближчi придворнi. Башти мали входи тiльки ззовнi i були цiлком iзольованi вiд примiщень першого поверху. Вхiд до пiвнiчноСЧ башти був на захiдному фасадi, вхiд до пiвденноСЧ-на пiвденному фасадi собору. Пiд час перебудови собору в 17-18 ст. обидва зовнiшнi прорiзи були замурованi, а входи до башт зробленi зсередини собору.
Стiни, склепiння, стовпи i пiдсходовi простори башт були прикрашенi фресковим розписом, бiльша частина якого збереглася до наших днiв. СвоСЧм змiстом i манерою виконання цi фрески займають особливе мiiе в системi розпису собору. Тут вiдсутнi релiгiйнi сюжети. Фрески зображають картини побуту константинопольського iмператорського i киСЧвського княжого дворiв, рiзноманiтнi iени полювання, театральнi i цирковi видовища, народнi розваги та iн.
Однак, як показали останнi дослiдження доктора iсторичних наук С.О.Висоцького, головною темою, що обСФднувала розписи обох башт, була розповiдь про важливу полiтичну i культурну подiю в життi КиСЧвськоСЧ Русi середини 10 ст.- про вiзит в столицю ВiзантiйськоСЧ iмперiСЧ Константинополь прабабки Ярослава Мудрого киСЧвськоСЧ княгинi Ольги i про зустрiч СЧСЧ з iмператором Костянтином Багрянородним.
РЖ в пiвнiчнiй, i в пiвденнiй баштах загальне розташування розписiв, СЧх композицiйна побудова i рух фiгур у кожнiй iенi передбачають огляд фресок знизу вгору, в мiру пiдйому на другий поверх.
ПРЖВНРЖЧНА БАШТА
Сучасний вхiд до пiвнiчноСЧ башти зроблено на початку 19 ст. Праворуч вiд входу, у пiдсходовому просторi СФ дверний прорiз кiнця 17 - початку 18 столiття. Первiсний вхiд до башти мiститься навпроти сучасного i закритий заскленою рамою. Косяки прорiзу прикрашенi фресковими орнаментами. Збереглись древня шиферна плита порога i двi сходинки iз залишками мозаСЧки на пiдсходинках.
Пiд час пiзнiших перебудов стародавнi гвинтовi сходи башти були закритi новими сходинками, якi не збiгалися з первiсними. Пiд час архiтектурно-археологiчних дослiджень сходам повернуто первiснi форми, своСФрiднiсть яких полягаСФ в поСФднаннi крутих сходинок з пологим пандусом. Склепiння башти пiднiмаються схiдчасто.
Фресковi розписи башти збереглися фрагментарно. Розпиiентрального стовпа майже не вцiлiв. На склепiннi башти зображенi орнаменти, грифони, восьмиконечнi хрести в медальйонах. У нижнiй частинi башти, праворуч вiд теперiшнього входу на склепiннi зображено людину з верблюдом, нижче-борцiв, тiла яких переплелися в поСФдинку. Безпосередньо над входом - iена Боротьба ряджених. Тут зображений чоловiк у маii чудовиська, який хоче заколоти вилами вусатого воСЧна, озброСФного сокирою та щитом. Поряд-фрескаПолювання на ведмедя iена динамiчна i напружена: вiдважний вершник у шоломоподiбнiй шапцi бСФ списом звiра, що напав на нього. На вершнику нарядна сорочка, оздоблена по комiру i подолу широкою тасьмою.
У нижньому регiстрi башти на стiнi була розташована велика композицiя, що складалася з кiлькох iен. Вона розповiдала про урочисту зустрiч княгинi Ольги в Константинополi. Вiд цiСФСЧ композицiСЧ вцiлiли окремi фрагменти. Нижче фрески Полювання на ведмедя частково збереглася iена РЖмператриця з почтом,справа вiд древнього входу зображений син Констянтина Багрянородного iмператор Роман на бiлому конi. Обидвi фрески - це, мабуть, фрагменти загальноСЧ композицiСЧ, що зображувала урочисту процесiю вСЧзду княгинi Ольги в Константинополь. Далi на склепiннi розмiщено два медальйони iз зображеннями лучникiв. Вище по сходах, злiва на склепiннi фреска Музикант, на якiй бачимо сидячого чоловiка, що граСФ на смичковому iнструментi.
На верхньому майданчику башти, обабiч вiкна що було пробито пiзнiше, розмiщена головна iена циклу - Княгиня Ольга на прийомi у Костянтина Багрянородного. Злiва зображено iмператора з нiмбом. Поруч два охоронцi, що озброСФнi списами i щитами. Справа вiд вiкна в центрi зображена княгиня Ольга в коронi , з-пiд якоСЧ спадаСФ на плечi прозорий плат. Поруч з княгинею - жiнки СЧСЧ почту.
На верхньому майданчику експонуСФться цiкавий будiвельний зондаж, в якому видно заповнення пазухи склепiння порожнiми керамiчними глеками-голосниками
ПРЖВДЕННА БАШТА
Нинiшнiй вхiд до башти пробито наприкiнцi 17 ст. на початку 18 ст. Трохи вище на пiвденнiй стiнi СФ зондаж кладки, який свiдчить про наявнiсть тут древнього прорiзу. Справа вiд входу невеликi дверi ведуть в пiдсходовий простiр башти, вiдокремлений вiд сходiв стiною i перетворений на окреме примiщення пiд час пiзнiших перебудов. На стiнi цього примiщення зберiгся фресковий орнамент 11 ст., який не був пошкоджений пiзнiшими реставрацiями i зберiг первiсну свiжiс