Софiйський собор - видатна памята доби КиСЧвськоСЧ Русi
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
- багатофiгурна композицiя РДвхаристiя-символiчна iена причащання апостолiв. У центрi - престол, обабiч якого стоять ангели з рипiдами. Бiля них двiчi зображено постать Христа . Вiн причащаСФ хлiбом i вином апостолiв, якi урочисто пiдходять до нього з обох бокiв. Апостоли i ангели в свiтлому вбраннi, Христос у синьому плащi i пурпурному хiтонi iз золотими складками. Малиновий престол у центрi надаСФ композицiСЧ особливоСЧ кольоровоСЧ насиченостi
Усi мозаСЧки собору виконанi на сяючому золотому фонi. РЗм притаманнi багатство барв, яскравiсть i насиченiсть тонiв.
При всiй кольоровiй рiзноманiтностi мозаСЧк переважаючими тонами СФ синiй i сiро-бiлий у поСФднаннi з пурпуровим. Кожен колiр маСФ багато вiдтiнкiв: синiй-21, зелений-34, червоно-рожевий-19, золотий-25 та iн. Це свiдчить про високий розвиток у Стародавнiй Русi скловарноСЧ справи i технiки виготовлення смальти. Всього палiтра мозаСЧк собору налiчуСФ 177 вiдтiнкiв кольорiв. Смальта виготовлена iз скла, забарвленого в рiзнi кольори додаванням солей i окислiв металiв. Зображення виконанi безпосередньо на стiнi шляхом вдавлювання у вогку штукатурку кубикiв смальти, розмiри яких у середньому близько 1 куб. см. У наборi облич часто зустрiчаються дрiбнiшi кубики - близько 0,25 куб. см. Грунт пiд мозаСЧками тришаровий, загальна товщина його 4-6 см. Крiм смальти, використано кубики з природного камiння.
Бiля кожноСЧ мозаСЧчноСЧ композицiСЧ СФ написи грецькою мовою, що пояснюють сюжет.
РЖмена мозаСЧстiв невiдомi. Однак художнi особливостi окремих зображень i способи укладання смальти дають можливiсть визначити склад бригади майстрiв у кiлькостi восьми чоловiк (не рахуючи пiдмайстрiв).
Пiд час реставрацiйних робiт мозаСЧки очищенi вiд бруду i укрiпленi в мiiях вiдшарування штукатурноСЧ основи. МозаСЧки головного купола i вiвтаря собору гармонiйно поСФднуються з фресковим розписом.
ФРЕСКИ
Фрески прикрашали у давнину всi боковi стiни споруди, галереСЧ, башти i хори. В 17 столiттi первiсний живопис пiд час ремонту частково оновлювався клейовою фарбою. На рубежi 17-18 ст. древнi фрески, на той час пошкодженi, були поштукатуренi й забiленi. У 18 ст. на первiсному стiнописi були зробленi новi олiйнi зображення, що вiдповiдали вимогам епохи. В серединi 19 ст. фрески були розчищенi з-пiд розпису 18 ст. i знову закритi олiйним живописом, який не вiдзначався художньою цiннiстю, хоча сюжети його в основному повторювали iконографiчну схему стародавнiх фресок, якi збереглися на той час.
У процесi реставрацiйних робiт фрески 11 ст. розчищено з-пiд пiзнiших нашарувань, укрiплено мiiя вiдшарування фресковоСЧ штукатурки. Пiзнiй живопис залишено в мiiях, де фрески втрачено, для збереження СФдностi стiнописного ансамблю собору. В окремих мiiях збереглися композицiСЧ 17 i 18 столiть.
До системи фрескового розпису входять багатофiгурнi iени, зображення святих на повний зрiст, напiвфiгури святих, численнi орнаменти.
У центральному пiдкупольному просторi бачимо багатофiгурнi СФвангельськi iени розповiдного характеру - про дiяння i жертву Христа, про поширення християнського вiровчення. У давнину композицiСЧ розмiщувались в хронологiчнiй послiдовностi по колу, злiва на право, зверху вниз трьома регiстрами.
Початковi iени циклу були змальованi на склепiннi трансепту i захiдноСЧ частини центрального нефа. Жодна з фресок верхнього регiстра не збереглася до наших днiв.
iени середнього регiстра розмiщенi пiд склепiнням над потрiйними аркадами i починаються в пiвнiчнiй частинi трансепту двома композицiями - Зречення Петра i Христос перед КаСЧафою. Далi розповiдь переходить на пiвденну частину трансепту, де розмiщена композицiя Розпяття. Решта фресок середнього регiстра не збереглися.
Фрески нижнього регiстра розмiщенi над восьмигранними стовпами трансепту. На пiвнiчнiй стiнi збереглися iени Зiшестя Христа в пекло i Явлiння Христа жонам-мироносицям, на пiвденнiй - Увiрування Хоми i Вiдiслання учнiв на проповiдь. Поряд з останньою композицiСФю на сумiжнiй стiнi бачимо заключну iену всього СФвангельського циклу - Зiшестя святого духа.
Особливу цiннiсть серед фресок Софiйського собору становить груповий портрет родини Ярослава Мудрого. Композицiя мiстилась на пiвнiчнiй, захiднiй i пiвденнiй стiнах головного нефа. Про центральну частину цiСФСЧ композицiСЧ, розмiщену на захiднiй стiнi, яка не збереглася, вiдомо з малюнка Абрагама ван Вестфальда 1651 року. На малюнку зображенi Ярослав Мудрий з макетом Софiйського собору в руцi, дружина Ярослава княгиня РЖрина. Вони йдуть до постатi Христа, бiля якого, можливо, стояли князь Володимир i Ольга - основоположники християнства на Русi. За Ярославом та РЖриною в урочистiй процесiСЧ йшли СЧхнi сини й дочки. Вiд цiСФСЧ великоСЧ композицiСЧ збереглися чотири фiгури на пiвденнiй стiнi центрального нефа i двi - на пiвнiчнiй.
Фреска дуже потерпiла пiд час реставрацiСЧ 19 ст. На пiвденнiй стiнi зверху фрески олiСФю були змальованi постатi великомучениць, на пiвнiчнiй стiнi-святих. Розчистку цих фресок здiйснено пiсля органiзацiСЧ Софiйського заповiдника в 1934-1935 роках. На пiвнiчнiй стiнi, крiм фрески, видно три постатi, змальованi в 18 столiттi, i голову святого у 19 столiттi.
Та обставина, що фрескова композицiя погано збереглась, i вiдсутнiсть первiсних написiв утруднюють реконструкцiю всiСФСЧ iени i визначення кожноСЧ з фiгур. Хоч чотири постатi н