Соната С. ПрокофтАШСФва в контекстi його вiолончельноСЧ творчостi
Дипломная работа - Разное
Другие дипломы по предмету Разное
?обота з видатними виконавцями (головне з Мстиславом Ростроповичем), творче осмислення СЧхнiх порад. Блискучий розвиток вiолончельного стилю композитора особливо вiдчутний при розглядi переробки Першого вiолончельного концерту в Симфонiю-концерт.д.ля вiолончельного мистецтва iнструментальний стиль ПрокофСФва цiкавий не тiльки в планi нових технiчних досягнень, але й, що важливiше, своСЧм багатим образним наповненням.
Музика ПрокофСФва вплинула на подальший розвиток вiолончельноСЧ творчостi багатьма своСЧми особливостями - багатою та незвичною для цiСФСЧ жанровоСЧ групи образнiстю, новаторським розвитком та драматургiчною насиченiстю жанрiв вiолончельного концерту та ансамблевоСЧ сонати, виявленням нових виразових можливостей iнструменту. Тим бiльший вклад ПрокофСФва у вiолончельну творчiсть, що в ХРЖХ столiттi концертний репертуар для вiолончелi був бiльше нiж скромний, СЧСЧ почали сприймати як суто оркестровий iнструмент, композитори нiби не зауважували неймовiрноСЧ краси та глибини звучання вiолончелi. До ПрокофСФва вiолончельний концерт розвивався (в ХРЖХ столiттi) як жанр переважно з лiричною та лiрико-драматургiчною образнiстю.
Жанр ансамблевоСЧ вiолончельноСЧ сонати навiть в творчостi видатних композиторiв був представлений творами переважно другорядними для СЧх творчого вигляду. Соната ор.119 ПрокофСФва вiдрiзняСФться своСФю неповторною сонячнiстю, глибиною свiтлоСЧ лiрики, епiчною простотою, наповненим свiтосприйняттям.
Поштовхом для подальшого розвитку жанру вiолончельного концерту було створення СимфонiСЧ-концерту, який виключно широко розкриваСФ межi музичноСЧ образностi.
Досягнення композитора у симфонiзацiСЧ жанру отримали своСФрiдне продовження. В першу чергу згадаСФмо Перший вiолончельний концерт Шостаковича (1959). Сам композитор писав: "Першим поштовхом для його створення стало ознайомлення з СимфонiСФю-концертом для вiолончелi з оркестром Сергiя ПрокофСФва. Твiр цей дуже зацiкавив мене i викликав бажання спробувати своСЧ сили в цьому жанрi". Такi ж якостi СимфонiСЧ-концерту, як своСФрiднiсть поСФднання рiзноманiтних iнтонацiй, новаторська драматургiя розвитку iнструментального циклу, отримують подальший розвиток в Другому вiолончельному концертi Шостаковича (1966).
В СимфонiСЧ-концертi еволюцiя жанру вiдбилася не тiльки в новаторськiй та драматургiчно продуманiй вiртуозностi, але й у смiливому та тонкому тлумаченнi спiввiдношення солюючого iнструменту з оркестром. Чисельнi епiзоди камерного звучання та рiзноманiтнi туттi великого складу спiвставленi в багатоплановому розвитку.
ВеликоСЧ популярностi набув тип концерту-симфонiСЧ, що розкривав гостроконфлiктний чи трагедiйний змiст. Величезнi розмiри симфонiчного розвитку поСФднуються в ньому з рiзкими образними контрастами. Сольна партiя вiртуозна, але СЧСЧ вiртуознiсть СФ одним з елементiв розкриття образу. Для музичноСЧ драматургiСЧ характернi iнструментальнi монологи-роздуми, якi поСФднують мелодичну виразнiсть з декламацiйним викладом.
Велику роль в пробудженнi композиторського iнтересу до вiолончелi, а в значнiй мiрi i в направленостi багатьох творчих пошукiв, вiдiграли вiолончельнi твори ПрокофСФва. Як i iншi жанри його музики, вiолончельна творчiсть отримала широке визнання завдяки своСЧм високим якостям - образнiй яскравостi, глибинi, здатностi хвилювати широку аудиторiю, високiй точностi художнього втiлення. Саме в цьому незмiнна сила та дiСФвiсть чудових творiв великого митця.
Список лiтератури
1.Блок В. Виолончельное творчество Прокофьева: Исследование / Ред. Т. Коровина. - М.: Музыка, 1973. - 183 с.
2.Блок В. Об эволюции стиля и о некоторых особенностях творческого метода С. Прокофьева (На примере работы над симфонией-концертом, соч.126) // музыка и современность: Сборник статей / Сост. Т.А. Лебедева. - М.: Музгиз, 1962. - С.104-148.
3.Блок В. Основные особенности имитационной и остинатной полифонии в инструментальном творчестве Прокофьева // С.С. Прокофьев. Статьи и исследования / Ред.В. Блок и Ю. Рагс. - М.: Музыка, 1972. - С.259-291.
4.Гинзбург Л. Камерная музыка в современной музыкальной практике // Камерный ансамбль / Ред. и сост. Х. Аджемов. - М.: Музыка, 1979. - С.160-167.
5.Денисов Э. Сонатная форма в творчестве Прокофьева // С.С. Прокофьев. Статьи и исследования / Ред. В. Блок и Ю. Рагс. - М.: музика, 1972. - С.165-184.
6.Нестьев И. Жизнь Сергея Прокофьева: Монография / Ред. И. Прудникова. - М.: Советский композитор, 1973. - 663 с.
7.Прокофьев С.С. Автобиография / Ред. М.Г. Козлова. - М.: Советский композитор, 1982. - 600 с.
8.Прокофьев С.С. Материалы, документы, воспоминания / Сост. и ред. С.И. Шлифистейн. - М.: ГМИ, 1956. - 468 с. + 24 л.
9.Скудина Г.С. С.С. Прокофьев // Советская музыкальная литература / Ред. М. Пекелис. - Вып.
10.Слонимский С. Черты симфонизма С. Прокофьэва // Музыка и современность: Сборник статей / Сост. Т.А. Лебедева. - М.: Музгиз, 1962. - С.57-103.
11.Черты стиля С. Прокофьева: Сборник теоретических статей / Сост. и ред. Л. Бергер. - М.: Сов. Комп., 1962. - 316 с.
Рецензiя
На дипломний реферат на здобуття освiтньо-квалiфiкацiйного рiвня тАЮбакалавр, студентки IV курсу оркестрового факультету
ЛьвiвськоСЧ державноСЧ музичноСЧ академiСЧ iм. М.В. Лисенка
ВербовоСЧ Ольги ЮрiСЧвни
Дипломний реферат ВербовоСЧ Ольги ЮрiСЧвни поданий на 32 сторiнках машинопису, складаСФться з пяти частин, доповнений нотними прикладами. В ньому розглядаСФться вiолончельна творчiсть С. ПрокофСФва.
Велику увагу в рефератi придiлено Сонатi ор.119 для вiолончелi i фортепiано. Поданий детальний ан