Банкiвськi операцiСЧ з пластиковими картками
Дипломная работа - Банковское дело
Другие дипломы по предмету Банковское дело
?а комерцiйних банкiв УкраСЧни, що знайшло своСФ вiдображення у законах тАЬПро банки i банкiвську дiяльнiстьтАЭ, тАЬПро Нацiональний банк УкраСЧнитАЭ, "Про платiжнi системи та переказ грошей в УкраСЧнi", Положення про порядок емiсiСЧ платiжних карток i здiйснення операцiй з СЧх застосування вiд 27 серпня 2001 року №367, зареСФстрованого в Мiнiстерствi юстицiСЧ УкраСЧни 15.11.2001 за №954/6145; РЖнструкцiя про перемiщення валюти УкраСЧни, iноземноСЧ валюти, банкiвських металiв, платiжних документiв, iнших банкiвських документiв i платiжних карток через митний кордон УкраСЧни, затвердженоСЧ Постановою Правлiння НБУ вiд 12.07.2000 року №283; iнших законодавчих актiв УкраСЧни та нормативно-правових актiв НБУ.
На вирiшення цiСФСЧ проблеми спрямованi дослiдження В.Ющенка, С.Цокола, РЖ.Новака, В.Страхарчука, РЖ.Рогача, М.Сендзюка, В.Антонюка, РЖ.Дорошенка, А.Савченка, О.Брегеди, П.РЖванова, Ю.Стрельченка, Н.Шульги, О.СокольськоСЧ, В.Кравця, О. МахаСФвоСЧ та iнших.
Впровадження пропозицiй та рекомендацiй, наданих в роботi, дозволить покращити роботу банкiв по запровадженню операцiй з пластиковими картками.
Роздiл 1. Свiтова практика використання платiжних карток як кредитно-розрахункового iнструменту та особливостi СЧх запровадження в УкраСЧнi
1.1 РЖсторичний аспект виникнення i розвитку ринку банкiвських платiжних карток
Розрахунки з використанням готiвкових коштiв дуже дорого обходяться державним та комерцiйним фiнансовим установам. Випуск в обiг нових купюр, обмiн старих, великi обсяги готiвки, утримання персоналу, все це СФ великим тягарем для економiки краСЧни. Одним iз можливих та перспективних способiв вирiшення проблеми зменшення обсягiв готiвкового обiгу СФ створення ефективноСЧ автоматизованоСЧ системи безготiвкових розрахункiв. За експертними оцiнками, така система зможе забезпечити скорочення приблизно на одну третину готiвкового обiгу в УкраСЧнi.
Час появи банкiвських пластикових карток в певнiй ступенi СФ спiрним питанням. Вперше пластиковi картки, тодi ще правда паперовi, запровадили у 1914 роцi деякi американськi крамницi. Вони видавали СЧх своСЧм постiйним вiдвiдувачам, якi були гiднi такоСЧ довiри. То були власне кредитнi картки з рельСФфно витиснутими на них iмям та адресою клiСФнта. Продавцi за допомгою копiювального паперу могли швидко занести данi про клiСФнта у касовi книги. Усвiдомивши, що загальна мережа карткового обслуговування збiльшить клiСФнтуру кожного з торговельних пiдприСФмств, власники майже тисячи крамниць та iнших торговельних закладiв у 1936 роцi погодились у такий спосiб кредитувати спiльних клiСФнтiв.
З середини ХХ столiття починають зявлятися автоматизованi системи розрахункiв за допомогою спецiальних банкiвських карток. Першу банкiвську кредитну картку випустив в 1951 роцi Franklin National Bank. За ним послiдували i iншi. В другiй половинi 50-х рокiв ряд крупних банкiв: Bank of America, Chase Manhattan i Marine Midland Trust, ввели в обiг власнi кредитнi картки. Bank of America, використовуючи мережу своСЧх вiддiлень, змiг забезпечити умови найбiльш широкого прийому своСЧх кредитних карток. Невеликi банки, якi не витримали конкуренцiСЧ на ринку пластикових карток, приСФднались до його системи. В 1966 роцi Bank of America почав надавати лiцензiСЧ на свою систему як в США, так i в iнших краСЧнах. Однак форми контролю, якi використовувались цiСФю системою не влаштовували банки, якi прагнули автономностi i самостiйностi в операцiях з картками. Крiм того, незадоволення викликало ще й те, що iмя СЧх основного конкурента стояло на всiх картках системи. Це призвело до того, що в 1970 роцi Bank of America змушений був передати операцiСЧ з кредитними картками компанiСЧ National Bank Americard, Inc.(NBI), в якiй вiн став одним iз членiв. В 1977 роцi NBI отримала назву VISA USA Inc., а в кiнцi - VISA International. Сьогоднi VISA обСФднуСФ бiльш 25000 банкiв, а СЧСЧ картка - найрозповсюдженiша в свiтi. Люди, якi створили цю нову картку i систему СЧСЧ пiдтримки, спочатку не сумнiвались, що зустрiнуть всебiчне визнання. Але навiть в таких умовах важко собi уявити, що вони передбачили той вплив, який банкiвськi картки зробили всього за декiлька рокiв [96].
Система Bank Americard виникла у досить вузькому колi власникiв карток i торгiвцiв. Швидкий рiст кiлькостi споживачiв, якi використовували картки, i торгiвцiв, якi визнавали СЧх засобом оплати, в наступнi роки мiг би перевищити бачення найсмiливiшого фантазера. Бiльше 20 мiльйонiв споживачiв в США користувалися в 1970 роцi картками Банк Америккард. До кiнця 1980 року число банкiвських карток перевищило 73 млн., а число вiдкритих рахункiв Visa складало 150 млн. з загальним обСФмом продаж в 171 млрд.дол. в кiнцi 1991 року.
В 1967 роцi в США з декiлькох регiональних асоцiацiй, що випускали власнi картки, виникла компанiя Interbank Card Association, отримавша пiзнiше назву MasterCard International i яка СФ зараз одним з лiдерiв свiтового карткового бiзнесу. До 1970 року членами системи Master Charge було бiльш як 5000 фiнансових установ, якi обслуговували приблизно 36 мiльйонiв власних карток. Оскiльки органiзацiя стала транснацiональною, асоцiацiя була в 1979 роцi перейменована в Master Card.
В 1980 роцi число карток Master Card, якi були в обiгу в США, зросло до 55 млн., а до кiнця 1990 року 90 млн. одиниць. В перiод мiж 1980 i 1991 роком загальний обсяг покупок по системi MasterCard зрiс з 10,4 млрд. до майже 99 млрд.дол.
Паралельно з нею в США (а потiм i в усьому свiтi) почала дiяти система, що випустила першу картку з пластику - American Express [96].
Як VISA, так i MasterCard з моменту встановлення прийняли рiшення не допускати подвiйного членства для банкiв-учасникiв. Однак, загострення конкуренцiСЧ