Системи стабiлiзацiСЧ поля зору сучасних танкових прицiлiв
Дипломная работа - Компьютеры, программирование
Другие дипломы по предмету Компьютеры, программирование
вуСФться як
де - квадрат модуля АФЧХ системи за зовнiшнiм збуренням.
Як правило, спектральну щiльнiсть S?? (?) похибки стабiлiзацiСЧ знаходять графоаналiтичним методом. Порядок розрахункiв при цьому такий:
визначають амплiтудно-фазочастотну характеристику АФЧХ, використовуючи передавальну функцiю Wу (р) стабiлiзатора, i замiнюють у нiй оператор р на уявну змiнну j?:
Wу (р) >= P (?) + Q (?),
де P (?), Q (?) - дiйсна та уявна частини АФЧХ;
обчислюють квадрат модуля АФЧХ за СЧСЧ дiйсною та уявною частинами:
= P2 (?) + Q2 (?),
i, задаючись частотами ? вiд 0 до ?, будують графiк = F (?) (рис.13, б);
знаходять у спецiальному довiднику графiк Sy (?) спектральноСЧ щiльностi потрiбного збурювального впливу. Такi спектральнi щiльностi СФ результатом обробки на ЕОМ реалiзацiй збурювальних впливiв, що отримуються експериментально для найбiльш iмовiрних трас бойового застосування танкiв;
накладають графiк Sy (?) на графiк , як показано на рис.13, б;
перемножуючи однойменнi ординати Sy (?i) та на кожнiй iз частот ?i, отримують графiк спектральноСЧ щiльностi S?? (?) похибки стабiлiзацiСЧ;
знаходять середнСФ квадратичне значення похибки стабiлiзацiСЧ
де значення визначаСФться планiметруванням площi, обмеженоСЧ кривою спектральноСЧ щiльностi S?? (?) та вiссю абiис;
якщо похибка не вiдповiдаСФ вимогам технiчних умов, проводять коригування параметрiв стабiлiзаторiв танкового озброСФння та лiнiСЧ прицiлювання.
2.1.2 Силова стабiлiзацiя поля зору
Структурна схема силового СПЗ наведена на рис.13. Основою СПЗ СФ структурна схема тристепеневий гiроскоп. Зв'язок гiроскопа з верхнiм дзеркалом урахований безiнерцiйною ланкою з передавальним коефiцiСФнтом 1/2.
Як вихiдний сигнал розглядаСФмо кут аВДз повороту дзеркала приладу спостереження.
Рис.13. Структурна схема силового стабiлiзатора поля зору.
В iдеалi (абсолютно точному СПЗ) кут повороту дзеркала повинен дорiвнювати половинi кута ?0 коливань його основи: аВДз = ?0/2. Проте у реальних умовах на рамки гiроскопа дiють збурювальнi моменти Мх, Му, внаслiдок чого зовнiшня рамка змiнюватиме своСФ первинне положення на довжину кута а, вносячи тим самим деяку похибку у роботу СПЗ: аВДз = (а+?0) /2,де а - вiдхилення зовнiшньоСЧ рамки гiроскопа вiд заданого положення. Моменти Мх, Му, що дiють на рамки гiроскопа, визначаються, як
правило, тертям у СЧх опорах, статичною i динамiчною неврiвноваженiстю карданових пiдвiсiв:
де Мтрx, Мтру - моменти тертя в опорах рамок; Мнх, Мну - динамiчнi моменти незрiвноваженостi рамок; Мнх', Мну' - статичнi моменти незрiвноваженостi рамок.
Формування моментiв тертя та динамiчноСЧ незрiвноваженостi визначаються роботою СПЗ на рухливiй основi, тобто кутовими i лiнiйними коливаннями корпусу танка. Розкриваючи значення складових моментiв Мх, Му для стабiлiзатора поля зору у вертикальнiй площинi, маСФмо:
де lнQн - неврiвноваженiсть карданова пiдвiсу;
р?0 - швидкiсть коливань основи у вертикальнiй площинi;
р?к - швидкiсть коливань основи у горизонтальнiй площинi;
аz - вертикальнi лiнiйнi прискорення; ах - горизонтальнi лiнiйнi прискорення.
Беручи до уваги передавальнi функцiСЧ СПЗ за кожним iз збурювальних моментiв, знаходимо помилку гiроскопiчного задавача:
Вiдзначимо, що моменти неврiвноваженостi Мнх, Мну дiють на рамки гiроскопа постiйно, викликаючи зростаюче уведення (вiдхилення) дзеркала приладу спостереження. Швидкiсть такого уведення може перiодично усуватись навiдником.
Кутовi вiдхилення зовнiшньоСЧ рамки, що залежать вiд кутових ?0, ?к та лiнiйних аz, ах коливань основи, СФ випадковими функцiями часу i визначають власне помилку гiроскопа-задавача, а отже, i СПЗ у цiлому.
Знання спектральних щiльностi кутових коливань та лiнiйних прискорень дозволяСФ знайти iмовiрнiснi характеристики кожноСЧ iз складових помилки СПЗ, а за ними визначити середньоквадратичне значення сумарноСЧ помилки стабiлiзатора:
2.2 Дослiдження двоплощинних стабiлiзаторiв поля зору сучасних танкових прицiлiв на основi електромеханiчних гiроскопiв
Стабiлiзатори лiнiСЧ прицiлювання силового типу, одно - i двоплощиннi. широко застосовуються в прицiлах, якi встановлюються на вiтчизняних танках рiзноманiтних марок i модифiкацiй. Так, наприклад, одноплощиннi стабiлiзатори стоять у прицiлi ТПД 2-49, ТПДК-1, якi встановлюються на танки Т-64А, Т-72.
З появою рiзноманiтноСЧ протитанковоСЧ зброСЧ та високоточних комплексiв керованого озброСФння з'явилась необхiднiсть у бiльш точному наведеннi i утриманнi центральноСЧ прицiльноСЧ марки на цiлi. Одно площинна стабiлiзацiя поля зору цього не забезпечувала i в прицiлах, пристосованих для стрiльби артилерiйськими i керованими снарядами були встановленi двоплощиннi сило