Системи стабiлiзацiСЧ поля зору сучасних танкових прицiлiв
Дипломная работа - Компьютеры, программирование
Другие дипломы по предмету Компьютеры, программирование
Вµння встановлено на стабiлiзованому озброСФннi, то перерви спостереження, крiм того, зумовленi стопорiнням озброСФння на корпус пiсля пострiлу.
танковий прицiл електромеханiчний гiроскоп
Тривалiсть перерв спостереження може бути оцiнена вiдносним часом перерв:
де ?пс - вiдносний час перерв спостереження;
tис - час перерв спостереження;
t? - сумарний час спостереження.
Вплив швидкостi руху об'СФкта на час перерв спостереження показано на рис.2. На середнiх швидкостях руху та за вiдсутностi стабiлiзацiСЧ поля зору (крива 1) приладу спостереження вiдносний час перерв може досягати ?пс=0,3.0,4.
Полiпшення умов бачення з машин, що рухаються, скорочення часу перерв спостереження, пошуку та розпiзнавання цiлей досягаСФться введенням до складу ККО систем стабiлiзацiСЧ поля зору СПЗ приладiв спостереження (крива 2).
Рис.2. Вплив швидкостi руху на час перерв спостереження:
- поле зору не стабiлiзовано; 2 - поле зору стабiлiзовано.
1.2 Просторовi коливання об'СФкта регулювання та СЧх вплив на точнiсть систем стабiлiзацiСЧ
Основна причина побудови стабiлiзаторiв поля зору в бронеоб'СФктах СФ зовнiшнi збурення у виглядi просторових коливань [15]. Вони впливають на точнiсть систем стабiлiзацiСЧ, погiршують умови знаходження цiлей i ведення стрiльби з ходу, СФ основною причиною розсiювання снарядiв i куль за напрямком стрiльби. Розглянемо класифiкацiю коливань об'СФкта регулювання по площинах, в яких вони виникають та СЧх вплив на систему стабiлiзацiСЧ.
Пiд час ведення бойових дiй на середньо пересiченiй мiiевостi, пiд час стрiльби з ходу корпус танка зазнаСФ коливання в просторi. Коливання корпусу обумовленi нерiвностями мiiевостi, по яких рухаСФться танк, i залежать вiд швидкостi руху, динамiчних властивостей пiдвiски, характеру зчеплення гусениць з ТСрунтом i цiлого ряду iнших факторiв. Корпус об'СФкта, що рухаСФться, здiйснюСФ складнi просторовi рухи, якi можливо розглянути як сполучення лiнiйного перемiщення й обертання навколо деякого центру [15].
Як iнерцiйна система координат пiд час аналiзу руху навколо деякого центру як правило приймаСФться система координат X, У, Z, яка СФ нерухомою вiдносно землi. Координатнi системи корпусу, башти i гармати позначенi вiдповiдними iндексами к, б, г i показана на рис.3.
Рис.3. Координатнi системи корпусу, башти i гармати.
У першому наближеннi складне перемiщення корпусу в просторi прийнято розглядати як суму трьох лiнiйних та трьох кутових перемiщень. Лiнiйнi перемiщення вздовж осей X, Y, Z визначають миттСФве положення корпусу, його центру коливань Ок в iнерцiйнiй системi координат Хк, Yк, Zк. Змiннi складовi цих перемiщень називаються вiдповiдно поперечними (х - коливання), поздовжнiми (y - коливання), вертикальними (z - коливання) лiнiйними коливаннями.
Кутовi коливання корпусу, якi вiдбуваються вiдносно осi Хк у площинi YкОкZк, називаються поздовжнiми кутовими коливаннями (? - коливання), а коливання вiдносно осi Yк у площинi ZкОкXк називаються поперечними кутовими коливаннями (? - коливання). Як лiнiйнi, так i кутовi коливання корпусу об'СФкта, який рухаСФться, СФ випадковими процесами i характеризуються середнiми значеннями амплiтуди, швидкостi, прискорень i частоти. Параметри лiнiйних i кутових коливань кожного типу бронеоб'СФкта визначаються експериментально для кожноСЧ ймовiрноСЧ умови руху. Результати експериментальних випробувань обробляються на основi методiв теорiСЧ ймовiрностi i статичноСЧ динамiки i видаються у виглядi середнiх параметрiв та частотних характеристик.
Повздовжнi кутовi коливання корпусу (рис.4) в основному визначаються профiлем мiiевостi, якою рухаСФться танк, швидкiстю i плавнiстю руху, а також динамiчними властивостями пiдвiски.
Поздовжньо-кутовi коливання погiршують умови спостереження, збiльшують час виявлення цiлей, збiльшують похибки наведення цiлей i СФ основною причиною розсiювання снарядiв i куль по дальностi.
Зi збiльшенням швидкостi руху амплiтуда поздовжнiх кутових коливань спочатку зростаСФ, а потiм зменшуСФться. Для багатьох танкiв i iнших бронеоб'СФктiв найбiльше значення амплiтуд поздовжнiх кутових коливань маСФ мiiе при швидкостi 20 - 28 км. РЖнтенсивнiсть поздовжнiх кутових коливань впливаСФ в першу чергу на точнiсть системи стабiлiзацiСЧ у вертикальнiй площинi.
Рис.4. Поздовжнi кутовi коливання (? - коливання).
СереднСФ значення поздовжнiх, поперечних i горизонтальних кутових коливань серiйних зразкiв бронетанкового озброСФння наведенi в табл.1.
Таблиця 1
Середнi значення повздовжнiх коливань
Види коливань Кутовi коливанняЛiнiйнi прискоренняамплiтудашвидкiстьчастотаПовздовжнi?k2,5? ?k8,25f?k1,1?y1,4Поперечнi?k1,8? ?k6,3f?k0,8?x0,4Горизонтальнi?k1,2? ?k1,6f?k0,6?z0,82
Середнi параметри коливання корпусу танкiв визначенi пiд час руху по середньо-пересiчнiй мiiевостi зi швидкiстю 1 - 20 км/год. Горизонтальнi коливання корпусу зумовленi перiодичними змiнами напрямку руху (низькочастотна складова), а також нерiвномiрнiстю натягу гусеницi, стан поверхнi, дорожнiми умовами на трасi руху бронеоб'СФкта (високочастотна складова). Характер горизонтальних кутових коливань у значнiй мiрi залежить вiд досвiду i майстерностi механiка-водiя.
Горизонтальнi кутовi коливання (рис.5), як i поздовжнi погiршують умови знаходження цiлей i ведення стрiльби з ходу, та СФ основною причиною розсiювання снаря