Розвиток ринку страхових послуг в УкраСЧнi
Дипломная работа - Банковское дело
Другие дипломы по предмету Банковское дело
регулювання i нагляду за дiяльнiстю учасникiв страхового ринку з метою захисту iнтересiв споживачiв страхових послуг за такими напрямами:
- удосконалення системи лiцензування страховоСЧ дiяльностi, а також запровадження лiцензування перестраховоСЧ дiяльностi;
- запобiгання неплатоспроможностi (банкрутству) страховикiв;
- здiйснення послiдовного переходу ДержавноСЧ комiсiСЧ з регулювання ринкiв фiнансових послуг до пруденцiйного нагляду;
- впровадження нових iнформацiйних технологiй з управлiння страховою дiяльнiстю та звiтностi учасникiв страхового ринку в електроннiй формi;
- запровадження консолiдованого нагляду за дiяльнiстю страховикiв, що входять до фiнансових груп;
- удосконалення нормативно-правовоСЧ бази з регулювання та нагляду за формуванням i розмiщенням страхових резервiв;
- формування сприятливих умов для розвитку страхового посередництва;
- розвиток систем внутрiшнього контролю за дiяльнiстю страховикiв та сприяння становленню прозороСЧ системи корпоративного управлiння.
Формування стабiльного страхового ринку потребуСФ обСФктивного iнформування всiх його учасникiв про основнi умови, вимоги та ризики у процесi СЧх дiяльностi. Для пiдвищення рiвня страховоСЧ культури населення необхiдно забезпечити прозорiсть дiяльностi учасникiв страхового ринку та запровадити програми iнформування населення через засоби масовоСЧ iнформацiСЧ про стан та перспективи страхового ринку, переваги отримання страхових послуг.
Для подальшого розвитку страхового ринку та запобiгання необТСрунтованому витоку коштiв за кордон необхiдно змiцнити нацiональний перестрахувальний ринок i вдосконалити нагляд за перестраховою дiяльнiстю.
РЖнтеграцiя страхового ринку УкраСЧни в мiжнароднi ринки фiнансових послуг потребуСФ пiдвищення конкурентоспроможностi нацiональних страховикiв, поетапного впровадження мiжнародних стандартiв бухгалтерського облiку та фiнансовоСЧ звiтностi. З метою захисту нацiонального страхового ринку держава здiйснюватиме заходи поетапного та зваженого допуску на ринок фiлiй iноземних страховикiв вiдповiдно до мiжнародних договорiв УкраСЧни, створюватиме умови для забезпечення взаСФмообмiну iнформацiСФю мiж Державною комiсiСФю з регулювання ринкiв фiнансових послуг та органами страхового нагляду iнших краСЧн про дiяльнiсть страховикiв, СЧх фiлiй, страхових посередникiв та страхових груп (страхових холдингiв).
Стимулювання розвитку страхового ринку потребуСФ удосконалення системи оподаткування страховоСЧ дiяльностi (перестрахування).
Розвиток страхового ринку вимагаСФ забезпечення його достатньою кiлькiстю квалiфiкованих працiвникiв. Для цього необхiдно створити систему фаховоСЧ пiдготовки i сертифiкацiСЧ фахiвцiв iз страхування та системи пiдвищення СЧх квалiфiкацiСЧ, а також забезпечити державну пiдтримку проведенню науково-дослiдних робiт у сферi страхування та пiдготовцi фахiвцiв для страхового ринку. ПотребуСФ подальшого розвитку актуарна дiяльнiсть та створення в УкраСЧнi системи пiдготовки та сертифiкацiСЧ актуарiСЧв.
Перший спецiальний нормативний акт, що регламентуСФ страхування, був прийнятий тiльки в 1993р. Навряд чи можна говорити про яку-небудь його iстотну роль i пiддавати серйозному аналiзу, тим бiльше, це був навiть не закон, а Декрет Кабiнету Мiнiстрiв тАЬПро страхуваннятАЭ, хоч i мав статус законодавчого акта. Положення урядового Декрету були дуже узагальненими i викликали набагато бiльше питань, нiж давали вiдповiдей на актуальнi питання в роботi починаючих украСЧнських страховикiв. Правова недосконалiсть Декрету призвела до того, що на вiтчизняному страховому ринку, немов гриби пiсля дощу, зявилася маса страхових фiрм рiзного калiбру. Вiдповiдно до Декрету, створити подiбну фiрму було вкрай просто. Для цього всього-на-всього слiд було зареСФструвати фiрму в органiзацiйно-правовiй формi хоча б ТОВ, а також внести в статутний фонд 5000 дол. США. При цьому, у випадку настання страхових ризикiв цих грошей не вистачило б навiть на те, щоб узяти на себе ризик по страхуванню одного автомобiля. Вимоги до резервного страхового фонду були дуже лiберальними i були спрямованi явно не в захист прав споживача. До 1996р. число страховикiв на УкраСЧнi досягло 800. Правда, СЧхнi сумарнi активи ледь дотягали до активiв Держстраху УРСР навiть кiнця 80-х рр.. Отже, i довiра з боку громадян до таких страховикiв було вкрай низькою.
Так i розвивався страховий ринок УкраСЧни в першi роки свого зародження: стихiйно, намагаючись перерозподiлити залишки радянських страхових фондiв, дорватися до державних замовлень i за рахунок цього вижити в умовах вельми сильноСЧ конкуренцiСЧ.
Прийняття в 1996р. Закону тАЬПро страхуваннятАЭ зробило вiтчизняний страховий ринок бiльш цивiлiзованим. Головним перетворенням стало пiдвищення розмiру мiнiмального статутного фонду страховоСЧ компанiСЧ i привязка його до поточного офiцiйного курсу СФвровалюти (у тi часи вона мала назву екю). Вiдповiдно до Закону, статутний фонд страховика повинний був дорiвнювати не менш 100 тис. екю. Закон передбачав обовязкову перереСФстрацiю страховикiв. Такi мiри закономiрно призвели до того, що кiлькiсть страхових компанiй рiзко скоротилася. Вiдвертi тАЬаферисти вiд страхуваннятАЭ змушенi були припинити свою дiяльнiсть, а багатьом страховикам, щоб вижити, довелося обСФднатися для збiльшення своСЧх фiнансових можливостей. Законом були також пiдвищенi вимоги до страхових резервних фондiв компанiй, а також були д