Розвиток ринку страхових послуг в УкраСЧнi
Дипломная работа - Банковское дело
Другие дипломы по предмету Банковское дело
Вµтально урегульованi окремi види страхування. Крiм того, поступово стала формуватися пiдзаконна нормативна база. Ранiш це було неможливо хоча б по тiй простiй причинi, що був вiдсутнiй закон. З розвитком законодавства також одержала iмпульс у розвитку iнфраструктура страхування. Для захисту своСЧх iнтересiв страховики стали обСФднуватися в асоцiацiСЧ. У 1997р. була створена найбiльш впливова страхова асоцiацiя Лiга страхових органiзацiй.
У результатi проведеноСЧ реорганiзацiСЧ чисельнiсть страховикiв на той час скоротилася до 244-х компанiй. Однак, на думку бiльшостi експертiв, незважаючи на таке ринкове рiзноманiття, де-факто в сферi страхування працювало не бiльш 50 страховикiв, i цього було явно недостатньо, щоб використовувати весь потенцiал ринку, i появи на ньому конкурентного середовища. Сформоване положення обумовлене, насамперед, слабким розвитком вiтчизняного страхового ринку. З одного боку, нашi страховики не в змозi сьогоднi задовольнити всю потребу суспiльства в страхуваннi, СЧхнiх засобiв недостатньо, щоб хоча б на половину покрити всi iснуючi на ринку ризики. До того ж, таке страхування проводиться лише при участi iноземних брокерiв.
З iншого боку, багато страховикiв вiдзначають наявнiсть нецивiлiзованоСЧ конкуренцiСЧ. Наприклад, для УкраСЧни характерна ситуацiя, коли страхова компанiя одержуСФ гарантований ринок, працюючи тАЬпiд криломтАЭ великоСЧ державноСЧ структури. Страхувальники приходять до неСЧ тАЬпо розпорядженнютАЭ, тобто за розпорядженням застрахуватися саме там. Природно, що в цю сферу вже немаСФ доступу навiть тим, хто може запропонувати бiльш якiсний i дешевий страховий продукт.
Така тАЬвiдомчiстьтАЭ не тiльки заважаСФ розвитковi здоровоСЧ конкуренцiСЧ, але i здатна завдати шкоди самим страховикам. Адже вони, як правило, займаються переважно продажем дуже обмеженоСЧ кiлькостi страхових послуг, для яких не мають поки ринку збуту. У той же час стiйкiсть страховоСЧ компанiСЧ обумовлюСФ наявнiсть широкого кола клiСФнтiв по багатьом видам пропонованих послуг. Тiльки в такому випадку дiСФ механiзм перерозподiлу засобiв усерединi фiрми. При ньому збитки по одному виду страхування покриваються за рахунок вiдсутностi страхових випадкiв по iншому.
Аналогiчна ситуацiя ймовiрна й у тих страхових компанiй, що створенi визначеною фiрмою i страхують винятково СЧСЧ ризики. Звичайно, за допомогою створення власноСЧ компанiСЧ фiрмi вдаСФться не випустити з обороту кошти. Однак, великомасштабнi страховi випадки одночасно можуть завдати великоСЧ шкоди як фiрмi, так i СЧСЧ страховоiй компанiСЧ.
Життя не стоСЧть на мiii. Закон тАЬПро страхуваннятАЭ у редакцiСЧ 1996р. швидко вичерпав свiй потенцiал, i виникла актуальна потреба в удосконаленнi низки його положень. Наприклад, виникла насущна потреба в реформуваннi страхових резервiв, регульованих значно застарiлим урядовим положенням. Тим бiльше, норми цього положення на той момент не виконував нiхто, навiть державна НАСК тАЬОрантатАЭ. Наприклад, НАСК тАЬОрантатАЭ розмiщаСФ своСЧ кошти в основному на банкiвських депозитах, придбаСФ державнi цiннi папери, вкладаСФ грошi в нерухомiсть, виробничi фонди. На нерухоме майно своСЧ резерви використовують також багато iнших страховикiв. Крiм того, створюються також дочiрнi структури, що вносять грошi в статутнi фонди iнших пiдприСФмств.
Удосконалення закону також вимагали зобовязання УкраСЧни, що виходять з пiдписаного в 1994р. Угоди про партнерство i спiвробiтництво з РДвросоюзом. Таким чином, з одного боку, потреби внутрiшнього росту, а з iншого боку, СФвростандарти призвели до появи в 2001р. Закону тАЬПро страхування в УкраСЧнiтАЭ у новiй редакцiСЧ.
Визначну роль у розвитку вiтчизняного страхування зiграла затверджена урядом Програма розвитку страхового ринку вiд 14 вересня 1998р. У нiй передбачалося дозволити пряму присутнiсть iноземного страховика в УкраСЧнi в серединi 2000 р. Погодьтеся, досить сумнiвне положення, особливо, у свiтлi очевидноСЧ слабкостi вiтчизняного страховика. Ще бiльше сумнiвiв викликаСФ те, що зазначена програма була прийнята саме тодi, коли почала розвертатися масштабна кампанiя по пiдтримцi вiтчизняного виробника.
Вiдповiдно до Закону тАЬПро страхуваннятАЭ, iноземнi страховики вправi створювати на УкраСЧнi тiльки спiльнi пiдприСФмства зi своСЧми украСЧнськими колегами з 49%-вою часткою власноСЧ участi.[1] Вiтчизнянi страховики тiльки було почали звикати до того, що СЧхнi iноземнi конкуренти зявляться на украСЧнському ринку через 2 роки. Однак, потiм хтось пiдказав нашим чиновникам заглянути в Угоду про партнерство i спiвробiтництво мiж УкраСЧною i краСЧнами РДС i виявилося, що тАЮсудний деньтАЭ наступить набагато ранiше: 16 червня 1999 р.
Перед iноземними страховими компанiями вiдкриваються дiйсно великi можливостi в тих нiшах страхового ринку, де ще не ступала нога вiтчизняного страховика. Насамперед, це страхування життя, майна громадян, страхування виробничих ризикiв. Одним словом, найбiльш капiталомiсткi сектори страхового ринку.
Угода про партнерство i спiвробiтництво мiж УкраСЧною i РДС мiстить ряд досить жорстких положень, що вимагають виконання ряду зобовязань, у тому числi i зобовязань по страхуванню. Наприклад, в галузi страхування встановлюСФться 5-рiчний перехiдний перiод, протягом якого УкраСЧна повинна тАЬадаптувати своСФ страхове законодавство або умови здiйснення страховоСЧ дiяльностi страховиками, СЧхнiми дочiрнiми пiдприСФмствами, а також фiлiями краСЧн РДвросоюзутАЭ. РЖншими словами, цi умови повиннi бути не гiршi, нiж УкраСЧна надаСФ третiм кра