Розвиток ринку страхових послуг в УкраСЧнi
Дипломная работа - Банковское дело
Другие дипломы по предмету Банковское дело
?приСФмства при здiйсненнi обовязкового особистого страхування вiд нещасних випадкiв на транспортi. Вони збирають страховi внески пiд час продажу пасажирам проСЧзних квиткiв, а потiм перераховують СЧх до страхових компанiй.
З розвитком нових видiв страхування в нашiй державi роль агентiв починають виконувати банки та поштовi вiддiлення з продажу полiсiв обовязкового страхування цивiльноСЧ вiдповiдальностi власникiв транспортних засобiв та iнших видiв страхування. З огляду на зарубiжний досвiд можна передбачити, що найближчим часом i банки залучатимуться до продажу полiсiв зi страхування життя.
На практицi можна спостерiгати розвиток вiдносин страхова компанiя страховий агент вiд простих до складних форм. Уже згадувалися страховi агенти фiзичнi особи (iнодi СЧх називають прямими агентами), що працюють у штатi конкретноСЧ страховоСЧ компанiСЧ. У зарубiжних страхових компанiях СФ бiльш прогресивна та гнучка структура страховi агенти фiзичнi особи, якi працюють на умовах контракту з однiСФю (мономандатнi страховi агенти) або кiлькома (багатомандатнi страховi агенти) страховими компанiями. Такi агенти мають постiйнi звязки зi своСЧми клiСФнтами.[25, c. 13].
Поява iнституту страхових брокерiв на УкраСЧнi наслiдок вступу нашоСЧ краСЧни на шлях ринкових вiдносин, iнтеграцiСЧ в СФвропейське спiвтовариство. З одного боку, захiднi компанiСЧ прагнуть вийти на новi ринки, i УкраСЧна в цьому розумiннi представляСФ для них великий iнтерес. З iншого боку, украСЧнський страховий ринок переймаСФ захiднi технологiСЧ. Особлива роль при цьому надаСФться страховому брокеру, який СФ обСФднуючою ланкою мiж страховою компанiСФю i клiСФнтом. Факт залишаСФться фактом потенцiйний клiСФнт вимагаСФ грамотноСЧ та повноцiнноСЧ консультацiСЧ. Така практика iнших краСЧн (зокрема, високорозвинених), i УкраСЧна не СФ виключенням. Бiльш того, сюди можна додати особливостi нацiонального страхування: наш менталiтет i подiСЧ недалекого минулого.
Як представник свого клiСФнта страховий брокер маСФ спецiальнi знання ринку страхування, тобто знаСФ межi можливостей широкого кола страхових компанiй. Саме цi знання, якi потрiбнi клiСФнту i якi вiн розраховуСФ одержати вiд страхового брокера, стають важливим аргументом на користь страхового посередництва. Ось чому розумний покупець страхового полiсу бажаСФ, щоб йому запропонували рiзнi варiанти. На страховому ринку iснуСФ велика кiлькiсть напрямiв дiяльностi, де можна скористатись послугами страхового брокера. Наприклад, працiвники пiдприСФмства можуть висловити бажання мати додаткову пенсiйну програму, тому що державне пенсiйне забезпечення, на жаль, СФ недостатнiм. Страховий брокер може допомогти в розробцi пенсiйного плану для цiлого заводу й розмiщеннi програми в надiйнiй (щодо фiнансiв) страховiй компанiСЧ.
Страховi брокери, як i страховi агенти, подiляються на кiлька типiв. Брокерами можуть бути як фiзичнi, так i юридичнi особи (брокерськi контори з найманим персоналом). Великi корпорацiСЧ можуть мати свого так званого кептивного брокера.
Найвiдомiшi в усьому свiтi брокери мають акредитацiю на страховому ринку Ллойда i можуть розмiщувати на ньому страховi ризики (так званi брокери Ллойда). Процедура розмiщення ризикiв у Ллойдi не СФ унiкальною, але вона найдавнiша. У загальних рисах СЧСЧ можна уявити за такою схемою. Брокер готуСФ слiп. На цьому слiпi вiн розмiщуСФ всю необхiдну iнформацiю щодо конкретного страхування пiд такими рубриками:
- найменування страхувальника,перестрахувальника;
- предмет (iнтерес) страхування,перестрахування;
- тип (наприклад, факультативне перестрахування);
- клас (страховi ризики);
- лiмiт вiдповiдальностi (страхова сума,франшиза);
- дата та перiод;
- премiя (ставка або сума);
- загальнi умови та винятки;
- спецiальнi умови (гарантiСЧ);
- брокераж;
- андеррайтингова iнформацiя.
Щоб отримати цiну для конкретного ризику, який брокер бажаСФ розмiстити в Ллойдi, вiн показуСФ слiп та андеррайтингову iнформацiю так званому андеррайтеру-лiдеру. Пiсля докладного вивчення всiСФСЧ iнформацiСЧ, яка повязана з конкретним ризиком, призначаСФться цiна. Якщо клiСФнт брокера погоджуСФться на таку цiну, лiдер формально приймаСФ ризик i ставить на слiпi свiй штамп та зазначаСФ частку (вiдсоток) ризику, яку вiн на себе бере. Частина ризику, що залишилась, розмiщуСФться серед iнших андеррайтерiв.
1.3 ОбСФднання страховикiв та його функцiСЧ
У багатьох краСЧнах свiту страховики створюють своСЧ професiйнi обСФднання (асоцiацiСЧ), якi ставлять за мету захищати й обстоювати iнтереси своСЧх членiв, вживати погоджених заходiв у разi, коли цих iнтересiв торкнуться дiСЧ або намiри органiв влади, спiвробiтничати з будь-яким iншим обСФднанням, що маСФ спорiднений напрямок дiяльностi.
Результатом першоСЧ угоди мiж страховиками вважають утворення в 1791 роцi Союзу Лондонських товариств страхування вiд вогню.
За своСЧм статусом обСФднання страховикiв не повиннi здiйснювати комерцiйну дiяльнiсть.
Для краСЧн iз розвиненим страховим ринком намiтилася тенденцiя до злиття дрiбних i середнiх обСФднань страховикiв.
З 1985 року ефективно працюСФ Асоцiацiя британських страховикiв (АБС), яка виникла внаслiдок злиття кiлькох органiзацiй. Близько 440 компанiй, що охоплюють 95 % всього страхового бiзнесу краСЧни, активно пiдтримують цю асоцiацiю. АБС ставить перед собою завдання пiдвищити рiвень суспiльного усвiдомлення мiiя страхування в