Розвиток ринку страхових послуг в УкраСЧнi
Дипломная работа - Банковское дело
Другие дипломы по предмету Банковское дело
СЧнам або своСЧм нацiональним страховикам. Це говорить про те, що з 17 червня 1999 р. повиннi бути знятi всi обмеження, для того щоб страховики краСЧн-членiв РДвросоюзу могли тут засновуватися i здiйснювати свою дiяльнiсть.
Мiцно зайняти лiдируючi позицiСЧ на фiнансових ринках вiтчизняним страховикам дозволила фiнансова криза у 1998р. На вiдмiну вiд iнших фiнансистiв, страховики швидко оправилися вiд кризи. У результатi, починаючи з 1998р. середньорiчне зростання валових показникiв страхування складаСФ 80%, ринок страхових послуг щорiчно росте майже вдвiчi. Однак, настiльки стрiмке зростання причин для самозадоволення не даСФ: питома вага страхування у ВВП УкраСЧни, як i ранiше, залишаСФться низькою. Наприклад, у 2003р. питома вага страхування у ВВП склала близько 3,5%. Правда, це бiльше, нiж у минулi роки: у 2000р. 0,9%, у 2002р. 2%. Тому потенцiал для росту страхового ринка УкраСЧни значний. До того ж, вiтчизняним страховикам ще тiльки маСФ бути завоюватися довiра у споживачiв.[36]
На думку багатьох фiнансових аналiтикiв, у порiвняннi з iншими видами пiдприСФмництва, страхування на УкраСЧнi СФ однiСФю з iнвестицiйно привабливих галузей нацiональноСЧ економiки. Розширення кола бажаючих заробити на почуттi страху людини не зменшилося навiть пiсля збiльшення нормативу статутних фондiв страховикiв. Вiдповiдно до законодавства, компанiСЧ, що займаються майновим страхуванням, до кiнця поточного року повиннi наростити свiй статутний фонд iз 0,5 до 1 млн. СФвро. Страховим компанiям, що здiйснюють страхування життя, слiд ще бiльше наростити своСЧ фiнансовi тАЬмускулитАЭ: з 0,75 до 1,5млн. СФвро. У такiй законодавчiй новацiСЧ, успiшно випробованоСЧ в банкiвськiй системi, безумовно, СФ позитив. Однак, на практицi далеко не всi страховики здатнi потягнути такий фiнансовий тягар, тому на страховому ринку знову очiкуСФться велике скорочення. Переважна бiльшiсть компанiй по обсягах власних активiв СФ малими i середнiми, найчастiше не здатнi вчасно сплачувати своСЧм клiСФнтам страховi вiдшкодування.
Серед страховикiв навiть СФ такi, хто не тiльки затримуСФ виплату вiдшкодувань, але i взагалi не здiйснюСФ таких виплат. За даними правоохоронних органiв, на сьогоднi дiСФ кiлька таких тАЬдiлкiвтАЭ. У цiлому ж у свiтовiй практицi 10-12% виплат здiйснюСФться по помилкових страхових випадках. На УкраСЧнi ж, по оцiнкам експертiв Лiги страхових органiзацiй, це вiдбуваСФться в 16-18% випадках. Як бачимо, 16% це навiть не кожен пятий страховик, i тим бiльше, не всi страховi компанiСЧ краСЧни. Тому говорячи про дотримання законностi на страховому ринку, завжди варто уникати будь-яких узагальнень, бути максимально конкретним, конструктивним i перекривати потрiбно саме тiньовi схеми або ж схеми тiньовикiв, замiсть того, щоб зазiхати на долю легального страхового бiзнесу. До речi, на УкраСЧнi на такий пагубний шлях постiйно норовить збитися Держфiнпослуг, всупереч устоянiй закордоннiй практицi, що втручаСФться в тi сфери, у якi держава з ринковою економiкою нiколи не дозволить собi втрутитися. Безумовно, на украСЧнському страховому ринку СФ несумлiннi компанiСЧ. Звичайно, СЧх мало, але вони кидають тiнь недовiри на законослухняних субСФктiв страхового ринку.
З кiнця 90-х рр. рiдна держава страховикiв раптом згадала про страховий ринок i зажадала втрутитися в нього. Дiйшло навiть до того, що в 2001р. для цих цiлей був створений окремий орган Держкомiсiя по регулюванню ринку фiнансових послуг, що вiдразу ж стала заявляти про своСЧ апетити не тiльки на страховий пирiг, але i на iншi ринки.
У принципi, жодного негатива в створеннi зазначеноСЧ КомiсiСЧ немаСФ, аналогiчнi органи успiшно функцiонують у багатьох економiчно розвинутих краСЧнах. РЖнша справа, що статус украСЧнськоСЧ ДержкомiсiСЧ дотепер чiтко не визначений. Через що, вона часто стала втручатися туди, куди в демократичних краСЧнах держава не втручаСФться. У результатi, мiж ДержкомiсiСФю i страховиками стали часто вiдбуватися конфлiкти.
Навряд чи на УкраСЧнi хто-небудь буде стверджувати про досконалiсть i прогресивнiсть законодавства про страхування. Тому тема удосконалення цього законодавства СФ майже не СФдиним фактором, що поСФднуСФ позицiСЧ, з одного боку, i з iншого боку, страховикiв. РЖнша справа, те, що Держфiнпослуг пропонуСФ змiнити в законодавствi, для страховикiв не зовсiм прийнятно.
Визнаючи проблему надмiрноСЧ насиченостi ринку страхових послуг дрiбними страховиками, для СЧСЧ вирiшення фахiвцi пропонують уже випробуваний спосiб: пiдвищити розмiри мiнiмального статутного фонду страховоСЧ компанiСЧ. В обТСрунтування приводиться закордонний досвiд. Наприклад, у ЯпонiСЧ мiнiмальний статутний капiтал СК складаСФ 7,69 млн. дол. США, у Пiвденнiй КореСЧ 18,75 млн. дол. США, а в КитаСЧ 60,4 млн. дол. США. Навряд чи в цiй ситуацiСЧ можна слiпо копiювати iноземний досвiд, без врахування економiчноСЧ ситуацiСЧ в кожнiй конкретно узятiй державi i стану ринку страхування. Тим бiльше, в УкраСЧнi розмiр мiнiмального статутного фонду не СФ статичним показником i привязаний не до долара, як у деяких краСЧнах, а до СФвровалюти.
Однак пiдвищення обовязкових витрат у бюджетах СК на цьому не закiнчилися. З 5 березня 2004р. Держфiнпослуг пiдвищила розмiр плати за лiцензiСЧ. У результатi, на даний момент 360 страховикам уже видано понад 600 лiцензiй, у середньому, 1 СК придбала 16 лiцензiй.
Правда, на цьому комплекс заходiв для скорочення учасникiв страхового ринку обiцяСФ не закiнчуватися. В даний час у стiнах ВР УкраСЧни знаходиться законопроект, що передбачаСФ процедуру обовязкового перелiцензування страховикiв. РЖншим