Психологічні причини дезадаптації молодих підлітків у міжособистісних стосунках

Курсовой проект - Психология

Другие курсовые по предмету Психология

ивості адаптаційного періоду пятикласників.

  • Аналіз отриманого дослідження.
  • Надання рекомендацій.
  • Основні характеристики роботи вчителя з профілактики дезадаптації учнів 5 х класів. Памятка для учнів.
  • Відповіді на запитання.
  •  

    1. Психологічні особливості віку.

    У цьому віці йде інтенсивний процес формування навчальної мотивації. Її організація, яка забезпечує оволодіння узагальненими способами дій, несе в собі більше можливостей для розвитку таких основ самооцінки як орієнтація на:

    - предмет діяльності;

    - способи її перебудови.

    У цьому віці велике значення мають соціальні мотиви відчуття обовязку, відповідальності та інше. Однак, багато з цих мотивів можуть бути реалізовані тільки в майбутньому, що знижує їх спонукаючу силу.

    Велику силу в мотивації пятикласника займають вузькособисті мотиви мотивація забезпеченості, престижу. Серед них перше місце займає мотив “хочу отримати високі бали”. Негативна мотивація (уникнення неприємностей) не займає головного місця в мотивації школяра даного віку.

    Якщо говорити про самооцінку, то в даному віці вона здебільшого залежить від оцінок вчителя і батьків. Вона конкретна, ситуативна і вказує тенденції до переоцінювання досягнутих результатів і можливостей.

    Рівень досягнення складається під впливом успіхів і невдач у попередній діяльності. Той, хто часто терпить невдачу, очікує на невдачу і далі, і навпаки. Успіх у попередній діяльності - умова майбутніх вдач.

    Таким чином, можна говорити про те, що цей період формування стійкості навчальної мотивації, яка має в основі формуючу самооцінку.

    Психологопедагогічні вимоги до учнів 5 х класів.

    Якщо їх порівнювати з системою вимог у молодшій школі. То можна відмітити, що пізнавальна сфера, як і досі, є ведучою. Найбільш серйозні вимоги предявляються до рівня розвитку розумових дій та розвитку мовлення:

    - навички логічних операцій з поняттям та виучуваними явищами;

    - розуміння змісту понять, які вивчаються;

    - грамотність;

    - розвинене усне мовлення;

    - використання доказів при подачі матеріалу уроків.

    На фоні формування нової мотивації якісно змінюються і вимоги до мотивації навчальної діяльності.

    Зявляється та формується мотив самоосвіти.

     

    1. Особливості адаптаційного періоду у пятикласників.

    Уявіть собі, що ви живете у невеликому затишному містечку, де усі друг друга знають, усі звязані давніми та міцними звязками, де загальні свята та розділене лихо ..І раптом вас перевозять до великого міста, у новий багатоповерховий дім, вручають ключі від квартири і говорять: “Ось ваше нове місце проживання”. Вам стає самотньо та смутно, сусідів ви не знаєте, де найближчий телефон теж, одним словом, ви дезорієнтовані.

    У подібній ситуації виявляються діти, котрі переходять із четвертого третього класу у пятий. Особливо дане явище знайомо нашим дітям, котрі до всіх інших змін у своєму шкільному житті зштовхується зі зміною місця навчання.

    Звернемося до психологічного словника для того, щоб зрозуміти, що ж це за явище адаптація.

    Соціальна адаптація як пристосування людини до умов соціального середовища передбачає:

    - адекватне сприйняття навколишньої дійсності та самого себе;

    адекватна система відношень та спілкування з навколишніми;

    - здатність трудитися, навчатися. Організовувати дозвіля та відпочинок;

    - здатність до самообслуговування та самоорганізації, до взаємо обслуговування у колективі;

    - мінливість (адаптованість) поведінки відповідно що до рольових очікувань інших.

    Звичайно що необхідність адаптації виникає у звязку з координальною зміною діяльності людини та його соціального оточення.

    Ситуація новизни для любої людини у визначеній мірі є тривожною. Дитина переживає емоційний дискомфорт перед усе із-за невизначеності уявлень щодо вимог вчителів, через особливості та умови навчання, цінності та норми поведінки у колективі. Цей стан можна назвати станом внутрішньої напруги, настороженості.

    Така психологічна напруга, будучи достатньо довгою, може призвести до шкільної дезадаптації: дитина стає недисциплінованою, неуважною, безвідповідальною, не встигає навчанні, швидко стомлюється і просто не хоче йти до школи. Ослаблені діти (а їх у теперішній час біля 60%) є найбільш схильними до дезадаптації.

    Звичайно що, неможливо крізь призму власної тривожності говорити про адекватне виховання дитини, шкільне життя, розвиток відношень з однокласниками та вчителями. Все це ускладнює навчальний процес, бо продуктивна робота на уроці стає проблемною. І потенціальний відмінник може перетворитися у невстигаючого і прогульника.

    Не менше важливим виявляється процес адаптації для вчителя, котрий, не знаючи своїх учнів, не може успішно притягувати їх до самоврядування та самообслуговування, індивідуалізувати та деференціювати навчання. Нарешті, необхідно корекцію вати власну педагогічну позицію щодо класу та окремих дітей.

    Незалежно від того, яким чином починається навчальний рік у школі, процес адаптації так чи інакше йде. Питання тільки в тому, скільки часу піде у дитини та вчителя на нього та наслідки, цей процес буде ефективним.

    1. Результати та аналіз проведеного дослідження. Висновки.

     

    Таблиця 1.

    Результати обстеженн7я учнів 5 х класів “Адаптаційний період у школі”.

    5 - А5 - БУсього Усього учнів2526511. Що ти вважаєш важливим у школі?Навчання 1352935%Уроки 752935%Хор