Психологічні особливості учнів із неповних сімей та шляхи психопрофілактики
Дипломная работа - Психология
Другие дипломы по предмету Психология
?ам, які не знають вікову психологію, представляється, що в умовах життя й діяльності дитини, яка стала підлітком, нічого істотно не змінилося. Тому успіхи або невдачі в навчанні залишаються як і раніше критеріями оцінки дітей дорослими.
Займаючи велике місце в житті підлітків, навчання не може повністю задовольнити їх особисті домагання, самосвідомість, спрагу активної суспільно значимої діяльності. Поряд з нею у світі інтересів підлітка дуже важливе місце займають спорт, технічна й художня творчість та інше. [2]
Ф. Раис вважає, що критичне відношення підлітка до себе, переживання невдоволення собою супроводжується актуалізацією потреби в самоповазі, загальному позитивному відношенні до себе як особистості. На третій стадії цього віку, в 14-15 років, виникає оперативна самооцінка, яка визначає відношення підлітка до себе в цей час. Ця самооцінка ґрунтується на зіставленні підлітком своїх особистісних особливостей, форм поведінки з певними нормами, які виступають для нього як ідеальні форми його особистості. Іншим важливим механізмом самосвідомості виступає особистісна рефлексія, яка представляє собою форму усвідомлення підлітком як свого внутрішнього світу, так і розуміння внутрішнього світу інших людей.
На першій стадії підліткового віку предметом рефлексивного очікування виступають в основному окремі вчинки дітей.
На другій стадії, в 12- 13 років, головним стає розгляд рис свого характеру й особливо взаємин з людьми. У цей час особистісна рефлексія своєрідно трансформується й перетворюється в серйозний стимул для самовиховання підлітка.
У структурі особистісної рефлексії на третій стадії даного періоду, в 14-15 років, істотно зростає критичність підлітків стосовно себе.
Значимим показником соціального розвитку виступають інтереси зростаючих людей, у яких виражається спрямованість особистості, її інтелектуальна й емоційна активність. Спеціально проведені дослідження особливостей розвитку всього різноманітного спектра інтересів дітей підліткового віку показали, що його перша стадія характеризується розкиданістю інтересів, підлітки прагнуть усе спробувати, у всьому брати участь. [18]
Таким чином, підлітковий період відрізняється виходом підлітка на якісно нову соціальну позицію, у якій реально формується його свідоме відношення до себе як члену суспільства. Центральний новотвір підліткового віку почуття дорослості відношення підлітка до себе як до дорослого. Підлітковий вік це вік допитливого розуму, жадібного прагнення до пізнання, вік кипучої енергії, бурхливої активності, ініціативності, спраги діяльності.
1.3 Неповна сімя як можливий фактор формування дисгармонійної особистості
Неповна сімя є найбільш проблематичною й уразливою у виховному плані. Нерідко атмосфера неповної сімя робить більше високим ризик прилучення дітей до алкоголю й зловживання ним. Відповідно до думки Р. Тамотюнене, структура сімї впливає на формування ціннісних орієнтацій і трудових установок дітей.
Особистості з неповних сімей мають менш виражений або негативний досвід підготовки до сімейного життя, тому ймовірність розпаду шлюбу у вихованців неповних сімей значно вище в порівнянні з тими, хто виховувався у звичайних сімях.
Неповна сімя здатна впливати на успішність дітей, їх моральний вигляд, активність, майбутню життєву позицію, підготовку до сімейного життя та ін. [3]
І. Дементьєва вважає, що обмежені виховні можливості неповної сімї породжуються факторами матеріального, педагогічного й морально-психологічного порядку. Турбота про виховання дитини в неповній сімї, цілком падає на плечі жінки це, насамперед турбота про створення необхідних матеріально-побутових умов життя. У випадку розпаду шлюбу збереження й навіть підвищення для дитини колишнього матеріального рівня жінка нерідко розглядає як питання власного престижу й тому береться за більше важку роботу, знаходячи додатковий приробіток. Тому, цілком природно, що ціннісні орієнтації самотніх матерів змінюються, основне місце починає займати бажання матеріального благополуччя.
Постійна зайнятість матері на виробництві, турботи по веденню домашнього господарства й повязана із цим безперервна напруга, утома негативно позначаються на відношенні до дитини, обертаються урізаними можливостями виховання, дефіцитом спілкування, ведуть до недоліку уваги до дитини, її справжнім інтересам і потребам, ослабленню контролю за її поведінкою. Більше того, діти в неповних сімях часто залишаються взагалі без догляду, тобто матеріальні й тимчасові проблеми їх життєдіяльності нерідко обертаються проблемою бездоглядності дітей з наслідками, які випливають звідси.
Несприятливі умови виховання в неповній сімї почасти компенсуються значною участю старшого покоління в долі онуків, але очевидно, що ця допомога нездатна повністю компенсувати втрати, які виникають у сімї із втратою батька. [8]
І.М. Буянов вважає, що головний фактор, який визначає виховну неповноцінність неповної сімї - морально-психологічний. У неповній сімї значно частіше виявляються обмеженими відносини між матерями й підлітками. Дітям, звичайно, однаково цінні обоє з батьків, вони відчувають потребу в любові до них і рівною мірою мають потребу в ній і з їх боку. З погляду виховання почуттів і їх закріплення в особистості це надзвичайно важливо. Адже батько й мати у вихованні доповнюють один одного. Кожна людина, маючи свою індивідуальність, приносить і?/p>