Психологічні особливості учнів із неповних сімей та шляхи психопрофілактики
Дипломная работа - Психология
Другие дипломы по предмету Психология
енням та докорами сумління. Існує позитивний звязок між аутосимпатією та косвеною агресією, самоприйняттям та образою. А в неповних сімях існує значимий позитивний звязок між аутосимпатією та фізичною агресією, самовпевненістю та вербальною агресією, самообвинуваченнями та докорами сумління, почуттям провини. Існує позитивний звязок між очікуванням позитивного відношення від інших та образою.
Проведений нами теоретичний аналіз показав, що неповна сімя має досить специфічні умови життєдіяльності, відрізняється своєрідними умовами виховання й соціалізації дітей. Неповна сімя, є найбільш проблематичною й уразливою у виховному плані неповні сімї негативно впливають на формування особистості дитини. Особистості з неповних сімей мають менш виражений або негативний досвід підготовки до сімейного життя, тому ймовірність розпаду шлюбу у вихованців неповних сімей значно вище в порівнянні з тими, хто виховувався у звичайних сімях.
Неповна сімя здатна впливати на успішність дітей, їх моральний вигляд, активність, майбутню життєву позицію, підготовку до сімейного життя головний фактор, який визначає виховну неповноцінність неповної сімї - морально-психологічний.
Неповна сімя накладає відбиток на формування особистості, що особливо важливо в підлітковому віці. Підлітковий період відрізняється виходом підлітка на якісно нову соціальну позицію, у якій реально формується його свідоме відношення до себе як члена суспільства. Центральний новотвір підліткового віку почуття дорослості відношення підлітка до себе як до дорослого.
Проведене нами дослідження показало, що виявлено відмінності між агресивними реакціями в повних та неповних сімях. В повних сімях переважає вербальна агресія, а в неповних сімях переважають докори сумління, почуття провини. Вираження негативних почуттів як через форму (вереск), так і через зміст словесних відповідей. Почуття провини виражає можливе переконання учнів, що вони є поганими людьми. В повних сімях учні в більшому ступені, ніж в неповних схильні до вираження негативних почуттів як через форму (вереск), так і через зміст словесних відповідей. В неповних сімях учні більш схильні до переживання почуття провини та докорам сумління.
В повних сімях переважають шкала інтегрального почуття за і проти особистого Я, очікування позитивного відношення від інших, самовпевненість, а в неповних сімях саморозуміння. В повних сімях учні мають віру у свої сили, здатності, енергію, самостійність, оцінку своїх можливостей контролювати власне життя, очікують позитивного відношення від інших, а в неповних учні позитивно ставляться до себе й приймають себе такими як вони є.
Актуальність дослідження. Сімя є одним з головних інститутів виховання. Це пояснюється тим, що в ній дитина перебуває протягом значної частини свого життя, і по тривалості свого впливу на особистість жоден з інших інститутів виховання не може зрівнятися з сімєю. У сімї заставляються основи особистості дитини, і до моменту надходження в школу вона у значній мірі сформована як особистість. Неповна сімя це гостра проблема сучасного суспільства.
За останні роки різко збільшилось число дітей, які виховуються в неповних сімях, де, у переважній більшості, виховує мати. Життя й умови виховання дитини в неповній сімї мають явну специфіку й істотно відрізняються від життя дитини в повній сімї. Крім матеріальних труднощів, з якими зіштовхуються самотні батьки, мати не в змозі реалізувати одночасно обидві батьківські позиції материнську та батьківську. Ці особливі умови життя дитини відбиваються на особливостях її особистісного розвитку, її емоційному самопочуття, самооцінці, відношенні до інших людей.
Враховуючи масовий характер такого явища, як неповна сімя, актуальним стає питання про те, чи існують відмінності у проявах агресії та самовідношенні у підлітків в неповній та повній сімї.
Практична значущість нашого дослідження полягає в тому, що знаючи особливості прояву агресивних реакцій та самовідношення у учнів з повних та неповних сімей, можна вчасно корегувати їх поведінку.
Список використаної літератури
- Адлер А. Практика и теория индивидуальной психологии. М.:Прогресс, 1995.
- Абрамова Г.С. Возрастная психология. Екатеринбург: М.; - Деловая книга, 1999.
- Алешина Ю.Е. Цикл развития семьи: исследования и проблемы // Вестник Московского Университета. Психология. Сер.14-1987. - №2. С. 60-72.
- Андреева А.Д. Как помочь ребенку пережить горе: Психол. консультация // Вопр. психол. 1991. - №2. с. 87-96.
- Бернс Р. Развитие Я-концепции и воспитание.- М., 1980.
- Буянов М. И. Ребенок из неблагополучной семьи. М., 1988.
- Гребенников И. В. Основы семейной жизни. М.: Просвещение, 1991.
- Дементьева И. Негативные факторы воспитания детей в неполной семье // Соц. исслед. М., 2001. - №11. С. 108-118.
- Дружинин В.Н. Психология семьи. М.: КСП, 1996.
- Зубкова Т.С. Неполные семьи//Организация и содержание работы по социальной защите женщин, детей и семей: Учеб. пособ. студ. М., 2003. С. 75-80.
- Ковалев С.В. Психология семейных отношений. М.: Педагогика, 1987.
- Кон И.С. Психология ранней юности: Кн. для учителя. М.: Просвещение, 1989.
- Кон И. С. Ребёнок и общество: (Историко-этнографическая перспектива). М., Главная редакция восточной литературы издательства Наука, 1988. 270 с.
- Королева С.А. Психологические особенности образа себя и образа родителей у детей старшего дошкольного возраста после развода родителей // Психологическ?/p>