Анархізм в Росії: теорія та практика
Дипломная работа - История
Другие дипломы по предмету История
ауковців та мислителів до розробки проблем співвідношення особистих та суспільних інтересів, проблем етики та моралі. На сучасному етапі дана теорія є в більшій мірі не впливовою.
Мютюелістична теорія анархізму.
Творцем цієї теорії був Пєр Жозеф Прудон (1809-1865 рр.). Саме він вводить термін анархізм та засновує мютюелістичний напрям анархізму. П.Прудон був депутатом Національних зборів Франції, але на відміну від більшості представників соціалістичного напряму він не займався практичною революційною діяльністю, а розробляв теоретичні аспекти різних суспільних проблем. На початковому етапі вплив на його творчість, формування концепцій мала теорія Фурє, проте невдовзі він створив власну, абсолютно самостійну теорію. Основні принципи теорії П.Прудона викладені в працях: "Система економічних протиріч чи філософія бідноти" (1846), "Що таке власність?" (1864), "Про війну і мир" (1861), "Про засади федералізму" (1863).
У своїх працях П.Прудон обстоював такий суспільний лад, який базувався б на взаємній співпраці всіх членів суспільства з гарантованою свободою людської особистості. Його ідеал - суспільна асоціація дрібних власників, які мали б рівну за розмірами власність, яка була найважливішою умовою свободи особи. Теоретик критикував як капіталістичне, так і комуністичне суспільство, оскільки розробив "третю формулу" - синтез спільності та власності. Цей "ідеальний" стан науковець визначив як анархія: "Анархия - отсутствие господина, суверена… свобода есть анархия… Высшая степень совершенства заключается в соидинении порядка с анархией" [38,с.35].
П.Прудон заперечував будь-яку державність як основне суспільне зло, не схвалював ідею класової та політичної боротьби. Він критикував систему парламентаризму, оскільки в його розумінні вона була осередком політичної боротьби. На його думку, парламентська система мала ряд недоліків: по-перше, представництво суперечить ідеї суверенності, оскільки рішення парламенту не є виявом цієї суверенності; по-друге, парламентська демократія є тільки математичною більшістю, оскільки не враховуються інтереси меншості та окремого індивіда.
На думку П.Прудона, треба повалити буржуазну державу, ліквідувати центризм і загальнонаціональну владу, але ліквідація державного апарату не має привести до ліквідації права та свавілля. Натомість П.Прудон висунув ідею федералізму. У його розумінні федерація повинна складатись із сукупності самостійних територіальних одиниць, повязаних між собою взаємовигідними та рівноправними договірними відносинами. Такі територіальні одиниці можуть утворювати будь-які групи населення: раси, національності, міста тощо. По суті, федерація П.Прудона - комунальний устрій.
Організація суспільства на принципах комунального устрою повинна мати "аполітичний" характер, і не передбачати поділу на володарів та підлеглих. Він так, визначав статус окремої комуни: кожна комуна має право на самоврядування, адміністрацію, збір податків, розпорядження власністю та своїми податками. Вона має право мати свою поліцію, національну гвардію (армію), призначати суддів, мати газети, банки. Крім економічної самостійності кожна комуна має право видавати свої закони і навіть мати власну релігію. Тобто, по суті, кожна комуна є практично суверенною.
Замість політики в управлінні комунами зявляється наукова організація суспільства, де законодавча влада має належати лише розуму. Зокрема, "законодавча влада належить лише розуму, який методично визнаний та доведений", оскільки "правда і законність не залежать від нашої згоди, так само як і математична істина" [38,с.78]. Для пізнання та розуміння управління необхідні розмірковування та навчання. Виконавча влада у комунах належить народу як охоронцю закону.
Головним джерелом суспільних бід та конфліктів П.Прудон вважав гроші, які, за його словами, дають змогу не працювати та мати доходи за рахунок доходів з праці інших. Звідси його ідея "банку обміну" - обмін товарами за посередництвом спеціальної інституції, яка буде надавати робітникам "марки праці" для обміну та буде надавати безвідсотковий кредит потрібною продукцією. Мислитель стверджував, що будь-яка власність, яка не здобута власною працею - крадіжка.
Тобто, у розумінні П.Прудона справедливий лад мав базуватись на самоврядуванні робітничих груп. Цей лад не заперечував приватної власності, оскільки власність - елемент свободи.
П.Прудон створив концепцію "мютюелізму" (взаємності послуг, якої можна досягти переконанням). Мютюелізм - це система рівноваги між рівними силами, де кожній силі забезпечено однакові права за умови виконання однакових обовязків. Відносини між рівностатусними субєктами мають грунтуватись на обміні послугами за певні послуги. На думку П.Прудона, усі суспільні зміни мали відбуватись еволюційним шляхом: "якщо піднялись ідеї, каміння бруківки підніметься саме " [75, с.129].
Саме Прудон був автором вислову, який згодом став крилатим -
"Анархія - мати порядку!". Порядок він розглядав як необхідність та бажання змін. "Мати" в сенсі предтеча, передумова майбутнього обєднання вільних людей за принципом обєднання професійних груп, родових чи мистецьких угруповань. Ці обєднання і утворять нації за новим принципом.
Свободу мислитель розумів з одного боку, як вроджену властивість людської природи, з іншого як постійну мету розвитку людини. Розвиток цей є постійн?/p>