Основи журналiстикознавчих дослiджень. Украiнська школа журналiстикознавства та теорii масовоi комунiкацii
Информация - Журналистика
Другие материалы по предмету Журналистика
1. Основи журналiстикознавчих дослiджень
Соцiальна значущiсть i суспiльна роль журналiстики як соцiального iнституту, що постiйно перебуваi в атмоiерi суспiльного контролю та впливу, потребуi високоосвiчених фахiвцiв.
Спiлкування як середовище, що опосередковуi рiзнi впливи, саме по собi i iерою впливу й перетворюiться в комунiкацiйну дiяльнiсть, де окремi люди виконують владну роль, повязану з iнформуванням у системi суспiльноi дiяльностi, тобто забезпечують функцiонування iнформацiйного простору держави. Вiдтак поряд iз постiйною творчою практикою студенти мають виконувати науковi дослiдження. Пiдготовка фахiвця iери професiонального масового спiлкування неможлива без засвоiння основ журналiстикознавства.
Журналiстикознавство - наука, яка вивчаi журналiстику, тобто iсторiю, теорiю, практику ЗМРЖ, даi iсторико-теоретичну оцiнку, визначаi мiiе й значення науковоi спадщини украiнських учених. Потужне силове поле журналiстики як явища незмiнно сучасного й потрiбного для повноцiнного життя суспiльства стимулюi розвиток науки про журналiстику.
Конспект лекцiй покликаний дати загальне уявлення про систему украiнського журналiстикознавства, процеси його формування та шляхи розвитку, сприяти оптимальнiй органiзацii науковоi дiяльностi студентiв, познайомити з методологiiю й технологiiю науковоi дiяльностi, основними прийомами викладу наукових дослiджень.
Пропонований конспект лекцiй маi додаток у виглядi практичного завдання.
2. Украiнська школа журналiстикознавства та теорii масовоi комунiкацii
1 Журналiстикознавство - наука, яка займаiться вивченням iсторii, теорii i практики ЗМРЖ, тобто i онтологiiю журналiстики як суспiльного явища. Ця наука маi свою iсторiю, фiлософiю й методологiю.
Журналiстикознавство подiляiться на iсторичне (iсторiя журналiстики), теоретичне (теорiя журналiстики) та експериментальне (емпiричне) журналiстикознавство (дослiдження, монiторинг).
РЖсторичне - розглядаi процеси зародження й формування науки про журналiстику, науковi працi з iсторii ЗМРЖ, визначаi перiоди розвитку журналiстикознавства.
Теоретичне - дослiджуi теорiю журналiстики, науковi працi з теорii журналiстики, формуi термiнологiю журналiстики.
Експериментальне - проводить емпiричнi дослiдження, монiторинг ЗМРЖ.
2 Школа журналiстикознавства та теорii масовоi комунiкацii була затверджена i занесена до перелiку наукових шкiл у 2000 роцi. РЗi завдання - розроблення iдиноi поняттiво-термiнологiчноi системи та стандартiв на ii функцiонування; планування наукових дослiджень, видання наукових праць, а також розроблення iсторii украiнськоi науки про журналiстику (ii зародження й формування, дослiдження наукових праць з iсторii, теорii, практики ЗМРЖ, наукового доробку вчених журналiстикознавцiв, визначення перiодiв розвитку журналiстикознавства).
3 Основнi напрями сучасних наукових дослiджень.
У сучасному журналiстикознавствi можна видiлити декiлька напрямiв, якi обiднують такi групи дослiджень:
розвiдки iсторичного характеру, дослiдження типологii та специфiки ЗМК, а також вивчення форм i жанрiв журналiстськоi дiяльностi;
дослiдження публiцистичноi спадщини;
аналiз соцiальноi комунiкативноi ролi ЗМРЖ й дослiдження впливу на аудиторiю;
рiзнi аспекти вивчення мови ЗМРЖ;
дослiдження проблематики ЗМРЖ, професiйноi етики, внутрiшнiх проблем журналiстськоi дiяльностi.
Слiд зазначити, що маловивченими залишаються такi аспекти сучасноi журналiстики, як свобода слова, взаiмодiя ЗМРЖ з владою й суспiльством, процеси комерцiалiзацii преси, телебачення й радiомовлення, проблеми становлення й формування сучасного фахiвця ЗМРЖ, етичнi принципи, правова й соцiальна вiдповiдальнiсть, а також безпеки професiйноi дiяльностi журналiста. До гостро дискусiйних питань в украiнськiй науцi про журналiстику належать проблеми жанрологii.
Як вiдомо, жанр у журналiстицi - це iсторично iормований стiйкий тип медiатвору з вiдповiдною структурою, способом засвоiння фактичного матерiалу та функцiями. Журналiстському жанру властивi суспiльно-полiтичний змiст, рiзний рiвень узагальнення фактичного матерiалу та рiзна конкретна роль у системi ЗМРЖ. Система жанрiв радянськоi журналiстики була iормована за iдиним критерiiм (спосiб освоiння жанром життiвого матерiалу) у три групи: iнформацiйнi, аналiтичнi, художньо-публiцистичнi. Сучаснi дослiдники таку систему вважають недосконалою, i загалом подiл журналiстських творiв на жанри i жанровi групи, на iх думку, i досить умовним. Останнiм часом спостерiгаiться розмивання кордонiв жанровоi органiзацii журналiстських текстiв.
Проблемам жанрологii присвяченi працi таких вчених, як Д. Прилюк, В. Рубан, Г. Вартанов, Д. Григораш, РЖ. Валько, В. Здоровега та iн.
3. Основнi етапи розвитку украiнськоi науки про журналiстику. Журналiстикознавчi засади РЖвана Франка
1 Украiнська наука про журналiстику пройшла складний, важкий i дещо суперечливий шлях розвитку. Застосувавши хронологiчно-тематичний та проблемно-регiональний принципи, можна виокремити шiсть перiодiв ii розвитку.
Перший перiод (кiнець ХРЖХ - початок ХХ ст.) -зародження украiнського журналiстикознавства.
На цей час припадаi журналiстикознавча дiяльнiсть РЖвана Франка, розвиток його iдей М. Грушевським та С. РДфремовим щодо принципу мiжпартiйностi преси та демократизму. Перша спроба перiодизацii iсторii преси Захiдноi Укр?/p>