Основи журналiстикознавчих дослiджень. Украiнська школа журналiстикознавства та теорii масовоi комунiкацii
Информация - Журналистика
Другие материалы по предмету Журналистика
первинних належать, наприклад, записи прямого спостереження. До вторинних - обробка даних прямого спостереження, узагальнення чи опис на основi первинних джерел.
У журналiстикознавствi документи i головним джерелом iнформацii, яку доповнюють данi опитувань, спостережень чи експериментiв. Матерiали ЗМК (газети, журнали, програми радiо i телебачення, кiнофiльми) i особливою групою документiв.
4 Методи дослiдження текстiв. Традицiйнi - визначають тему й iдею, аналiзують образи, жанри, оцiнюють художньо-стилiстичнi засоби тощо.
Новiтнi базуються на психологiчних особливостях людини, що вiдображаiться в ii мовi: на рiвнi граматики (перевага вiдмiнкiв, часових форм, форми стану), чи лексики (наприклад, переважне вживання конкретного слова з ряду синонiмiв).
Психiатричний метод виявляi в текстi характеристики його автора, що мають ту чи iншу акцентуацiю (переважну спрямованiсть) - параноiдну, демонстративну (iстероiдну), депресивну, збудливу, гiпертимну.
Психоаналiтичний пiдхiд оцiнюi наявнiсть у текстi лексики, яка належить до сексуальноi символiки, до прихованоi агресивностi тощо.
Мотивацiйний аналiз визначаi вираженiсть у текстi предикатив мотивацii за чотирма групами мотивiв: фiзiологiчнi, влади, особистих досягнень i приналежностi.
Емоцiйно-лексичний аналiз даi змогу оцiнити емоцiйну насиченiсть тексту, структуру оцiнки за найбiльш значущими емоцiйно-оцiнними критерiями, а отже, визначити емоцiогеннiсть тексту.
Фоно- i кольоросемантичний виявляi неусвiдомлюванi фонетичнi, ритмiчнi, колiрнi, асоцiативнi та iншi емоцiйнi компоненти тексту. Дiагностика мета-програм передбачаi оцiнку задiяних у текстi каналiв репрезентацii; аналiз субiктивноi органiзацii простору, часу i руху; оцiнку мовного втiлення категорii свiй/чужий тощо.
Контент-аналiз дослiджуi значеннiвий змiст тексту, морфологiчний - його зовнiшню форму. Цi методи придатнi й для дослiдження розмовноi мови обiкта iнтересу. Спiльне iх використання даi змогу доволi повно намалювати психологiчний портрет автора тексту. Такий аналiз базуiться на кiлькох принципах психологiчного плану.
Кожна людина iндивiдуальна, отже, створюючи якийсь текст, вона обовязково привнесе в нього особисте: iнформацiю про себе (життiве кредо, досвiдченiсть, професiйний i загальноосвiтнiй рiвень). Завдання в тому, щоб правильно розшифрувати приховане мiж рядкiв: будь-який текст вiдбиваi поточний стан автора, його психiки й емоцiй. Кожна людина проектуi себе на те, що пише. От чому важко iдентифiкувати тексти, написанi формалiзованою казенною мовою. Чим текст ближче до стереотипу, тим важче зрозумiти сутнiсть його автора. РЖ навпаки, чим далi текст вiдходить вiд шаблона, тим бiльше рiзноi iнформацii про його автора можна одержати.
Оскiльки мета цього методу - формалiзацiя змiсту й засобiв його вираження, потрiбна адекватна мова опису, адекватний iнструментарiй. Найпридатнiшим iнструментарiiм для цього можна вважати контент-аналiз (аналiз змiсту) писемних творiв. Його можна вiднести до кiлькiсно-змiстових методiв дослiдження. Вiн передбачаi пошук у текстi мовних iндикаторiв, оцiнювання спiввiдношення з iншими одиницями й зi змiстом усього твору.
Контент-аналiз - це метод збирання кiлькiсних даних про дослiджуване явище чи процес, якi мiстяться в документах. Тут пiд документом розумiiться все написане або вимовлене, усе, що стало комунiкацiiю. Контент-аналiзовi пiддають книги, газетнi чи журнальнi статтi, оголошення, телевiзiйнi виступи, кiно- та вiдеозаписи, фотографii, гасла, етикетки, малюнки, iншi твори мистецтва, а також, зрозумiло, й офiцiйнi документи.
Основне завдання контент-аналiзу дiагностичне: на основi масиву текстiв реконструювати картину свiту автора (газети, телеканалу тощо), видiлити значущi елементи опису тем та iнтерпретувати iх.
Контент-монiторинг. З появою текстiв в електронному виглядi розвиваiться контент-аналiз iнформацii великих обсягiв - баз даних та iнтерактивних медiа-засобiв. Для автоматизованого пошуку iнформацii в РЖнтернетi застосовують монiторинг ресурсiв, який ТСрунтуiться на контент-аналiзi й маi назву контент-монiторинг. Поява такого рiзновиду контент-аналiзу спричинена насамперед потребою систематичного вiдстеження тенденцiй i процесiв у постiйно оновлюваному iнформацiйному середовищi. Контент-монiторинг - це змiстовий аналiз iнформацiйних потокiв, який вiдбуваiться постiйно протягом тривалого часу й маi на метi отримання певних якiсних i кiлькiсних зрiзiв. При цьому сучаснi методи контент-аналiзу дають змогу здiйснювати не лише аналiз значення текстiв (статистична семантика), а й аналiз значення символiв (семiотика), у тому числi контент-аналiз зображень. Контент-монiторинг лежить в основi системи автоматичного реферування.
Останнiм часом пiзнавальнi можливостi контент-аналiзу розширюються; цей метод дедалi ширше використовують не лише для опису, а й для якiсно новоi iнтерпретацii змiсту текстових повiдомлень. За допомогою контент-аналiзу розробляють так званi сiтки смислових категорiй дослiджуваних текстiв. Такi сiтки дають змогу визначити закладенi в текстi цiнностi, установки, моделi поведiнки, вияви, якi норми впроваджуються у свiдомiсть реципiiнтiв. Якщо при цьому знати, на кого зорiiнтоване те чи iнше повiдомлення, то, враховуючи характеристики цiльових груп, можна спрогнозувати ефективнiсть його впливу.
Контент-аналiз можна використовувати i як основний метод, спрямований на отри?/p>