Основи журналiстикознавчих дослiджень. Украiнська школа журналiстикознавства та теорii масовоi комунiкацii
Информация - Журналистика
Другие материалы по предмету Журналистика
зниках, здобутих у результатi проведеноi роботи. Висновки - це синтез накопиченоi в основнiй частинi науковоi iнформацii, тобто послiдовне логiчно струнке викладення пiдсумкових результатiв у iх спiввiдношеннi з метою i конкретним завданням, поставленим i iормульованим у вступi.
7. Основнi прийоми викладу наукових матерiалiв
1 Наукова дiяльнiсть передбачаi декiлька можливих прийомiв викладу наукових матерiалiв. Зрозумiло, що кожен дослiдник намагаiться донести своi думки, точки зору, напрацювання у найбiльш прозорому виглядi.
Однi вважають, що для цього досить лише коротко описати хiд дослiдження i детально викласти кiнцевi результати. РЖншi нiби вводять читача до своii творчоi лабораторii, не поспiшаючи, ведуть його вiд етапу до етапу, детально i послiдовно розкриваючи методи своii роботи, ii успiхи i невдачi, весь хiд процесу дослiдження. Так перед реципiiнтом проходить весь важкий шлях пошуку дослiдника вiд творчого задуму до заключного етапу роботи - пiдведення пiдсумкiв, формулювання висновкiв i пропозицiй.
Для студентськоi науковоi роботи бiльш прийнятним i другий варiант викладення, який даi змогу краще виявити спроможнiсть студента до самостiйноi науково-дослiдноi роботи. Це сприяi повнiшому виявленню глибини його науковоi ерудицii в галузi науки про журналiстику i спецiальних знань з питань журналiстикознавства.
Вiдтак в арсеналi студентiв, якi виконують студентськi науковi дослiдження, i кiлька методичних прийомiв викладу наукових матерiалiв: послiдовний, цiлiсний, вибiрковий. Послiдовний виклад матерiалу дисертацii потребуi бiльших витрат часу, бо автор не може переходити до наступного роздiлу, не закiнчивши роботу над попереднiм. А для обробки одного роздiлу необхiдно часом перевiрити кiлька варiантiв, аби знайти кращий з них. Водночас матерiал, який майже не потребуi чорновоi обробки, чекаi черги i лежить без руху.
Цiлiсний прийом. Тут знадобиться майже вдвiчi менше часу на пiдготовку кiнцевого варiанта рукопису, бо спершу пишеться чернетка всього твору, нiби грубими мазками, потiм вiдбуваiться його обробка в частинах i деталях.
Вибiрковий виклад матерiалiв також часто застосовуiться здобувачами. У мiру готовностi фактичних даних автор обробляi матерiали у будь-якому зручному для нього порядку, подiбно до того, як художник пише картину, - не обовязково з верхньоi або нижньоi частини. Тому обрати можна саме той прийом викладання, який видаiться найбiльш прийнятним для перетворення так званого чорнового рукопису на промiжний або остаточний.
Перед тим, як переходити до остаточноi обробки чорнового рукопису, корисно обговорити основнi положення його змiсту з науковим керiвником.
Коли основний текст чорнового рукопису готовий, зiбрано всi необхiднi матерiали, зроблено вiдповiднi узагальнення та i схвалення наукового керiвника, починаiться докладне редагування тексту рукопису. Студент ще раз перевiряi вiдповiднiсть назви роботи ii змiсту, уточнюi композицiю науковоi розвiдки й перевiряi переконливiсть аргументiв на захист своiх наукових висновкiв.
Слiд зазначити, що важливе значення маi подiл тексту на складовi частини, якi вiддзеркалюють схему наукового дослiдження й позначаються абзацом. Абзац - композицiйний прийом для обiднання кiлькох речень, якi передають нову спiльну думку та увиразнюють ii, надаючи довершеностi. Абзац, iз притаманною йому цiлiснiстю виразу, забезпечуi послiдовнiсть викладу фактiв, внутрiшню логiку iх висвiтлення. Тому правильне розбиття науковоi роботи на абзаци суттiво полегшуi ii читання й сприйняття.
2 Важливе значення в науковому дослiдженнi маi заголовок, який нацiлюi на дослiджувану проблематику.
Заголовок не може скорочувати або розширювати обсяг закладеноi науковоi iнформацii. Не рекомендуiться до заголовкiв вводити слова на позначення загальних понять, вузькоспецiальних чи мiiевих термiнiв, скороченi слова чи абревiатури.
Заголовок у науковому дослiдженнi маi бути по можливостi коротким, але й не надмiру лапiдарним. Чим коротший заголовок, тим вiн ширший за своiм змiстом. Особливо небажанi заголовки з одного слова, оскiльки не дають уявлення про тему розмiщеного пiд ним наукового тексту. Намагання докладно передати в заголовку змiст науковоi розвiдки суттiво ускладнюi ii смислове сприйняття.
8. Мова й стиль науковоi роботи
1 Мовно-стилiстична культура науковоi роботи чи не найкраще демонструi загальнокультурний рiвень ii автора.
Мова i стиль дослiдження маi вiдповiдати нормам та критерiям сучасноi украiнськоi лiтературноi мови, зокрема ii науковому стилю, що склався пiд впливом так званого академiчного мовного етикету, сутнiстю якого i iнтерпретацiя власноi й аналiтично опрацьованоi запозиченоi точок зору з метою встановлення науковоi iстини.
Найхарактернiшою ознакою писемноi науковоi мови i формально-логiчний спосiб викладу матерiалу, що знаходить своi вiдображення у всiй системi мовних засобiв. Науковий виклад складаiться головним чином з роздумiв, метою яких i доведення iстини, виявлених у результатi дослiдження фактiв дiйсностi.
Особливiстю науковоi мови i вiдсутнiсть емоцiйно-експресивноi лексики. Звiдси домiнуюча форма оцiнки - констатацiя ознак, притаманних слову, яке визначають.
2 Науковий текст характеризуiться смисловою завершенiстю, цiлiснiстю й логiчною послiдовнiстю. Найважливiшим засобом вираження звязкiв i специфiчна фразеологiя, що вка?/p>