Основи журналiстикознавчих дослiджень. Украiнська школа журналiстикознавства та теорii масовоi комунiкацii
Информация - Журналистика
Другие материалы по предмету Журналистика
?вого знання, тобто науковi факти, якi характеризуються такими властивостями, як точнiсть, обiктивнiсть, достовiрнiсть, новизна.
Новизна наукового факту засвiдчуi появу принципово нового, невiдомого до цього часу процесу, явища чи предмета. Це не обовязково наукове вiдкриття, це новi знання про те, чого ми досi не знали. Точнiсть наукового факту визначаiться сукупнiстю найсуттiвiших ознак, явищ, предметiв, подiй, iхнiх кiлькiсних чи якiсних показникiв. При доборi фактiв необхiдно бути науково обiктивним. Не можна вiдкидати факти тiльки тому, що iх важко пояснити або знайти iм практичне застосування.
Достовiрнiсть наукового факту ТСрунтуiться на його реальному iснуваннi, яке пiдтверджуiться при побудовi аналогiчних ситуацiй. За вiдсутностi такого пiдтвердження достовiрнiсть наукового факту пiддаiться сумнiву. Достовiрнiсть наукових фактiв залежить i вiд достовiрностi першоджерел, вiд iх цiльового призначення i характеру iхньоi iнформацii. Саме тому слiд зясувати характер першоджерела, науково-професiйний авторитет його автора.
Основною формою фактичного матерiалу i цитати. Органiчно вплетенi у текст, вони складають невiдiмну його частину. Цитати вiдiграють важливу роль у процесi аналiзу i синтезу науковоi iнформацii, а також слугують пiдтвердженням окремих результатiв. Вiдштовхуючись вiд iх змiсту, дослiдник створюi систему переконливих доказiв, необхiдних для обiктивноi характеристики предмета, явища чи процесу, якi вивчаються. Кiлькiсть цитат визначаiться потребами розроблення теми.
6. Загальна схема наукового дослiдження
1 Наукову роботу оцiнюють не тiльки за новизною, актуальнiстю та прикладною значущiстю отриманих результатiв, а й за умiнням автора обирати такий порядок подання наукових фактiв, який найпереконливiше розкриваi його творчий задум, тобто композицiю дослiдження. Слiд зазначити, що немаi i не може бути жодного стандарту композицii наукового дослiдження, хоча й маiмо певну сталiсть основних елементiв, якi склалися традицiйно:
- вступ, де обТСрунтовуються актуальнiсть обраноi теми, мета роботи, ii завдання, обiкт i предмет дослiдження;
- основна частина, змiст якоi точно вiдповiдаi темi й повнiстю ii розкриваi, передбачаi опис процесу дослiдження;
- висновки виконують роль закiнчення, обумовленого логiкою проведення наукового дослiдження.
2 ОбТСрунтування актуальностi обраноi теми - обовязкова складова будь-якоi науковоi роботи. Вона передбачаi розумiння й оцiнку дослiдження з точки зору своiчасностi, науковоi й соцiальноi значущостi, характеризуi теоретично-професiйну зрiлiсть i пiдготовку автора. Для зясування актуальностi теми науковоi статтi достатньо 2-3 речення, якi висвiтлюють сутнiсть проблемноi ситуацii.
Зясувавши значущiсть наукового питання: навiщо дослiджуiться i кому це потрiбно, чiтко й однозначно визначаiться наукова проблема, тобто про що ця стаття. Потiм зазначаiться, що й ким зроблено до вас, показати, де пролягла межа мiж знанням i незнанням з предмета дослiдження.
3 Для зясування стану розробки обраноi теми складаiться короткий огляд найважливiшоi лiтератури, з якого можна зробити висновок, що дана тема не розкрита (розкрита частково, не в тому аспектi тощо) i тому вимагаi подальшого розроблення. Цей висновок повинен логiчно випливати з огляду джерел.
4 Вiд постановки науковоi проблеми i доведення, що та ii частина, яка i темою даноi науковоi роботи, не розроблена або не достатньо висвiтлена, логiчно перейти до формулювання мети вашоi науковоi роботи. Не слiд у формулюваннi мети вживати слова дослiдження, вивчення, бо вони вказують на засiб досягнення мети, а не на ii саму.
5 Обовязковим елементом вступу i визначення обiкта i предмета дослiдження. Обiкт - це процес або явище, яке породжуi проблемну ситуацiю та обране для вивчення. Предмет мiститься в межах обiкта. Обiкт i предмет дослiдження як категорii наукового процесу спiввiдносяться мiж собою як загальне i часткове. В обiктi видiляiться та його частина, яка i предметом дослiдження, визначаi тему дисертацiйноi працi, яка позначаiться на титульному аркушi як ii назва.
Як iнструмент добування фактичного матерiалу та необхiдна умова досягнення поставленоi мети зазначаються методи i технологiя дослiдження, даiться характеристика основних джерел отримання iнформацii.
6 Слiд зазначити, що кожне наукове дослiдження маi два рiвнi - емпiричний, на якому вiдбуваiться процес накопичення фактiв, й теоретичний, де досягаiться синтез знань (у формi науковоi теорii). Опиiього процесу, послiдовнiсть викладу, взаiмозвязок рiвнiв, iх структурування залежать вiд теми, мети, сутностi кожного конкретного дослiдження. Головними залишаються стислiсть, чiткiсть, умотивованiсть, логiчна послiдовнiсть та аргументованiсть викладу матерiалу згiдно з вимогами до наукових праць, якi подаються до друку.
У цiй частинi науковоi роботи викладають основнi положення власних дослiджень iз зазначенням того нового, що вноситься у розроблення заявленоi проблеми. Автор даi оцiнку повноти вирiшення поставлених завдань, достовiрностi одержаних результатiв, порiвнюi iх з аналогiчними результатами, обТСрунтовуi потребу додаткових дослiджень. Виклад матерiалу основноi частини пiдпорядковуiться однiй провiднiй iдеi, конкретно зазначенiй автором.
7 У висновках стисло й чiтко формулюють науковi та практичнi результати, одержанi в дослiдженнi, наголошуючи на якiсних та кiлькiсних пока