Основи журналiстикознавчих дослiджень. Украiнська школа журналiстикознавства та теорii масовоi комунiкацii
Информация - Журналистика
Другие материалы по предмету Журналистика
?ання важливоi iнформацii про дослiджуване явище i як допомiжний метод або процедуру обробки даних, отриманих в iнших дослiдженнях або як один iз методiв у комплексi з iншими.
За його допомогою встановлюють мiру ефективностi полiтичних слоганiв i пропаганди, вивчають стереотипи свiдомостi рiзних соцiальних груп, виявляють вiдмiнностi в трактуваннi певноi подii рiзними ЗМРЖ тощо. Цей метод активно використовують представники рiзних соцiогуманiтарних наук (iсторики, полiтологи, психологи, юристи, мовознавцi, лiтературознавцi, економiсти, педагоги та iн.), коли намагаються встановити обiктивнi ознаки рiзноманiтних людських комунiкацiй.
5 Спостереження.
Спостереження - це пряма реiстрацiя подiй очевидцем. Спостерiгач або самостiйно спостерiгаi подii, що вiдбуваються, або користуiться даними спостережень iнших осiб (чи приладiв).
Пiд час спостереження виникають труднощi як обiктивного, так i субiктивного характеру. Обiктивнi - це те, що в журналiстикознавствi дослiдник часто маi справу iз ситуацiями чи явищами соцiального життя, якi не можна точно вiдтворити. Субiктивнi повязанi з людським фактором, оскiльки дослiдник зiштовхуiться з емоцiями. Якiсть отриманоi первинноi iнформацii залежить вiд субiктивноi оцiнки людей, iхнiх цiннiсних орiiнтацiй, iнтересiв, стереотипiв тощо. До того ж люди можуть змiнити свою поведiнку, довiдавшись, що за ними спостерiгають.
Спостереження не пасивний акт фотографiчного вiдображення реальностi дослiдником, бо все, що вiн бачить i чуi, проходить крiзь призму його свiдомостi. Вплив установок, стереотипiв i досвiду спостерiгача може призвести до упередженостi, перекручувань спостережуваного явища. Уподобання, звичнi способи сприйняття дослiдника можуть програмувати спостереження, зосереджуючи увагу лише на певних фрагментах спостережуваного явища.
Слiд зазначити, що спостереження як самостiйний метод краще застосовувати в таких дослiдженнях, якi не вимагають репрезентативностi даних (наприклад, у попереднiх наукових розвiдках), а також тодi, коли iнформацiю не можна отримати нiякими iншими методами.
Спостереження може бути структурованим й неструктурованим; проводитися в польових умовах або лабораторii, систематично чи несистематично, за участю дослiдника чи без нього.
Систематичне спостереження передбачаi визначення часу, перiоду, ситуацii дослiдження, а несистематичне характеризуiться спонтаннiстю.
Стимулююче спостереження передбачаi вплив дослiдника на подii, якi вiн спостерiгаi. Дослiдник створюi певну ситуацiю й оцiнюi реакцiю на таке втручання.
Наукове спостереження передбачаi чiтке формулювання завдання, конкретну дослiдницьку мету, проходить планомiрно, систематично, постiйно контролюiться, його данi фiксуються в протоколах (щоденниках) за заздалегiдь визначеною системою. Наукове спостереження даi можливiсть не лише збирати факти, а й робити узагальнення.
Наукове спостереження маi низку переваг порiвняно над опитуванням: не залежить вiд бажання обiкта спiвпрацювати; даi можливiсть спостерiгати неусвiдомлювану поведiнку обiкта.
6 Опитування.
Серед основних груп опитувань вирiзняються iнтервю та анкетнi опитування, якi мають усну й писемну форму. Опитування бувають рiзнi, це залежить i вiд кола опитуваних, i кiлькостi одночасно опитуваних, i кiлькостi тем, якi виносяться, й рiвня стандартизацii (довiльна схема опитування, структуроване опитування, цiлком стандартизоване опитування), й частоти опитування (одно- чи багаторазове опитування (панель)).
Багаторазове опитування (панель) характеризуiться такими ознаками: постiйнiстю предмета й теми дослiдження; постiйною перiодичнiстю проведення та постiйною сукупнiстю респондентiв.
Опитування може мати рiзнi завдання: соцiометричнi - спрямованi на отримання iнформацii про взаiмовiдносини в малих групах; стандартизованi - призначенi для отримання статистичноi iнформацii; глибиннi - спрямованi на отримання пошуковоi iнформацii; фокусованi - збирання вiдомостей про конкретну ситуацiю
Опитування i особливим актом комунiкацii мiж iнтервюiром i респондентом. Пiд час його проведення слiд памятати таке:
Респондент зацiкавлений в опитуваннi, вiн знаi, хто й навiщо його опитуi; не зацiкавлений видавати неправдиву iнформацiю й однозначно розумii змiст кожного запитання.
Запитання не мiстить кiлькох запитань, вимагаi однозначноi вiдповiдi й не носить образливого забарвлення, не принижуi респондента. Кiлькiсть запитань не перевтомлюi респондента, але i достатньою для одержання необхiдноi iнформацii.
РЖнтервюiр поводиться нейтрально i не демонструi своi ставлення нi до запитань, нi до вiдповiдей.
Треба памятати, що данi, отриманi шляхом опитування, носять субiктивний характер.
5. Технологiя науковоi роботи
1 Наукове вивчення передбачаi здатнiсть критично осмислювати наукову iнформацiю, оцiнювати ii переваги i недолiки, знаходити власнi рiшення, висовувати новi iдеi, проводити самостiйно експеримент, накопичувати й аналiзувати необхiднi факти, узагальнювати iх, систематизувати, теоретично пояснювати та оформляти у виглядi науковоi роботи. У науцi важливо не тiльки встановити новий факт, а й дати йому пояснення з позицiй сучасноi науки, зясувавши його теоретичне, загальнопiзнавальне або практичне значення.
Накопичення наукових фактiв у процесi дослiдження - завжди творчий процес, в основi якого лежать задум автор