Органiзацiя облiку розрахункiв з бюджетом по податку на додану вартiсть в Державному комунальному пiдприiмствi "Шляхрембуд"
Дипломная работа - Менеджмент
Другие дипломы по предмету Менеджмент
?овоi накладноi iнодi використовуються рiзнi букви, цифри та скорочення, що iдентифiкують пiдроздiл, спосiб розрахунку та iншi показники, якi цiкавi лише для продавця. Як правило, цим тАЬгрiшатьтАЭ великi пiдприiмства з розгалуженою структурою.
Згiдно iз загальним правилом, встановленим п. 3 Порядку № 165, порядковий номер податковоi накладноi повинен вiдповiдати порядковому номеру у книзi облiку продажу товарiв (робiт, послуг). РЖ лише у разi складання податковоi накладноi фiлiiю чи структурним пiдроздiлом платника податку порядковий номер податковоi накладноi встановлюiться з урахуванням присвоiного коду (номера, шифру) i визначаiться числовим значенням через дрiб. У чисельнику номера податковоi накладноi проставляiться порядковий номер, а в знаменнику код (номер, шифр).
Отже, тАЬмодернiзуватитАЭ номери податковоi накладноi можуть лише структурнi пiдроздiли, яким присвоюiться вiдповiдний код, номер чи шифр. Якихось iнших тАЬвiдхиленьтАЭ вiд стрункого ланцюжка порядкових номерiв (наприклад, букв чи знакiв пунктуацii) законодавство не передбачаi. Тому якщо при перевiрцi податкiвцi побачать податкову накладну з номером який не вiдповiдаi вимогам, покупцю буде складно довести, що це саме порядковий номер, а не щось iнше.
Як наслiдок - реальна загроза втрати права на податковий кредит через вiдсутнiсть правильного обовязкового реквiзиту податковоi накладноi. Зрозумiло, що покупець за такий тАЬсюрпризтАЭ може адекватно тАЬвiддячихитАЭ продавцевi (наприклад, припинити з ним дiловi стосунки). Таким чином, бажання продавця спростити собi ведення податкового облiку шляхом введення до номерiв податковоi накладноi додаткових позначень може мати не дуже приiмнi наслiдки як для покупця, так i для продавця. Якщо ж без стороннiх умовних позначок продавець не в змозi налагодити податковий облiк, то йому цi позначки слiд робити лише на копiях податковоi накладноi, що залишаються у нього.
Вiдповiдно до пп. 7.2.3 Закону про ПДВ, податкова накладна складаiться у момент виникнення податкових зобовязань продавця. Загальнi правила встановлення дат виникнення податкових зобовязань мiстяться у п. 7.3 Закону про ПДВ. Головне з цих правил вiдоме правило тАЬпершоi подiiтАЭ.
Якщо ж продавець вказав як дату виписки податковоi накладноi не дату виникнення податкових зобовязань, а якусь iншу (наприклад, дату своii тАЬдругоi подiiтАЭ), то це, на нашу думку, не може бути пiдставою для оспорювання податкового кредиту покупця за такою накладною. Адже Закон про ПДВ вимагаi лише, щоб дата виписки податковоi накладноi у нiй була зазначена. Якщо вказана у податковiй накладнiй дата виписки вiдповiдаi дiйсностi (тобто податкова накладна справдi була виписана саме того дня), то навiть у разi ii невiдповiдностi датi виникнення податкових зобовязань продавця така дата i правильною i не може бути визнана помилкою у реквiзитi. Тому порушення продавцем обовязку виписати податкову накладну у момент виникнення податкових зобовязань не може бути пiдставою для будь-якоi вiдповiдальностi покупця, у т. ч. позбавлення права на, податковий кредит.
Головне щоб зафiксована дата отримання податковоi накладноi не була ранiше зазначеноi у нiй дати виписки. Як вiдомо, вiдповiдно до пп. 7.5.1 Закону про ПДВ, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважаiться дата здiйснення першоi з подiй:
або дата списання коштiв з банкiвського рахунка платника податку в оплату товарiв (робiт, послуг), дата виписки вiдповiдного рахунка (товарного чека) в разi розрахункiв з використанням кредитних дебетових карток або комерцiйних чекiв;
або дата отримання податковоi накладноi, що засвiдчуi факт придбання платником податку товарiв (робiт, послуг).
Наразi дата отримання покупцем у податковiй накладнiй не зазначаiться. Тому фiксувати дату отримання податковоi накладноi слiд у книзi облiку придбання товарiв (робiт, послуг).
Чомусь серед обовязкових реквiзитiв податковоi накладноi у пп. 7.2.1 Закону про ПДВ двiчi зазначений реквiзит тАЬназватАЭ: спочатку передбачено такий реквiзит, як тАЬназва юридичноi особи або прiзвище, iмя та по батьковi фiзичноi особи, зареiстрованоi як платник ПДВтАЭ (а потiм повна назва одержувача).
З цих норм можна зробити два висновки:
назва продавця юридичноi особи може бути неповною;
назва покупця юридичноi особи повинна бути повною.
Останнiм часом саме до цих реквiзитiв податкiвцi ставляться досить прискiпливо. РЖ для цього i причини: законодавством передбаченi досить складнi правила використання назв та найменувань юридичних осiб. Якщо при заповненнi податковоi накладноi не дотримано цих правил, у податкiвцiв зявляться пiдстави стверджувати, що назва (повна назва) у податковiй накладнiй вiдсутня з вiдповiдними наслiдками для податкового кредиту.
Що ж таке тАЬповна назватАЭ юридичноi особи i чим вона вiдрiзняiться вiд просто тАЬназвитАЭ? Законодавчi акти, на жаль, не мiстять критерiiв тАЬповнотитАЭ назви юридичноi особи, а також визначення самого термiна тАЬназватАЭ. Законодавство оперуi термiном тАЬнайменування субiкта пiдприiмницькоi дiяльностi юридичноi особитАЭ, яке вiдповiдно до ст. 2 Закону Украiни вiд 07.02.91 р. № 698-XII тАЬПро пiдприiмництвотАЭ тАЬповинне мiстити вiдомостi про його органiзацiйно-правову форму та назвутАЭ.
Отже, назва поряд з органiзацiйно-правовою формою i складовими елементами найменування субiкта пiдприiмництва юридичноi особи. РЖншими словами, назва i найменування рiзнi речi, i назва це лише част?/p>