Органiзацiя облiку розрахункiв з бюджетом по податку на додану вартiсть в Державному комунальному пiдприiмствi "Шляхрембуд"

Дипломная работа - Менеджмент

Другие дипломы по предмету Менеджмент




тiв тодi, коли оплата постачальником здiйснюватиметься за рахунок залучених кредитiв - частина кредиту в такому разi повинна бути направлена на спецрахунок для оплати ПДВ, а зi спецрахунка кошти не можуть бути залученi в рахунок погашення кредиту.

3.3 Переваги та недолiки податку на додану вартiсть

Провiвши дослiдження можна визначити переваги i недолiки податку на додану вартiсть.

Простота, економiчнi i органiзацiйно-технiчнi характеристики забезпечили податку на додану вартiсть переваги перед iншими типами оподаткування обороту.

Податок на додану вартiсть характеризуiться рядом суттiвих переваг. Зупинимося на деяких з них бiльш детально. Не дивлячись на те, що вiн представляi собою, по сутi, рiзновид акцизу, це все ж таки унiверсальний фiнансовий iнструмент.

Так, за допомогою ПДВ зявляiться можливiсть регулювати фонд заробiтноi плати i цiни. Вiн даi можливiсть лiквiдувати лишнi ланки господарського управлiння. Крiм того, податок дозволяi вiдносно точно визначити реальну вартiсть кожного товару i на основi цього увiйти в основу формування економiчних пропорцiй.

Застосування ПДВ в краiнах з розвиненою ринковою економiкою не тiльки в фiскальному, але й в регулюючому аспектi, дозволяi використовувати даний важiль як засiб стримування кризи надвиробництва i прискореного витiснення з ринку слабких виробникiв.

ПДВ маi внутрiшнiй "вбудований" механiзм взаiмноi звiрки платниками податкових зобовязань. Вiн не знаi дискримiнацii платникiв в залежностi вiд iх ролi i мiiя в господарському процесi. ПДВ нейтральний по вiдношенню до перемiщення товарiв i послуг, розмiщення ресурсiв.

ПДВ через посилений вплив на рiвень цiн може бути використаний в антиiнфляцiйних процесах, оскiльки ПДВ даi можливiсть автоматично отримувати конюнктурний прибуток, породжений iнфляцiiю, i цим самим стримувати неоправдане збiльшення цiн.

До найбiльш цiнних економiчних переваг податку на додану вартiсть належить його здатнiсть не спотворювати поведiнку платникiв як учасникiв господарсько-комерцiйного процесу, не мiняти економiчних рiшень пiд впливом ПДВ.

Проте, необхiдно також враховувати те, що використання податку на додану вартiсть характеризуiться не лише його позитивними сторонами. Цiлий ряд негативних моментiв роблять дуже актуальними дискусii щодо необхiдностi стягування даного податку. Розглянемо деякi з цих моментiв.

Податок на додану вартiсть

переваги

виступаi фактором, що регулюi розмiр заробiтноi плати i цiни

виступаi фактором, що лiквiдуi лишнi ланки господарського управлiння

виступаi фактором, що стримуi кризу надвиробництва i прискореного витiснення з ринку слабких виробникiв

володii економiчними i органiзацiйно-технiчними перевагами стягнення, простотою нарахування

володii нейтральнiстю по вiдношенню до платникiв, до перемiщення товарiв i послуг, розмiщення ресурсiв

володii механiзмом взаiмноi звiрки платниками податкових зобовязань

даi можливiсть отримувати конюнктурний прибуток, стримувати неоправданий рiст цiн

недолiки

виступаi фактором, що стримуi розвиток виробництва

виступаi фактором, що стимулюi iнфляцiю

виступаi фактором, що негативно впливаi на високотехнологiчнi i наукоiмнi виробництва

володii масовим регресивним характером як моментально, так i в часi

володii можливiстю ухилення в умовах недосконалого бухгалтерського облiку

потребуi пiдготовки громадськоi думки, пояснювальноi роботи з платниками, професiйноi пiдготовки персоналу податкових органiвРис. 7. Переваги i недолiки податку на додану вартiсть

Являючись, в принципi, податком на кiнцеве споживання, який тягарем лягаi на населення i бюджетну iеру, ПДВ при досить високiй ставцi i високих темпах iнфляцii перетворюiться в один iз факторiв, що стримують розвиток виробництва. Вiдбуваiться це внаслiдок зростання цiн i стримування на основi цього можливостей оплати покупцем товарiв (робiт, послуг). Звiсно, цi кошти повернуться до покупця (або з бюджету, або в той момент, коли вiн сам реалiзуi продукцiю), але при умовi, що ланцюг актiв реалiзацii не перерветься або настане з певним кроком "запiзнення", коли частково цi кошти будуть обезцiненi iнфляцiiю.

Крiм цього, застосування ставок ПДВ на рiвнi 20 % стимулюi як iнфляцiйнi процеси в цiлому, так i негативно впливаi на високотехнологiчнi i наукоiмнi виробництва. Тому, хоча й застосовувана ставка робить податок на додану вартiсть одним iз головних джерел наповнення бюджету, але видимiсть його бездефiцитностi дуже оманлива. Саме в звязку з цим оптимальну ставку ПДВ економiсти частiше за все повязують з рiвнем 15-18%.

Зайнявши домiнуючi позицii в свiтовiй податковiй системi, ПДВ зберiгаi й деякi негативнi риси, повязанi з можливiстю ухилення вiд його сплати. Тому в системi ПДВ виключне значення маi досконалий i вичерпний бухгалтерський облiк, реiстрацiя всiх операцiй.

Свiтовий досвiд також показуi, що важливою проблемою введення податку на додану вартiсть i пiдготовка громадськоi думки, пояснювальна робота з платниками i професiйна пiдготовка персоналу податкових органiв.

ПДВ i масовим регресивним податком на товари i послуги широкого споживання. Справдi, якби весь дохiд, отриманий платником протягом життя, використовувався виключно на споживання, ПДВ можна було б вважати пропорцiйним податком, рiвномiрним у часi. Але