Дипломная работа

18201. Розробка лінії по виробництву рослинної олії
Сельское хозяйство

Полосові діаграми рівня зволоження протягом вегетаційного сезону, розраховані за Госсеном-Вольтером, за середніми багаторічними даними зображають у вигляді прямих діаграм. Наведені дані свідчать, що в умовах найбільш вологого забезпеченого 1997 року явище ґрунтової посухи на протязі вегетаційного сезону взагалі відсутнє, а в 1999 році тривалість посухи складала 45,2% вегетаційного сезону. Лише початок і кінець вегетаційного сезону характеризувались рівнем зволоження. За середніми багаторічними даними нестача вологи для розвитку сільськогосподарських культур спостерігається на протязі 12,7% тривалості вегетаційного сезону. В цих умовах одним з пріоритетних завдань механічного обробітку ґрунту є накопичення і збереження вологи. Світова практика і досвід господарства свідчать, що завданню збереження вологи найбільш відповідає мінімальний обробіток ґрунту культиваторами. Це було однією з основних причин відмови спеціалістів господарства від полиневого обробітку ґрунту. Вегетаційний сезон за даними Синельниківської дослідної станції триває з 03.04. по 31.10. (дати стійкого переходу температури повітря через +5°С). Без морозний період по середніх багаторічних датах починається з 17 березня, а завершується 24 листопада.
18202. Розробка логістичної стратегії підприємства по дистрибуції товарів
Маркетинг
Стратегічне управлінняОпераційне управління
- Філософія і цілі напрямків підприємства
- Часткові та одиничні цілі
- Стратегії
- Програми, а також операції і процедури
- Створення потенціалу логістичних ефектів і вартостей
- Використання існуючого потенціалу (відповідне застосування засобів)
- Довгий горизонт планування
- Короткотермінове планування
- Еластичність
- Відсутність еластичності, схильність до
- Абстракті йно-аналітичний і креативно-інтуїтивний спосіб мислення (створення концепцій та ідей)
- Аналітично-практичний спосіб підходу, точні знання (орієнтація на впровадження)
- Орієнтована на підприємство, наскрізна перспектива при визначенні та оцінці проблем
- Орієнтація на визначені проблеми, на певну сферу діяльності («егоїзм відділів»)
- Врахування зовнішньої інформації
- Перетворення внутрішньої (в масштабі підприємства) інформації
- Наближена, загальна інформація
- Точна, детальна інформація
- Слабо визначена структура проблеми
- Добре визначена і виокремлена проблема
- Пошук нових сфер завдань, принципові (структурні) зміни
- Зміни, які характеризують зростання
Реальний процес переміщення гіпотетичного матеріального потоку подібний до протікання води, коли на його шляху появляються певні перешкоди (греблі, вузькі місця тощо), і це призводить, з одного боку, до зростання опору, а відтак до збільшення витрат на його подолання, а з іншого боку, до вимушеного складування, коли виникає недостатність пропускної здатності чергової ланки каналу. Ідентифікатором таких перешкод на виробничому підприємстві є «шви», що з'єднують окремі фази виробництва, окремі однорідні ланки трансформації потоку в цих фазах та окремі логістичні операції. Іншим чинником, що погіршує ідеальні умови переміщення матеріального потоку, необхідно вважати простору конфігурацію каналів переміщення як відхилення від єдиного прямолінійного напряму.
18203. Розробка маркетингової стратегії концентрації при впровадженні проекту "Дизайн інтер’єру" в торгово-посередницькій фірмі
Маркетинг
Етап конкурентного аналізу галузі визначення ключових факторів успіху (КФУ). КФУ загальні для всіх підприємств галузі фактори, реалізація яких відкриває перспективи поліпшення своєї конкурентної позиції. Задача полягає у визначенні факторів, що дають у даній галузі ключ до успіху в конкуренції. Необхідно виділити 3 5 найбільш важливих на найближчу перспективу КФУ, наприклад, шляхом ранжирування усіх виділених факторів, що мають значення для даної галузі. Саме вони повинні лягти в основу стратегії підприємства.
1. КФУ, засновані на науково-технічній перевазі:
2. досвід організації наукових досліджень (важливий у галузях високої технології);
3. здатність швидкого здійснення технологічних і/чи організаційних нововведень;
4. наявність досвіду роботи з передовими технологіями.
5. КФУ, зв'язані з організацією виробництва:
6. низькі витрати виробництва;
7. висока якість вироблених товарів;
8. висока фондовіддача (для фондоємних галузей);
9. вигоди, зв'язані з місце розташування підприємства;
10. наявність доступу до висококваліфікованої робочої сили;
11. налагоджене партнерство з гарними постачальниками;
12. висока продуктивність праці (для трудомістких галузей);
13. низькі витрати на НИОКР і технологічну підготовку виробництва;
14. гнучкість у виробництві різних моделей і типорозмірів, можливість обліку індивідуальних запитів покупців.
15. КФУ, засновані на маркетингу:
16. добре організована власна виробнича розподільна мережа чи наявність твердих партнерських відносин з незалежною розподільною мережею;
17. низькі витрати розподілу; швидка доставка;
18. добре підготовлений персонал, зайнятий збутом;
19. доступний і добре організований сервіс;
20. акуратне виконання замовлень;
21. широта асортименту і можливість вибору товарів;
22. привабливе, надійне і зручне упакування;
23. наявність гарантій на товари і гарантій виконання зобов'язань.
24. КФУ, засновані на володінні знаннями і досвідом:
25. професійна перевага, визнана талант;
26. володіння секретами виробництва;
27. уміння створювати оригінальний і привабливий дизайн товарів;
28. наявність досвіду у визначеній технології; використання розумної реклами, що захоплює;
29. уміння швидке розробляти і просувати нову продукцію.
30. КФУ, зв'язані з організацією і керуванням:
31. наявність ефективних і надійних інформаційних систем;
32. здатність керівництва швидко реагувати на зміни ринку;
33. досвідчена в даній сфері діяльності і добре збалансована управлінська команда.
34. Інші КФУ:
18204. Розробка машини для подрібнення коренебульбоплодів
Сельское хозяйство
18205. Розробка методики керування проектом міжнародних морських фрахтових перевезень
Транспорт, логистика
Практично українські судноплавні компанії виявилися витиснутими на «узбіччя» фрахтового ринку і змушені займатися пошуком завантаження свого флоту і працювати, як правило, на умовах демпінгу. Виявилися загубленими перевезення імпортного зерна, сахалінської нафти. Власне кажучи, зведені на невець перевезення вітчизняним флотом всіх українських зовнішньоторговельних вантажів. У ведучих країнах заходу держава забезпечує контроль, координацію і відстеження діяльності своїх судноплавних компаній і вантажовласників. У СІЛА за національними судновласниками резервується 100% військових і 50% урядових вантажів, що забезпечує їм близько 30% завантаження флоту. У Франції зарезервовані за національним флотом дві третини зовнішньоторговельних перевезень нафти, 60% гідрокарбонатів і 40% вугілля. В Іспанії за національним флотом резервуються перевезення нафти, тютюну і бавовни. Уряду ФРН, Італії, Іспанії обмежують використання в зовнішньоторговельних перевезеннях флот країн, що приймають дискримінаційні заходи для відношення до їхніх судів. Резервування вантажу за національним перевізником (як метод стимулювання розвитку свого торгового флоту) широко застосовується в країнах, що розвиваються. В Аргентині, Перу, Уругваї резервується 50% експортно-імпортних перевезень. Найбільш розповсюджені методи резервування зовнішньоторговельних вантажів за національним флотом:
- видання нормативних актів, що закріплюють краще чи монопольне право перевезення національних вантажів за вітчизняним тоннажем;
- висновок міжурядових угод про резервування вантажів за тоннажем договірних сторін (найчастіше у відношенні 50:50);
- -використання умов купівлі-продажу (купувати на умовах ФОБ, продавати на умовах СИФ);
- -підвищення податків на товари, перевезені іноземними судами. Квотування вантажної бази - це, насамперед, зацікавленість держави
- в додаткових доходах, що активізують платіжний баланс країни, вартість морського перевезення вантажів у світовому судноплавстві досягає 10% вартості самих вантажів. Відповідно до міжнародної статистики, перевезення кожної тонни вантажу обходиться в середньому $30-35. При морському зовнішньоторговельному вантажообігу України з урахуванням квотування вантажної бази доходи від перевезень складуть $1,5 млрд. а це досить значимо як для держави, так і для морського національного судноплавства.
- Ще однією серйозною перешкодою на шляху українського судноплавства є Митний кодекс України, цей кодекс має деяку непогодженість с загальновизнаними міжнародними принципами, що полягає в прагненні митної влади «утиснути» транспортні судна і суднові запаси в «прокрустове ложе» звичайного товару.
- Митне оформлення ввезеного і суднового матеріально-технічного постачання, що вивозиться, спорядження, палива і продовольства, необхідних для експлуатації судів, виробляється як звичайних експортованих і імпортованих товарів шляхом подачі митної декларації. Такий порядок суперечить Конвенції по полегшенню міжнародного морського судноплавства.
- Основна проблема національних судноплавних компаній - відновлення і поповнення флоту. Власних засобів у них на це немає. Будівництво змушене ведеться під кредити іноземних банків. Принципова вимога кредиторів - іноземна юрисдикція споруджуваних і побудованих судів на час дії кредитної угоди. У цей період національні судновласники можуть брати суда в операторство на умовах міжнародного договору бербоут-чартера з наступним (після погашення кредиту) переходом судів у власність української компаній. Однак митні влади неправильно визначили, що суда, перевозячи вантажі на умовах чи тайм-чартеру чи бербоут-чартера, є товаром, і тому зобов'язують українським операторам оформлення судів у режимі «тимчасовий віз» з повною виплатою митних пошлин і податків, а це складає 26,2% їхньої вартості. Судно стає товаром, якщо міняється його власник. Цю загальновідому істину підтверджують і закордонні судновласники.
- Не менше недоліків і в податковій системі, що виконує тверду фіскальну функцію, що приводить до того, що підприємствам практично неможливо нагромадити засобу для здійснення великих інвестицій. Податкові виплати судноплавних компаній складають 80% балансового прибутку. Найбільш значимими є податки на: користування дорогами, зміст житлового фонду і соціально-культурної сфери - 4,1% з валового доходу; майно - 2% його вартості; доход - 30% прибутку; додану вартість - 20% вартості товарів і послуг. Податок на додаткову вартість при будівництві нових судів виявляється настільки вирішальним (негативним) фактором, що найчастіше від нього залежить можливість судноплавних компаній фінансувати замовлення судів. З огляду на високу вартість судів, він складає суми, вимірювані, як правило, мільйонами доларів. Банківські кредитні угоди передбачають кредитування тільки контрактної вартості судна без обліку ПДВ, і судновласники, що мають і без того вкрай обмежені власні засоби, не в змозі виплатити цей податок при будівництві судна, що є ще однією перешкодою для відновлення флоту. По Інструкції з ПДВ «Суми податку на додаткову вартість, сплачені при придбанні основних засобів, у повному обсязі віднімаються із сум податку, що підлягають внеску в бюджет, у момент прийняття на облік основних засобів». У такий спосіб цей податок пізніше повертається судновласнику, але це не вирішує проблеми судноплавних компаній у момент фінансування будівництва нових судів. Необхідно, щоб пільга по ПДВ на основні засоби виражалася не у виді повернення його згодом, а шляхом повного скасування при будівництві нових судів.
- Важливим напрямком судноплавної політики західних країн є надання різних податкових пільг. Найбільш диференційована система знижок з податків на судновласників застосовується в Греції. З 1978 р. судна, побудовані і зареєстровані в Греції, звільняються від базисного податку (фіксована ставка з брутто-реєстрової місткості) на різний термін у залежності від дати їхньої реєстрації. Судна, що обслуговують регулярні лінії між Грецією й іноземними портами, звільнені від половини прибуткового податку. У ФРН 80% прибутку національних судновласників від експлуатації судів у закордонних плаваннях звільняються від половини прибуткового податку. На Кіпрі відповідно до Закону 1969 р. доход власника національного судна не піддається оподатковуванню протягом 10 років.
- Сукупне оподаткування прибутку судновласника в різних країнах світу складає: у СІЛА 34%, країнах Європейського Співтовариства - 30-38%, Греції, Іспанії. Нідерландах, Ірландії 5-20%. Виключення складає Італія, де найвища в Європі ставка - 53%.
- Рівень оподатковування українських судноплавних компаній перевищує в 2,6 рази оподатковування в США і Великобританії, у 4 рази - в Іспанії, Швейцарії, Нідерландах і в 16 разів - у Греції.
- Корінного перегляду вимагають також портові збори. Гнучка тарифна політика в області портових зборів і ставок плат за послуги в портах дозволяє формувати стійкі вантажопотоки, стимулювати заходи національних і іноземних судів, розумно конкурувати з портами сусідніх країн. Портові витрати складають велику частку (у середньому близько 40%, по лінійному судноплавству значно більше) у загальних експлуатаційних витратах. їхнє зниження дозволить підвищити рівень економічної ефективності українських судноплавних компаній і комерційну привабливість самих портів. Однак цього поки не відбувається. Практично збори зростають, різко і безконтрольно підвищуються побори часток, напівприватних і інших допущених до надання всіляких послуг судам у портах комерційних структур, і це знижує привабливість українських портів для національних судновласників.
- Зміна податкового законодавства вкрай необхідно і для поліпшення інвестиційного клімату в Україні. У ситуації, коли можливості виділення судноплавними компаніями власних засобів на відновлення і поповнення флоту практично дорівнюють нулю, банківські кредити стають найбільш реальними джерелами інвестицій. Однак практика показує, що в даний час будівництво флоту здійснюється головним чином за рахунок кредитів іноземних банків. Така ситуація абсолютно неприйнятна, тому що тільки національне інвестування здатне вивести з кризи морське судноплавство.
- А поки що залишається сподіватися, що енергійні зусилля, початі останнім часом Урядом і Міністерством транспорту по висновку українського судноплавства з кризи, вагу ж почнуть приносити плоди.
- 1.2 Класифікація організаційних форм морського судноплавства
- Класифікація організаційних форм морського судноплавства, застосовувана в спеціальній літературі протягом останніх десятиліть, має на увазі як регулярні, так і нерегулярні форми руху судів. До регулярних форм руху флоту відноситься лінійне плавання і робота флоту послідовними рейсами, а до нерегулярних - рейсове плавання. При цьому основними ознаками регулярних форм руху судів є визначений і постійний напрямок перевезень, закріплення тоннажу і робота його по заздалегідь заданій стійкій схемі руху, дотримання визначеного режиму руху з обумовленим ступенем точності.
- Якщо при визначенні роботи судів у трамповій і лінійної формах судноплавства питань не виникає, то положення з роботою флоту послідовними рейсами трохи інше. Прийнята класифікація не дає чіткого, однозначного поняття роботи флоту послідовними рейсами, трактуючи її як частину лінійного чи трампового судноплавства або відзначаючи, що вона не є різновидом ні однієї з зазначених форм. У той же час, незважаючи на розходження поглядів, у них мається загальний висновок, що це - форма регулярного судноплавства, заснований на перевезенні великої кількості різноманітних масових вантажів без оголошеного розкладу.
- Звернемося до регламентації роботи флоту послідовними рейсами, прийнятої у світовій практиці. Організації, що мають потребу в перевезеннях значних обсягів власних вантажів, змушені оперувати своїми судами в такій своєрідній формі судноплавства.
- Визначимо, що роботою флоту послідовними рейсами є така форма організації перевезень, при якій одне чи кілька судів протягом обговореного періоду часу працюють на перевезеннях масових вантажів між постійними портами. При цьому забезпечується регулярне перевезення товарів на заданому напрямку, виходячи з потреб клієнтури на основі тривалих міжурядових чи торгово-економічних угод.
- Відповідно до цього визначення робота флоту послідовними рейсами в самому загальному виді представляє форму судноплавства, основною задачею якої є максимальне забезпечення перевезень пропонованих вантажів. Ціль компанії-судновласника при здійсненні подібних перевезень спрямована на одержання максимального прибутку за рахунок оптимізації перевезень пропонованої кількості вантажу. Це говорить про те, що найбільш важливе місце в організації роботи флоту послідовними рейсами займає вивчення вантажопотоків.
- Обсяг, структуру, і напрямок вантажопотоку визначають наступні фактори:
- -рівень промислового і сільськогосподарського виробництва в країні;
- розміщення продуктивних сил по окремих економічних районах країни, внутрірайонні і міжрайонні економічні зв'язки;
- розвиток окремих видів транспорту і їхнє розміщення по території країни.
- Вантажною базою для роботи флоту послідовними рейсами служать усілякі вантажі, що визначаються міжурядовими чи торгово-економічними угодами. Вивчення вантажопотоків виробляється по двох напрямках.
- По-перше, виробляється вивчення кількісної характеристики вантажопотоків, що охоплює визначення розміру вантажопотоку, аналіз тенденцій його розвитку і сезонних факторів, а також визначення напрямків частин вантажопотоку по портах.
- За результатами узагальнення статистичної інформації виявляються наступні тенденції:
- -зміни структури зовнішньої торгівлі по основних товарних групах (роздільно для експорту й імпорту);
- зміни географічного розподілу перевезень по країнах і портам даного регіону;
- динаміки співвідношення обсягів експорту й імпорту в цілому по районі і роздільно для кожної з країн.
18206. Розробка практичних рекомендацій щодо вдосконалення контролю маркетингової діяльності на підприємстві ВАТ "Бровар"
Маркетинг
За результатами виконання магістерської роботи можна зробити наступні висновки:
1. Основними елементами маркетингового плану є: чітке визначення цільових ринків; опрацювання усіх елементів комплексу маркетингу; порівняння довго-, середньо-, і короткострокових розділів плану; формулювання стратегічної, підтримувальних і проміжних цільових установок в діяльності фірми; визначення фірмових довгострокових конкурентних переваг, орієнтація на забезпечення ділової стабільності фірми
2. Процес стратегічного маркетингу включає три фази: планування, впровадження, контроль. Планування складається з трьох етапів: ситуаційного аналізу, визначення основних продуктів і ринків та формування цілей, а також розроблення програми маркетингу. Фаза впровадження містить чотири основні складники: одержання ресурсів, створення організаційної структури маркетингу, розроблення календарного графіка, впровадження програми маркетингу. Контроль процесу стратегічного маркетингу передбачає порівняння досягнутих результатів із запланованими показниками для виявлення можливих відхилень, усунення негативних відхилень і використання позитивних.
3. Для пошуку нових маркетингових можливостей і вибору цільових ринків компанії застосовують ситуаційний аналіз. Ефективне узагальнення ситуаційного аналізу це SWOT-аналіз, тобто оцінка організацією своїх внутрішніх сильних і слабких сторін, зовнішніх можливостей і загроз. Також компанії використовують сегментацію ринку для визначення груп, на які спрямовуватимуться її основні зусилля.
4. Складові частини маркетингу, сукупність яких утворює узгоджений план. Практичне впровадження цієї програми потребуватиме від компанії часу й коштів, тобто розроблення бюджету. Процес його формування починається зі складання прогнозу щодо обсягів збуту товарних одиниць за певний період (здебільшого, за місяць, рік). Прогнозовані показники витрат на програму маркетингу розраховуються й виправляються залежно від очікуваних доходів з метою оцінки рівня прибутковості програми. Після затвердження він стає основою для використання ресурсів, виділених на впровадження програми маркетингу.
5. Щойно стає зрозуміло, що реальні показники відстають від планових, потрібно змінювати дії для перегляду й удосконалення програми та досягнення встановлених показників. Хоч іноді буває й так, що отримані показники набагато перевершують передбачені планом. У такому разі менеджер із маркетингу має виявити чинники, що сприяють успішній діяльності, і почати їх використовувати.
6. Ситуація на ринку пива в цілому досить сприятлива для виробників «живого» пива, враховуючи прагнення споживачів отримувати високо якісний натуральний продукт та поступовому спаді на ринку дешевого пива з домішками
7. На підприємстві ВАТ «Бровар» впроваджена збалансована система показників маркетингового планування, що в умовах сучасної економіки дасть змогу виявляти та враховувати як коливання зовнішнього нестабільного середовища, так і поточні та майбутні відхилення від запланованих параметрів маркетингової стратегії підприємства і, що важливо, чинники, що впливають на ці відхилення і своєчасно вносити необхідні коригування та реалізовувати заходь щодо їх подолання.
8. Незважаючи на закуплене нове обладнання, яке вимагає менше затрат у виробництві і з використанням якого Микулинецьке пиво може конкурувати з пивом інших виробників, як вітчизняних так і іноземних, все одно збільшились витрати заводу, так як ціни на сировину і електроенергію значно підвищилися.
9. Продукція заводу має ряд значних конкурентних переваг перед конкурентами, зокрема орієнтація у виробництві на справжнє живе не пастеризоване пиво з України з використанням традиційних технологій пивоваріння, оригінальна рецептура, наявність в асортименті унікальних сортів пива, що не мають аналогів в Україні.
10. Виконанням завдань з просування продукції займається маркетингова служба, організація роботи якої організована на середньому рівні. Значним недоліком є те, що не проводиться ефективне дослідження ринку, зокрема частки фірми, конкурентів, але в сучасних умовах “тіньової” економіки практично не можливо отримати правдиві дані.
11. Здійснення реалізації продукції ВАТ «Бровар» відбувається через багатоканальну маркетингову систему, що дає можливість повніше охоплювати різні ринки, зокрема частину своєї продукції підприємство реалізує через фірмові бари і ресторани; другу частину через мережу дилерів, які працюють із роздрібною торгівлею на значній території України; третю частину через оптові бази при виробникові.
12. Результати виробничої діяльності ВАТ «Бровар» позитивно оцінюються громадськістю, зокрема різні сорти пива одержали 4 бронзові медалі, 9 срібних, 15 золотих медалей і Гран-Прі, про що свідчать дипломи. Робота топ-менеджерів підприємства також оцінюється високими показниками (директор підприємства був нагороджений у номінації «Топ-менеджер»).
13. В ході аналізу маркетингового плану Микулинецького пивзаводу було виявлено негативні аспекти діяльності підприємства, а саме:
14. Відділ збуту не може якісно і в повному обсязі розробляти та втілювати в життя маркетингові заходи по просуванню продукції заводу, адже на нього покладено забагато функцій, які даний структурний підрозділ не може виконувати максимально ефективно.
15. Рекламний бюджет Микулинецької пивоварні не має чіткого географічного спрямування.
16. Маркетологи підприємства мало уваги приділяють дослідженню та вивченню споживацьких тенденцій попиту на пивну продукцію та не мають чітко закріплених функцій роботи, тому їхні завдання досить часто дублюються та заважають виконанню один одного.
17. Не досконала рекламна кампанія на телебаченні (відеоролик не несе позитивного психологічного ефекту і носить лише інформаційний характер), радіо та пресі (не професійно розроблені рекламні оголошення, а також невдалий вибір тематики періодичних видань, у яких розміщується реклама.).
18. В цілому, не зважаючи на негативний вплив з боку факторів зовнішнього середовища, завдяки ефективному керівництву та управлінню маркетинговим плануванням, фінансові результати Микулинецької пивоварні постійно покращуються
19. На основі аналізу вищевикладеного, можна зробити висновок, що для ВАТ „Бровар” найефективнішою для використання є модель диференціації продукту Портера, яка передбачає:
18207. Розробка програми відновлення рухової діяльності пацієнтів після травм хребта з використанням системи інтенсивного тренінгу
Медицина, физкультура, здравоохранение
1. Корж А.А., Талышинский Р.Р., Хвисюк Н.И. Оперативные доступы к грудным и поясничным позвонкам. Анатомо-хирургическое обоснование. М.: Медицина, 1968. 203с.
2. Лебедев В.В., Крылов В.В. Неотложная нейрохирургия. М.: Медицина, 2000. 568 с.
3. Полищук Н.Е, Корж Н.А., Фищенко В.Я. (ред.) Повреждения позвоночника и спинного мозга. Киев.: Книга плюс, 2001 388 с.
4. Угрюмов В.Н. Повреждение позвоночника и спинного мозга. Под ред. Угрюмова В.Н. Хирургия центральной нервной системы, часть вторая. Ленинград: Медицина. 1969. 66-160 ст.
5. Цивьян Я.Л. Хирургия позвоночника. Новосибирск: 1993. 364с.
6. Цивьян Я.Л., Ралих Э.А., Михайловский М.В. Репаративная регенерация тела сломанного позвонка. Новосибирск: Наука, 1985. 183с.
7. Юмашев Г.С., Епифанов В.А. Оперативная травматология и реабилитация больных с повреждением опорно-двигательного аппарата. М.: Медицина, 1983. 383с.
8. Юмашев Г.С., Силин Л.Л. Повреждения тел позвонков, межпозвонковых дисков и связок. Ташкент: Медицина, 1971. 228 с.
9. Транспедикулярна фіксація системою "Мост" при травмах хребта та спондіолістезах: власний досвід
10. Тяглий С.В., Савченко Є.І., Євченко Т.І. Ксензов А.Ю., Зайцев Ю.В., Комаров Б.Г., Полковніков О.Ю., Савченко М.Є.
11. Трубников В.Ф. Заболевания и повреждения опорно-двигательного аппарата. - К.: Здоров?я, 1984. - 328 с.
12. Юмашев Г.С. Травматология и ортопедия. - М.: Медицина, 1983. - 576 с.
13. СмирноваЛ.А., Шумада И.В. Травматология и ортопедия. Практические занятия. К.: Вища школа. Головное изд-во, 1984. 352 с.
14. Синельников Р.Д., Атлас анатомії людини: Т. 1. М., 1994. с. 24-25; 158-168; 232-242; 256-270.
15. Кульчіцкого К.И., Бобріка И.И. Оперативна хірургія та топографічна анатомія. К.: Вища школа, 1990. с. 321-328; 381-386.
16. Дейнега В.Г. Професійні хвороби: навч. посібник для мед. ВНЗів. К.: Вища школа, 1993. с. 162; 200-207.
17. Юмашева Г.С., Муслатова Х.А. Травматологія і ортопедія. М.: Медицина, 1995. с. 488-497; 546-554.
18. Олекса А.П. Травматологія і ортопедія. К.: Вища школа, 1993. с. 413-421; 461-467.
19. Чаклін В.А., Альба масова Є.А. Сколіоз і кіфоз. М.: Медицина, 1973.
20. Волков М.В., Дєдова Л.Д. Дитяча ортопедія. М.: Медицина, 1962, 1980.
21. Абальмасова Є.А. Функція хребта при сколіозі у дітей. У кн.: Лікування захворювань та ушкоджень хребта. Новосибірськ, 1963. с. 75. Абальмасова Є.А. Про уроджені сколіози. Ортопедія, травматологія, 1967. с. 6, 24.
22. Зацепін Т.С. Ортопедія дитячого та підліткового віку. М.: Л., 1935. с. 128.
23. Мовшович И.А. Сколиоз (хирургическая анатомия и патогенез). М.: 1964.
24. Цывьян Я.Л. Оперативное лечение сколиоза. Новосибирск: 1964.
25. Новиченко Н.П. Основы ортопедии и травматологии. М.: 1964.
26. Андрианов В.Л., Баиров Г.А., Садофьев В.И., Райе Р.Э. Заболевания и повреждения позвоночника у детей и подростков. Л.: Медицина,1985. 256с.
27. Ульрих Э.В. Анатомия позвоночника у детей. Санкт-Петербург: СОТИС. 1995. 335с.
28. Веселовский В.П., Михайлов М.К., Самитов О.Ш. Диагностика синдромов остеохондроза позвоночника. Изд-во Казанского ун-та, 1990. 288 с.
29. Марчук Г.С. Мануальная терапия при заболеваниях опорно-двигательного аппарата. К.: Здоровя, 1994. 112 с.
30. Консервативное лечение остеохондроза позвоночника. - К.: Здоровя, 1989. 168 с.
31. Маркс В.О. Исследование больных с повреждениями и заболеваниями органов опоры и движения. Киев, 1940.
32. Травматология и ортопедия Руководство для врачей под редакцией Ю.Г. Шапошникова. Том 1.-с. 7-216.
33. Цивьян Я.Л. Повреждения позвоночника. М., 1971.
34. Юмашев Г.С., Фурман М.Е. Остеохондрозы позвоночника. М., 1973.
35. Гайдар Б.А. Практическая нейрохирургия. Санкт-Петербург., 2002г.
36. Петер Дуус. Топический диагноз в неврологии.- Москва., 1997г.
37. Н.Е.Полищук, Н.А.Корж, В.Я.Фищенко «Повреждение позвоночника и спинного мозга». К.: «Книга плюс», 2001.
38. Хабиров Ф.А. «Клиническая неврология позвоночника». Казань. 2001.
39. Береснев В.П., Давыдов Е.А., Кондалов Я.Н. «Хирургия позвоночника. Спинного мозга. Практическая нейрохирургия. Руководство для врачей. / Под ред. Гайдара Б.В.- СПб.: Гиппократ,2002.
40. Повреждения позвоночника и спинного мозга. Полищук Н.Е., Корж Н.А., Фищенко В.Я.. Киев «Книга плюс» 2001г.
41. Практикум по стабилизации грудного и поясничного отделов позвоночника. Радченко В.А., Корж Н.А., Харьков «Прапор» 2004г.
42. Повреждения позвоночника. Цивьян Я.Л., Изд. «Медицина» М.1971
43. Радченко В.А., Корж Н.А., Шпилёв В.И. и др. Стабилизация позвоночника с использованием системы «МОСТ»\\ Ортопедия, травматология и протезирование 2003,№2,с.103-104.
44. Рамих Э.А., Атаманенко М.Т. Хирургические методы в комплексе лечения переломов грудного и поясничного отделов позвоночника\\ Вестник травматологии и ортопеди им. Н.Н.Приорова 2003,№3,с.43-48.
45. Самойленко А.А. Транспедикулярный межтеловой спондилодез\\ Ортопедия, травматология и протезирование 2001,№3,с.65-68.
46. Шимон В.М. Передня фіксація при зрощенні тіл хребців у лікуванні переломів грудних і поперекових хребців з використанням кісткових трансплантатів і гідроксілапатитної кераміки\\ Шпитальна хірургія 2002,№1,с.36-38.
47. Бодаран Н.Ю. Особливості використання транспедикулярних систем фіксації при переломах тораколюмбального відділу хребта\\ Вісник наукових досліджень 2003,№2,с.13-15.
48. Лившиц А.В. «Хирургия спинного мозга». М.: «Медицина».- 1990г.
49. Солёный В.И. «Экстертиза трудоспособности при спино-мозговой травме».Нейротравматология под редакцией.: акад.РАМН А.Н.Коновалова, проф.Л.Б.Лихтермана, проф. А.А.Патапова. М.: Издательство Вазер-Ферро, 1993г.
18208. Розробка програми підвищення показників виробничо-господарської діяльності підприємства
Экономика
6. Ðåçóëüòàòè ðîçðàõóíê³â ïîêàçíèê³â ìàéíîâîãî ñòàíó òà ä³ëîâî¿ àêòèâíîñò³ â ÂÀÒ “ÕË²Á” ñâ³ä÷àòü ïðî íàñòóïíó äèíàì³êó :
1. êîåô³ö³ºíò òðàíñôîðìàö³¿ àêòèâ³â ó âèðó÷êó â³ä ðåàë³çàö³¿ ï³äâèùèâñÿ ó çâ³òíîìó ïåð³îä³ íà +49,5% (ç 4,19 ó áàçîâîìó ïåð³îä³ äî 6,10 ó çâ³òíîìó ïåð³îä³) òà ìàº äóæå âèñîêå çíà÷åííÿ;
2. ôîíäîâ³ääà÷à îñíîâíèõ ôîíä³â ï³äâèùèëàñÿ ó çâ³òíîìó ïåð³îä³ íà +97,8% (ç 12,23 ó áàçîâîìó ïåð³îä³ äî 23,81 ó çâ³òíîìó ïåð³îä³);
3. êîåô³ö³ºíò îáîðîòíîñò³ îá³ãîâèõ êîøò³â äåùî çìåíøèâñÿ ç 10,7 ó áàçîâîìó ïåð³îä³ äî 10,44 ó çâ³òíîìó ïåð³îä³, ùî â³äïîâ³äàº çðîñòàííþ ïåð³îäó 1-ãî îáîðîòó îá³ãîâèõ êîøò³â ç 33,65 äíÿ äî 34,47 äí³â;
4. êîåô³ö³ºíò îáîðîòíîñò³ çàïàñ³â ï³äâèùèâñÿ ç 17,42 ó áàçîâîìó ïåð³îä³ äî 28,74 ó çâ³òíîìó ïåð³îä³, ùî â³äïîâ³äàº çìåíøåííþ ïåð³îäó 1-ãî îáîðîòó çàïàñ³â ç 20,67 äíÿ äî 12,93 äíÿ;
5. êîåô³ö³ºíò îáîðîòíîñò³ äåá³òîðñüêî¿ çàáîðãîâàíîñò³ çð³ñ ç 35,85 ó áàçîâîìó ïåð³îä³ äî 47,20 ó çâ³òíîìó ïåð³îä³, ùî â³äïîâ³äàº çíèæåííþ ïåð³îäó 1-ãî îáîðîòó äåá³òîðñüêî¿ çàáîðãîâàíîñò³ ç 10,04 äíÿ äî 7,63 äíÿ;
6. çíèæåííÿ îáîðîòíîñò³ êðåäèòîðñüêî¿ çàáîðãîâàíîñò³ ó çâ³òíîìó ïåð³îä³ â³äïîâ³äàº ï³äâèùåííþ ïåð³îäó 1-ãî îáîðîòó (ïîãàøåííþ) êðåäèòîðñüêî¿ çàáîðãîâàíîñò³ ç 25,96 äíÿ äî 29,37 äíÿ, òîáòî ð³çíèöÿ îáîðîòíîñò³ äåá³òîðñüêî¿ òà êðåäèòîðñüêî¿ çàáîðãîâàíîñò³ äîçâîëÿº ïîãàñèòè êðåäèòîðñüêó çàáîðãîâàí³ñòü, ÿêà ïîòî÷íî â äâà ðàçè ïåðåâèùóº äåá³òîðñüêó;
7. ìîá³ëüí³ñòü àêòèâ³â çðîñëà ç 0,392 (áàçîâèé ïåð³îä) äî 0,585 (çâ³òíèé ïåð³îä), ùî â³äïîâ³äàº çðîñòàííþ äîë³ îáîðîòíèõ êîøò³â â àêòèâàõ , â³äì³÷åííîìó ïðè àíàë³ç³ àêòèâ³â òà êîåô³ö³ºíòó ïîêðèòòÿ çàïàñ³â;
8. çàãàëüíèé êîåô³ö³ºíò çíîñó îñíîâíèõ ôîíä³â ï³äâèùèâñÿ ç 0,527(áàçîâèé ïåð³îä) äî 0,570(çâ³òíèé ïåð³îä), òîáòî òåìï îíîâëåííÿ îñíîâíèõ çàñîá³â º íåäîñòàòí³ì;
18209. Розробка програмного забезпечення вирішення задачі формування портфеля цінних паперів
Экономика
Перелік джерел, на які надані посилання в тексті
1. Серов В.М. Інвестиційний менеджмент.М.: ІНФРА-К. 2000.
2. Галанов В.А., Басов А.И. Рынок ценных бумаг.М.: Финансы и статистика, 1998 .
3. Савчук В.П. Бюджет капитала и финансовое обеспечение инвестиционного проекта.М.: Бином, 2005.
4. Колесников В.И., Торкановский В.С. Ценные бумаги.М.:Финансы и статистика, 1998.
5. Шарп У., Александер Г., Бэйли Дж. Инвестиции. М.: Инфра-М, 1997.
6. Базовый курс по рынку ценных бумаг.М.: Федеральная комиссия по рынку ценных бумаг, 1998.
7. Кныш М.И., ПерекатовБ.А., Тютиков Ю.П. Стратегическое планирование инвестиционной деятельности .М.: БИЗНЕС-ПРЕССА, 2000.
8. Четыркин Е.М. Финансовый анализ производственных инвестиций.М.: ДЕЛО, 2003.
9. Пересада А.А. Основы инвестиционной деятельности. - К.: Либра, 1994.
10. Балабанов И.Т. Финансовый менеджмент. М., 2003.
11. Семенкова Е.В. Операции с ценными бумагами. М., 1997.
12. Есипов Е.В. Ипотечно-инвестиционный анализ: учебное пособие.СПб.: Санкт-Петербургского государственного университета экономики и финансов, 1999.
13. Идрисов А. Планирование и анализ эффективности инвестиций.М.: 1995.
14. Миркина Я.М.Ценные бумаги и биржевое дело.М.: Наука, 2007.
15. Балабушкин А. Н. Опционы и фьючерсы. Методическое пособие.М.: Фондовая биржа РТС, 2004.
16. Алексеев В. М., Тихомиров В. М., Фомин С. В. Оптимальное управление. М.: Наука, 1979.
17. Жуков Е.Ф., Максимова Л.М., Маркова О.М. Банки и банковские операции: учебник для вузов. М.: Банки и биржи; ЮНИТИ, 1997.
18. Кравцова Г.И., Кузьменко Г.С., Кравцов Е.И. Деньги, кредит, банки. Мн.: БГЭУ, 2003.
19. Рузавина Г.Н. Курс рыночной экономики.- М.: Менеджмент, 1994.
20. Макконнелл К.Р., Брю С.Л. Экономикс: Принципы, проблемы и политика. В 2 т.: Пер. с англ. 11-го изд. Т.1. М.: Республика, 1992.
21. Мэнкью Н.Г. Принципы экономикс. 2-е изд., сокращ. СПб: Питер, 2000.
22. Фишер С., Дорнбуш Р., Шмалензи Р. Экономика: Пер. с англ. Со 2-го изд. М.: "Дело ЛТД", 1993.
23. Markowitz H. Portfolio Selection: Efficient Diversificaton of Investments. New York, Wiley, 1959.
24. Долан Э. Дж. Макроэкономика.- СПб: Питер, 1994.
25. Бригхем Ю., Гапенски Л. Финансовый менеджмент. В 2-х т. Том 1. СПб: Экономическая школа, 1997.
26. Недосекин А.О. Методологические основы моделирования финансовой деятельности с использованием нечетко-множественных описаний: Автореф. дис. докт. эконом. наук. СПб., 2003.
27. Buckley, J.The Fuzzy Mathematics of Finance//Fuzzy Sets & Systems,1987,N21.
28. Недосекин А.О. Система оптимизации фондового портфеля от Сименс Бизнес Сервисез // Банковские технологии. 2003. № 5. С. 58-71.
29. Недосекин А.О. Применение теории нечетких множеств к задачам управления финансами. Разд. 3//Аудит и финансовый анализ. 2000, № 2.С.28-34.
30. Шенен П., Коснар М. Математика и САПР. М: Мир, 1988.
31. Банда Б. Методы оптимизации. Вводный курс: Пер. с англ. М.: Радио и связь, 1988.
32. Дунаев С. Доступ к базам данных и техника работы в сети. Практические приемы современного программирования. М.: ДИАЛОГ МИФИ, 2000.
33. Карпова Т.С. Базы данных: модели, разработка, реализация. СПб.: Питер, 2001.
34. Плескач В.Л., Рогушина Ю.В., Кустова Н.П. Інформаційні технології та системи. Підручник. К.: КНИГА, 2004.
35. Бобровский С.И. Технологии C++Builder. Разработка приложений для бизнеса. СПб.: Питер, 2007.
36. Гурвиц Г.А. Microsoft Access 2003. Разработка приложений на реальном примере СПб.: Питер, 2003.
37. Маклаков С.В. BpWin и ErWin: CASE средства разработки информационных систем. М.: Диалог-МиФи, 2000.
38. Закон України "Про охорону праці" від 21.11.2002.
39. НПАОП 0.00-1.3199. Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин. Діє від. 17.06.1999.
40. ГОСТ 12.0.003-74*. ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация. Введен 01.01.76.
41. ГОСТ 12.1.005-88. ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны. Введен 01.01.89.
42. СНиП 2.04.05-91. Строительные нормы и правила. Отопление, вентиляция, кондиционирование. М.: Стройиздат, 1992.
43. ДБН В.2.5-28-2006 Державні будівельні норми України. Інженерне обладнання будинків і споруд. Природне і штучне освітлення.- Діє від 01.10.2006.
44. ГОСТ 12.1.003-83*. ССБТ. Шум. Общие требования безопасности. Введен 01.07.84.
45. ГОСТ 12.1.012-90. ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требования. Введен 01.07.91.
46. ГОСТ 12.1.045-84. ССБТ. Электростатические поля. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля. Введен 01.07.85.
47. ДСанПіН 3.3.2-007-98 Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин.- Діє 01.01.99.
48. ПУЕ-2008. Правила улаштування електроустановок. К., 2009.
49. НАПБ Б.03.002-2007. Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок з вибухопожежною та пожежною небезпекою//Наказ МНС від 03.12.07 №833.
50. ДБН В.1.1.7-2002. Державні будівельні норми України. Захист від пожежі. Пожежна безпека обєктів будівництва. Ведені в дію з 01.05.2003.
51. ГОСТ 12.1.004-91*. ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования. Введен 01.07.92.
52. РД 34.21.122-87. Инструкция по устройству молниезащиты зданий и сооружений. М: Энергоатомиздат, 1989.
53. ГОСТ 12.2.032-78. ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования. Введен 01.01.79.
54. ГОСТ 21889-76. Система "Человек-машина". Кресло человека оператора. Общие эргономические требования. Введен 01.07.77.
55. Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25.06.1991 р. Із замінами 2004-2006 р.
56. Закон України "Про цивільну оборону України" від 24.03.99
57. Кулаков М.А., Ляпун В.О., Мякий В.О. та ін. Цивільна оборона: навчальний посібник.-. Харківв: Факт, 2008.
58. Шоботов В.М. Цивільна оборона: навчальний посібник.- К.: Центр навчальної літератури, 2004.
18210. Розробка програмного забезпечення для Інтернет-підтримки діяльності громадських організацій
Компьютеры, программирование
документами
1. списковими об'єктами (типу, новини й т.д.) і атрибутами списків
2. керування доступом і роботою з базами даних;
3. здійснення зворотного зв'язка: запити партнерів і клієнтів по e-mail або заповнення спеціальної форми на сайті;
4. забезпечення механізму контекстного пошуку та залишати коментарю;
5. анкетування й голосування для відвідувачів сайту;
6. Включення/відключення коментарів як для цілої категорії, так і для конкретного матеріалу (у тому числі й статичних).
7. Настроювання автопубликации коментарів для існуючих груп користувачів.
8. для кожного каналу роздільне настроювання вибірки новин для публікації із заданих розділів, категорій;
9. установка кількість матеріалів у стрічці новин;
10. створення форуму для спілкування з можливістю керування анонсами, розділами, категоріями, темами, та його видом
11. Можливість перемикання шаблонів із фронту
12. Можливість включення модулів Joomla усередині форуму (наприклад банерів між повідомленнями)
13. Настроювання прав на редагування/ видалення коментарів для існуючих груп користувачів
14. створення й керування картою сайту
15. створити динамічне верхнє меню
16. підвищення інтерактивности сайту та створення форми голосування та опитування
17. керування списком користувачів
18. Можливість автоматичного вирізання вкладених цитат у коментарях
19. Автоматичне видалення з тексту коментарю заборонених до використання або непідтримуваних тегів BBCode
18211. Розробка програмного забезпечення файлового менеджера
Компьютеры, программирование

ЗсувРозмір, байтОписІм%2032MBBigSize361%d0%a2%d0%b8%d0%bf%20%d0%bf%d1%80%d0%b8%d1%81%d1%82%d1%80%d0%be%d1%8e(%d0%b4%d0%bb%d1%8f%20%d0%bf%d0%b5%d1%80%d1%88%d0%be%d0%b3%d0%be%20%d0%b4%d0%b8%d1%81%d0%ba%d1%83%20%d0%b2%20%d1%81%d0%b8%d1%81%d1%82%d0%b5%d0%bc%d1%96%2080h,%20%d0%b4%d0%bb%d1%8f%20%d1%96%d0%bd%d1%88%d0%b8%d1%85%200)--371%d0%a0%d0%b5%d0%b7%d0%b5%d1%80%d0%b2--381%d0%a1%d0%b8%d0%b3%d0%bd%d0%b0%d1%82%d1%83%d1%80%d0%b0%2029h.Code394%d0%a1%d0%b5%d1%80%d1%96%d0%b9%d0%bd%d0%b8%d0%b9%20%d0%bd%d0%be%d0%bc%d0%b5%d1%80SerialNumber4311%d0%9c%d0%b5%d1%82%d0%ba%d0%b0%20%d0%b4%d0%b8%d1%81%d0%ba%d1%83Label548%d0%86%d0%b4%d0%b5%d0%bd%d1%82%d0%b8%d1%84%d1%96%d0%ba%d0%b0%d1%82%d0%be%d1%80%20FAT%20(">я03Команда JMP на код завантажникаjmpcode38Назва операційної системи, у якій виконано форматування дискуos112Кількість байт у секторіBytePerSector131Кількість секторів у кластеріSectorPerCluster142Кількість резервних секторівSizeReserv161Кількість копій FATNumberCopiesFAT172Кількість елементів кореневого каталогуMaxDirElem192Розмір диску в секторах для дисків <32MB, інакше 0Smallsize211Описувач середовищаMediaDescriptor222Кількість секторів таблиці FATSizeFAT16inSectors242Секторів на доріжціSectorPerTrack262Кількість голівокHeads 284Кількість схованих секторівNumberHiddenSectors324Розмір в секторах для дисків > 32MBBigSize361Тип пристрою(для першого диску в системі 80h, для інших 0)--371Резерв--381Сигнатура 29h.Code394Серійний номерSerialNumber4311Метка дискуLabel548Ідентифікатор FAT (FAT12 або FAT16)FATID622Код завантажника--
18212. Розробка стратегії підвищення ефективності експортної діяльності підприємства
Юриспруденция, право, государство
1. Сакс Дж.Д., Ларрен Ф.Б. Макроэкономика. Глобальный подход: Пер. с англ. М.: Дело, 1996. 848 с.
2. Закон України «Про економічну самостійність України» // Урядовий кур'єр - 03.08.1990р.
3. Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» // Урядовий кур'єр - 16.04.1991
4. Циганкова Т. М. , Петрашко Л. П., Кальченко Т. В. Міжнародна торгівля: Навч. посібник. К.: КНЕУ, 2001. 488с.
5. Ohlin B.Interregional and International Trade. Cambridge (Mass.), 1933
6. Фомичев В.И. Международная торговля: Учебник; 2-е изд., перераб. и доп. - М.: ИНФРА-М, 2001. - 446 с
7. Бураковський І. Теорія міжнародної торгівлі. Київ: Основи, 2000, 241 с.
8. Кириченко О.А. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності: Навч. посіб. - К.: Знання-Прес, 2002. - 384 с.
9. Международные торговые и финансовые обычаи. Том 1. Под общ.ред. С.И.Кумок/ Составление АОЗТ « Московское финансовое объединение», 1995, с. 224-238.
10. Контракт с инофирмой. Энциклопедия международных контрактных отношений. Кол.авторов./ Отв.сост. М.Б. Биржаков. ЭиБ:ОЛБИС, САТИС, 1995. С.10-24.
11. С.Н. Захаров. «Эффективность внешнеэкономического комплекса (методы обоснования и стимулы)».: - М.: Эк.: - 1988. 248с.
12. Г.Л. Шагалов «Эффективность экономического сотрудничества стран СЕВ». М.: - Экономика.: - 1983. 241с.
13. Кадуріна Л.О. Облік і аналіз зовнішньоекономічної діяльності. - К., 2003. - C. 296
14. Техніко-економічне обгрунтування зовнішньо-торговельних операцій та проектів. Текст лекції з дисципліни "Теорія і практика міжнародної торгівлі" для студентів спеціальностей "Міжнародні економічні відносини", "Маркетинг" // Укоопспілка, ЛКА, Львів 1999р.
15. Хонко Я. Планирование и контроль капиталовложений.-М.: - Економика ,1987г. 191с.
16. Методика определения экономической эффективности внешнеэкономических связей СССР. Госплан СССР. М., 1980
17. Бровкова Е. Г., Продиус И. П. Внешнеэкономическая деятельность.- К. : Сирин, - 2000. 420с.
18. Авдокушин Є. Ф. Международные экономические отношения.- М.: Маркетинг, -1997. 560с.
19. Державний комітет України з будiвництва та архітектури-Інформаційний бюлетень 2005, №5
20. Електронний ресурс: www.build.gov.ua - Державний комітет України з будiвництва та архітектури.
21. Закону України від 20.04.2000р. № 1674 “Про проведення експерименту в житловому будівництві на базі холдингової компанії “Київміськбуд” у редакції від 07.02.2002 р. № 3044
22. Щербак В.Г., Лозенко А.П. Проблеми проникнення вітчизняних підприємств на зовнішні ринки // Фінанси України - 1999. - №4. - с. 41- 43.
23. Маркетинг: Учебник для вузов / Н.Д. Эрнашвили, К. Ховард, Ю.А. Цыпкин и др.; Под ред. Н.Д. Эрнашвили. - 2-е изд., перераб. И доп. - М. ЮНИТИ-ДАНА, 2000. - 623 с.
24. Верба В.А., Заґородніх О.А. Проектний аналіз: Підручник. - К.: КНЕУ, 2000. - 322 с.
25. Федько В.П., Федько Н.Г., Шапор О.А. Маркетинг для технических вузов. Серия "Учебник для технических вузов". Ростов н/Д: Феникс, 2001. - 480с.
26. Крылова Г.Д., Соколова М.И. Маркетинг. Теория и 86 ситуаций: Учеб. Пособие для вузов. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 1999. - 519 с.
27. Шкардун В., Ахтямов Т. Оценка готовности предприятия к реализации маркетинговой стратегии // Маркетинг - 2001. - №3. - с. 79-83.
28. Эткинсон Дж., Уилсон Й. Стратегический маркетинг: ситуации, примеры: Учеб. пособие / Пер. с англ. под ред. проф. Ю.А. Цыпкина. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001. - 471 с.
29. Дмитрук М. Стратегічний маркетинг: данина моді високих понять чи інструмент конкурентної боротьби?.. // Маркетинг и реклама - 2003. - №5-6. с. 32-37.
30. Котлер Ф. Маркетинг менеджмент / Пер. с англ. под ред. О.А. Третьяк, Л.А. Волковой, Ю.Н. Каптуревского. - СПб: "Питер", 1999. - 896 с.
31. Ламбен Жан-Жак. Стратегический маркетинг. Европейская перспектива. Пер. с французского. СПб.: Наука, 1996. XV. 589 с.
32. Управление внешнеэкономической деятельностью: Учеб. пособие для вузов / Под общ. ред. А.И. Кредисова.- 2-е изд., перераб. и доп. - К.: ВІРА-Р, 2001. - 640с.
33. Куденко Н.В. Стратегічний маркетинг: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 1998. - 152 с.
34. Котлер Ф. Основы маркетинга: Пер. с англ. / Общ. Ред. И вступ. Ст. Е.М. Пеньковой. - Новосибирск: Наука, 1992. - 736 с.
35. Словарь терминов рыночной экономики / А.Ф. Ионова, М.А. Комаров, М.М. Максимов и др.; Под ред. В.М. Питерского. - М.: Недра, 1994. - 336 с.
36. Нємцов В.Д., Довгань Л.Є. Стратегічний менеджмент: Навчальний посібник. - К.: ТОВ "УВПК "ЕксОб", 2001. - 560 с.
37. Василенко Ю. В. Перспективи розвитку експортоспроміжності виробництва. В кн.: Безпека економічних трансформацій: // Зб. Матеріалів круглого столу / під ред. Я. А. Жаліла. К.:НІСД “Альтепрес”, 2000.-386с.
38. Герчикова И.Н. Международное коммерческое дело: Учебник для вузов. М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1996. 501 с.
39. Жалило Я. Подходы пора менять. О современных взглядах на проблемы конкурентоспособности // Фондовый рынок. 1999. - № 20.-С. 42-43.
40. Іщенко І. І., Терещенко С. П. Оцінка економічної ефективності виробництва і затрат: Навч. Посібник.- к.:Вища шк., 1991.-173 с.
41. Методические рекомендации по определению економической эфективности сотрудничества на основе прямых связей советских хозяйственных организаций с партнерами из социалистических стран / ВНИИВС.-М., 1990.-72с.
42. Огляд основних аспектів діяльності підприємств країн СНД на ринках США і рекомендації щодо підвищення її ефективності // Діло.-1994.-12-16 серпня.
43. Онищенко В. П., Близнюк В. П. Міжнародний маркетинг і диверсифікація економічної діяльності підприємства // Диверсифікація зовнішньоекономічних зв'язків України в умовах ринкової трансформації національної економіки:Зб. матеріалів другої наук.-практ. конф. УАЗТ.- К., 3 червня 1999.-С. 43-46.
44. Скибінський С. В. Методичні розробки до лекцій з курсу “Основи маркетингу»,ч.ІІ,для студентів денної і заочної форм навчання спеціальностей 07.09,28.10,27.12,06.08,06.10,06.04.Львів, ЛТЕІ, 1992.-108с.
45. Філіпенко А. За умов глобальної конкуренції // Політика і час.-1997.-№2.-С.15-25.
46. Герчикова И. Н. Маркетинг и международное коммерческое дело.-М.: Внешторгиздат,1990.-263с.
47. Грачев Ю. Н., Плотников Ю.Н. Практика внешнеэкономической деятельности: Рекомендации отечественным предпринимателям.-М., 1994.-233с.
48. Кандыба А.Н. Мировая экономика, международные отношения и внешнеэкономическая деятельность.-К.,1996. 420с.
49. Киреев А.П. Международная экономика. В 2-х ч.: Учеб.пособие для вузов. Ч.2. Международная макроэкономика: открытая экономика и макроэкономическое програмирование М.: Междунар.отношение,2003.-488с.
50. Контакт с инофирмой. Энциклопедия международных контрактных отношений. Кол. Автор / Под. ред. М.Б.Биржакова. Третье издание. -СпБ.: ОЛБИС,САТИС,1998.-608с.
51. Кузнецов К.В. Настольная книга поставщика и закупщика: торги, конкурсы, тендеры. М.: Альпина паблишер, 2003.-462с.
52. Показатели стоимости строительства в некоторых странах // БИКИ №9 (8655), 27 января 2004 г. 10-12с.
18213. Розробка стратегії товаророзповсюдження продукції
Маркетинг
1. Авен О.И., Архипов В.П. Управление производственными запасами в гибких производственных системах. М.: РАН ИПУ, 1992.
2. Акимова И.М. Промышленный маркетинг. К.: Знання, 2000. 294 с.
3. Балабанова Л.В., Бриндіна О.А. Маркетингова товарна політика в системі менеджменту підприємств. Навчальний посібник для ВНЗ (рек. МОН України) К.: Професіонал, 2006. 336 с
4. Балабанова Л.В., Холод В.В. Стратегічне маркетингове управління конкурентноспроможністю підприємств. К.: Професіонал, 2006. 448 с.
5. Басовский Л.Е. Маркетинг. Курс лекций. (Серия: "Высшее образование") //Басовский Л.Е. ИНФРА, 2006. 219 с.
6. Войчак А.В. Маркетинговий менеджмент: Підручник К.: КНЕУ, 1998.- 384с.
7. Голубков Е.П. Маркетинговые исследования: теория, методология и практика. М.: 2000. 464 с.
8. Герасимчук В. Г. Розвиток підприємства: діагностика, стратегія, ефективність. К.: Вища шк., 1995.
9. Гінгстон П. Найкраща книжка про збут і маркетинг. Л., 1995.
10. Длігач А.О. Маркетингова цінова політика. Навчальний посібник для ВНЗ (рек. МОН України) К.: Професіонал, 2006. 304 с.
11. Зінь Е. А., Турченюк М. О. Планування діяльності підприємства: Підручник. К.: Видав. дім “Професіонал”, 2004. 320 с.
12. Карпов В.А., Кучеренко В.Р. Маркетинг: прогнозування конюнктури ринку: навч. Посіб. К.: Т-во “Знання”, КОО, 2001. 215 с.
13. Котлер Ф., Армстронг Г., Сондерс Дж., Вонг В. Основы маркетинга: Пер. с англ. 2-е европ. изд. К.; М.; Спб.: Издат. дом “Вильямс”, 1998. 1056 с.
14. Крикавський Є. В., Чухрай Н. І. Промисловий маркетинг: Підручник. Л.: Вид-во Нац. ун-ту “Львівська політехніка”, 2001. 336 с.
15. Крикавський Є.В., Чухрай Н.І. Промисловий маркетинг: Підручник. Львів: В-во Нац. ун-ву “Львівська політехніка”, 2001. 336 с.
16. Крылова Г.Д., Соколова М.И. Маркетинг: Теория и 86 ситуаций. М.: - 2000. 519 с.
17. Куденко Н.В. Стратегічний маркетинг: Навч. посібн. КНЕУ, 1998. 152 с.
18. Листое З., Тиксье Д. Материально-техническое обеспечение деятельности предприятия. М.: Прогресс; Универс, 1993.
19. Маркетинг/ Под ред. М.Бейкера. СПб.: Питер, 2002. 1200 c.
20. Маркетинг: теория, методика, практика: Учебное пособие.// Брон-никова Т.С. ГРИФ, 2007. 208 с.
21. Маркетинговые исследования: Сборник статей по теории и практике маркетинговых исследований. /Под ред. Е.В. Ромата Харьков, 2001. 352 с.
22. Николайчук В.Е., Белявцев М. И. Промышленный маркетинг. Донецк: ООО ПКФ “БАО”, 2004. 384 с.
23. Портер М. Стратегія конкуренції. Методика аналізу галузей і діяльності конкурентів. К.: Основи, 1998. 390 с.
24. Промисловий маркетинг. / Під редакцією Акимова И.М..-К.: 2001
25. Промисловий маркетинг. / Під редакцією Саятненко В.Ю.-К.: 2002
26. Промисловий маркетинг. Підручник для ВНЗ / Під редакцією Крихавського Є, Чухрай Н. - Л.: 2001
27. Промисловий маркетинг. Підручник для ВНЗ / Під редакцією Шубіна О.О. - К.: 2002
28. Промисловий маркетинг. Теорія та господарські ситуації: Підручник / За ред. А.О. Старостиної. К.: Іван Федоров, 1997.
29. Святненко В.Ю. Промисловий маркетинг: Навч. посіб. К.: МАУП, 2001. 264 с.
30. Старостіна А.О., Черваньов Д.М., Зозульов О.В. Маркетинг: Навч. посіб.- К.: Знання-Прес, 2002.
31. Тєлєтов О.С. Маркетинг у промисловості: Підручник. К.: Центр навч. літ., 2004. 248 с.
32. Тєлєтов О.С. Маркетинг у промисловості: Підручник. К.: Центр навч. літ., 2004. 248 с.
33. Ткаченко Л.В. Маркетинг послуг. Підручник, - К.: Цент Навчальної Літератури, 2003. - 192 с.
34. Фирон Х.Е., Линдерс М.Р. Управление снабжением и запасами. СПб.: Полигон, 1999. 768 с
35. Черчилль Г.А. Маркетинговые исследования. СПб.: Питер, 2002.752с.
18214. Розробка термореле
Компьютеры, программирование

Іноді, з метою економії кількості виводів, застосовується тільки гістерезисних вихід, а в датчиках, що використовують 1-провідний інтерфейс, їх немає взагалі. Ознакою того, що температура вийшла за вказані межі, є встановлення прапорів у регістрах самого термодатчика. Винятком є тільки DS1821 - у нього цифрове виведення в нормальному режимі роботи використовується як гістерезисних вихід термостата. При виробництві напівпровідникових датчиків температури неймовірно складно досягти лінійності перетворення у всьому діапазоні вимірюваних температур, який у більшості датчиків складає -55 .. +125 º С. Як видно з рис. 2.1, на краях цього діапазону спостерігається значне погіршення лінійності і наростання помилки перетворення. Для переважної більшості датчиків різних виробників, відомості, наведені в документації справедливі лише для діапазону -30 .. +110 º С. Тому доводиться застосовувати або ненапівпровідникові температурні датчики, або займатися побудовою коректувальних таблиць. Таким чином, у конструктора в залежності від поставленого перед ним завдання, є вибір, пов'язаний з побудовою коректувальною таблиці - або з її допомогою компенсувати нелінійність перетворення на краях діапазону, або обмежитися вузьким діапазоном вимірювань, але побудувати систему з роздільною здатністю, наданою цією мікросхемою, тобто порядку декількох сотих - однієї десятої частки градуса Цельсія. При цьому коректувальна таблиця заноситься безпосередньо в саму мікросхему.
18215. Розробка технології нових видів загартованого морозива
Разное
1. Стабилизаторы для мороженого. - / под ред. канд. техн. наук А.А Творогова, Н.В. Казакова, И.А. Турбина. - ВНИХИ. - М.: Экономика,1985.-125с.
2. Дерягин Б.В, Чураев Н.В., Муллер В.М. Поверхностные силы. - М.: Наука, -1987. - 54 с.
3. Измайлова В.Н., Ребиндер П.А. Структурообразование в белковых системах. - М.:Наука, 1974. - 95 с.
4. Урьев Н.Б., Талейсник М.А. Пищевые дисперсные системы. - :Агропромиздат,1985. - 126с.
5. Фролов Ю.Г. Курс коллоидной химии.Поверхностные явления и дисперсные системы. - М.: Химия,1989. - С. 65-89.
6. Оленев Ю.А., Борисова О.С. Пенообразующие свойства стабилизаторов для мороженого. - ”Холодильная техника”, 1997.- № 7.- С.32-37.
7. Фильчакова Н.Н. Способ оценки физико-химических свойств стабилизаторов для мороженого/ ” Холодильная техника”.- 1974.-№ 11.- С.46-48.
8. Гроностайская Н.А., Холодова Т.А. Исследование пенообразующих свойств казеината натрия с целью применения их при выработке взбитых продуктов.- “ Труды ВНИМИ”.- 1974.- Вып. 36.- С.48-52.
9. Сосновский Л.Б., Бузина Г.В., Иванова О.Ф. Измерение пенообразующей способности яичного белка и других пенообразователей.- “ Хлебопекарная и кондитерская промышленность”.- 1968. -№ 2. -С .14-16.
10. Фридрихсберг Д.А. Курс коллоидной химии. - Л.:” Химия” . - 1974. - 293с. с.
11. Справочник по производству мороженого. - М.: Экономика, 1970. - 230 с.
12. Николаев Л.К. производство масла и мороженого . - М.: Колос, 1978. - 175 с.
13. Методические рекомендации по разработке новой (фирменной) продукции для предприятий общественного питания. - М.: Экономика, 1991. - 46с.
14. 1.Державні санітарні правила для молокопереробних підприємств ДСП 4.4.4011 98.
15. Закон України про молоко та молочні продукти 24.06.2004. №1870-ІV.
16. ДСТУ 3662 97 «Молоко коровяче незбиране. Вимоги при закупівлі»
17. Алексеев А.Н. Ремонт станков. Теория и реализация САПР К.:ИСМО, 1998 279с.
18. Артоментов А.Г. Совершенствование первичной обработки молока -М .: Агропромиздат, 1990 63 с.
19. Барабанщиков Н.А. Молочное дело М.: Колос, 1983 414 с.
20. Богданов В.М. Микробиология молока и молочных продуктов. Пищепромиздат Москва, 1949.
21. Бредихин С.А., Космодемьянский Ю.В., Юрин В.И. Технология и техника переработки молока. М.: Колос, 2001 400 с.
22. Власенко В.В., Машкін М.І., Бігун П.П. Технологія виробництва і переробки молока і молочних продуктів. Вінниця «Гіпаніс», 2000 306 с.
23. Голот Б.Ф., Машкин Н.И., Козога П.Г. Справочник по технологии молока. К. Урожай, 1979 398 с.
24. Диланян З.Х. Молочное дело. М.: Колос, 1979-192 с.
25. Економіка підприємства: Підручник / За ред. С.Ф. Покропивного. Вид. 2-ге, перероб. та доп. К.: КНЕУ, 2001.- 528с.
26. Економіка підприємств харчової промисловості / А.О. Заїнчковський, І.М. Решетюк, Г.А. Болдуй та ін. К.:Урожай, 1998. 272с.
27. Инихов Г.С. Биохимия молока и молочных продуктов.- М.: Пищевая промышленность, 1970 317 с.
28. Кравців Р.Й. та інші. Молочна справа. За ред. В. І.. Хоменка К.: Вища школа, 1998 279 с.
29. Краткий справочник механика молочного завода. Дегтярев Ф.Г., Котнер Б.А., Лев М.Б. Изд-во Пищевая промышленность, Москва 1969.
30. Кученев П.В. Обработка молока и уход за молочным оборудованием. М.: Россельхозиздат, 1986 94 с.
31. Машкін М.І. Молоко і молочні продукти. К.: Урожай,1996 336 с.
32. Машкін М.І. Первинна обробка і переробка молока К.: Урожай, 1994 240 с.
33. Молочна справа. Навч. вид./ Р.Й. Хоменко, В.І. Хоменко, Я.Ю. Островський. За ред. В.Й. Хоменка. К.: Вища школа, 1998 279 с.
18216. Розробка технологічного процесу виготовлення друкарських форм для випуску журнальної продукції
Журналистика
Зіскановані ілюстрації обробляємо в графічному пакеті Photoshop 7.0. Найкращою програмою для обробки та створення растрової графіки є ADOBE Photoshop. Щоб запустити дану програму можна використати меню кнопки «Пуск», де знаходиться піктограма програми Photoshop 7.0. Після цього програма завантажиться і зявиться її головне вікно. В головному вікні знаходяться: панель інструментів, панель параметрів інструментів, меню програми, вікно редагування зображення, палітри, рядок стану. В рядку стану відображається поточний масштаб зображення, інформаційне поле, назва вибраного інструмента і підказка щодо його використання. В інформаційному полі Photoshop повідомляються різні корисні дані. Photoshop пропонує 51 інструмент, але в палітрі інструментів можна одночасно бачити всього 22 піктограми. У Photoshop 7.0 є 10 видів інструментів:
1. інструменти виділення: прямокутна і овальна область, горизонтальний і вертикальний рядок, ласо, багатокутне і магнітне ласо, магічна паличка;
2. інструмент переміщення;
3. інструмент кадрування;
4. інструменти малювання: пензлик, олівець, штамп і штамп візерунку, пензлик стану і зображувальний пензлик подій, резинка, фонова і магічна резинка, градієнт і заливка;
5. інструменти редагування: виправляючий пензлик, розмиття і різкість, освітлювач і затемнювач, палець і губка;
6. інструменти векторного малювання: виділення елементів контура, стрілка часткового виділення, перо і довільне перо, перо з плюсом і перо з мінусом, прямокутник і заокруглений чотирикутник, еліпс і багатокутник, лінія і форма користувача;
7. інструменти тексту: горизонтальний і вертикальний тексти, горизонтальний і вертикальний текст-маски;
8. інструменти масштабування: рука, масштаб, фрагмент і виділення фрагмента;
9. інструменти виміру: піпетка, відбір кольорів, лінійка;
10. допоміжні інструменти: примітка, звуковий супровід.
18217. Розробка топково-пальникового пристрою котла
Физика
Перелік джерел, на які надані посилання у тексті
1. Кузнецов Н.В. и др. Тепловой расчет котельных агрегатов (нормативный метод) Москва "Энергия", 1973.
2. Тепловой расчет котлов. Нормативный метод. - Санкт-Петербург, 1998.
3. Методические указания к выполнению квалификационной работы бакалавра по направлению 6.0905 "Энергетика" (для студентов всех форм обучения) Харьков, 2004.
4. Гидравлический расчет котельных агрегатов (нормативный метод) Москва "Энергия", 1978.
5. Нормы расчета на прочность стационарных котлов и трубопроводов пара и горячей воды. РД 10-249-98.
6. Правила устройства и безопасности эксплуатации паровых и водогрейных котлов ДНАОП 0.00.1.08.94.
7. ГОСТ 12.0.003-74 ССБТ Опасные и вредные производственные факторы. Классификация. Введен 01.01.75
8. ГОСТ 12.1.005 88 ССБТ Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны.
9. ГОСТ 12.1.003-83 ССБТ Шум. Общие требования безопасности. Введен 01.01.84.
10. ГОСТ 12.1.004-91 Пожарная безопасность. Общие требования.
11. Справочник по гигиене труда / Под. Ред. Д.Е.Карпова; Медицина 1979г. ГОСТ 12.1.007-78. ССБТ. Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности. Введ.01.01.89.
12. ГОСТ 12.1.012-90. ССБТ. Вибрация общие требования безопасности. Введ.01.01.91г.
13. СНиП 2.04.05-91 отопление, вентиляция, кондиционирование. Москва "Стройиздат"- 1981.
14. Снип II-4-79 Естественное и искусственное освещение. Москва "Стройиздат"-1981.
15. Юдин Е.Я. Охрана труда в машиностроении Москва: "Машиностроение", 1978.
16. Сборник правил и руководящих материалов по котлопроизводству. М.: Надра, 1974.
17. Правила техники безопасности при эксплуатации теплотехнического оборудования электростанций и тепловых сетей. М.: Энергоатомиздат,1984.
18. ОНТП 24-80 Общесоюзные нормы технологического проектирования. М.:, 1980.
19. Березуцький В.В. Основи охорони праці Харків: "Факт", 2005.
20. Правила устройства Электроустановок. М.: "Энергоатомиздат" 1987г.
21. НАПБ 16.07.005-86 Визначення категорій будівель і споруд по вибухонебезпеці і пожежонебезпеці. К. "Будіздат". 1982.
22. ДБНВ 1.1-7-02. Захист від пожежі. Пожежна безпека обєктів будівництва.
18218. Розробка функціональної схеми автоматизації вентиляції
Разное
18219. Розробка цифрових засобів ПЛІС в інтегрованому середовищі проектування MAX+PLUS II
Компьютеры, программирование
1. Àíòîíîâ À.Ï. ßçûê îïèñàíèÿ öèôðîâûõ óñòðîéñòâ AlteraHDL. Ì.: Ðàäèîñîôò, 2001. 221 ñòð.
2. Áàðàíîâ Ñ.È. Ñèíòåç ìèêðîïðîãðàììíûõ àâòîìàòîâ. Ë.: Ýíåðãèÿ, 1979. 232 ñòð.
3. Äåâÿòêîâ Â.Â Ìåòîäû ðåàëèçàöèè êîíå÷íûõ àâòîìàòîâ íà ñäâèãîâûõ ðåãèñòðàõ. Ì.: Ýíåðãèÿ, 1974. 80 ñòð.
4. Äåíèñåíêî Å.Ë. Èåðàðõè÷åñêèé ñèíòåç àñèíõðîííûõ àâòîìàòîâ íà ïðîãðàììèðóåìûõ ëîãè÷åñêèõ èíòåãðàëüíûõ ñõåìàõ (ÏËÈÑ) ñ ó÷åòîì îãðàíè÷åíèé. Ì.: ÓñÈÌ, 1997. 476 ñòð.
5. Çàêðåâñêèé À.Ä. Àëãîðèòìû ñèíòåçà êîíå÷íûõ àâòîìàòîâ. Ì.: Íàóêà, 1971. 502 ñòð.
6. Çàêðåâñêèé À.Ä. Ëîãè÷åñêèé ñèíòåç êàñêàäíûõ ñõåì. Ì.: Íàóêà, 1981. 416 ñòð.
7. Ëàçàðåâ Â.Ã., Ïèéëü Å.È. Ñïîñîá îáúåäèíåíèÿ àëãîðèòìîâ. Ñàíêò-Ïåòåðáóðã: Òð. ËÎÍÈÈÑ, 1962 ñòð.
8. Îñàä÷èé Þ.Ô., Ãëóäêèí Î.Ï. Ãóðîâ À.È. Àíàëîãîâàÿ è öèôðîâàÿ ýëåêòðîíèêà. Ì.: Ãîðÿ÷àÿ ëèíèÿ òåëåêîì, 2000. 762 ñòð.
9. Ñîëîâüåâ Â.Â. Èñïîëüçîâàíèå ïðîãðàììèðóåìûõ ìàòðèö ëîãèêè ïðè ñèíòåçå êîìáèíàöèîííûõ ñõåì. Ìèíñê: ÁÃÓÈÐ, 1995. 233 ñòð.
10. Ñîëîâüåâ Â.Â., Ñàìàëü Ä.È. Ìåòîäû ñèíòåçà ïðîèçâîëüíîé ëîãèêè íà ïðîãðàììèðóåìûõ ëîãè÷åñêèõ óñòðîéñòâàõ. Ì.: Àâòîìàòèêà è âû÷èñëèòåëüíàÿ òåõíèêà, 1997. 561 ñòð.
11. Ñîëîâüåâ Â.Â., Âàñèëüåâà À.Ã. Ïðîãðàììèðóåìûå ëîãè÷åñêèå èíòåãðàëüíûå ñõåìû è èõ ïðèìåíåíèå. Ìèíñê: Áåëàðóñêàÿ íàâóêà, 1998. 270 ñòð.
12. Ñîëîâüåâ Â.Â. Ïðîåêòèðîâàíèå öèôðîâûõ ñèñòåì íà îñíîâå ïðîãðàììèðóåìûõ ëîãè÷åñêèõ èíòåãðàëüíûõ ñõåì. Ì.: Ãîðÿ÷àÿ ëèíèÿ òåëåêîì, 2001. - 636 ñòð.
13. Ñîëîâüåâ Â.Â. Ïðîåêòèðîâàíèå ôóíêöèîíàëüíûõ óçëîâ öèôðîâûõ ñèñòåì íà ïðîãðàììèðóåìûõ ëîãè÷åñêèõ óñòðîéñòâàõ. Ìèíñê: Áåñòïðèíò, 1996. - 252 ñòð.
14. Ñîëîâüåâ Â.Â. Ñèíòåç êîìáèíàöèîííûõ è ïîñëåäîâàòåëüíûõ ñõåì íà ïðîãðàììèðóåìûõ ëîãè÷åñêèõ óñòðîéñòâàõ. Ì.: Ãîðÿ÷àÿ ëèíèÿ òåëåêîì, 2001. - 233 ñòð.
15. Ñîëîâüåâ Â.Â. Ñèíòåç ïðîèçâîëüíîé ðåãèñòðîâîé ëîãèêè íà ïðîãðàììèðóåìûõ ëîãè÷åñêèõ óñòðîéñòâàõ. Ì.: Ãîðÿ÷àÿ ëèíèÿ òåëåêîì, 2000. - 81 ñòð.
16. Ñîðêèí Á.Ë. Ñèíòåç ìèêðîïðîãðàììíûõ àâòîìàòîâ íà ñòàíäàðòíûõ ÏÇÓ è ÏËÌ ñ èñïîëüçîâàíèåì ýëåìåíòîâ ñðåäíåé ñòåïåíè èíòåãðàöèè. Ìèíñê: ÀÂÒ, 1997. 378 ñòð.
17. Ïîòòîñèí Þ.Â., ×åðèìñèíîâà Ë.Ä. àâòîìàòíàÿ ðåàëèçàöèÿ àëãîðèòìîâ ëîãè÷åñêîãî óïðàâëåíèÿ. Ìèíñê: Èíñòèòóò òåõíèêè è êèáåðíåòèêè ÀÍ Áåëàðóñè, 1994 38 ñòð.
18. Ñòåøåíêî Â.Á. ÏËÈÑ ôèðìû Altera: ïðîåêòèðîâàíèå óñòðîéñòâ îáðàáîòêè ñèãíàëîâ. Ì.: Äîäåêà, 2000. - 128 ñòð.
19. Òîêõåéì Ð.Á. Îñíîâû öèôðîâîé ýëåêòðîíèêè. Ì.: Ìèð, 1988. - 392 ñòð.
20. ßíîâ Þ.È. Î ëîãè÷åñêèõ ñõåìàõ àëãîðèòìîâ. Ì.: Ôèçìàòãèç, 1995. 332 ñòð.
18220. Розробка Штормового родовища
Геодезия и Геология

Суть гідропіскоструминної перфорації (ГПП) полягає в тому, що за рахунок потоку рідини, в якому знаходяться абразивний матеріал відбувається руйнування металу труб, цементного кільця та породи продуктивного пласта. В якості абразивного матеріалу використовують кварцовий пісок, барит, гематит. При виборі рідини для проведення ГПП необхідно звертати увагу на те, щоб рідина не зменшувала продуктивність і проникність пласта, вона повинна сприяти та покращувати фільтраційні властивості привибійної зони і сприяти виносу перфораційного матеріалу. В основному використовують прісну, технічну воду з домішками поверхнево активних речовин (ПАР). Також використовують ГПП на глинистих розчинах, але їх застосовують лише при наявності в пласті великої кількості глинистих прошарків та у тому випадку, коли в пласті присутній високий пластовий тиск. Гідрогазопіскоструминна перфорація від попередньої відрізняється тим, що робоча рідина є газованою.

Blog

Дипломная работа