Geum.ru

Курсовой проект

  • 8901. Итоги внешней торговли Томской области за январь – сентябрь 2010 г
    Юриспруденция, право, государство

    Показатели внешней торговли2009 г.2010 г.2010 г. в % к 2009 г.Увелич.+, уменьш.-, тыс долл.Стоимость, тыс долл.Уд. вес, %Стоимость, тыс долл.Уд. вес, %ТОВАРООБОРОТ - ВСЕГО360906,1100,0445832,3100,0123,584926,2страны дальнего зарубежья339066,393,9390660,287,6115,251593,9Страны СНГ21839,86,155172,112,4252,633332,3ЭКСПОРТ333096,592,3395124,488,6118,662027,9страны дальнего зарубежья313786,094,2362090,891,6115,448304,8Страны СНГ19310,55,833033,68,4171,113723,1ИМПОРТ27809,67,750707,911,4182,322898,3страны дальнего зарубежья25180,390,928569,456,3113,03289,1Страны СНГ2529,39,122138,543,7в 8,8 раз19609,2БАРТЕРНЫЕ СДЕЛКИ43163,212,056988,012,8132,013824,8ЭКСПОРТ42355,412,756774,814,4134,014419,4страны дальнего зарубежья41657,798,456694,099,9136,115036,3Страны СНГ697,71,680,80,111,6-616,9ИМПОРТ807,82,9213,20,426,4-594,6страны дальнего зарубежья409,350,7----409,3Страны СНГ398,549,3213,2100,053,5-185,3

  • 8902. Итоги областной экспедиции в Перово
    Безопасность жизнедеятельности

    В данной местности, на дне ложбины происходит современный процесс образования болотных или озерных руд. Эти руды осадочного происхождения. Они образуются в континентальных условиях как правило в песчано-глинистых отложениях. Этот процесс идет в верхнем слое земной поверхности в почве. Из горизонта А (гумус) в горизонт В (вмывание) вносится минеральный материал. В зоне просачивания подзол идет окисление. Дождевые воды, насыщенны кислородом и окисью углерода, окисляют и растворяют различные минеральные вещества. Здесь растворяется железо и другие элементы. Растворяемость железа при рН=6 очень большая, она в 100 000 раз больше, чем при значении рН= 8,5. В условиях большого переувлажнения образуется окисление железа с водой гидрооксид. Ионы гидрооксида находятся в коллоидном состоянии, поэтому образуется глеевый горизонт. В холодных водах почвы электролитов нет, но их функцию выполняют бактерии, которые поступают из верхнего гумусового горизонта. Бактерии, поступая в глеевый горизонт, условия которого благоприятны для миграции железа, вызывают реакцию, в результате которой образуются хлопья лимонита, который и цементирует песок почвы ортзанды. Лимонит переводится с греческого как болото, сырой луг.

  • 8903. Итоги реализации бюджетной политики Астраханской области
    Экономика

     

    1. Бюджетная система России /под ред. Поляка Г. М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2002.
    2. Бюджетная система Российской Федерации /под ред. Романовского М., Врублевской О. М.: Юрайт, 2003.
    3. Бюджетное устройство в Российской Федерации /ред.-составитель Сидорович О. М.: 201.
    4. Гавриленков Е. Российская экономика: перспективы макроэкономической политики //Вопросы экономики. 2000. №4.
    5. Горегляд В., Подпорина И. Ориентиры бюджетной политики //Экономист. 2005. №5.
    6. Городецкий Д. Концепция бюджетной сбалансированности //Экономист. 2003. №4.
    7. Иванеев А. Налоговая составляющая бюджета 2000 года //Финансы. 2005. №1.
    8. Информация об исполнении федерального бюджета Российской Федерации за I полугодие 2005 года //www.cbr.ru.
    9. Итоги экономического развития РФ в январе-июле 2005 //www.minfin.ru.
    10. Комягин Д. Органы, осуществляющие контроль за перечислением доходов бюджетов //Право и экономика. 2000. №3.
    11. Крохина Ю. Влияние федерального устройства государства на его бюджетную деятельность //Власть. 2004. №8.
    12. Лексин В., Швецов А. Стереотипы и реалии российского бюджетного федерализма //Вопросы экономики. 2000. №1.
    13. Родионова В., Вавилов Ю, Гончаренко Л. и др. Финансы. М.: Финансы и статистика, 2003.
    14. Солянникова С. Актуальные проблемы бюджетной и налоговой политики России //Финансы и кредит. 2002. №2.
    15. Фролова Н. Проблемы теории и практики межбюджетных отношений в России //Регион России. 2005. №4.
  • 8904. Итоги реформ в России за 10 лет
    Юриспруденция, право, государство

    14 мая т.г. Совет Федерации одобрил закон “О системе государственной службы РФ”, принятый 15 апреля т.г. Госдумой в третьем чтении. Данный законопроект разработан в соответствии с планом по реформированию системы госслужбы в России и определяет правовые и организационные основы системы государственной службы России. В соответствии с законом, само понятие госслужбы трактуется как “профессиональная деятельность граждан РФ по обеспечению исполнения полномочий Российской Федерации”. Согласно законопроекту, государственная служба подразделяется на три категории: государственную гражданскую службу, военную и правоохранительную службу. При этом гражданская государственная служба подразделяется на федеральную и службу субъекта Федерации, а военная и правоохранительная службы существуют только на федеральном уровне.
    Необходимыми условиями для поступления на государственную службу по контракту являются владение русским языком и достижение определенного возраста, установленного для прохождения службы определенного вида.
    Вместо прежних квалификационных разрядов для государственных чиновников вводятся классные чины. При этом более высокие классные чины, дипломатические ранги, воинские и специальные звания присваиваются чиновникам последовательно по прошествии определенного времени, говорится в законе.
    Звание гражданским и государственным служащим, как и военным, может быть присвоено досрочно и сохраняется при освобождении от занимаемой должности или увольнения со службы.
    При переводе госслужащих с государственной службы одного вида на госслужбу другого вида ранее присвоенный классный чин, дипломатический ранг, воинское и специальное звание, а также период пребывания в соответствующем чине, ранге или звании учитываются при переводе на очередную ступень служебной иерархии по новому виду госслужбы. Также, согласно законопроекту, для замещения должностей госслужбы создается кадровый резерв на различных уровнях и система подготовки, переподготовки и повышения квалификации государственных служащих.
    Представляет интерес также раздел статьи 11 ФЗ “О системе государственной службы РФ”, касающийся установления порядка поступления на государственную службу и замещения вакантных должностей государственной службы на конкурсной основе, условия формирования конкурсных комиссий, правила опубликования информации о конкурсах в средствах массовой информации.
    Напомним, что в августе 2001 г. были созданы Комиссия по вопросам реформирования государственной службы во главе с М.Касьяновым, в которую вошли глава Минэкономразвития Г.Греф и другие министры, и Рабочая группа по подготовке проектов реформы, законов и актов, необходимых для нее, во главе с замруководителя Администрации президента Д.Медведевым.
    Рабочая группа подготовила пакет документов, в который вошли подписанный В.Путиным 19 ноября 2002 г. указ “О федеральной программе “Реформирование государственной службы РФ (2003-2005 гг.)”, а также внесенный в Госдуму законопроект “О системе госслужбы в РФ”.
    В ходе реализации реформы должен быть осуществлен комплекс мер, направленных на совершенствование организационных, правовых, финансовых основ госслужбы. В рамках этого каркаса должны быть разработаны законодательные документы, касающиеся каждого вида службы, а также набор регламентов, определяющих полномочия и обязанности чиновников. Существование таких документов сделает возможным контроль как со стороны государства, так и со стороны общественности (с помощью служебных расследований с информированием о ходе последних заинтересованных лиц).
    Другим принципом, который предполагается реализовать в рамках преобразований, является отказ от сметного принципа работы и “финансирование по результатам” на основе данных, получаемых в результате контроля. На первом этапе, описанном в Программе, предлагается проведение экспериментов, направленных на апробацию новых механизмов финансирования. Важным вопросом, который требует скорейшего решения, является размер компенсации трудовых усилий госслужащих.Предполагается повышение квалификации служащих за счет бюджета, использование новых технологий управления и оптимизация числа занятых, прием чиновников на работу по результатам конкурсного отбора. Также предполагается сокращение существующего разрыва (до 1015 раз) в оплате труда в государственных и частных структурах.
    В декабре 2002 г. В.Путин утвердил план административной реформы, предложенный М.Касьяновым, по которому в 2004 г. система федеральных органов исполнительной власти, включая правительство, будет изменена. Реформа предполагает разделить функции исполнительной власти на три вида: правоустанавливающие (нормативное регулирование), правоприменительные (контроль и надзор) и функции по предоставлению услуг (культура, образование, здравоохранение) и управлению госимуществом.
    Вывод: Принятие закона “О системе государственной службы РФ” в рамках реализации запланированных мер реформы госслужбы можно оценить позитивно. Принятие данного законопроекта, а также ряда документов в 2002 г., касающихся госслужбы, в целом верно определяют направление административной реформы, хотя отдельные элементы выглядят как благие пожелания (уход от сметного принципа финансирования).В то же время, конкретных шагов по реализации положений административной реформы пока сделано не было. Несмотря на недавние заявления руководства страны о необходимости реформирования системы госслужбы, все же остаются сомнения, что реализация реформы даст результаты, так как сложно с уверенностью говорить о том, что хватит политической воли для ее решительного претворения в жизнь. Сопротивление аппарата будет огромно.
    Ситуация с оплатой работы чиновников провоцирует массу проблем, связанных как с коррупцией, так и с качеством работы. Ухудшается профессиональный состав госслужащих, усиливается дефицит кадров в возрасте до 45 лет, имеющих опыт работы в современных условиях. Одновременно происходит снижение престижа государственной службы.
    Дебюрократизации экономики не происходит, несмотря на декларации по ограничению административного давления, в особенности на малые и средние предприятия. Административные барьеры по-прежнему являются серьезным препятствием для развития экономики. Налоговые, неналоговые и административные издержки отечественного бизнеса составляют около 50% ВВП. Из них 40% ВВП это налоговые и неналоговые издержки, изымаемые государством, и еще 10% ВВП являются затратами бизнеса на преодоление бюрократии. Существующая практика регистрации, сертификации, лицензирования и инспекций далека от установленных в законодательстве норм. Система во многом остается советской по существу и форме.
    Реальной оптимизации в сфере работы чиновничества пока не произошло. Концепция реформирования разумна, и ее воплощение могло бы значительно улучшить положение как в государственной службе, так и в экономике, так как реализация структурных реформ зависит от чиновников. Но только принятые документы не обеспечивают условий для реформы. Утвержденная федеральная программа не содержит конкретных требований по срокам и качеству выполнения возложенных ею на министерства функций. На срок до 2005 г. основным направлением называется подготовка реформы и проведение экспериментов (!). Если рамочный закон разрабатывался более года, то сколько времени займет работа над конкретными правилами?

  • 8905. Итоги социально-экономического развития Приднестровья к концу 80-х годов
    История

    В 1979 г. приказом Государственного комитета по спорту СССР в Тирасполе была открыта школа высшего спортивного мастерства (ШВСМ), включавшая два отделения - велоспорт-шоссе и гребля академическая. Именно благодаря последнему виду спорта школа состоялась, поскольку академическая гребля имела высокий рейтинг на всесоюзной и международной арене, а гребцы Тирасполя показывали на соревнованиях высокие результаты. Трудолюбие и целеустремленность спортсменов позволили достичь успеха. В спартакиаде СССР 1967 г. тираспольчане О. Шлапак и П. Наривончик впервые завоевали бронзовые медали. В 1970 г. четверка с загребным В. Гонковым победила в молодежном первенстве СССР, в том же году двойка с загребной Л. Воркан заняла второе место, а четверка парная с загребным В. Алексеевым удостоилась бронзовых наград в соревнованиях на Кубок страны. В 1972 г. на первенстве СССР О. Ляшенко и Б. Ташко (рулевой - Т. Джафаров) завоевали по две золотые медали - в двойке и четверке с москвичами, а четверка с загребным А. Погореловым в упорной борьбе заняла второе место. Серебряным призером стала двойка без рулевого. Все тираспольские экипажи вышли в финал, и в общекомандном зачете команда республики заняла второе место после российской. В 1973 г. на Первых всесоюзных спортивных играх молодежи двойка парная завоевывает серебряные награды, уступив чемпионам мира - команде России. Бронзовые медали получают одиночница Л. Попова и четверка без рулевого с загребным А. Погореловым. По итогам Первых всесоюзных игр Тирасполь занял второе место среди городов, уступив Вильнюсу. 1974 г. был удачным для Б. и Ф. Деревянко. Они привезли с первенства мира среди молодежи серебряную медаль и через год подтвердили свой успех. В 1976 г. они вновь завоевывают серебряную награду в Канаде. Б. Деревянко в 1977 г. добивается успеха в четвертый раз: опять серебро - среди юношей до 18 лет. Этот спортсмен одним из немногих в мире четырежды участвовал в первенствах мира и четырежды становился призером.

  • 8906. Іван Якович Франко
    Разное

    Журнал "Друг" почав виходити весною 1874 року як орган москвофільської студентської організації "Академический кружок", що існував при Львівському університеті (аналогічний народовський гурток називався "Дружний лихвар"). Вже на третій рік існування "Академического кружка" члени цієї організації вирішили розпочати видавничу діяльність, маючи на меті випускати "Бібліотеку повістей", для чого члени гуртка отримали для перекладу різноманітні, як правило, другосортні твори польської, французької та німецької літератури. "Бібліотека повістей" так і не була реалізована (єдиний випуск містив оповідання Антона Дольницького, члена гуртка, "Принада"), але відповідальний комітет вирішив з 1 квітня 1874 року видавати двічі на місяць літературну газету розміром в один аркуш, що містила б поезії, наукові статті, всячину та новини. Відповідальним редактором став Ієронім Кордасевич, заступник голови гуртка. У доборі матеріалів брали участь А. Дольницький, С. Лабаш, О. Калитовський. Згодом об'єм видання було збільшено до 1, 5 аркуша, тираж з 600 зріс до 2000 примірників. З приходом у жовтні 1874 року у редакцію Михайла Павлика, що був обраний секретарем комітету, виникли розбіжності у питанні мови. Ось зразок протоколу засідання комітету, що водночас є ілюстрацією проблеми: "При дебаті о язиці розділились товариші на дві партії: Дольницький і Павлик требовали малоруського (живого) язика с правописью точно отдаючою звуки виговора, - Кордасевич же і Лабаш - аби язик "Друга" хилился больше до общерусского, вслідствіє чого розійшлися, не рішивши нич. " Саме проти такої суміші російської, української та церковнослов'янської мов гаряче протестував Павлик, саме з нею боролися народовці, і саме нею виходив "Друг". "Бесіда допотопна, ні то великоруська, ні то малоруська, ні то церковна. Сюжети не менш допотопні, системи провідної думки - ніякої, ось що далося сказати про "Друга" за перші роки його існування, - писав Франко в 1878 році, - Розуміється, старі тіснолоби галицькі радувалися новій газеті, славили нашу "многонадежную молодеж", - і "Друг", як і все в Галіції, благоденствував, не думаючи навіть, що є якісь серйозні питання на світі, що є якийсь напрям, котрий повинен ціхувати всяку газету молодих, живих і гарячих людей".

  • 8907. Ігри з природою
    Менеджмент

    Специфічним видом ігор, що мають велике значення при аналізі різних практичних ситуацій, є статистичні ігри. Вони мають ряд істотних відмінностей від стратегічних ігор. В основі теорії стратегічних ігор лежить припущення, що інтереси двох гравців протилежні. Кожний з гравців прагне так вибрати свою стратегію, щоб отримати для себе найбільшу вигоду і звести до мінімуму вигоду супротивника. В таких іграх кожний гравець діє активно і прагне по можливості використовувати оптимальну стратегію. Під стратегією природи розуміється повна сукупність зовнішніх умов, в яких доводиться ухвалювати рішення. Цю сукупність зовнішніх умов називають станом природи . В загальному випадку існує деяка множина можливих станів природи яка називатиметься простором стану природи, а елемент цього простору чистими стратегіями природи. Задача статистика полягає в тому, щоб ухвалити яке-небудь рішення або виконати яку-небудь дію з сукупності рішень або дій. Статистик повинен уміти оцінити кожну з своїх дій. Функція L(, а) називається функцією втрат. Знання функції втрат дозволяє статистику зробити дії, які є якнайкращими в умовах інформації, яку він має про стан природи. Знання апріорного розподілу вірогідності дозволяє визначити середні втрати, які несе статистик, виконуючи ту або іншу дію. Статистична гра може бути представлена у вигляді еквівалентної S-гри абсолютно таким же чином, як це робилося в стратегічних іграх. Не існує універсального правила, що дозволяє вибрати, певний образ дії незалежно від ситуації, що склалася. Принципом вибору називають правило, що дозволяє визначити якнайкращу, змішану стратегію статистика. В різних випадках статистик може користуватися різними принципами вибору своєї стратегії. Одним з можливих принципів вибору стратегії може бути принцип мінімакса, який успішно застосовують в стратегічних іграх, коли гра ведеться проти розумного супротивника, охочого заподіяти нам найбільший збиток. Проте у ряді випадків доцільно використовувати цей принцип і в статистичних іграх. Мінімаксні принципи, витікаючі з припущення, що природа діє якнайгіршим для статистика чином, є виправданими в стратегічних іграх, але в статистичних іграх вони виражають точку зору дуже обережної людини, що прагне отримати доступне і що не ганяється за нездійсненним, щоб не потерпіти випадково великого збитку. Недоліком мінімаксних принципів слід рахувати також те, що вони не враховують апріорної інформації про стани природи і тим самим обмежують той виграш, який ця інформація може дати. Іншим принципом вибору стратегії, що враховує апріорний розподіл вірогідності, є байесовський принцип. Байесовський принцип, природно, можна застосовувати як до повних, так і до додаткових втрат. Найпростіший випадок вибору рішення в грі з природою це випадок коли якась із стратегій гравця А перевершує інші («домінує» над ними). Тут виграш домінуючої стратегії при будь-якому стані природи не менше ніж при інших стратегіях, а при деяких більше; значить потрібний вибирати саме цю стратегію. Якщо навіть в матриці гри з природою немає однієї домінуючої над всіма іншими стратегії, все ж таки корисно подивитися, чи немає в ній дублюючих стратегій і поступливих іншим за всіх умов. Згідно критерію Вальда гра з природою ведеться як гра з розумним, причому агресивним супротивником, що робить все для того, щоб перешкодити нам досягти успіху. Оптимальною вважається стратегія, при якій гарантується виграш у будь-якому випадку не менший, ніж «нижня ціна гри з природою».

  • 8908. Ігрова діяльність у навчальному процесі початкової школи
    Педагогика

    На сучасному етапі розвитку суспільства першочерговим завданням школи є виховання всебічно розвиненої людини. Важливою складовою частиною цього завдання є боротьба за високу якість знань і вмінь учнів, формування навичок самостійної праці, виховання творчої особистості. Роль початкової школи в розв'язанні цього завдання вирішальна. У молодших класах закладаються основи знань, умінь і практичних навичок, які необхідні для дальшого навчання, формуються моральні риси і якості, вміння дітей самостійно оволодівати знаннями, пробуджується інтерес до навчання, до творчих пошуків. У молодшому шкільному віці важливим засобом ефективної навчальної діяльності залишається дидактична гра. Завдяки їй розвиваються всі сторони психіки дитини, закладається фундамент для її шкільного навчання. У різні часи різні дослідники висували різні теорії і відстоювали різні погляди на гру. Завдяки їхнім дослідженням дитячої гри висунуто гіпотезу про історичне виникнення тієї форми гри, яка є типовою для сучасних дошкільників, і теоретично обґрунтовано, що рольова гра є соціальною за своїм походженням та змістом; визначені умови виникнення цієї форми гри в онтогенезі, і доведено, що гра виникає не спонтанно, а формується під впливом виховання; виділено основну одиницю гри, розкрито внутрішню психологічну структуру гри і простежено її розвиток і розпад.

  • 8909. Ідеї народності педагогічної науки та християнські погляди на виховання у пам'ятках Київської Русі
    Педагогика

    Високу на той час освіту мала донька Ярослава Мудрого і дружина французького короля Генріха І Анна (бл. 1032 після 1075). Приваблива, витончена, добре вихована, Анна була видатною постаттю в політичному житті Франції та Європи. Вона брала участь у правлінні державою ще за життя чоловіка. На деяких документах Генріх зазначав: "за згоди дружини моєї", або "в присутності королеви Анни". Римські папи писали до неї шанобливі листи, вихваляючи її чесноти, добрий вплив на Генріха І. Після смерті чоловіка Анна була регентшею, доки зростав її малолітній син майбутній король Франції Філіпп І. На актах збереглися її підписи кирилицею та латиною серед "хрестиків" неписьменних феодалів васалів королеви. Збереглися також документи, підписані Філіппом та Анною. Останній її підпис датований 1075 роком. З ім'ям королеви Анни пов'язане слов'янське євангеліє, на якому присягали всі наступні французькі правителі під час коронування. Французький єпископ Готьє де Савейр, який приїздив до Києва просити руки доньки князя Ярослава Мудрого для французького короля Генріха І, писав, що "Україна більш об'єднана, щасливіша, могутніша, значніша і культурніша за Францію". Як бачимо, Анна виявилася гідною представницею своєї держави. 1086 року інша видатна українка, донька Всеволода і онука Ярослава Мудрого Анна (Япка), заснувала и Києві при Андріївському монастирі перше в Європі жіноче училище, де навчали грамот, ситів, шитва представниць вищої верстви суспільства. Освічені князівни України-Русі були бажаними нареченими не лише у себе па батьківщині. Вони посідали неабияке місце в сім'ях західноєвропейських монархів, оскільки приносили з собою не лише багатий посаг, а й високу християнську мораль та вищу, ніж на той час у Європі, освіту і культуру.

  • 8910. Ідентифікація у сучасній соціології
    Социология
  • 8911. Ідеологічний контроль та агітація в тоталітарних суспільствах
    Политология
  • 8912. Іменники – назви рослин та їх використання в усній народній творчості
    Иностранные языки

    Червона калина стала також символом українського козацтва, війська. Філософськи глибоким є й символічний образ «калинового мосту». «Калина - символ розквіту, - підкреслює Б.М.Ажнюк, - міст - життя, що з'єднує два береги: молодість і старість (ширше: народження і смерть). Перший берег вже за спиною (на ... мості), попереду другий берег, і зворотного шляху немає. У філософському підтексті образу є поцінування життя в хвилину розквіту і ностальгія за тим, що минає» (15). Сумну символіку мала калина на хвилину вічної розлуки з дорогою людиною. Її часто висаджували на могилах неодружених дівчат та хлопців. Цвітом або кетягами калини обвивали домовину. «Так символічно, - вказує С.Боруцький, - виражалася потреба постійного зв'язку людини з «тамтим світом», що хоч там небога знайде свою долю і вічне життя» (16). І все ж кущ калини не був символом смерті. Навпаки, посаджена в головах калина символізувала продовження життя у рідні, народі, світлу пам'ять. Ще в ХІХ сторіччі про калину як символ у своїх наукових працях подали чимало інформації основоположники вивчення народнопоетичної символіки Микола Костомаров та Олександр Потебня. У монографії «Історичне значення української народної пісенної творчості» (1843) Микола Костомаров вважав калину «символом жіночості в широкому значенні. Все духовне життя жінки - її дівоцтво, цнота, любов, заміжжя, радощі гіркоти, родинні чуття - усе відображене в калині. Калина уявляється такою, що чує, бачить, думає і говорить». Олександр Потебня в магістерській дисертації «Про деякі символи в словянській народній поезії» (1860) писав: «Калина - символ дівоцтва, краси і любові: епітети калини - ясна, красна, жарка, червона так рішуче відносить це слово до поняття вогню, що нема можливості сумніватися в тому, що воно має спільне походження з калити, розкаляти». У калині все символічне: червоні ягоди (ґроно), білий цвіт, зелене листя, загальний образ куща в лузі, біля хати. Усна народна творчість рясніє багатьма зразками про калину, образами калини у великих творах. Це й загадки, прислівя та приказки, порівняння, казки, легенди, пісні епічні (найхарактерніший жанр - балади), ліричні (обрядові: веснянки, жниварські, весільні; необрядові: про кохання, сімейне життя; соціально-побутові: козацькі, чумацькі, рекрутські та солдатські, стрілецькі), жартівливі та сатиричні. Наведу кілька прикладів. Загадки: «Стоїть півень над водою, трясе червоною бородою», «Сидить півень на яворі, спустив крила кривавії», «Серед ліса-ліса червоне плаття висить», «За лісом, за пралісом червоні чоботи висять», «І не дівка, а червоні стрічки носить». Народні прислівя, приказки, порівняння: «Любуйся калиною, коли цвіте, а дитиною, коли росте», «цвіте, як калина», «пишна, як калина», «дівчина, як калина в лузі», «дівчина, як червона калина», «дівка, як калинова квітка». Колись існував обряд «Похід по калину», коли незаміжні дівчата йшли в луг чи в калиновий гай ламати калину, складати в пучечки, що символізувало готовність до видання. Мати бажала дочці: «Будь, доню, і ти червоною та здоровою калиною, незайманою та чистою до вінця!» Зверталася й до калини: «А ти, калино, будь гожою на коровай, гільце, квітки весільні та хрестинні, на здоровя людям, на дорбо нашому двору». Із цим побажанням перегукується весільна пісня, в якій дочка матері запитує:

  • 8913. Інвестиційна активність підприємства
    Экономика

    АктивКод рядкаНа початок звітного періодуНа кінець звітного періодуI. Необоротні активиНематеріальні активи:- залишкова вартість01010571277- первісна вартість01117032277- накопичена амортизація012( 646 )( 1000 )Незавершене будівництво0201884017089Основні засоби:- залишкова вартість030226962230904- первісна вартість031821758839172- знос032( 594796 )( 608268 )Довгострокові біологічні активи:- справедлива (залишкова) вартість03500- первісна вартість03600- накопичена амортизація037( 0 )( 0 )Довгострокові фінансові інвестиції:- які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств04000- інші фінансові інвестиції045150665178492Довгострокова дебіторська заборгованість05000Справедлива (залишкова) вартість інвестиційної нерухомості05500Первісна вартість інвестиційної нерухомості05600Знос інвестиційної нерухомості057( 0 )( 0 )Відстрочені податкові активи06000Гудвіл06500Інші необоротні активи070255656202621Гудвіл при консолідації07500Усього за розділом I080653180630383II. Оборотні активиЗапаси:Виробничі запаси100134673162199Поточні біологічні активи11000Незавершене виробництво120171901239477Готова продукція130149010102519Товари140213221Векселі одержані15000Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:- чиста реалізаційна вартість160102045121374- первісна вартість161103781121478- резерв сумнівних боргів162( 1736 )( 104 )Дебіторська заборгованість за рахунками:- за бюджетом170167973310- за виданими авансами1808777762564- з нарахованих доходів19000- із внутрішніх розрахунків20000Інша поточна дебіторська заборгованість21015931115Поточні фінансові інвестиції22000Грошові кошти та їх еквіваленти:- в національній валюті23029063473- у т.ч. в касі231819- в іноземній валюті24061597102525Інші оборотні активи2501826030405Усього за розділом II260746772829182III. Витрати майбутніх періодів270556508IV. Необоротні активи та групи вибуття27500Баланс28014005081460073ПасивКод рядкаНа початок звітного періодуНа кінець звітного періодуI. Власний капіталСтатутний капітал300105624105624Пайовий капітал31000Додатковий вкладений капітал32000Інший додатковий капітал330416549416543Резервний капітал3406106461064Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)350390502460420Неоплачений капітал360( 0 )( 0 )Вилучений капітал370( 0 )( 0 )Накопичена курсова різниця37500Усього за розділом I3809737391043651Частка меншості38500II. Забезпечення наступних виплат та платежівЗабезпечення виплат персоналу40099361477Інші забезпечення4103878567Сума страхових резервів41500Сума часток пере страховиків у страхових резервах41600Цільове фінансування42000Усього за розділом II430138142044ІІІ. Довгострокові зобовязанняДовгострокові кредити банків44000Інші довгострокові фінансові зобовязання45000Відстрочені податкові зобовязання46045365426Інші довгострокові зобовязання47000Усього за розділом III48045365426ІV. Поточні зобовязанняКороткострокові кредити банків50000Поточна заборгованість за довгостроковими зобовязаннями51000Векселі видані5204747Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги5303059922776Поточні зобовязання за розрахунками:- з одержаних авансів540338682338288- з бюджетом5501873218511- з позабюджетних платежів56000- зі страхування57030375363- з оплати праці580605811166- з учасниками59017943963- із внутрішніх розрахунків60000Зобов'язання, пов'язані з необоротними активами та групами вибуття, утримуваними для продажу60500Інші поточні зобов'язання61094708838Усього за розділом IV620408419408952V. Доходи майбутніх періодів63000Баланс64014005081460073

  • 8914. Інвестиційна політика банків в Україні
    Банковское дело

     

    1. Закон України “Про промислово-фінансові групи в Україні” // Відомості Верховної Ради. 1996. - № 23. С. 88.
    2. Закон України “Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сетрифікати” від 19 червня 2003 року №979-IV // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності. 2003. - № 10 С. 3-24.
    3. Аналіз діяльності банків України за 9 місяців 2003 року та проблеми забезпечення їх сталого розвитку // Вісник НБУ. 2003. - № 12. С. 2 25.
    4. Бандурин А. В., Чуб Б. А. “Инвестиционная стратегия корпорации на региональном уровне. М.: Наука и экономика, 1998.
    5. “Банківська справа”. Журнал 2004. - № 1.
    6. Блауг М. “Єкономическая мысль в ретроспективе”. М.:Наука, 1994
    7. Большой экономический словарь / Под ред. А. Н. Азрилияна, - 2-е изд., доп. и перераб. М.: Институт новой экономики, 1997 г.
    8. Бочаров В. В. Инвестиционный менеджмент (управление инвестициями). М., 1995. С. 57.
    9. Бочаров В. В. “Финансово-кредитные методы регулирования рынка инвестиций” М.: Финансы и статистика, 1993. С. 8.
    10. Брегель Є. Я. “Денежное обращение и кредит капиталистических стран. М.: Финансы, 1973.
    11. Васюренко Л., Глущенко В. “Інвестиційна програма: економічна природа та сутність” // Банківська справа 2003 - № 2.
    12. Вожжов А. Депозити до запитання у формуванні стабільної і керованої ресурсної бази банків// “Вісник НБУ”. 2002. - № 11. С. 5 7 .
    13. Вожжов А. П., Сухомлинов Е. А. “Трансформація змінної частини поточних пасивів комерційного банку до складу керованих ресурсів // Економіка: проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць. Дніпропетровськ: ДНУ, 2001. Випуск 99.
    14. Вожжов А. П., Хохлов В. В. “Стабілізація змінної частини поточних пасивів короткостроковими запозиченнями на міжбанківському ринку // Вісник Дн-вського державного фінансово-економічного інститутут. 2002. - №1. С. 124-129.
    15. Вожжов А. П. “Формування ресурсів комерційних банків // Фінанси України. 2003. - №1. С. 166-129.
    16. Ендовицкий Д. А. “Комплексный анализ и контроль инвестиционной деятельности: методология и практика” / Под ред. проф. Л. Т. Гиляровской. М.: Финансы и статистика, 2001.
    17. Экономика предприятия / Под редакцией Ф. К. Беа, Э. Дихтла, - М.: ИНФРА-М, 1999 г.
    18. Журавель С. А. “Економіка та держава” 2004 - №3. С. 22-25.
    19. Інвестиційний клімат в Україні / За ред. Гайдуцького П. А. К., Т-во “Знання”, КОО, 2002.
    20. Інститути спільного інвестування: проблеми перехідного періоду // Цінні папери України. 1999. - № 37. С. 1.
    21. Калюжний В. “Роль державних витрат та інвестицій у ринкових економіках // Вісник НБУ 2003 - №9.
    22. Коласс Б. “Управление финансовой деятельностью предприятия. Проблемы, концепции и методы. М.: Финансы: ЮНИТИ, 1997.
    23. Луців Б. Л. Банківська діяльність у сфері інвестицій. - Тернопіль “Єконом-думка” & “Карт-Бланш”, 2001. С. 122 131.
    24. Ляхова О. Учать українських банків у лізиновому бізнесі // Вісник НБУ. 2001. 0 №6. С. 44.
    25. Матук Ж. “Финансовые системы Франции и других стран”. М.: Инфра-М, 1994.
    26. Миркин Я. М. Банковские операции. Часть 3. Инвестиционные операции банков. - М., 1996. С. 80.
    27. Михайлова Е. В., Рожков Ю. В. “Финансово-кредитные методы регулирования инвестиционных рынков” Л.: ЛФЭИ, 1991.
    28. Мороз А. М., Савлук М. І., Пуховкіна М. І. та ін. Банківські операції: Підручник/ За ред. проф. А. М. Мороза. К.: КНЕУ, 2000.
    29. Мусіна Л. “Основні засади переходу до економіки знань: перспективи для України” // Економіка і прогнозування 2003 №3.
    30. Панова Г. С. “Кредитная политика коммерческого банка” М.: ИКЦ “ДИС”, 1997.
    31. Полунеев Ю. О новой стратегии ЕБРР в Украине и некоторых уроках прошлого // Зеркало недели. 2002. - № 32. С. 11.
    32. Романенко Л. Ф. “Фінанси України” 2003. - № 5. С. 99-105.
    33. Степанов Д. В., Федоренко В. Г. Інвестиції як механізм виходу з кризи // Антикризове управління підприємством: проблеми та шляхи вирішення в умовах України.: Сб. наук. праць, додаток №2(17) до наук. журн. “Персонал”, №6 (66), - 2001.
    34. Татаренко Н.О., Поручник А. М. “Теорії інвестицій” К.: КНЕУ, 2000 рік.
    35. Украинская инвестиционная газета. 2002. - № 44. С. 16.
    36. Федоренко В. Г., Степанов Д. В., Степанова В. В. та інші “Розвинення фінансово-банківської сфери шлях до удосконалювання інвестиційної політики” // Фондовий ринок. 2001. - №2. С. 12-16.
    37. Федоренко В. Г., Чувардинський О. Г., Степанов Д. В. “Міжнародні і правові аспекти інвестиційної діяльності в Україні”. К.: Наук. світ, 2003. С 505.
    38. Федоренко В. Г., Іткін О. Ф., Степанов Д. В. “Інвестиційні процеси в промисловості України” К.: Наук. світ, 2001 рік. С. 447.
    39. Федоренко В. Г., Степанова В. В. “Шляхи підвищення інвестиційної діяльності в Україні” “Видавництво “Аспект-Поліграф”, 2003. С. 724.
    40. Федоренко В. Г., Чувардинський О. Г., Іткін О. Ф. та ін. Міжнародні і правові аспекти інвестиційної діяльності в Україні: Монографія / За наук. ред. Федоренко В. Г. К.: Наук, світ, 2002. С. 505.
    41. Шарп У., Александер Г., Бейли Дж. Инвестиции: Перевод с англ. М.: ИНФРА. М, 1997. С. 10.
    42. Шелудько Н. М. “Фінанси України” - 2003 - № 8 С. 121-125.
  • 8915. Інвестиційний проект реконструкції пічної дільниці ЦВФ ВАТ "НЗФ"
    Экономика

    Найменування показниківРік1. Фактичний час роботи устаткування, діб6586626626626622.Середньодобова продуктивність, т-доб23,1327,5827,5827,5827,583. Річний обсяг виробництва, тис.т15,2218,2618,2618,2618,264. Ціна продукції800080008000800080005. реалізована продукція, тис.грн.1217601460801460801460801460806. Виробнича собівартість річного обсягу виробництва, тис. грню974601142741142741142741142747.Адміністративні витрати, тис. грн.243924392439243924398. Витрати на збут, тис. грн.213825662566256625669. Прибуток до оподаткування, тис. грн.197232680126801268012680110. Чистий прибуток, тис грн.1479220101201012010112010111. Амортизація, тис. грн.12535555555512. Добавки, тис. грн.

  • 8916. Інвестиційні інструменти управління проектами
    Экономика

    Розроблений в роботі бізнес-план та проект створення міні-гольф клубу передбачає створення наступних інфраструктурних обєктів на відокремленій земельній ділянці клубу:

    1. Будівля клубу (управління клубу, персонал тренерів, обслуговуючий персонал, прокат обладнання для гри) площа 400м2 (3 поверхи) вартість 350000$;
    2. Будівля готелю (3 гостьових поверхів, на 1 поверсі ресторан, бар, сауна, SPA, басейн, магазин спортивного приладдя для гри) площа 600м2 (4 поверхи) вартість 4700000$;
    3. Будівля автостоянки клубу (400м2) та під'їзної дороги вартість 35000$;
    4. Будівля технологічного корпусу (котельня, насосна, електропідстанція, дизель-генераторна, артезіанський колодязь, система водопостачання та каналізації) 300м2 (2 поверхи) вартість 75000$;
    5. Поле міні-гольфу класу «пітч&патт» 18 лунок, площа 2 га = 20000м2, вартість побудови 120$/м2;
    6. Поле міні-гольфу класу «ландшафтний парково-камяний 4 рівневий» 18 лунок, площа 0,2 га = 2000м2, вартість побудови 80$/м2;
    7. Поле міні-гольфу класу «ландшафтний піщано-озерний 2 рівневий» 9 лунок, площа 0,1 га = 1000м2, вартість побудови 70$/м2;
    8. Модульно-тренувальне поле міні-гольфу класу «Паттінг грін» 12 модулів площа 500м2, вартість побудови 50$/м2;
    9. Модульне поле міні-гольфу класу «Дитячий казковий міні-гольф» 6 лунок площа 200м2, вартість побудови 45$/м2;
    10. Критий зал на 6«електронних» гольф тренажерів площа 200м2, вартість побудови 60000$.
    11. Обладнання території гольф-клубу між гральними полями, встановлення охоронного забору та системи охоронного відеоспостереження 100000$.
  • 8917. Індексний аналіз товарообігу промислової продукції на підприємстві
    Экономика

    Структурні зрушення в економіці надзвичайно важливий фактор розвитку продуктивних сил суспільства, адже, наприклад, середній виробіток на одного працюючого в будь-якій галузі промисловості може зростати не тільки завдяки тому, що цей показник відповідно змінився на окремих підприємствах, а й через те, що в загальній сукупності підприємств цієї галузі збільшилась питома вага підприємств з більшим рівнем виробітку на одного працюючого. змінюється структура сукупності підприємств галузі. Так структурні зрушення впливають на динаміку явища, більше того, вони досить часто спричиняють так звані статистичні парадокси, коли зміна середніх величин виходить далеко за межі зміни індивідуальних досліджуваних величин. Для їх характеристики розраховують індекси змінного та сталого складу, структурних зрушень, які формують систему взаємоповязаних індексів, що має вигляд, наприклад цін:

  • 8918. Індивідуальні особливості уваги та їх урахування у навчальній та виховній роботі
    Психология

     

    1. Асеев В.Г. Возрастная психология: Учебное пособие. Иркутск, 1989. 350 с.
    2. Бондаренко А.К. Словесные игры в детском саду: Пособие для воспитателей детского сада. М.: Просвещение, 1974. 260 с.
    3. Бурменская Г.В. Хрестоматия по детской психологии. М.: Просвещение, 1996. 372 с.
    4. Валентинов В. 150 веселых игр. СПб.: Литера, 2002. 215 с.
    5. Васильева Н.Н., Новоторцева Н.В. Развивающие игры для дошкольников: Популярное пособие для родителей и педагогов. Ярославль, 1996. 268 с.
    6. Венгер Л., Мухина В. Развитие внимания, памяти и воображения в дошкольном возрасте // Дошкольное воспитание. 1974. 12. С. 24-30.
    7. Возрастная и педагогическая психология / Под ред. А.В. Петровского М.: Просвещение, 1979. 450 с.
    8. Возрастная и педагогическая психология / Под ред. М.В. Гамезо, М.В. Матюхиной, Т.С. Михальчик. М.: Просвещение, 1984. 280 с.
    9. Волков Б.С., Волкова Н.В. Детская психология в вопросах и ответах. М.: Владос, 2002. 324 с.
    10. Волкова Н. Внимание детей во время занятий// Дошкольное воспитание. 1971.- 12.- С. 6-9.
    11. Выготский Л. С. Развитие высших форм внимания в детском возрасте// Хрестоматия по вниманию / Под ред. А.Н.Леонтьева, А.А.Пузырея, В.Я. Романова. М.: Просвещение, 1976. С. 184-219.
    12. Выготский Л.С. История развития высших психологических функций // Собрание сочинений: В 6 т. М.: Просвещение, 1983. Т. 3. С. 240.
    13. Гавриков К.В., Глазачев О.С., Бердникова Т.К. Система медико-педагогического контроля готовности и адаптации детей 6-летнего возраста к обучению в школе: Информационное методическое письмо. Волгоград, 1988. 64 с.
    14. Гальперин П.Я. К проблеме внимания // Докл. Апн РСФСР. 1958. 3. С. 33-38.
    15. Гальперин П.Я., Кабыльницкая С.Л. Экспериментальное формирование внимания. М.: Просвещение, 1974. 260 с.
    16. Гоноболин Ф.Н. Внимание и его воспитатель. М.: Просвещение, 1972. 280 с.
    17. Грановская Р.М. Элементы практической психологии. Л.: Наука, 1988. 364 с.
    18. Джеймс У. Внимание: Хрестоматия по вниманию. М.: Просвещение, 1976. С. 50-103.
    19. Диагностика и коррекция психического развития дошкольников / Под ред. Я.Л. Коломинского, Е.А. Панько. Минск, 1997. 365 с.
    20. Диагностика познавательной сферы ребенка / Под ред. Т.Г. Богдановой, Т.В. Корниловой М.: Просвещение, 1994. 270 с.
    21. Добрынин Н.Ф. и др. Возрастная психология: Курс лекций. М.: Просвещение, 1965. 340 с.
    22. Добрынин Н.Ф. О селективности и динамике внимания // Вопросы психологии. 1975. 2. С. 68-80.
    23. Добрынин Н.Ф. О теории и воспитании внимания // Советская педагогика. 1938. 8. С. 27.
    24. Дьяченко О.М., Лаврентьева Т.В. Психическое развитие дошкольников. М.: Просвещение, 1984. 311 с.
    25. Ермолаева М.В., Ерофеева И.Г. Методические указания к пользованию психологической картой дошкольника. Москва-Воронеж, 2002. 250 с.
    26. Зверева Г.И. О воспитании внимания //Дошкольное воспитание.- 1960.- 12. С. 46.
    27. Козлова, С.А., Куликова Т.А. Дошкольная педагогика. М.: Академия, 2000. 390 с.
    28. Коломинский Я.Л., Панько Е.А. Учителю о психологии детей шестилетнего возраста. М.: Просвещение, 1988. 240 с.
    29. Кулагина И.Ю.Возрастная психология (Развитие ребенка от рождения до 17 лет): Учебное пособие. 4-е изд. М.: Университет Российской академии образования, 1998. С. 120.
    30. Люблинская, А.А. Детская психология. М.: Просвещение, 1971. 412 с.
    31. Морозов, А.В. Деловая психология. Курс лекций; Учебник для высших и средних специальных учебных заведений. СПб: Союз, 2000. 456 с.
    32. Мухина В.С. Возрастная психология: феноменология развития, детство, отрочество: Учебник для студ. вузов. 4-е изд., стереотип. М.: Академия, 1999. 456 с.
    33. Набатникова Л. Влияние социально значимых раздражителей на характер внимания // Дошкольное воспитание. 1970. 7. С. 36-38.
    34. Осипова А.А., Малашинская Л.И. Диагностика и коррекция внимания. Программа для детей 5-9 лет. М.: Просвещение, 2001. 153 с.
    35. Психолог в детском дошкольном учреждении: методические рекомендации в практической деятельности/ Под ред. Т. В. Лаврентьевой. М.: Новая школа, 1996. 144 с.
    36. Психология детей дошкольного возраста / Под ред. А.В. Запорожца, Д.Б. Эльконина. М.: Просвещение, 1964. 390 с.
    37. Руководство практического психолога: психическое здоровье детей и подростков в контексте психологической службы. / Под ред. Дубровиной И.В. М.: Академия, 1995. 168 с.
    38. Рутман Э.М. Исследование развития внимания в онтогенезе // Вопросы психологии. 1990. 4. С. 161-167.
    39. Смирнов А.А.Психология ребенка и подростка. М.: Просвещение, 1999. 462 с.
    40. Тихомирова Л.Ф. Развитие познавательных способностей у детей: Популярное пособие для родителей и педагогов. Ярославль: Академия развития, Академия холдинг, 1996. 275 с.
    41. Урунтаева Г.А. Диагностика детей дошкольного возраста. М.: Академия, 1997. 340 с.
  • 8919. Індустрыяльны турызм ў Беларусі
    Медицина, физкультура, здравоохранение

    Амаль што ўсе экскурсіі, якія сёння прапаноўваюцца, разлічаныя на групы па 40 чалавек і робяцца па заказу гэтых груп. Такім чынам губляецца фактар індывідуалізацыі і спецыялізацыі інтарэсаў аднаго турыста. Турысту самому прыходзіцца шукаць групу і матэвіраваць іх на экскурсію. Пры гэтым інтарэсы асобных катэгорый турыстаў пры арганізацыі вытворчых і індустрыяльных тураў не ўлічваецца. Акрамя таго кошты экскурсій разам з трансспартам складаюць у сярэднім па 20-30 дал. ЗША з чалавека, што зяўляецца завышаным коштам для айчыннага турыста. Таму індустрыяльны турыст абірае самаарганізацыю свайго наведвання на індустрыяльны абект, зядноўваецца з рухам “сталкераў” і “дзігераў”, якія па сапраўднаму вывучаюць багатае індустрыяльнае мінулае і адметныя тэхналагічныя абекты Беларусі. Часам іх наведванні зяўляюцца нелегальнымі і дастаўляюць прадпрыемствам пэўныя непрыемнасці. Тым не менш прадпрыемствы самі могуць іх пазбавіцца пры правільнай арганізацыі турыстычных наведванняў на свае абекты. Аднак такія туры амаль што не арганізуюцца. Асноўнымі прычынамі гэтага зяўляюцца:

    1. крызісны стан тэхналагічнай галіны. Кіраўніцтва шматлікіх вытворчых абектаў не лічыць турыстычныя наведванні спрыяльнымі для фарміравання добрага іміджу беларускай вытворчасці і свайго абекта ў прыватнасці. На сённяшні момант 60% абсталяванне прамысловых прадпрыемстваў Беларусі маральна састарэлае і патрабуе змены, каля 40 % дзяржаўных прадпрыемстваў краіны стратныя. Такія абекты ў беларускага турыста, наўрацце, выклікаюць зацікаўленасць, тым не менш для турыста з высокаразвітых індустрыяльных краін такая спецыфіка, момант “шоку” і спосабы вытворчасці могуць выклікаць інтарэс. На прыкладзе такіх абектаў можна прасачыць гісторыю масавай індустрыялізацыі СССР і БССР, яе асаблівасцей.
    2. Адсутнасць канюктурнага вопыту арганізацыі індустрыяльнага турызма. На жаль, кіраўніцтва прадпрыемстваў, як з буйных гарадоў так і з правінцы, не разглядае індустрыяльны турызм сурёзна. Гэта злучана з першага з вытворчымі экскурсіямі, якія існавалі ў БССР і, якія выкарыстоўваліся ў прапагандысцкіх мэтах, а не ў прыбытковых. Тым не менш індустрыяльны турызм пры яго правільнай арганізацыі можа прынесці шмат станоўчых момантаў, у тым ліку пашырэнне рынку збыту прадукцыі.
    3. Сістэма падпарадкавання. Ініцыятыўнасць кіраўніцтва прадпрыемстваў дзяржаўнай формы ўласнасці, якія прадстаўляюць большасць індустрыяльных абектаў, залежыць ад шыраты паўнамоцтваў і загадаў зверху. Тым не менш кожнае прадпрыемства мае сваё адметную турыстычную спецыфіку. Для арганізацыі вытворчых экскурсій турыстычным фірмам прыходзіцца праходзіць доўгія працэдуры ўзгадненняў з прадпрыемствамі.
    4. Фінансавыя ўкладанні. Арганізацыя тураў патрабуе пэўных затрат, злучаных з бяспекай турыстаў, турыстычнай інфраструктурай.
    5. Бяспека вытворчасці. Прадпрыемствы не імкнуцца арганізаваць турыстычныя туры на свае абекты з-за захавання існуючай прадукцыйнасці і сакрэтаў вытворчасці.
    6. Спецыяльны персанал. Арганізацыя самых простых тураў злучана з спецыяльным аддзелам, які адказвае за арганізацыю турыстычных экскурсій, прафесіяналізм і бачанне якога непасрэдна ўплывае на канюктурнасць турыстычнага прадукту. На жаль, на сённяшні момант існуе недахоп спецыялістаў у арганізацыі новых турыстычных тураў, і асабліва на месцах, дзе засталіся савецкія ўяўленні аб патрабаваннях турыстаў.
    7. Экалагічнасць вытворчасці
  • 8920. Інженерна графіка
    Математика и статистика

    Побудову еліпса можна виконати за шість етапів:

    1. Відкласти значення великою та малої осей еліпса на відповідних осях. З перетину осей провести два концентричних кола, діаметри яких дорівнюють відповідно великій та малій осям еліпса.
    2. Поділити кола на будь-яке число рівних або нерівних частин.
    3. З точок поділу великого кола провести лінії, паралельні малій осі еліпса.
    4. З точок поділу малого кола провести лінії, паралельні великій осі еліпса.
    5. Визначити точки, які належать еліпсу: це точки, які обмежують велику та малу осі еліпса, та точки, знайдені у перетині допоміжних прямих (проведених відповідно до пунктів 3 та 4).
    6. Зєднати точки, які належать еліпсу, за допомогою лекала. Для точності побудов поступово зєднують по три точки.