Психология

2921. Метод кататимного переживания образов (символдрама) Х.Лейнера
Курсовой проект пополнение в коллекции 12.01.2009

Психотерапевтическое воздействие метода символдрамы опирается на глубокое эмоциональное прорабатывание внутренних бессознательных конфликтов и проблем. Наши проблемы имеют прежде всего эмоциональную природу. Символдрама позволяет работать с ними именно эмоциональными средствами. Само название метода - "символдрама" или "кататимное переживание образов" - указывает на связь с эмоциями и происходит от греческих слов "ката" ("соответствующий", "зависящий") и "тимос" (одно из обозначений "души", "эмоциональности"). "Кататимное переживание образов" на русский язык можно было бы перевести как "эмоционально обусловленное переживание образов" или "переживание образов, идущих из души". В символдраме терапевт имеет дело с наиболее глубокими и подлинными переживаниями. Благодаря этому даже негативные переживания в образе могут иметь мощный психотерапевтический эффект. Символдрама дает возможность глубоко пережить, проработать и принять то, что при использовании вербально-когнитивных техник психотерапии оставалось бы на поверхностно-понятийном уровне.
2922. Метод проектов как средство реализации личностно ориентированного подхода при изучении иностранных языков
Информация пополнение в коллекции 12.01.2009

Викторина дает возможность преподавателю неформального контакта с курсантами, которые легче и доступнее идут на него, когда заняты чем-то интересным, помогает выстраивать доверительные взаимоотношения, строить общение на основе дружеского расположения. Подготовка к викторине помогает не только выявить лидеров, но и развивать и суммировать природные задатки каждого курсанта, организует коллектив, делает его гибким и отзывчивым на всякое творческое задание. Викторина как творческий метод проекта помогает бороться с пассивностью курсантов, с вялостью их воображения, в нашем случае, например, ей предшествовал совместный выпуск газет, рождественских открыток, исполнение хоровых рождественских песен. Следует упомянуть о том, что некоторые задания викторины наряду со знакомым материалом могут включать небольшой процент нового материала, значение которого раскрывается в процессе выполнения задания при помощи объяснений преподавателя или слайда. Во время проведения викторины обучаемые получают возможность прочно усвоить изученное. Отказ от инертности, рутинности мышления, альтернативность суждений, быстрота интеллектуальной реакции на возникшую ситуацию - вот преимущества викторин, в проведении которых так активно участвует кафедра иностранных языков ЯЗРИ ПВО. Викторина помогает преодолеть скудость чувств, побуждает к активной духовной жизни. Являясь своего рода игрой, она сопровождается чувством напряжения и радости, а игра, по определению шведского исследователя Хейзинга, сопровождается положительным эмоциональным состоянием. Это эмоциональное состояние относится, согласно классификации С.Л. Рубинштейна, к уровню органической эффективно-эмоциональной чувствительности, или к понятию настроения, а каждый из нас хорошо знает по опыту влияние настроения на восприятие окружающего мира. Очень важно для воинского коллектива иметь бодрую, жизнерадостную атмосферу, которая меняет к лучшему межличностные отношения. Поэтому проведение викторины - это и забота о настроении воинского коллектива, о его сплочении, о создании благоприятного климата межличностных отношений.
2923. Метод самонаблюдения: его разновидности, возможности, ограничения
Информация пополнение в коллекции 12.01.2009

Аналитическая интроспекцияНаивное самонаблюдениеСубъективный отчетЦельОписание состояний сознания с позиции представления о них как состоящих из элементовНаивное самонаблюдение специальная постановка задачиНетТехникаТребует большого времени для тренировки способностей к аналитической установкеНет, люди с улицыНетПродуктПодробное детальное описание состояний сознания, своих переживаний на специальном языкеПодробное описание на естественном языкеВыборочный отчет о чем-либо важном по мнению эксперимент. или испытуемогоПроблемы и трудности метода:
2924. Метод социометрических измерений
Контрольная работа пополнение в коллекции 03.11.2010

Так, если индивид хочет общаться с тремя конкретными людьми, а из этих троих никто не хочет общаться с этим человеком, то Куд = 0/3 = 0. Коэффициент удовлетворенности может быть равен 0, а статус (количество полученных выборов) равен, например, 3 у одного и того же человека эта ситуация свидетельствует о том, что человек взаимодействует не с теми, с кем ему хотелось бы. В результате социометрического эксперимента руководитель получает сведения не только о персональном положении каждого члена группы в системе межличностных взаимоотношений, но и обобщенную картину состояния этой системы. Характеризуется она особым диагностическим показателем уровнем благополучия взаимоотношений (УБВ). УБВ группы может быть высоким, если "звезд" и "предпочитаемых" в сумме больше, чем "пренебрегаемых" и "изолированных" членов группы. Средний уровень благополучия группы фиксируется в случае примерного равенства ("звезды" + "предпочитаемые") = ("пренебрегаемые" + "изолированные" + "отверженные"). Низкий УБВ отмечается при преобладании в группе лиц с низким статусом. Важным диагностическим показателем считается "индекс изоляции" процент людей, лишенных выборов в группе.
2925. Метод фокус-групп
Дипломная работа пополнение в коллекции 21.08.2011
Ряд тезисов, сформулированных американским исследователем А. Штраусом (3):
1. В анализ включаются не только данные, полученные в ходе эмпирического этапа работы, а все знания, которыми обладает исследователь.
2. Задача анализа состоит не столько в том, чтобы собрать и привести в порядок массу собранных данных, сколько в том, чтобы упорядочить множество идей, которые возникли при изучении этих данных.
3. Кодирование является общим термином, применяемым для обозначения процесса концептуализации данных. Код - это термин, обозначающий результат такого анализа, т.е. некую идею, возникшую при изучении данных.
4. Идеи и соответствующие им коды являются результатом своего рода озарения ("инсайта"), которое, однако, возникает на основе уже существующих знаний и концентрации интереса в определенном направлении.
5. Исследователя не должно смущать, что первоначально возникающие у него идеи и их обозначения являются, с его собственной точки зрения, не слишком удачными. В процессе работы система категорий быстро совершенствуется и разветвляется.
6. По мере увеличения числа выявленных и обозначенных взаимосвязей концепция становится все более и более плотной. Уплотнение и интеграция концепции - это установление связей между категориями и создание иерархически организованной системы подкатегорий.
7. По мере уплотнения концепции система кодов как бы "вбирает" в себя первичные данные. Исследователь видит, что конкретные данные из полученного им массива все реже образуют новые категории. Если первоначально новые категории возникали буквально на каждой строке, то по мере продвижения анализа исследователь обнаруживает, что просмотр даже многих страниц с аналитической точки зрения уже не дает ничего нового. Последняя ситуация называется теоретическим насыщением.
2926. Методи аналізу міжособистісних конфліктів
Контрольная работа пополнение в коллекции 25.12.2010
Відповідно до концепції Р.Кричевського (1996), можна виділити три основні групи причин, що викликають конфлікти.
1. Група причин, породжених процесом діяльності:
2. технологічна взаємозалежність і взаємозв'язок працівників, коли дії одного негативно впливають на ефективність дій іншого. Наприклад, виконання завдання бригадою, командою, коли дії одного ставлять під удар дії всіх;
3. перенос проблем, розв'язуваних по вертикалі, на горизонтальний рівень відносин. Наприклад, нестача обладнання, наочних посібників іноді веде до напруженості у відносинах по горизонталі;
4. невиконання функціональних обов'язків у системі «керівник підлеглий». Наприклад, керівник не забезпечує належних умов діяльності для підлеглих або підлеглі не виконують вимог керівника, що веде до типового вертикального конфлікту;
5. невідповідність учинків людини прийнятим у даному колективі нормам і життєвим цінностям. Наприклад, потрапляючи в новий колектив, людина не може відразу засвоїти норми міжособистісних відносин, що панують там, і це веде до конфлікту.
6. Група причин, породжених психологічними особливостями людських відносин:
7. взаємні симпатії й антипатії;
8. несприятлива психологічна атмосфера в колективі (наявність протиборчих угруповань, культурних розходжень тощо);
9. погана психологічна комунікація (люди не зважають на потреби інших, не враховують їхній стан);
10. порушення принципу територіальності (коли порушуються встановлені емпіричні зони та території, які існують у кожної людини).
11. Група причин, породжених особистісною своєрідністю членів колективу:
12. невміння контролювати себе;
13. низький рівень самоповаги;
14. підвищена тривожність;
15. некомунікабельність;
16. надмірна принциповість у поєднанні з догматизмом тощо. [9]
2927. Методи арт-терапії
Контрольная работа пополнение в коллекции 11.03.2011

Виняток становили психодинамічних підходи, представлені послідовниками Фрейда і, особливо, Юнга, які використовували матеріал образотворчої діяльності своїх клієнтів для аналізу відображених у ньому різних змістів несвідомого. У нашій країні арт-терапія до останнього часу використовувалася, в основному, в роботі з психічно хворими і перебувала під великим впливом клінічного мислення. Реорганізація західній психіатричної служби в50 - 60 роки, пов'язана із закриттям багатьох психіатричних клінік і з розширенням мережі амбулаторних та полустаціонарних послуг, призвела до того, що арт-терапевти стали працювати в більш тісному контакті з психотерапевтами, соціальними працівниками, педагогами та іншими фахівцями, А також з релігійними згромадження та населенням. Це мало великий вплив на розвиток теорії і практики арт-терапії, збагативши її новими уявленнями в дусі екзистенційно-гуманістичного підходу, одного з найбільш впливових у психології, психотерапії та педагогіки того часу. Арт-терапія значно розширила діапазон своїх емпіричних можливостей, вдало поєднуючись з характерними для названого підходу установками на розвиток людського потенціалу, самоактуалізацію особистості та інтеграцію різних аспектів психічної діяльності.
2928. Методи вивчення психіки тварин і людей
Контрольная работа пополнение в коллекции 13.10.2009

Метод «проблемної клітки». Перед твариною ставиться задача або відкрити для себе вихід з клітки, приводячи в дію різні пристосування (важелі, педалі, затвори і т.п.), або ж, навпаки, проникнути в клітку, де знаходиться їжа, відмикаючи засувки. Іноді застосовуються і невеликі ящики або шкатулки із затворами, відмикання яких дає піддослідній тварині доступ до корму. При більш складній постановці експерименту всі механізми і пристрої діють лише в строго певній послідовності, яка повинна засвоюватися і запам'ятовуватися тваринами. Цим методом досліджуються складні форми навчання і моторні елементи інтелектуальної поведінки тварин. Особливо зручно застосовувати цей метод, природно, для вивчення тварин з розвиненими хапальними кінцівками щурів, єнотів, мавп та ін. Це відноситься і до постановки експериментів, в яких тваринам доводиться користуватися знаряддями для досягнення прикорму. Ці експерименти також служать переважно для виявлення вищих психічних здібностей тварин.
2929. Методи вікової та педагогічної психології
Реферат пополнение в коллекции 17.07.2010

При розгляді проблем розвитку психіки і особистості можна виділити два основних напрями. 1)Біогенетичний напрям. Представники його основну увагу акцентують на вирішальному значенні вроджених особливостей, спадковості у психічному розвитку та навчанні дитини. Соціальним чинникам розвитку, соціальному середовищу вони відводять роль “регулятора”, “проявника” спадкового. Біогенетичний закон у психології сформулював німецький зоолог Ернст Геккель (18341919), доводячи, що онтогенез (індивідуальний розвиток організму) дитини є скороченим повторенням філогенезу (еволюції органічного світу). Подібно до того як людський зародок повторює всі стадії (від одноклітинної істоти до людини) розвитку органічного світу, так і дитина у своєму дозріванні відтворює етапи людської історії. Все відбувається закономірно, тобто індивід переживає п'ять періодів історичного розвитку людства: дикунський, мисливський, пастуший, землеробський, торгово-промисловий. Розвиток дитини представники біогенетичного напряму розглядають відірваним від її виховання, яке вони вважають зовнішнім фактором, здатним або загальмувати, або прискорити процес виявлення її природних, спадково-зумовлених психічних якостей. Втручання у природний процес розвитку дитини, за їх переконаннями, є свавіллям. Біогенетизм став психологічним обґрунтуванням педагогічної теорії “вільного виховання”, прихильники якої наголошували на особливому значенні активності дитини в її саморозвитку. Біогенетичний напрям розвитку основну увагу звертає на його біологічні чинники, які зумовлюють розвиток соціально-психологічних властивостей, а сам процес розвитку вони трактують як дозрівання. На початку XX ст. американський психолог Гренвіл-Стенлі Холл (18461924) так ілюстрував тезу, за якою онтогенез є повторенням основних стадій філогенезу (закон рекапітуляції): новонароджений відтворює стадію розвитку тварини; дитинство відповідає епосі, коли головним заняттям первісної людини були мисливство і рибальство; період 1218 років закінченню епохи дикості і початку цивілізації; юність еквівалентна епосі романтизму (період “бурі”, “натиску” внутрішніх і зовнішніх конфліктів, які стимулюють формування у людини почуття соціальної відповідальності). Ця теорія була піддана критиці психологами, які стверджували, що зовнішня подібність між дитячою грою і поведінкою тварин, первісних людей не означає психологічної тотожності їх поведінки. Поверхові, зовнішні аналогії, на яких ґрунтується закон рекапітуляції, не дають змоги зрозуміти конкретні закономірності психічного розвитку. Іншим представником біогенетичного напряму був 3. Фройд, який обґрунтував теорію про стадії психосексуального розвитку дитини, доводячи, що вони відображають зафіксований генетично попередній досвід сексуального розвитку людського роду і не залежать від впливу оточення. Все в особистості він виводив із сексуальності та її зіткнення із суспільними вимогами, заборонами, стверджуючи, що суспільство для людини є ворожою силою, яка калічить її природу. Заборона (табу) на отримання природних задоволень, їх витіснення у сферу підсвідомого спричинюють, за 3. Фройдом, розвиток неврозу, а зняття табу із задоволень відродження різноманітних форм дитячої сексуальності. Також можлива сублімація (лат. sublimatio підіймаю, підношу) переключення спрямованої на прагнення до задоволення енергії на не сексуальні об'єкти, цілі та види діяльності. З допомогою цього механізму пояснюють, чому в підлітка виникають прагнення до творчості, інтерес до науки, мистецтва. 2) Соціогенетичний напрям. Психологи, які репрезентували цей напрям, заперечували активність особистості у процесі її розвитку, вважаючи соціальне оточення вирішальним чинником, що детермінує його. На їх погляд, щоб пізнати людину, досить проаналізувати особливості її оточення. Однак, як свідчать життєві реалії, нерідко за однакових умов виростають різні люди. Тому цей підхід є механістичним щодо розуміння розвитку особистості, оскільки він ігнорує самоактивність, діалектичні суперечності її становлення. Із цих причин біогенетичний і соціогенетичний напрями психології уже в 30-ті роки XX ст. стали об'єктами критики. Попри те що з наукового погляду вони викликають тепер лише історичний інтерес, нерідко педагоги-практики вважають, що розвиток школярів зумовлений насамперед спадковістю, применшуючи роль навчання і виховання, або недооцінюють значення спадковості У становленні особистості. Соціогенетичні теорії намагаються пояснити особливості різних вікових періодів людини, зважаючи на структуру суспільства, засоби соціалізації, взаємодію з іншими людьми. Наприклад, німецько-американський психолог Курт Левін (18901947) розглядає юність як соціально-психологічне явище, пов'язуючи психічний розвиток особистості зі зміною її соціального становища. Однак він не бере до уваги загальносоціальні детермінанти соціальне походження, рід занять, загальні умови розвитку. Спільною ознакою біо- і соціогенетичного напрямів є те, що джерела й рушійні сили розвитку вони вбачають у позапсихологічних факторах. Представники біогенетичного підходу акцентують на біологічних процесах, що відбуваються в організмі, соціогенетичного на соціальних процесах, у яких бере участь людина.
2930. Методи дослідження пам'яті
Курсовой проект пополнение в коллекции 22.09.2010

Пам'ять розглядалася й аналізувалася в рамках різних напрямків і в рамках різних наукових теорій. Серед основних можна відзначити асоціативний підхід, підхід соціальна, генетичний і безліч інших. Без сумніву в рамках кожної теорії була безліч практичних і без сумніву коштовних наробітків. Багато хто з відомих психологів розглядали проблеми пам'яті. Родоначальником експериментальних досліджень пам'яті вважається німецький психолог Герман Еббингауз. Можна також відзначити імена А. Бергсона, П. Жані, Ф. Баттлета, радянських учених П.П. Блонського, Л.С. Виготського, А.Н. Леонтьева, що внесли значний вклад у розвиток теорії і практичних досліджень пам'яті. Варто згадати й імена П.І. Зінченко, А.А. Смирнова, А.Р. Лурія й ін. Цікавий матеріал у проблему механізмів забування вніс найвідоміший психолог З. Фрейд. У сучасній психології пам'ять розуміється як форма психічного відображення дійсності, дія якої полягає в закріпленні, збереженні і наступному відтворенні людиною свого досвіду. Пам'ять характеризується на основі своїх основних процесів: запам'ятовування, збереження, відтворення і забування інформації. В основі класифікації її видів лежать характер психічної активності особистості, характер цілей діяльності, а також час закріплення і збереження матеріалу. Ґрунтуючись на цих критеріях учені виділяють такі види пам'яті, як рухова й образна, довільна і мимовільна, короткочасна, довгострокова, оперативна й ін. Усі види пам'яті піддаються науковому аналізу і дослідженню. Для дослідження пам'яті застосовується ряд методик, що спрямовані на дослідження процесів запам'ятовування, факторів збереження, причин забування інформації і можливості її відтворення. Сучасні методи дослідження пам'яті людини аналізують і вивчають пам'ять особистості на кожнім з основних процесів на етапі засвоєння, збереження і відтворення інформації. Для дослідження різних типів пам'яті і різних її процесів використовуються різні методики.
2931. Методи і технічні засоби ергономіки
Информация пополнение в коллекции 15.10.2010
Інструментальне професіографування включає:
1. вимір і оцінку показників факторів середовища;
2. реєстрацію і наступний аналіз помилок. Збір і аналіз даних про помилкові дії людини є одним з важливих шляхів аналізу й оцінки ергономічних характеристик системи "людина-машина" або технічно складних споживчих виробів;
3. об'єктивну реєстрацію енергетичних витрат і функціонального стану організму людини;
4. об'єктивну реєстрацію і вимір важко відрізняючих (у звичайних умовах) складових діяльності людини, таких як напрямок і переключення уваги, оперування органами керування й ін. Для цього використовуються різні методи: реєстрація напрямку погляду людини і показань приладів з наступним накладенням траєкторії погляду на приладову панель; циклографія, або кінорегістрація рухів рук; вимір сили опору органів керування; магнітофона реєстрація мовних повідомлень. Подібні методи і засоби використовуються безпосередньо в процесі діяльності, а регістровані параметри співвідносяться з хронограмою трудового процесу;
5. об'єктивну реєстрацію і вимір показників фізіологічних функціональних систем, що забезпечують процеси виявлення сигналів, виділення інформативних ознак, інформаційного пошуку, оперування вихідними даними для прийняття рішень, а також виконавчі (рухової або мовні) дії. До числа таких показників відноситься, наприклад, стан зорової системи, мовного і рухового апаратів. Реєстрації підлягають рухи очей спостерігача, голосна і внутрішня розмова, рухи і тремор рук, а також електрична активність зорової, мовної і рухової областей кори головного мозку. Ці показники реєструються за допомогою досить складного електрофізіологічного устаткування, результати вимагають трудомісткої математичної обробки.
2932. Методи навіювання
Информация пополнение в коллекции 11.09.2010

Люди, сприйнятливі до навіювань, використовують інтоксикант як ритуал, щоб відчути суб'єктивні переживання, подібні тим, що отримують за допомогою мистецтва або релігії. Інтоксикант викликає почуття, що ти не такий, як звичайно. Той, хто приймає наркотики концентрується на своєму внутрішньому стані, викликає найширші асоціації і витлумачує свої почуття вельми вільно. Метафори це відмінна риса таких переживань. Стверджують, що метафори викликають суб'єктивне почуття вдоволення, таким чином приємні почуття відсутні, поки стан не означений чаруючими метафорами. Привабливі оповідання діють як накази, що навчають новачка тлумаченню фізіологічних ефектів нар-котика. "Психоделічні" ефекти, напевно, частіше за все зустрічаються серед інтелектуалів, які не споживають наркотики щоденно. Такі відчуття мають відношення до світу мистецтва, релігії і парапсихології, але не до світу фармакології.
2933. Методика блочного обучения как условие формирования орфографической грамотности учащихся
Статья пополнение в коллекции 12.01.2009

Идея блочного метода обучения в науке не является новой. Еще К.Д. Ушинский в своей работе "Человек как предмет воспитания" неоднократно подчеркивал мысль о целостном, комплексном характере процесса запоминания, образования "нервных привычек". "Эти нервные привычки, - писал он, - не ложатся в нас отдельно, но парами, рядами, вереницами, группами, сетями:". К.Д. Ушинский подчеркивал, что "если бы наше сознание не могло одновременно сравнивать двух или более впечатлений, то оно не могло бы их различать, следовательно, не могло бы их осознавать, - не было бы сознания:". Среди психологических работ особое место занимает труд Ю.А. Самарина "Очерки психологии ума", в котором он разработал учение о сложнейших закономерностях умственной деятельности человека, где главным являются системность и динамичность, которые проявляются как в простейших ощущениях, так и в грандиознейших образованиях человеческого ума. На этой основе он определил некоторые условия, позволяющие в процессе обучения добиваться более высокого уровня обобщения и дифференциации изучаемого материала, в том числе и за счет параллельного рассмотрения двух или нескольких взаимосвязанных фактов и явлений.
2934. Методика Бурдона
Информация пополнение в коллекции 12.01.2009
Исходя из представленного графика, можно сделать следующие выводы:
1. Испытуемый показал быструю включаемость в работу (за первую минуту было обработано 280 символов);
2. Внимание у данного испытуемого достаточно неустойчиво, так как: а) Кривая продуктивности во времени представляет собой ломаную линию с некоторыми перепадами, особенно на третьей минуте работы, а также на пятой минуте, где показатель Е достигает своей минимальной величины. б) Между max величиной-285 и min величиной-197 большая разница - 88 единиц, следовательно, показатель Е находится в достаточно широком диапазоне.
2935. Методика диагностики профессионального выгорания
Информация пополнение в коллекции 12.01.2009

Дальнейший шаг в интерпретации результатов опроса осмысление показателей фаз развития стресса: «напряжение», «резистенция» и «истощение». В каждой из них оценка возможна в пределах от 0 до 120 баллов. Однако сопоставление баллов полученных для фаз, неправомерно, ибо не свидетельствует об их относительной роли или вкладе в синдром. Дело в том, что измеряемые в них явления существенно разные реакция на внешние и внутренние факторы, приемы психологической защиты, состояние нервной системы. По количественным показателям правомерно судить только о том, насколько каждая фаза сформировалась, какая фаза сформировалась в большей или меньшей степени:
2936. Методика дослідження процесу запам'ятовування
Курсовой проект пополнение в коллекции 26.11.2010

Запам'ятовується, як і усвідомлюється перш за все те, що складає мету нашої дії. Проте те, що не включене в цільовий зміст дії, в ході якої скоюється мимовільне запам'ятовування, запам'ятовується гірше, ніж при довільному запам'ятовуванні, направленому саме на даний матеріал. При цьому все ж таки необхідно враховувати, що пригнічуючи більшість наших систематичних знань виникає в результаті спеціальної діяльності, мета якої - запам'ятати відповідний матеріал з тим, щоб зберегти його в пам'яті. Така діяльність, направлена на запам'ятовування і відтворення утриманого матеріалу, називається мнемічною діяльністю. В мнемічній діяльності перед людиною ставиться задача вибірково запам'ятати пропонований йому матеріал. У всіх випадках людина повинна чітко відділити той матеріал, який йому було запропоновано запам'ятати, від всіх побічних вражень і при відтворенні обмежитися саме ним. Тому мнемічна діяльність завжди носить виборчий характер [6].
2937. Методика и содержание психосоциальной работы
Реферат пополнение в коллекции 22.12.2010

Невербальное поведение вплетено во внутренний мир личности. Функция его не сводится к сопровождению ее переживаний. Невербальное поведение - это внешняя форма существования и проявления психического мира личности. Мимика, жесты как элементы невербального поведения личности являются одной из первых визуальных, знаковых систем, усваиваемых в онтогенезе. Спонтанное невербальное поведение постепенно дополняется символической мимикой, жестами, интонациями, позами, использование которых основано на культурном, групповом, ситуативном соглашении и невозможно без предварительного обучения. Структура, содержание, форма невербального поведения, его актуализация обусловлены многовековой практикой общения. Невербальное поведение партнеров одновременно выступает как условие познания их личности, возникновения отношения, как своеобразная форма обращения друг к другу. Именно в общении ярко проявляется индикативно-регулятивная функция невербального поведения личности. понимаем под невербальным поведением личности социально и биологически обусловленный способ организации усвоенных индивидом невербальных средств общения, преобразованных в индивидуальную, конкретно-чувственную форму действия и поступков. К элементам невербального поведения относятся все движения тела, интонационные, ритмические, высотные характеристики голоса, его временная и пространственная организация. Круг подструктур невербального поведения личности гораздо уже круга элементов, выполняющих роль невербальных коммуникаций или невербальных средств общения.
2938. Методика изменения убеждений
Информация пополнение в коллекции 12.01.2009

Один из наших друзей попал в религиозную группу, освоил ее язык и теперь постепенно подвергается депрограммированию. Человек приходит в группу не из-за каких-то определенных убеждений, а чтобы узнать что-то новое. Когда он узнает «истину», ему мягко и ненавязчиво дают понять, что старые друзья и близкие заблуждаются. Его убеждают в том, как много они теряют. Ему показывают, что некоторые из его прежних убеждений и ценностей расходятся с «истиной». Новообращенного обычно просят указать, где он поступал неправильно или был введен в заблуждение. От него требуют признать, что его прежние убеждения неверны. Это делается очень тонко. Самое главное то, что раньше он заблуждался, а теперь нашел «истину». Последняя и очень важная фаза депрограммирования это отказ от взаимоотношений вне религиозной группы. Человеку не говорят, что нужно навсегда отказаться от общения с такими людьми. Ему просто дают понять, что жить бок о бок со «злом» или с теми, кто делает «зло», опасно, поэтому общение с людьми вне группы требует большой осторожности.
2939. Методика обучения истории в схемах, таблицах, описаниях
Доклад пополнение в коллекции 12.01.2009

Эту тенденцию учитывает данное методическое пособие. Оно разработано в соответствии с временным госстандартом и состоит из шести разделов. В пособии учитывается как современный, так и дореволюционный опыт преподавания истории. После вводного историографического и методического обзора рассматриваются основные факторы процесса обучения. Основное внимание уделяется анализу познавательных способностей учащихся, способам развития у них интереса к истории, раскрываются пути решения этой проблемы. На основе результатов исследований в области психологических процессов разработаны схемы познавательных возможностей учащихся при обучении истории и развития у школьников мотивации и интереса к предмету.
2940. Методика организации исследовательской деятельности учащихся по русскому языку и литературе
Статья пополнение в коллекции 12.01.2009

Важным для будущих ребятисследователей оказывается умение работать с имеющейся информацией, умение добывать необходимый научный материал, умение грамотно систематизировать, логически распределять имеющиеся данные, умение выделить в изучаемой монографии информационный центр, а также умение свертывать информацию путем исключения избыточной, либо путем обобщения целого ряда известных фактов, умение переформулировать мысль. От класса к классу у школьников развивается вербальное мышление, совершенствуются навыки аудирования, рецептивные и продуктивные виды речевой деятельности, приобретаются навыки работы с первоисточниками, дети учатся составлять разные типы конспектов (селективные, смешанные, монографические, сводные или обзорные), разные типы рефератов (классификационные, познавательные, исследовательские), учатся пользоваться разными видами чтения. Развитие речевых способностей учащихся (как устных, так и письменных) остается одной из главных задач.

Blog

Психология