Методи вікової та педагогічної психології

Реферат - Психология

Другие рефераты по предмету Психология

1. Предмет, завдання та структура вікової психології

 

Вікова психологія галузь психологічної науки, яка вивчає особливості психічного розвитку людини на різних вікових етапах індивідуального розвитку людини (онтогенез). Предметом дослідження вікової психології є вікова динаміка, закономірності, фактори, умови, механізми становлення, формування та розвитку особистості. Вікова психологія вивчає загальні закономірності, особливості виникнення і розвитку психічних процесів і властивостей і зумовлену віком динаміку співвідношень між ними; причини та закономірності переходу від одного вікового періоду до наступного; становлення різних видів діяльності (гри, навчання, праці, спілкування); В її загальній структурі виокремлюють психологію дитинства, до якої входять психологія новонародженого, немовляти, раннього дитинства, дошкільного періоду, молодшого школяра, підлітка, юнака, психологію дорослості психологію дорослої людини, геронтопсихологію психологію старості. Як навчальний курс вікова психологія охоплює такі теми: вікова психологія як галузь психологічної науки; виникнення і розвиток вікової психології; теоретичні основи вікової психології; початок людського життя; психічний і особистісний розвиток дитини від народження до вступу в школу; психологія молодшого школяра; психологія підлітка; психологія ранньої і зрілої юності; рання дорослість; зрілий дорослий вік; старість. Завданнями вікової психології є дослідження особливостей розвитку особистості на кожному її віковому етапі, надання відповідних рекомендацій щодо попередження спричинених віковими кризами психологічних проблем, а також конкретної психологічної допомоги. Не менш важливим є зосередження зусиль вікової психології на розвязанні таких теоретичних і практичних завдань: вивчення особливостей розвитку людини на етапах ранньої та зрілої дорослості (Я-концепції, системи життєдіяльності, особливостей інтересів та інтелекту, проблем і криз розвитку тощо);

розвиток психічно здорової особистості та дослідження особливостей відхилень у психічному здоровї людини;

дослідження психології старих людей та особливостей їхньої життєдіяльності;

розвиток обдарованих дітей (їхніх здібностей, особистісних якостей, окремих психічних функцій);

зясування індивідуальних відмінностей дітей, відкриття їхніх творчих здібностей;

дослідження сенситивних періодів у розвитку особистості та окремих психічних функцій;

створення психологічних умов для забезпечення саморозвитку;

вивчення відхилень у психічному та особистісному розвитку;

дослідження взаємин дітей і дорослих;

зясування особливостей впливу масової культури та засобів масової інформації на психічний та особистісний розвиток дітей;

забезпечення психологічних умов розвитку цілісної та гармонійної особистості дитини, підлітка та юнака.

 

2. Звязок вікової та педагогічної психології з іншими науками

 

Вікова та педагогічна психологія повязані з такими науками: Вікова та педагогічна психологія тісно повязані між собою цей взаємозвязок виявляється у таких аспектах.

А) в одному і тому ж обєкті вивчення (дитині, підліткові, старшокласникові);

Б) у використанні схожих методів дослідження:

В) у схожих звязках з одними й тими ж науками.

З філософією яка виступає методологічною основою для В. та ПП.

З педагогікою найтісніший між педагогікою та педагогічною психологією яка виникла на межі двох наук педагогіки та психології. Педагогіка надає віковій та педагогічній психології інформацію про передовий досвід, про шкільну практику, а В. та ПП. Озброюють вчителів знаннями про психологічні закономірності розвитку психіки, формування особистості дітей, про психологічні закономірності навчально-виховного процесу.

З загальною психологією яка виступає фундаментом для розвитку вікової та пед. Псих. А В., ПП., збагачують загальну психологію новим фактичним матеріалом для розкриття нових психологічних закономірностей

З соціальною психологією надає інформацію про закономірності міжособистісного спілкування і спільної діяльності у різних соц. групах.

З історією яка вивчає закономірності розвитку психології на всіх історичних етапах.

З дефектологією вивчає відхилення психічних та фізичних станів дітей. Використовує дані дефектології для організації навчання та виховання дітей.

З анатомією та фізіологією яка озброює В. та ПП.. знаннями про особливості фізичного розвитку дітей різних вікових особливостей та необхідного дотримання певних санітарно-гігієнічних норм до організації виховного процесу.

З методиками викладання шкільних предметів.

З математичними науками які розробляють методи математичної статистики для кількісної обробки результатів психологічних досліджень.

 

3. Історичний розвиток В. та П. психологія

 

У давньому світі загальнопсихологічні знання розвивалися в лоні філософії. Геракліта (прибл. 544483 до н. є.) про нерозривний звязок індивідуальної душі з космосом, про процесуальність (плинність, змінність) психічних станів, різні перехідні рівні душевного життя (основи генетичного підходу), підпорядкованість усіх психічних явищ непорушним законам матеріального світу.

Один із чільних її представників католицький філософ Фома Аквінський (1225/261274),. Рослинна, тваринна і людська душі розташовані ступінчасто, а у середині кож?/p>