Україна міністерство освіти І науки одеська загальноосвітня школа №101 І-ІІІ ступенів одеської міської ради одеської області

Вид материала

Документы

Содержание Педагогічна освіта батьків Педагогічний лекторій Позакласний педагогічний всеобуч Університет педагогічних знань Підсумкова річна науково-практична конференція День відчинених дверей Класні батьківські збори Відвідування батьків вдома Консультації батькам Тематичні вечори запитань і відповідей Ознайомлення батьків з психолого-педагогічною літературою Аукціон ідей родинної педагогіки Відкриті уроки Педагогічна дискусія (диспут) Рольові ігри Переписка з батьками Індивідуальні тематичні консультації

Подобный материал:

• План навчального проекту Автор навчального проекту, 283.15kb.
• Міністерство освіти І науки україни відділ освіти І науки нікопольської міської ради, 159.64kb.
• Міська цільова програма надання соціальних послуг та інших видів допомоги незахищеним, 466.98kb.
• Додаток №38 до рішення Одеської міської ради, 102.19kb.
• Конкурс серед учнів загальноосвітніх навчальних закладів Черкаської області на тему:, 26.13kb.
• Відділ освіти І науки нікопольської міської ради, 89.5kb.
• План вступление. Компьютеризация черта новой парадигмы современного обучения, 326.3kb.
• Управління освіти Кременчуцької міської ради Кременчуцька загальноосвітня школа І-ІІІ, 514.6kb.
• Відділ освіти виконкому довгинцівської районної в місті ради криворізька загальноосвітня, 1038.72kb.
• Положення про департамент бухгалтерського обліку та звітності Одеської міської ради, 55.68kb.

Важливою умовою ефективної навчально-виховної роботи в нашій школі є співробітництво школи і сім'ї, яке передбачає належний рівень педагогічної культури батьків. Тісний взаємозв'язок школи та сім'ї може розвиватися завдяки педагогічній освіті батьків і залученню їх до виховної роботи.
^

Педагогічна освіта батьків

Рівень педагогічної освіченості батьків залежить від традицій у сім'ях, в яких виросли вони, набутих знань, життєвого досвіду, здатності до саморозвитку. Майже завжди, на сучасному етапі особливо, у зв'язку з переходом до нового типу суспільства, утвердження нових суспільних, етичних цінностей, а також із процесами глобалізації, одним із свідчень якого є Інтернет, педагогічна освіченість батьків нерідко відстає від реальної педагогічної ситуації, суспільних потреб, очікувань дитини. Тому школа дбає про постійний розвиток їх педагогічних знань, вдаючись до різних методів роботи, найпоширенішими серед яких є:


^ Педагогічний лекторій

Передбачає надання батькам систематизованих знань з теорії виховання, привернення їх уваги до актуальних проблем виховання з допомогою лекцій, бесід.


^ Позакласний педагогічний всеобуч

Спрямований на ознайомлення батьків з проблемами виховання дітей різних вікових груп, починаючи роботу з першого класу. Заняття проводять керівники школи.


^ Університет педагогічних знань

Передбачає більш серйозну підготовку з теорії виховання. Заняття відбуваються у формі лекцій та семінарів. Батьки беруть участь в обговоренні проблем.


^ Підсумкова річна науково-практична конференція

батьків з проблем виховання

Учасники визначають найактуальнішу проблему сімейного виховання («Трудове виховання», «Найкоротший шлях до добра — через прекрасне» тощо), протягом року вивчають її. У виступах батьки підбивають підсумки теоретичних і практичних досліджень, діляться особистим досвідом.

^ День відчинених дверей

Головна мета — показати роботу школи, привернути увагу батьків до проблем виховання. Вимагає серйозної підготовки: оформлення школи, організації програми свята (концерту, зустрічей у класах, відвідання виставок, спортивних змагань тощо).


^ Класні батьківські збори

Традиційна форма роботи. Один з варіантів — формування проблемної тематики («Чи можна спізнитися з вихованням у дитини доброти, чуйності?» тощо). Проведенню зборів допомагає заздалегідь складений питальник («Пригадайте, які життєві труднощі загартовували Ваш характер, зміцнювали волю», «Охарактеризуйте стан Вашої дитини (мовлення, вчинки, почуття, настрій, результати дій), коли вона зустрілася зі справжньою трудністю», «Чи часто Ви спостерігаєте за дитиною під час подолання нею труднощів?», «Які труднощі найчастіше вдається подолати дитині, а які їй не під силу?» та ін.). форма аналізу, осмис­лення на основі даних досвіду виховання. Класні батьківські збори ефективні лише тоді, коли на них не тільки підбивають підсумки успішності, а й розглядають актуальні педагогічні проблеми. На таких зборах обговорення успішності учнів не самоціль, а місточок до тієї чи іншої педагогічної проблеми. Види батьківських зборів різноманіт­ні: організаційні, збори за планом педагогічної просвіти, тематичні, збори-диспути, підсумкові тощо. Тематику батьківських зборів складають і обговорюють на батьківському комітеті.


^ Відвідування батьків вдома

Це сприяє налагодженню контактів із сім'єю, з'ясуванню її загальної та педагогічної культури, умов життя учня, консультуванню щодо єдиних вимог до дитини, обговоренню відхилень в її поведінці, вжиттю необхідних заходів щодо їх запобігання, залученню батьків до участі в роботі школи тощо. Відвідувати батьків учнів можна, маючи запрошення від них або домовившись заздалегідь. Несподіваний прихід вчителя викликає ніяковість, збентеження батьків. Під час зустрічі педагог має підкреслити позитивне в дитині, тактовно звернути увагу на недоліки, разом поміркувати над тим, як усунути їх. Дуже важливо створити атмосферу довіри і доброзичливості.


Листування

Передбачає періодичне надсилання батькам листів про успіхи учня в навчанні, старанність, уважність та відповідальність за доручення. Можна повідомити про певні його труднощі, попросити про зустріч. Варто висловити щиру подяку за хороше виховання дитини. Лист передають батькам через їх дитину, попередньо ознайомивши її із змістом. Найчастіше листування використовують, коли класний керівник не може зустрітися з батьками вдома або запросити їх до школи.


^ Консультації батькам

Передбачають надання конкретних рекомендацій, порад з актуальних для батьків питань.


Запрошення батьків до школи

Найчастіше це роблять для конфіденційної розмови про шкільні проблеми дитини (погана поведінка, неуспішність тощо). Під час бесіди важливо дотримуватися педагогічного такту, створити атмосферу довіри. Педагог висловлює свої міркування, відповідає на запитання батьків, надає корисні поради. Необхідно пам'ятати, що надмірне звертання уваги на недоліки учня викликає в батьків неприязнь, насторогу, навіть якщо учитель має рацію.


^ Тематичні вечори запитань і відповідей

Сприяють глибокому пізнанню методики сімейного виховання. На них запрошують працівників правоохоронних органів, лікарів, психологів, соціальних працівників, фахівців, які опікуються проблемами виховання молоді.


^ Ознайомлення батьків з психолого-педагогічною літературою

Передбачає відбір і надання рекомендацій щодо психолого-педагогічної, науково-популярної літератури для батьків відповідно до проблем, які є в учнів певного класу, чи в окремої дитини.


Конференція

— форма педагогічної освіти, що передбачає розширення, поглиблення та за­кріплення знань про виховання дітей. Конферен­цію проводять раз на рік — науково-практичну, теоретичну, читацьку або з обміну досвідом. Під­готовка до них дуже ретельна, передбачає ак­тивну участь батьків. Учасники готують виставки робіт учнів, книжок для батьків, концерт дитячої художньої самодіяльності.

Теми конференцій обирають конкретні. На­приклад: «Гра в житті дитини», «Моральне вихо­вання підлітків у сім'ї», «Формування здорового способу життя». Конференцію зазвичай відкри­ває вступним словом директор школи або клас­ний керівник. З конкретними повідомленнями про досвід сімейного виховання виступають батьки.

Своєрідним підсумком педагогічної просвіти є щорічні батьківські конференції наприкінці нав­чального року, на яких батьки не лише здобувають необхідні теоретичні знання, а й отримують прак­тичні поради кваліфікованих педагогів щодо про­блем сімейного виховання та обмінюються своїм досвідом. Успіх роботи конференції — у її хорошій організації, тому заздалегідь слід визначити тема­тику, підготувати списки рекомендованої літерату­ри, огляд кращого досвіду сімейного виховання.


Десант

— це відвідування батьків удома з ме­тою надання конкретних відповідей на їхні запи­тання, індивідуальні консультації, ознайомлення з новинками педагогічної літератури саме тих батьків, які рідко відвідують школу, недостатньо цікавляться проблемами дітей.


^ Аукціон ідей родинної педагогіки

— це де­монстрація досвіду родинного виховання (зако­ни, правила, традиції, методи виховання). Про­водять його на зборах групи батьків і дітей. Така форма роботи має не лише просвітницький, а й коригувальний характер. Учитель націлює бать­ків на підготовку до обміну досвідом (вони готу­ють доповіді, фотографії, що ілюструють сімейне життя, тощо). Попередньо учасники ознайомлю­ються з правилами проведення заходу: нікому не дозволено критикувати надбання інших, до­повідь має бути правдива, її готують усі члени сім'ї, вона має стосуватися мети, правил, традицій сім'ї, найближчих завдань, характеризувати сім'ю загалом та окремих її членів. Прослухавши доповідь, присутні обирають найкращі ідеї (за критеріями — простота, оригінальність, відповід­ність партнерській сім'ї тощо).


Практикум

— це форма вироблення в бать­ків педагогічних умінь з виховання дітей, ефек­тивного розв'язання педагогічних ситуацій, що виникають, своєрідне тренування педагогічного мислення батьків-вихователів. Під час педаго­гічного практикуму батькам пропонують знай­ти вихід із будь-якої конфліктної ситуації, котра може скластися в сім'ї у стосунках батьків і дітей, батьків і школи, пояснити свою позицію в тій або іншій запропонованій ситуації, або в такій, що реально виникла.


^ Відкриті уроки

організовують з метою оз­найомлення батьків з новими програмами з предмета, методикою викладання, вимогами вчителя. Педколектив школи дає батькам мож­ливість бути присутніми на відкритих уроках. Це дозволяє уникати багатьох конфліктів, викли­каних незнанням і нерозумінням батьками всієї складності та специфіки навчальної діяльності в сучасній школі.

У ОЗОШ №101 батьки часті гості на позакласних заходах. Це і спортивні зма­гання «Тато, мама, я — спортивна сім'я», і вог­ники, присвячені Дню матері, вечори «Зустріч з професією», концерти художньої самодіяльності. Все це допомагає батькам пізнати своїх дітей, відкрити для себе їхні ще не відомі сторони, їхні інтереси, захоплення, таланти.


^ Педагогічна дискусія (диспут)

— одна з найцікавіших форм підвищення рівня педаго­гічної культури. Особливість диспуту полягає в тому, що він дає змогу залучити всіх присутніх до обговорення поставлених проблем, сприяє ви­робленню вміння всебічно аналізувати факти та явища, спираючись на набуті навички й досвід.


^ Рольові ігри

— форма колективної творчої діяльності з вивченням рівня сформованості пе­дагогічних умінь. У практиці роботи рольові ігри: «Ранок у нашому домі», «Дитина прийшла зі шко­ли», «Сімейна рада» тощо.


^ Переписка з батьками

— письмова фор­ма інформування батьків про успіхи дітей. Учи­телі повідомляють батьків про майбутню спільну діяльність у школі, поздоровляють батьків зі свя­том, висловлюють побажання та поради щодо виховання дітей.


Одним з важливих шляхів піднесення педаго­гічної культури батьків є самоосвіта — читання педагогічної літератури з проблем виховання ді­тей у сім'ї; твори класиків української та світової літератури; добірки матеріалів періодичної пре­си, де широко представлено роль сім'ї у вихо­ванні дітей.


Для забезпечення форм і змісту співпраці школи і батьків використовують усні журнали; педагогічний десант (виступи педагогів на підприємствах). Ефективними є спільні тематичні заходи «дерево родоводу» — зустрічі поколінь; «у сімейному колі» (індивідуальні консультації, зустрічі з лікарями, психологами, юристами); «родинний міст» — зустрічі з батьками та обговорення проблем виховання; «народна світлиця» — звернення до народних традицій у сімейному вихованні; «день добрих справ» — спільна трудова діяльність педагогів, батьків і дітей; «дискусійний клуб» — обговорення проблемних питань виховання; «аукціон ідей сімейного виховання», «батьківський ринг», «дні довіри», «сімейні дні в класі» тощо.


Водночас слід практикувати індивідуальні форми роботи: консультації в шкільного психолога, індивідуальні бесіди, самоосвіту. Залучати батьки до організа­ції гурткової роботи та дозвілля дітей.

Найбільший інтерес до психолого-педагогічних тем батьки виявляють, якщо є поєднання те­орії з практикою. Тему на семінарських заняттях їх ознайомлюють з теоретичними засадами, су­проводжують конкретним аналізом виховної робо­ти в сім'ї, спільним пошуком оптимальних шляхів розв'язання конкретних педагогічних ситуацій.

Кожне заняття складається з: теоретичної, практичної та самостійної частин (домашні за­вдання для батьків). Перша, теоретична части­на, це, власне, бесіда (окрім першого заняття, яке розпочинається вступною лекцією-інструктажем щодо мети і змісту семінарських занять). Прак­тична частина має на меті: поглибити і закріпити теоретичні знання; підготувати до застосування виховних технологій у практиці сімейного вихо­вання; сприяти розвитку творчої й дослідницької спроможності батьків у процесі їхньої самоосвіти.

Тому доцільно використовувати прийоми, які забезпечують активне сприйняття та критичне осмислення інформації, обговорення альтерна­тивних розв'язань педагогічних ситуацій. Слід пропонувати питання, які спонукають батьків до роздумів, спеціально добирати завдання щодо практики виховання в сім'ї, які можна вирішити в процесі колективних дискусій — на основі здобу­тих знань з педагогіки й суміжних з нею наук.

Для активного засвоєння вивченого матеріалу батьки готуються до наступного заняття: їм за­здалегідь повідомляють тему, питання, рекомен­дують відповідну літературу. Пропозиції щодо проведення також можна подавати телефоном. Під час зустрічі проходить лекція з елементами бесіди за темою, яка й стала найактуальнішою, запитання-відповіді, розгляд педагогічних ситу­ацій тощо.

Отже, колективні форми роботи з батьками дають змогу розглянути цілий комплекс актуаль­них проблем, допомагають активізувати слухачів, враховувати їхню думку.


^ ІНДИВІДУАЛЬНІ ТЕМАТИЧНІ КОНСУЛЬТАЦІЇ


Індивідуальна робота дає вчителю змогу дістати уявлення про уклад конкретної сім'ї, її мікроклімату, допомогти батькам знайти пра­вильні шляхи розв'язання певних ситуацій, за­пропонувати найефективніші методи й засоби впливу на дитину, усунути причини конфліктів батьків і дітей тощо.

Індивідуальні консультації проводять класні керівники, психолог. Це допомагає встановити безпосередній тісний контакт учителя з бать­ками, досягти більшого взаєморозуміння. Вони мають на меті допомогти батькам у розв'язанні конкретних ситуацій сімейного виховання.

Готуючись до індивідуальних консультацій, слід враховувати таке: спілкування з батьками має відбуватися в спокійній атмосфері; починаю­чи та закінчуючи бесіду, треба акцентувати увагу на позитивних рисах дитини; під час бесіди слід навчити батьків обмірковувати різні аспекти ви­ховання дитини.

Запорукою цього є педагогічний такт учителя, уміння знайти підхід до батьків, здатність пере­конувати їх щодо застосування найдоцільніших у конкретній ситуації засобів впливу.

Часто під час розв'язання тієї чи іншої склад­ної проблеми вчителі отримують допомогу без­посередньо від батьків учнів. Обмінявшись інфор­мацією, вони доходять взаємної згоди стосовно конкретних ситуацій. У спілкуванні з батьками вони виявляють максимум тактовності. Для вчи­теля неприпустимо соромити батьків, натякати на невиконання ними обов'язків стосовно сина чи доньки. Підхід учителів має бути таким: «Пе­ред нами стоїть спільна проблема. Що ми може­мо зробити для її розв'язання?»

Щоб зорієнтувати батьків на підготовку до семінарських занять, конференцій, класні керів­ники, окрім індивідуальних рекомендацій та кон­сультацій, організовують роботу педагогічних світлиць (своєрідних кабінетів педагогічної про­світи батьків), діють постійні виставки літератури з проблем сімейного виховання.

У практиці роботи педколективу — родинні зустрічі, свята, вогники, дні іменинника, на які запрошують батьків. Під час таких заходів, від­почиваючи, вони спілкуються з дітьми, чого так бракує в сім'ях. Однією з цікавих форм роботи з батьками є дні відкритих дверей, консультпункти з проблем родинного виховання. Хоч проводять їх раз на місяць, та для батьків школа відкрита завжди. Батьки відвідують класи, де вчаться їхні діти, ознайомлюються з особливостями спілку­вання педагогів та учнів, спостерігають за ак­тивністю дітей на уроках, їхнім станом здоров'я. Після такого ознайомлення на батьківських по­сиденьках влаштовують дискусії, де відбувається жвавий обмін думками з приводу вдосконалення спільної роботи сім'ї та школи.