Україна міністерство освіти І науки одеська загальноосвітня школа №101 І-ІІІ ступенів одеської міської ради одеської області

Вид материала

Документы

Содержание Основні завдання батьківського комітету ОЗОШ №101 Перша функція Друга функція Четверта функція ПЛАН РОБОТИ СЕКЦІЇ 1-4-х КЛАСІВ

Подобный материал:

• План навчального проекту Автор навчального проекту, 283.15kb.
• Міністерство освіти І науки україни відділ освіти І науки нікопольської міської ради, 159.64kb.
• Міська цільова програма надання соціальних послуг та інших видів допомоги незахищеним, 466.98kb.
• Додаток №38 до рішення Одеської міської ради, 102.19kb.
• Конкурс серед учнів загальноосвітніх навчальних закладів Черкаської області на тему:, 26.13kb.
• Відділ освіти І науки нікопольської міської ради, 89.5kb.
• План вступление. Компьютеризация черта новой парадигмы современного обучения, 326.3kb.
• Управління освіти Кременчуцької міської ради Кременчуцька загальноосвітня школа І-ІІІ, 514.6kb.
• Відділ освіти виконкому довгинцівської районної в місті ради криворізька загальноосвітня, 1038.72kb.
• Положення про департамент бухгалтерського обліку та звітності Одеської міської ради, 55.68kb.

У виховному процесі школи, крім педагогів, беруть участь батьки, працюючи в класних та загальношкільних батьківських комітетах, виконуючи рекомендації, прохання вчителів.





Створено з метою демократизації управління виховним процесом, налагодження зворотного зв'язку сім'я — школа, для поточного коригування управлінських рішень, забезпечення єдності педагогічних вимог до учнів, надання допомоги сім'ї у вихованні та навчанні дітей. Діє відповідно з положенням про батьківські комітети загальноосвітніх шкіл. До роботи в ньому залучають найактивніших батьків, авторитетних людей з високою громадянською свідомістю, які виявляють інтерес до справ класу, школи. Їх обирають на батьківських зборах класу. На засіданні батьківського комітету обирають голову, відповідальних за окремі види роботи. Батьківський комітет працює у тісному контакті з класними керівниками.


^ Основні завдання батьківського комітету ОЗОШ №101

• Налагодити тісний зв’язок школи з батьками .
  
• Активізувати роботу батьківського комітету , щодо роз’яснення законодавства України з питань освіти
  
• Добиватись впливу органів місцевого самоврядування на батьків, діти яких порушують Статут школи .
  
• Аналізувати стан навчальних досягнень учнів і виявити причини байдужого ставлення батьків до навчання і виховання власних дітей.
  
• Пропагувати педагогічні знання , що зумовлять підвищення педагогічної грамотності батьків.
  
• Допомагати батькам в оволодінні системою умінь, необхідних для організації діяльності дитини вдома
  
• Впровадження форм роботи з сім’єю , що сприяє гуманізації
  

взаємовідносин „педагоги – батьки”. Батьки і вчителі повинні стати

партнерами , активними співучасниками творчого процесу виховання учнів.




Обирають на загальношкільних батьківських зборах із представників батьківських комітетів класів. Тоді ж обирають голову батьківського комітету школи, створюють комісії: навчальну, культурно-масової роботи, господарську, трудового виховання і професійної орієнтації, педагогічної пропаганди. Комітет пропонує рішення, які потім обов'язково розглядаються адміністрацією школи. До сфери його діяльності входять піклування про групи подовженого дня, санітарний стан школи, допомога в ремонті школи, організація літнього відпочинку дітей, їх харчування та ін.

У роботі з батьківськими комітетами вчителі, адміністрація школи повинні виявляти тактовність, доброзичливе, уважне ставлення до їх пропозицій, своєчасно реагувати на них, розуміти, що їх діяльність сприяє спілкуванню, зближенню педагогів з батьками і на цій основі успішному вирішенню багатьох складних питань виховання.








Сприяє підвищенню культури батьків, озброєнню їх педагогічними знаннями і досвідом. Налагодження контактів, спілкування батьків з дітьми, класним керівником у процесі виконання педагогічних рекомендацій сприяє зближенню дітей з батьками.

Адресовані батькам рекомендації, прохання найчастіше стосуються таких аспектів шкільного життя:

— проведення безпосередньої роботи з дітьми: індивідуальної (наставництво, шефство), групової (керівництво гуртком за інтересами);

— надання організаційної допомоги вчителю: наприклад, сприяння в проведенні екскурсій (надання транспорту, забезпечення путівками), організація зустрічей з цікавими людьми, комплектування класної бібліотеки, клубу аматорів книги тощо;

— участі у зміцненні матеріальної бази школи, вирішенні господарських питань (допомога в обладнанні кабінетів, виготовлення обладнання, приладів, ремонт школи тощо).

В організації такої роботи з батьками важливо знайти їх можливості (чим вони можуть допомогти школі), коректно висловити свої пропозиції у письмовій формі (найкраще це робити на класних батьківських зборах).






^ Перша функція

– ознайомлення батьків із змістом і методикою навчально-виховного процесу , що організовує школа , обумовлена необхідністю вироблення однакових вимог, загальних принципів, визначення мети і завдань виховання, добору його змісту й організаційних форм у сімейному вихованні у навчально-виховному процесі школи.


^ Друга функція

- психолого-педагогічна освіта батьків .


Третя функція

- залучення батьків до спільної з дітьми діяльності :

• Участь у всіх формах позаурочної діяльності ( походи ,екскурсії, вечори, змагання, благоустрій школи) .
  
• Участь батьків у підготовці загально шкільних традиційних форм роботи
  
• ( вечори-зустрічі випускників, свята Останнього дзвоника , спортивних змагань „Тато, мама , я – спортивна сім’я”, свято квітів, виставок, тощо )
  
• Участь у профорієнтаційній роботі школи : екскурсії на виробництво, зустрічі з цікавими людьми ).
  
• Участь у роботі ради школи , ради профілактики правопорушень , Благодійного фонду „Освіта 101”.
  
• Надання матеріальної допомоги в реалізації різних шкільних і класних заходів через установлення зв’язку школи з підприємствами , фірмами .
  

^ Четверта функція

– коректування процесу виховання в родинах окремих учнів:

• надання психолого-педагогічної допомоги в процесі сімейного виховання різних категорій учнів , зокрема обдарованих дітей ;
  
• надання психолого-педагогічної допомоги в розв’язанні складних сімейних проблем : підлітковий вік , профілактика формування шкідливих звичок , профілактика правопорушень;
  
• індивідуальна робота з неблагополучними родинами учнів ( ця робота здійснюється спільно із правоохоронними органами).
  

П’ята функція

– взаємодія батьків : із громадськими організаціями , батьківськими комітетами школи і класу , шкільними радами.







Сімейне виховання — процес досить складний і завжди пов'язаний із суб'єктивними чинниками. Недосвідченість батьків, їхнє намагання спира­тися тільки на свій досвід, брак певних педаго­гічних знань і навичок призводить до серйозних помилок.

Ось чому однією з важливих передумов вихо­вання в сім'ї підвищення педагогічної культури батьків, насамперед систематичною просвітою, яка передбачає комплексний підхід до питань виховання. Навчання батьків у ОЗОШ №101 здійснюється в засіданнях батьківського лекторію «Університет педагогічних знань»

Для забезпечення диференційова­ного підходу в роботі з батьками створе­но секції для батьків: «Батьки і діти» (1 — 4-ті класи); «Дорослі й підлітки» (5 — 8-мі класи); «Спілкування» (9 — 11-ті класи), на яких вони розглядають проблеми сімейного виховання та шляхи їх розв'язання, впроваджують практичні вміння застосування педагогічних знань.


^ ПЛАН РОБОТИ СЕКЦІЇ 1-4-х КЛАСІВ


«Батьки і діти»

Заняття І

1. Лекція: Єдині педагогічні вимоги сім'ї та школи у вихованні дитини
   
2. Виступ психолога: Адаптація дитини в школі
   
3. Відкриті уроки для батьків у своїх класах.
   

Заняття II

1. Круглий стіл: Заохочування й покарання дітей у родині
   
2. Конкурс «Мама, тато, я – разом дружня сім’я»
   

3. Виставка робіт учнів та батьків


Заняття III

1. Лекція: Проблеми неповних сімей(виступ психолога у вигляді бесіди з батьками).
   
2. Рольові ігри - обговорення різних ситуацій з проблем ви­ховання.
   
3. Виступ учасників художньої самодіяль­ності.
   

ПЛАН РОБОТИ СЕКЦІЇ 5-8-х КЛАСІВ

«Дорослі й підлітки»


Заняття І

1. Круглий стіл: «Доброта і милосердя народ­жуються в сім'ї».
   
2. Відкриті уроки для батьків у своїх класах.
   
3. Виставка: «Світ захоплень нашої сім'ї».
   
   
   

Заняття II

1. Лекція: «Засоби і методи педагогічного впливу підлітків у родині».
   
2. Конкурс «Нумо, мами!»
   
3. Виступ учасників художньої самодіяль­ності.
   

Заняття III

1. Лекція: «Педагогічна занедбаність та при­чини її виникнення».
   
2. Зустріч з працівниками правоохоронних ор­ганів: «Про співпрацю батьків, педагогів, дітей». Досвід і проблеми.
   
3. Обговорення різних ситуацій з проблем ви­ховання.
   

ПЛАН РОБОТИ СЕКЦІЇ 9—11-х КЛАСІВ

«Спілкування»


Заняття І

1.Лекція: «Організація самоосвіти і самовиховання учнів».

2.Сімейний портрет: «Традиції української родини. Які вони?»

3.Виставка робіт учнів та батьків «Це зробила наша сім'я».


Заняття II

1.Родинний вогник: «Помилки родинного ви­ховання. У чому вони полягають?»

2. Шлях до розуміння поведінки дитини
   (виступ психолога у вигляді бесіди з батьками).
   
3. Щира розмова (із досвіду, яким вдалося поставити виховання в сім'ї на належний рі­вень).
   

Заняття III

1. Сімейний портрет: «Родинні трудові тради­ції та їхній вплив на вибір професії старшоклас­никами».
   
2. Зустріч із працівниками служби зайнятості та прокуратури.
   
3. Випуск стіннівки: «Говорять професії батьків».
   

Аналіз педагогічної практики засвідчив, що успіху в створенні єдиної системи педагогічної просвіти батьків можна досягти, якщо її організа­ція передбачає обов'язкові для батьків дітей усіх вікових груп лекції та бесіди за сталим планом і програмою педагогічної просвіти; групові та ін­дивідуальні консультації для батьків у спеціально відведені дні; педагогічні практикуми-завдання батьків з психолого-педагогічної самоосвіти, які сприяють закріпленню знань, підготовці до на­ступного заняття; батьківські загальношкільні та класні збори, які можна суміщати із заняттями педагогічної просвіти як за термінами, так і за тематичною спрямованістю; активне залучення батьків до безпосередньої участі у виховній ро­боті з класним дитячим колективом, до виконан­ня доручень батьківського комітету.

Перед початком нового навчального року в секціях клубу здійснюється анкетування батьків. Результати анкетування допомагають цілеспрямованіше побудувати програму занять, організу­вати індивідуальну і групову роботу з батьками.

Враховують тут думку батьків про риси ха­рактеру дитини, про найефективніші методи сімейного виховання, про те, яку допомогу батьки можуть надати школі, класному учнівському ко­лективу.

З метою ще глибшого врахування інтересів і рівня педагогічної культури батьків педагогіч­ну просвіту доцільно організовувати у формі по-класної. Важливим завданням покласної педа­гогічної просвіти є вдосконалення змісту, форм, методів навчального процесу. Щоб у свідомості батьків педагогічні знання та вміння були приве­дені в певну систему, слід складати перспектив­ний план покласних педагогічних бесід за роками навчання. Найбільшої ефективності в цій справі досягають педагоги-виховники, котрі врахову­ють індивідуальні особливості дітей та освітньо-виховних завдань кожного року навчання, тобто коли просвіту здій­снюють з батьками, діти яких навчаються в одному класі й пе­ребувають під вихов­ним впливом класовода, який знає дітей та їхніх батьків.

Перспективний план роботи з батька­ми розрахований на послідовне озброєн­ня їх педагогічними знаннями, уміннями і практичними навич­ками виховання дітей у сім'ї протягом усіх років їх перебування в школі. Його склада­ють на основі програми педагогічного мінімуму для батьків.

Під час занять педагогічної просвіти доцільно організувати виставки педагогічної літератури, дитячих малюнків, письмових робіт учнів, тех­нічних виробів. Практикувати виступи батьків з повідомленнями про особистий досвід сімейного виховання. Підсумкове заняття, як правило, до­цільно провести у формі узагальнювальної кон­ференції, «круглого столу».

Загальношкільні батьківські збори проводять двічі на рік, класні — чотири-п'ять разів на рік.

Залежно від теми зборів, батькам наводять приклади позитивного досвіду сімейного вихо­вання, переконливо показують, що трудовому вихованню, наприклад, багато в чому сприяє сумлінне ставлення до праці самих батьків, роз­кривають негативний вплив на дітей сімейних конфліктів, неробства батьків, аморального сти­лю життя, пияцтва, хуліганства. Рішення, які при­ймають батьківські збори, спрямовані на форму­вання громадської думки, забезпечення єдності зусиль школи і сім'ї, залучення батьків до само­освіти, поліпшення сімейного виховання.

На класних заняттях батьки шляхом педагогічних бесід, лекцій, семінарських і практичних занять, педагогічних консультацій практично ознайомлюються з методикою сімейного вихо­вання дітей. Така покласна структура програми дає змогу врахувати особливості та завдання ви­ховання учнів кожного віку, планувати роботу з поступовим ускладненням матеріалу від класу до класу за кожним із напрямів навчально-виховної роботи.

Особливості анатомо-фізіологічного розвитку підлітків (учнів 4 — 8-х класів), складні зміни, що відбуваються в їхньому духовному становлен­ні, соціальному стані, потребують знання бать­ками цих змін, уміння виховувати, проявляючи при цьому почуття відповідальності, терпіння в поєднанні з розумною любов'ю. Основна їхня виховна функція полягає в тому, щоб спільно зі школою скерову­вати становлення особистості, фор­мування рис харак­теру, ідейну спря­мованість підлітків. Успішному вирі­шенню цих завдань сприяє система­тична педагогічна освіта батьків, яку здійснює школа.

Батьки постій­но аналізують по­ведінку своїх дітей. Проблеми вихо­вання обговорю­ють на засіданнях батьківських комі­тетів, загальношкільних батьківських конферен­ціях, зборах. Вони ж беруть участь в організації дозвілля дітей: проводять заняття гуртків, секцій, клубів, беруть участь у святах, вечорах, походах, дослідницькій та пошуковій роботі, колективних творчих справах.