О. М. Кривуля, доктор філософських наук, професор ректор Хар

Вид материалаКнига

Содержание


Розділ 1 філософські основи аналізу девіантної особистості
1.1.1. Проблема аномальної душі та гріховного тіла у античній та середньовічній філософії
1.1.2. Ендогенні і екзогенні вади моральнісної організації особистості у філософії доби Відродження
1.1.3. Девіантна особистість як результат соціальних негараздів у філософії кінця XVI - кінця XVIII сторіччя
1.1.4 Діалектичний аналіз проблеми девіантності у німецькій класичній філософській традиції
1.1.5. Проблема девіантної особистості у філософії ХХ сторіччя
1.2. Еволюція філософських поглядів щодо змісту та принципів впливу на девіантну особистість
1.2.1. Від відплати до виправлення особистості (доба античності, Середньовіччя та Відродження)
1.2.2. Період з кінця XVI до середини XIХ сторіччя
1.3. Кризи європейської пенології ХVII - ХХ сторіччя та їх причини
Розділ 2 соціальна форма процесу виправлення
2.1. Соціально-філософський компаративний аналіз передової пенологічної практики
2.1.1. Компаративний аналіз методології виправлення у сучасних передових конструктах європейського соціуму
2.1.2. Визначення та деталізація принципів соціального буття виправлення - його внутрішньої форми
2.2. Основні риси зовнішньої форми соціального буття виправлення
2.3. Сучасні соціально-філософські реалії вітчизняних виправних процесів
Список використаних джерел
Подобный материал:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДОНЕЦЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ
ДОНЕЦЬКЕ ВІДДІЛЕННЯ НАУКОВОГО ТОВАРИСТВА
ім. ШЕВЧЕНКА


Віталій Білецький

ВИПРАВЛЕННЯ ДЕВІАНТНОЇ ОСОБИСТОСТІ:
ФІЛОСОФСЬКИЙ ПОГЛЯД


Друкується за рішенням Вченої ради Донецької державної академії управління

Донецьк
"Східний видавничий дім"
2003

УДК 172.12
ББК 87.775

Білецький в.В.

Б 43 Виправлення девіантної особистості: філософський погляд / НТШ-Донецьк. – Донецьк: Східний видавничий дім. – 2003. – 156 с.

ISBN 966-7804-52-6

У монографії викладений історико-філософський аналіз поглядів європейських мислителів на асоціальну девіантну особистість, сутність, мету, зміст та форму виправного впливу на неї. Автор систематизує і деталізує методологічні принципи виправлення особистості, – внутрішню форму виправлення, – та доводить, що зовнішньою формою цього процесу в сучасних умовах є складноорганізований конструкт, який включає дію найбільш потужних соціальних регуляторів – права, релігії, моралі.

Книга орієнтована на науковців, аспірантів, студентів, практиків-пенологів, усіх зацікавлених проблемами соціальної філософії та філософії історії.


In monograph is laid out history-philosophical analysis of european thinkers`s opinions on аssocial deviant personality, essence, aim, maintenance and form of correctional influence on it. Author systematizes and works out in detail methodological personality correction principles - internal correction form, and leads, that especial social construct is external form of this process, which includes action of religion, moral, civil society.

A book is competent on scientists, graduate students, students, practicians-poenologists, all interested by problems of social philosophy and history philosophy.


Рецензенти:
О.М.Кривуля, доктор філософських наук, професор ректор Харківського економіко-правового університету;
М.Н.Морозов, доктор філософських наук, професор кафедри філософії Донецького державного інституту штучного інтелекту.

ISBN 966-7804-52-6 У Білецький В.В., 2003

У Макет, "Східний видавничий дім", 2003


ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1 Філософські основи аналізу девіантної особистості

1.1. Проблема сутності людини, причин її девіантності у європейській філософській традиції

1.1.1. Проблема аномальної душі та гріховного тіла у античній та середньовічній філософії

1.1.2. Ендогенні і екзогенні вади моральнісної організації особистості у філософії доби Відродження

1.1.3. Девіантна особистість як результат соціальних негараздів у філософії кінця XVI - кінця XVIII сторіччя

1.1.4. Діалектичний аналіз проблеми девіантності у німецькій класичній філософській традиції

1.1.5. Проблема девіантної особистості у філософії ХХ сторіччя

1.2. Еволюція філософських поглядів щодо змісту та принципів впливу на девіантну особистість

1.2.1. Від відплати до виправлення особистості (доба античності, Середньовіччя та Відродження)

1.2.2. Період з кінця XVI до середини XIХ сторіччя

1.3. Кризи європейської пенології XVІІ - ХХ сторіччя та їх причини

Розділ 2 Соціальна форма процесу виправлення

2.1. Соціально-філософський компаративний аналіз передової пенологічної практики

2.1.1. Компаративний аналіз методології виправлення у сучасних передових конструктах європейського соціуму

2.1.2. Визначення та деталізація принципів соціального буття виправлення - його внутрішньої форми

2.2. Основні риси зовнішньої форми соціального буття виправлення

2.3. Сучасні соціально-філософські реалії вітчизняних виправних процесів

Висновки

Список використаних джерел


Вступ


Соціальні конструкти сучасності, вирішуючи задачу виправлення шкідливої для суспільства девіантної особистості, послуговуються надбаннями спеціальних дисциплін: юриспруденції, психології, соціології, педагогіки, медицини, психіатрії, антропології. Відповідно до своїх задач ці галузі науки вузькоспеціалізовано, різновекторно і, як правило, суперечливо підходять до тлумачення чинників, що спричиняють девіантну поведінку, до з'ясування значущих ознак девіантної особистості, мети та змісту виправного впливу на неї.

Разом з цим, на сьогодні слабко розробленою є філософська концепція виправлення асоціальної девіантної особистості, яка змогла б інтеґрально підійти до визначення причин виявлення асоціальної поведінки, ознак девіантної особистості, мети, змісту та форми виправного впливу на неї. Це, у свою чергу, посилює актуальність філософського дослідження проблеми виправлення, бо саме така загальнонаукова концепція повинна стати методологічним базисом для сукупної практичної діяльності широкого спектру вузьких ланок науки у питанні виправлення асоціальної девіантної особистості.

Дослідження означеної проблеми є вкрай важливим для сучасного вітчизняного транзитивного суспільства, суто правові системи якого доводять слабку спроможність дієво впливати на девіантну особистість. Їх криза, зокрема, пояснюється тим, що вітчизняна наука тривалий час неповною мірою враховувала широкий спектр європейських філософських поглядів, які звужено тлумачилися у контексті панівної ідеології.

Сучасні спроби тотожного наслідування європейського емпіричного досвіду не приводять вітчизняний соціум до розв'язання визначеної проблеми - це пояснюється тим, що тлумачення мети, змісту та сутності виправного впливу у європейській науці є так само різновекторними, як і в Україні, що закономірно призводить до невизначеності форми його соціального буття.

Метою нашого дослідження є аналіз соціально-філософських засад виправлення шкідливої для суспільства девіантної (в першу чергу, делінквентної) особистості.

У контексті цього в роботі послідовно проводиться:

- історико-філософський аналіз тлумачень феноменів "людина", "особистість", поглядів на девіантну поведінку;

- дослідження філософських концепцій впливу на девіантну особистість;

- з'ясування мети, змісту та форми соціального буття процесу виправлення девіантної особистості;

- дослідження спроб впровадження у суспільну практику філософських концепцій виправного впливу та виявлення об'єктивних чинників, які вплинули на це впровадження;

- деталізація філософських методологічних принципів виправного впливу для полегшення їх впровадження у сучасній вітчизняній суспільній практиці.

Об'єктом дослідження є асоціальна девіантна особистість як суб'єкт та об'єкт суспільних відносин, предметом – філософські засади виправного впливу на девіантну особистість.

Теоретичною основою роботи є різні за світоглядною орієнтацією праці зарубіжних і вітчизняних філософів, фахівців з історії філософії, історії політичних та правничих ідей, які пов'язані з висвітленням проблеми виправлення девіантної особистості.

Проблема досліджувалася шляхом висвітлення та врахування історичного досвіду європейської культури, а також моралі, права, релігії, мистецтва та громадянського суспільства як форм суспільної свідомості і регуляторів процесу соціалізації особистості. В роботі використані загальні методологічні принципи аналізу філософської, соціальної та політико-правової спадщини – принципи об'єктивності, системності, історизму, детермінізму, світоглядного плюралізму. Серед специфічних методів, що знайшли своє застосування, – компаративістський метод, використовуючи який здійснювалося діахронне та синхронне співставлення концептів девіантної особистості, тлумачень сутності виправного впливу на неї. Використаний також міждисциплінарний підхід, що уможливив комплексний аналіз проблеми виправлення асоціальної девіантної особистості.