Про затвердження програми використання та охорони земель Охтирського району на 2008-2015 роки
| Вид материала | Документы |
- Про проект змін до Програми використання та охорони земель Сумської області на 2007-2015, 177.64kb.
- Про затвердження Програми охорони та раціонального використання земель міста Балаклія, 86.83kb.
- Контроль за виконанням даної програми покласти на комісію агропромислового комплексу, 884.85kb.
- Програма використання та охорони земель Корюківського району Чернігівської області, 527.28kb.
- Додаток 1 до Програми. Заходи, що запроваджуються, 118.98kb.
- Проекту Програми розвитку туризму в районі на 2011-2015 роки, 206.87kb.
- Про проект програми «Молодь Тернопільщини» на 2011-2015 роки, 690.28kb.
- Проект районної програми «Молодь Лановеччини» на 2011-2015 роки, 412.35kb.
- Програма розвитку тваринництва на 2012-2014 роки по станично-луганському району передумови, 210.87kb.
- Програма охорони навколишнього природного середовища Житомирського району на 2011-2015, 303.78kb.
ОХТИРСЬКА РАЙОННА РАДА
П’ЯТЕ СКЛИКАННЯ
ДВАДЦЯТЬ СЬОМА СЕСІЯ
РІШЕННЯ
17.04.08 Охтирка
Про затвердження програмивикористання та охорони земель Охтирського району на 2008-2015 роки |
Розглянувши програму використання та охорони земель Охтирського району на 2008-2015 роки, розроблену відповідно до Закону України “Про охорону земель” та з метою забезпечення виконання заходів, направлених на ефективне використання земель, їх охорону і підвищення родючості грунтів, на підставі ст.43 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” районна рада вирішила:
1. Затвердити програму використання та охорони земель Охтирського району на 2008-2015 роки (додається).
2. Відділу земельних ресурсів у Охтирському районі Сумської області, районній державній адміністрації, ДП „Охтирське лісовое господарство, селищній, сільським радам вжити необхідних заходів, спрямованих на виконання Програми.
3. Рекомендувати селищній та сільським радам розробити та затвердити відповідні місцеві програми використання та охорони земель з урахуванням заходів, визначених районною Програмою.
4. Організацію та відповідальність за виконання програми покласти на районну державну адміністрацію.
5. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію районної ради з питань екології, регулювання земельних відносин (Цілуйко О.В.)
Голова Ю.В.Ситник
Додаток
до рішення сесії районної ради
від 17.04.2008р.
Програма
використання та охорони земель
^ Охтирського району
на 2008-2015 роки
Охтирка – 2008 р.
ПАСПОРТ
Програма використання та охорони земель Охтирського району
на 2008-2015 роки
(назва програми)
| 1. | ^ Ініціатор розроблення програми | Охтирська районна державна адміністрація |
| 2. | Дата, номер і назва розпорядчого документа органу виконавчої влади про розроблення програми | Розпорядження голови обласної державної адміністрації від 07.06.2005 №256 |
| 3. | Розробник програми | Відділ земельних ресурсів у Охтирському районі |
| 4. | Співрозробники програми | Сумський центр “Облдержродючість” |
| 5. | Відповідальний виконавець програми | Відділ земельних ресурсів у Охтирському районі |
| 6. | Учасники програми | Райдержадміністрація, органи місцевого самоврядування |
| 7. | Термін реалізації програми | 2008-2015 роки |
| 7.1. | Етапи виконання програми (для довгострокових програм) | І етап – 2008-2010 ІІ етап – 2011-2015 |
| 8. | Перелік місцевих бюджетів, які беруть участь у виконанні програми (для комплексних програм) | Районний бюджет, бюджети сільських, селищної рад |
| 9. | Загальний обсяг фінансованих ресурсів, необхідних для реалізації програми, всього, у тому числі: | 137119,3тис.грн. |
| 9.1. | коштів місцевих бюджетів | 5558,7 тис.грн. |
| 9.2 | коштів інших джерел земле-власників і землекористувачів | 131560,6 тис.грн. |
| 10. | коштів державного бюджету (фінансування Програми “Ліси України”) | 25,0 тис.грн |
^ ПРОГРАМА ВИКОРИСТАННЯ ТА ОХОРОНИ ЗЕМЕЛЬ
ОХТИРСЬКОГО РАЙОНУ
РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Стан використання земель Охтирського району
Земельний фонд Охтирського району складає 128,67 тис. га.
Площа сільськогосподарських угідь складає 87,2 тис. га, що становить 67,7% від загальної площі району і свідчить про високий рівень сільськогосподарського освоєння та надмірної розораності орних земель (таблиця 1).
Землі лісогосподарського призначення в районі займають 27,4тис. га, що становить 21,3% від загальної площі району, у тому числі вкриті лісом землі – 26,3 тис.га. Частка вкритих лісом земель в загальній площі району складає більше 20 %. Це значно нижче розрахунково – оптимального показника (21 – 22%), необхідного для досягнення збалансованості між лісосировинними запасами , обсягами лісокористування і економічними вимогами.
Відсутність комплексних програм щодо використання та охорони земель призвела до зменшення площ високопродуктивних земель, особливо сільськогосподарських угідь ( на 0,2 тис.га), у тому числі площа ріллі зменшилась на 0,7 тис.га, багаторічних насаджень на 0,2 тис.га, зрошуваних земель на 1,0 тис.га.
В результаті незадовільного економічного становища сільськогосподарських товаровиробників в районі виникли перелоги на площі більше 5,0 тис. га. У більшості сільськогосподарських товаровиробників відсутні науково обгрунтовані сівозміни, бракує необхідної кількості органічних та мінеральних добрив, вирощування сільськогосподарських культур проводиться без дотримання ґрунтозахисної технології, що призводить до виснаження земель, зменшення родючості грунтів та їх деградації.
До 1991 року земля перебувала виключно у власності держави. В процесі здійснення земельної реформи відбувається перерозподіл земель за формами власності.
Розподіл земель за власниками землі та землекористувачами станом на 01.01.07р. (таблиця 2). Кількість землевласників та землекористувачів має тенденцію зростання.
Ці приклади підтверджують необхідність розробки районної програми використання й охорони земель для подальшого розроблення конкретних проектів оптимізації структури угідь, схем землекористування, схем рекультивації, розробки робочих проектів охорони земель, проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозмін та впорядкування угідь, схем землеустрою і техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель та проектів землеустрою щодо консервації деградованих малопродуктивних і техногенно-забруднених земель.
^ 2. Характеристика деградаційних процесів та їх вплив на стан земельних ресурсів
Надмірне розширення площі ріллі за рахунок схилових земель призвело до порушення екологічно збалансованого співвідношення земельних угідь: ріллі, природних кормових угідь, лісів та водойм, що негативно позначилося на стійкості агроландшафтів і обумовило значну техногенну ураженість екосфери. Особливу тривогу викликає зниження родючості ґрунтів району. Характерними деградаційними процесами в ґрунтах являються: щорічний від’ємний баланс гумусу, зниження вмісту поживних елементів, декальцинація грунтів, підвищення кислотності, погіршення фізичних, фізико-хімічних показників.
Загальна площа сільськогосподарських угідь, які зазнали згубного впливу водної ерозії, складає 19,6 тис. га, в тому числі 15,3 тис.га орних земель ( 21,7 відсоток від загальної площі цих угідь). У складі еродованих земель обліковується 5,0 тис. га з середньо - та сильнозмитими ґрунтами.
Поряд з площинною ерозією досить інтенсивно розвиваються процеси лінійного розмиву та яроутворення. Площа ярів складає 120,2 га, їх кількість сягає 700 штук. Окремо виділяються яружно-балкові системи з інтенсивністю ерозії, що перевищує нормативи у 10-20 раз.
Земельний фонд має сталу тенденцію до погіршення також і за іншими якісними показниками (засоленість, солонцюватість, перезволоженість та ін.) Так, 53,9 тис. га (61,8 відсотка) сільськогосподарських угідь складають кислі ґрунти, солонцюваті (середньо і сильно) ґрунти займають 1,9 тис. га сільськогосподарських угідь, а засолені 6,4 тис га (7,3%). Крім того, 5,0 тис. га сільськогосподарських угідь займають перезволожені землі, 2,5 тис. га – заболочені.
Останнім часом посилились процеси деградації ґрунтового покриву, які обумовлені техногенним забрудненням. Найбільшу небезпеку для навколишнього середовища представляє забруднення ґрунтів радіонуклідами, важкими металами, збудниками хвороб.
Площі деградованих і малопродуктивних ґрунтів орних земель у розрізі селищної, сільських рад представлені в таблиці 3.
Таким чином, стан використання земельних ресурсів Охтирського району характеризується як напружений, подекуди кризовий, з тенденцією до погіршення зі значними диспропорціями, зокрема:
- надзвичайно високим, економічно та екологічно необґрунтованим рівнем господарського (передусім сільськогосподарського) освоєння території;
- значною землеємністю основних галузей економіки;
- стихійним формуванням нових землекористувань ринкового типу шляхом оренди земельних часток (паїв), які характеризуються нестабільністю, дрібноконтурністю, черезсмужжям;
- інтенсивним розвитком деградаційних процесів та наявністю значних площ деградованих земель;
- недостатньою часткою земель природоохоронного, рекреаційного, оздоровчого, історико – культурного призначення;
- незадовільним нормативно – правовим та нормативно – технічним забезпеченням, що регулюють використання та охорону земель.
Виходячи із соціально – економічної політики держави на найближчий період для подолання кризового стану у галузі використання та охорони земель необхідне проведення превентивних заходів. Дана проблема потребує комплексного вирішення, що можливо тільки на основі програмно – цільового методу, який забезпечує впровадження передових технологій, системного підходу до еколого – економічного обґрунтування та механізму реалізації, ув'язку наявних ресурсів з організацією виконання.
^ РОЗДІЛ ІI. ОБГРУНТУВАННЯ ШЛЯХІВ І ЗАСОБІВ РОЗВ'ЯЗАННЯ ПРОБЛЕМИ
1. Наміри та потреби використання земель
Наміри та потреби використання земель в цілому, визначені у загальнодержавних програмах економічного, науково – технічного, соціального, національно – культурного розвитку, охорони довкілля, інших державних програмах, схемах розвитку галузей економіки, передбачають необхідність значного скорочення площі ріллі та виробничих територій (особливо під відкритими розробками, кар'єрами, відповідними спорудами транспорту і зв'язку) з передачею вивільнених земель для інших видів використання.
Територіальна організація потребує вдосконалення і поліпшення суспільного виробництва. Важливим методом використання земель сільськогосподарського призначення є їх екологічна оптимізація з урахуванням басейнової приналежності ділянок, наявності природних первісних осередків. Підвищення рівня потенційної і економічної родючості ґрунтів є стратегічним напрямком щодо інтенсифікації землеробства, удосконалення і зміцнення кормової бази тваринництва.
Гостро стоїть проблема раціонального лісокористування, збереження та відновлення лісів, оскільки їх безсистемні рубки призвели до негативних наслідків. Малозаліснені території потребують створення лісонасаджень.
Серед стратегічних завдань щодо планування використання земель найважливішими на перспективу є:
- зменшення розораності земельного фонду;
- збільшення лісистості території;
- поетапне встановлення екологічно збалансованого співвідношення земельних угідь в зональних системах землекористування;
- дотримання екологічних вимог охорони земель при землевпорядкуванні територій;
- заборона відведення особливо цінних сільськогосподарських угідь для несільськогосподарських потреб;
- застосування економічних важелів впливу на суб'єкти землекористування.
^ 2. Основні напрями використання та охорони земель
Система заходів, які передбачені Програмою, являє собою комплекс взаємопов'язаних технічних, організаційних, технологічних, господарських, екологічних та інших заходів, що направлені на ефективне використання земель, їх охорону і підвищення родючості ґрунтів. Ці заходи мають фінансове, матеріально – технічне, наукове, інформаційне і кадрове забезпечення.
Програмою визначені основні напрями використання земель сільськогосподарського призначення:
- для виробництва сільськогосподарської продукції;
- для здійснення сільськогосподарської науково – дослідної та навчальної діяльності.
Землі сільськогосподарського призначення передбачено використовувати:
- фізичними особами – громадянами, юридичними особами – сільськогосподарськими підприємствами, установами та організаціями.
За цільовим призначенням сільськогосподарські землі будуть використовуватися фізичними особами:
- для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби;
юридичними особами:
- для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;
- для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду, ведення сільськогосподарського виробництва.
Програмою передбачено зменшення сільськогосподарської освоєності території на 2,1 тис.га та зниження розораності шляхом виведення деградованих, малопродуктивних земель з інтенсивного сільськогосподарського використання та переведення їх в природні території. До 2010 року передбачається виведення з господарського обігу 2,1 тис.га орних земель, що підлягають консервації. Припинення господарського використання решти деградованих і малопродуктивних земель планується здійснити до 2015 року (таблиця 4).
Землі сільськогосподарського призначення передбачено використовувати з обмеженням щодо вирощування певних сільськогосподарських культур, розорювання сіножатей і пасовищ, використання деградованих, малопродуктивних, а також техногенно-забруднених земельних ділянок.
Передбачається проведення ґрунтових обстежень сільськогосподарських угідь, геоботанічних обстежень сіножатей та пасовищ.
Охорона земель сільськогосподарського призначення забезпечується на основі реалізації комплексу заходів щодо збереження продуктивності сільськогосподарських угідь, підвищення їх екологічної стійкості та родючості ґрунтів, впровадження екологічно та економічно обґрунтованих систем ведення сільського господарства з контурно – меліоративною організацією території та адаптованих до місцевих умов технологій, а також обмеження їх вилучення (викупу), у тому числі особливо цінних земель. Необхідно вводити ґрунтозахисні сівозміни і технології вирощування сільськогосподарських культур на основі мінімізації обробітку ґрунту, впроваджувати його безвідвальний обробіток з урахуванням грунтово-кліматичних умов конкретних регіонів, освоювати технологічні прийоми зниження негативного впливу на ґрунт технічних засобів і забезпечити застосування всього комплексу агротехнічних заходів.
Програмою передбачена система заходів з охорони земель сільськогосподарського призначення:
- захист земель від ерозії (організаційно-господарські, агротехнічні, лісомеліоративні, гідротехнічні заходи);
- рекультивація порушених земель;
- поліпшення сільськогосподарських земель, підвищення родючості ґрунтів;
- консервація малопродуктивних і деградованих земель шляхом залуження (самозалуження) та заліснення.
Передбачається формування лісомеліоративних систем з поліфункціональними властивостями, які об'єднують поряд з лінійними елементами захисних насаджень і площині. В системі захисних лісонасаджень переважатимуть стокорегулюючі лісосмуги, насадження вздовж річок, навколо водойм, прияружні та прибалкові насадження, що забезпечить створення на схилових землях потрібного каркасу з вираженими меліоративними функціями.
Окрім лінійної системи захисних лісонасаджень в агроландшафтах передбачається створення суцільних протиерозійних і водоохоронних лісових насаджень на деградованих та малопродуктивних землях , ярах і балках, на пісках, вздовж магістральних доріг, річок та навколо водойм. (таблиця 5).
Всього на період до 2015 року передбачається проведення заходів по створенню системи захисних лісових насаджень на площі, яка складає 361,4 га.
В результаті впровадження цих заходів, спрямованих на охорону навколишнього природного середовища, подолання основних дестабілізуючих факторів екологічної ситуації – ерозії ґрунтів та виснаження річок, лісистість Охтирського району збільшиться з 20 до 21 відсотка в 2015 році.
Виконання заходів, передбачених Програмою, забезпечить удосконалення використання земель водного фонду:
- річок, озер, інших водних об'єктів, боліт, прибережних захисних смуг вздовж річок та навколо водойм;
- гідротехнічних та інших водогосподарських споруд і каналів, а також земель, виділених під смуги відведення для них;
Землі водного фонду передбачаються для постійного використання спеціалізованими державними водогосподарськими організаціями, тимчасового користування – юридичними і фізичними особами.
^ 3. Заходи з підвищення родючості грунтів
Систематичне сільськогосподарське використання земельного фонду району потребує постійного контролю за станом його родючості, реакцією та сольовим режимом ґрунтового середовища, а також рівнем забруднення важкими металами, радіонуклідами, стійкими пестицидами та іншими токсикантами. Це завдання виконує Сумський центр “Облдержродючість” шляхом проведення агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення.
Стабілізація і відновлення родючого потенціалу ґрунтів Охтирщини справа цілком реальна за умови виконання наступних заходів:
- дотримання сівозмін;
- внесення підвищених доз органічних добрив (перегною, компостів, соломи, сидератів, тощо);
- застосування обґрунтованих доз і співвідношень елементів живлення мінеральних добрив;
- вапнування та гіпсування грунтів.
Органічним добривам належить провідна роль у призупиненні сталої тенденції зниження вмісту гумусу і досягнення його бездефіцитного балансу в ґрунтах району. У практиці сільськогосподарського виробництва широко використовуються органічні добрива антропогенного походження - такі, як підстилковий гній, гноївка, компости на основі гною, пташиний послід, вторинна продукція рослинництва, сидерати, солома та ін. Окрему групу становлять органічні добрива природного походження. З них давно відомі торф низинних боліт, який у минулому широко використовувався в поліських районах області як для безпосереднього внесення, так і для приготування компостів. До них також відносяться мул ставків, порівняно нові для споживача озерні сапропелі та зовсім нові органо-мінеральні суміші на основі торфу : органо-мінеральні добрива (ОМД) як в чистому вигляді, так і збагачені вуглеамонійними солями ( ВАС).
Мінеральні добрива є найбільш дійовим і ефективним засобом підвищення врожайності сільськогосподарських культур. Але їх перенасичене використання призводить до інтенсивної руйнації гумусного шару, а саме зміни його природного мікробіологічного складу та мінералізації, що, в свою чергу, веде в цілому до не відновлюваного погіршення якості оброблюваних земель. В той же час їх виробництво базується значною мірою на імпортній сировині, на використанні складних технологій, тому реальна вартість добрив висока, а відпускні ціни інколи перевищують можливий економічний ефект від їх застосування. В сучасних економічних умовах сільгосппідприємств і фермерських господарств, при існуванні значного диспаритету цін на промислові товари і сільськогосподарську продукцію використання мінеральних добрив може виправдовуватися лише відчутним економічних ефектом.
Одним із важливих заходів докорінного покращання ґрунтових умов вирощування сільськогосподарських культур і підвищення ефективності добрив є вапнування грунтів, що обумовлюється, поряд із зменшенням негативного впливу самої кислотності, також покращанням азотного живлення рослин внаслідок активізації позитивних мікробіологічних процесів, підвищення рухомості ґрунтових запасів фосфору і калію.
^ РОЗДІЛ III. СТРОКИ ТА ЕТАПИ ВИКОНАННЯ ПРОГРАМИ
Визначено два етапи реалізації заходів Програми відповідно до гостроти потреби в них, наявності матеріально – технічних, фінансових і трудових ресурсів, рівня нормативно – правового і нормативно – технічного забезпечення.
На першому етапі виконання програми (2008-2010 р.) передбачається здійснити найбільш невідкладні і ефективні заходи щодо використання та охорони земель, які забезпечуватимуть досягнення суттєвого економічного і соціального ефекту, припинення деградації ґрунтів на найбільш напружених територіях.
На другому етапі виконання програми (2011-2015 рр.) передбачається впровадження заходів на територіях з відносно задовільним станом земельних ресурсів.