В. М. Антонов інтелектуальна власність І комп'ютерне авторське право

Вид материалаДокументы

Содержание


Ріппа Сергій Петрович - доктор економічних наук
Присвячую моїй родині. Батьку та матері Дружині, донці, Онучці та онуку
1.1. Характеристика основних понять
Суміжні права
Промислова власність (ПВ)
Право на нетрадиційні об'єкти IB
R1 — має можливість R2
1.2. Поняття інтелектуальної власності та система її правової охорони
1. Свобода творчості.
3. Принцип свободи авторського договору.
4. Поєднання особистих інтересів автора з інтересами суспільства.
1. Надання охорони лише тим розробкам, які в офіційному по­рядку визнані патенто спроможними винаходами, корисними мо­делями і п
3. Надання охорони передусім справжнім авторам винаходів,корисних моделей і промислових зразків.
4. Дотримання розумного балансу інтересів власника патентута інтересів суспільства.
1.3. Історія та еволюція авторського права
3. Принципи авторського права
Виняткова природа і види авторського права
Особисті немайнові права автора
Майнові права авторів
4. Вільне використання, творів
...
Полное содержание
Подобный материал:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   32


В. М. АНТОНОВ


ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ

І

КОМП'ЮТЕРНЕ АВТОРСЬКЕ ПРАВО


(2-е видання, стереотипне)


КИЇВ

кнт

2006

ББК 67.9(4Ук)304.3 УДК 34(477) А 72

Рекомендовано Вченою радою факультету кібернетики Київського Національного університету імені Тараса Шевченка (протокол № 5 від 30.05.2005 p.).


Рецензенти:

Попов Юрій Дмитрович - доктор технічних наук, професор

Київського національного університету імені Тараса Шевченка

^ Ріппа Сергій Петрович - доктор економічних наук,

професор Державної податкової академії України

Антонов В.М.

А 72 Інтелектуальна власність і комп'ютерне авторське право (2-е вид., стереотип.). - К.: КНТ,2006. - 520 с.


ISBN 966-373-000-5


Розглядаються питання та проблеми стосовно фундаментальних понять інтелектуальної власності та комп'ютерного авторського пра­ва в Україні: основні поняття; нормативно-правова база; організації, що захищають авторські і суміжні права; міжнародна система охорони інтелектуальної власності, комп'ютерне авторське право, Інтернет і питання права; системи захисту інтелектуальної власності тощо.

Наводяться приклади охоронних документів, договорів, кон­трактів та судовий порядок захисту, а також посилання на Веб-сай-ти стосовно питань, що розглядаються.

Видання можуть використовувати як студенти вищих та серед­ніх навчальних закладів, так і спеціалісти у галузі прогресивних інформаційних технологій.

ББК 67.9(4Ук)304.3


ISBN 966-373-000-5

©Антонов В.М., 2006 © КНТ, 2006


ЗМІСТ

Вступ 8

Глава 1. Інтелект, інтелектуальна творчість

та інтелектуальна власність 10
  1. Характеристика основних понять 10
  2. Поняття інтелектуальної власності

та система її правової охорони 16
  1. Історія та еволюція авторського права 25
  2. Основні функції та принципи авторського права 28
  3. Об'єкти авторського права 47

Глава 2. Нормативно-правова база 51
  1. Загальна характеристика 51
  2. Internet-доступ до нормативно-правової бази 53
  3. Конституція України, Кримінальний кодекс

та Кодекс України про адміністративні правопорушення

стосовно питань захисту інтелектуальної власності 56

2.4. Правова база в сфері охорони використання

комп'ютерних програм та баз даних 58

Глава 3. Організації, які захищають авторські і суміжні права 67
  1. Організації України 67
  2. Міжнародні організації 76
  3. Концепція розвитку стосунків з Європейським Союзом

у галузі авторського права і суміжних прав 76

3.4. Програма інтеграції України до Європейського Союзу

у галузі авторського права і суміжних прав 78

Глава 4. Міжнародна система охорони

інтелектуальної власності 9С

4.1. Значення міжнародної співпраці у сфері охорони

інтелектуальної власності для України 9С

4.2. Основні завдання і напрями діяльності міжнародної

системи охорони інтелектуальної власності 92

4.3. Всесвітня організація інтелектуальної власності 94

4.4. Міжнародні договори та угоди у сфері

охорони промислової власності ВОІВ 103

4.5. Міжнародні конвенції і договори з охорони

авторського права і суміжних прав 114
  1. Регіональні міжнародні організації з питань охорони інтелектуальної власності 125
  2. Участь України у створенні та діяльності Міждержавної ради з питань охорони промислової власності

країн Співдружності Незалежних Держав (СНД) 128

4.8. Євразійська патентна конвенція, її мета і завдання.

Євразійська патентна організація 131

4.9. Багатосторонні і двостороння міжнародна співпраця у сфері охорони
інтелектуальної власності 133

4.10. Міжнародна співпраця у створенні, удосконаленні
та розвитку національної законодавчо-нормативної бази

у сфері охорони інтелектуальної власності в Україні 137

4.11. Участь України в міжнародній співпраці з питань

стандартизації у сфері охорони промислової власності 139

4.12. Міжнародна співпраця у створенні та вдосконаленні
національного патентно-інформаційного фонду

та довідково-пошукового апарату 140

4.13. Участь України в міжнародних програмах підготовки
і підвищення кваліфікації фахівців з охорони

інтелектуальної власності 142

4.14. Участь неурядових і громадських організацій
України в міжнародній співпраці у сфері охорони

інтелектуальної власності 144

4.15. Співпраця з Всесвітньою торговельною організацією 145

Глава 5. Захист інтелектуальної власності

і комп'ютерного авторського права 147
  1. Основні охоронні документи 147
  2. Авторський договір 148
  3. Державна реєстрація прав автора на твори науки,

літератури і мистецтва 161

5.4. Судовий порядок захисту прав на об'єкт

інтелектуальної власності 173

Глава 6. Методи оцінки інтелектуальної власності 188
  1. Фактор часу при оцінці 188
  2. Оцінка ризику 20£
  3. Метод аналізу чутливості 211
  4. Основи методології вартісної оцінки

інтелектуальної власності 21С

Глава 7. Сучасні інформаційні технології

та комп'ютерне авторське право 230

7.1. Поняття, завдання та напрямки правового

регулювання у сфері інформаційних відносин 232

7.2. Теоретична концепція розвитку

інформаційного законодавства 236

7.3. Правовий статус учасників у сфері

інформаційних відносин 241
  1. Права та обов'язки учасників інформаційних відносин 251
  2. Дослідження проблем глобальної інформаційної мережі Internet у СІЛА та країнах Європи,

формування законодавства у цій сфері 265

7.6. Шляхи формування і розвитку законодавства

України у сфері інформаційних відносин 269

Глава 8. Інтернет і питання права 279

8.1. Загальні положення 279
  1. Право та Інтернет 281
  2. Доступ до Інтернет 284
  3. Проблема відповідальності

інформаційних провайдерів 286
  1. Захист сайтів в Інтернет 289
  2. Іменне право 298

Література 307

Тезаурус 313

АнтоновоЛОГІЯ — Закони автора книги стосовно

інтелектуальної власності і комп'ютерного авторського права 370

Додатки 387

Закон України «Про авторське право і суміжні права» 387

Концепція правової охорони

комп'ютерних програм в Україні 405

Закон України «Про науково-технічну інформацію» 412

Положення про дистанційну освіту (ДО) в Україні 423

Положення про дистанційну освіту 426

Закон України «Про інформацію» 462

Закон України «Про видавничу справу» 481

Постанова Кабінету Міністрів України

«Про державний реєстр видавців, виготівників

і розповсюджувачів видавничої продукції» 496

Положення про Державний реєстр видавців, виготівників

і розповсюджувачів видавничої продукції 497

Закон України «Про захист інформації

в автоматизованих системах» 498

Примірне тимчасове положення

про фонд навчальних комп'ютерних програм 505

Примірне тимчасове положення

про реєстр навчальних комп'ютерних програм 507

Заява про внесення до Реєстру навчальних комп'ютерних програм 510

Свідоцтво про внесення навчальної комп'ютерної програми

до реєстру навчальних комп'ютерної програм 511

Плагіат в Інтернет 512

Коротка історія копірайта 513

Диктатура копірайта 515

^ Присвячую моїй родині. Батьку та матері Дружині, донці, Онучці та онуку

ПОДЯКИ
  • Моїй родині — дружині, донці, онучці та онуку — за гнучкий активно-толерантний підхід та співчуття стосовно розуміння, що таке інтелектуаль­на власність (майнова та немайнова) у весь довготривалий термін написання, апробування та тестування книги, а також за духовно-чутливу підтримку у складні часи творчості та комп'ютерної зануреності у такі нелогічні поняття як інтелект, творчість, автор, право та перспективні інформаційно-комунікацій­ні, синергетичні, когнітологічні та акме — технології.
  • Малюковій Інні Геннадіївні — за надану мені неймовірно цікаву, хоча й складну діалектичну довготривалу можливість створювати, відпрацьовувати, поглиблювати, удосконалювати та модернізувати суперскладні проблемні пи­тання з інтелектуальної власності, творчості, комп'ютерного авторського права, захисту інформації, дистанційної освіти тощо в українському Інституті інфор­маційних технологій в освіті, що надало моїй книзі реальну можливість «по­бачити» свого читача, а також за поради і підтримку у весь час спілкування та роботи з нею, а головне — за можливість користуватися її безмежним інтелек­туальним потенціалом, що також знайшло відображення у книзі.
  • Слухачам Інституту інформаційних технологій в освіті, студентам та аспірантам Київського національного університету імені Тараса Шевченка — за корисні дискусії стосовно проблем, що розглядаються, а також за допомогу у підготовці та оформленні матеріалу книги.
  • Керівництву Київського національного університету імені Тараса Шев­ченка за моральну, методологічну та науково-практичну підтримку.
  • Інституту інформаційних технологій в освіті, Інститутів та Університе­тів, де викладався і удосконалювався навчальний курс з розглядаємих питань.
  • Директору, редакторам, особисто дизайнеру видавництва «КНТ» — за надану мені можливість випустити книгу у світ, та їх неймовірну терплячість стосовно моїх помилок, вимог та постійних пропозицій та удосконалень.

ВСТУП


Питання, що досліджуються у підручнику, актуальні і вкрай необхідні фа­хівцям всіх спеціальностей — від учня, студента, педагогічного працівника де керівника, менеджера, економіста, адміністратора або державного посадовця будь-якого рівня чи класу.

Як показує практичний досвід, ця проблема дуже складна, динамічна, «роз­мита», нечітка, спотворена багатьма роками використання в Україні «пірат­ських» творів і практично ніким не визнається, крім самих авторів, які теж часто порушують авторське право, коли справа стосується «чужої» творчої власності.

І якщо стосовно таких творчих понять, як літературний, художній, ар­хітектурний чи науково-технічний твір давно робляться спроби вирішити це питання позитивно, то стосовно комп'ютерних програм, програмного забез­печення, баз даних, знань, метазнань, інформаційних та автоматизованих систем, курсів з дистанційної освіти (ДО), прогресивних інформаційних тех­нологій тощо наша держава на початку шляху.

Особливо складна ситуація склалася навколо поняття ДО в Україні.

ДО — це також об'єкт авторського права. Всі, хто бере участь у розробці та використанні курсів з дистанційного навчання, відразу ж стають на шлях можливого порушення окремих статей Кримінального кодексу України (зок­рема статті №176 «Порушення авторського права і суміжних прав»), що діє с 01.09.01р.

Це пов'язано з тим, що при розробці, реалізації та впровадженні будь-яко­го курсу з ДО, часто використовуються неліцензійні операційні системи, системне та прикладне програмне забезпечення, технологічне, інформаційне, методичне та інші види забезпечень, а також існуючі бази даних та знань: книги, брошури, посібники, методологічне забезпечення, магнітні носії тощо,

Щоб якимось чином позбавити майбутнього чи сьогоденного розробника або користувача сучасних інформаційних технологій хоча б деяких непри­ємностей, наріжних каменів (або каменів спотикання) у цьому питанні, автор і пропонує широкому колу читачів цю книгу.

За даними досліджень компанії Business Software Alliance (www.bsa.org), яка здійснює боротьбу з розповсюдженням нелегального програмного забезпечення (ПЗ), рівень піратства у галузі ділового ПЗ в Україні у 2002 р. склав 89% (} 1994 р. він складав 95%). Дослідження BSA показало, що зниження рівня комп'ютерного піратства на 10 відсотків у найближчі 4-5 років призведе де подвоєння доходів від індустрії інформаційних технології (IT).

Для досягнення цієї мети потрібні наступні заходи:
  • активна робота щодо створення ринкових механізмів, які б стимулю вали придбання легального (ліцензійного) ПЗ: нові види ліцензування, навчання партнерів і підтримка ПЗ;
  • розробка та впровадження для користувачів та продавців методичних рекомендацій стосовно формування культури використання ПЗ;
  • розробка й удосконалення юридичних і технологічних засобів захисту ПЗ;
  • запровадження методології об'єднання зусиль у цьому напрямку вироб­ників ПЗ, державних установ, засобів масової інформації та широкої громадськості, а також корпоративних клієнтів;
  • розробка технології управління ліцензіями, патентами, а також ал­горитмів легалізації ПЗ, та зменшення його вартості.

Також дослідження показало, що у 2003 році з 520 відомих Microsoft ук­раїнських компаній з виробництва і продажу персональних комп'ютерів (ПК):
  • 60% — відкрито продавали ПК з неліцензійним ПЗ, встановлюючи лі­цензійні програми лише за бажанням клієнта;
  • 35% — пропонували ліцензійне ПЗ, але за бажанням клієнта могли встановити піратську копію;
  • 5% — встановлювали на ПК тільки ліцензійне ПЗ, або продавали ПК без ПЗ.

Загалом у період з 1998 по 2004 рік кількість підробленого і контрафактного товару, затриманого на кордонах держав ЄС, збільшилася у 8 разів. Зараз на піратську продукцію припадає 5% світового товарообігу, що складає — 258 млрд. доларів СІЛА на рік.

Але Україна не перша у світі за рівнем піратства; так, рівень неліцензій-ного ПЗ сьогодні складає:
  • Китай — 92% ;
  • В'єтнам — 92% ;
  • Україна — 89% ;
  • Індонезія — 88% ;
  • СНГ — 87%;
  • Росія —87%.

У світі (2004 р.) нелегально було встановлено 36% ПЗ на суму 829 млрд. доларів СІЛА. При цьому, з них:
  • у Східній Європі — 71% ;
  • у Західній Європі — 37% ;
  • у Північній Америці — 23% .

І це при тому, що в Україні лише тільки 2% населення має домашній до­ступ до Internet, а це 45 місце з 48 країн Європи. В Росії 12% населення має домашній доступ до Internet, в СІЛА — 48% , у країнах Скандинавії — 60%>.

Автор також пропонує всім, хто цікавиться цією темою, звертатися до йогс персонального сайту за адресою: www.unicyb.kiev.ua у розділ «Інтелектуальна власність і комп'ютерне авторське право» на головній сторінці з метою по­глиблення своїх знань та обміну інформацією з питань, що розглядаються.


Глава 1. ІНТЕЛЕКТ, ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ТВОРЧІСТЬ ТА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ

^ 1.1. Характеристика основних понять

Інтелект (з лат. — «пізнання», «розуміння», «розум») — це здат­ність до мислення, раціонального пізнання.


Інтелектуальна творчість, власність або ідея — це розумова діяль­ність людини і її можна проілюструвати як це показано на рисі, рис.2, рис.З.



Як можна побачити на рис.2, інтелект — це здатність генерувати нову інформацію, тобто інформацію, якої ніколи не було у світі ( на об'єкті, в системі) і яка може стати товаром.

Часто інтелект змішують з поняттям «творчість». І хоча між ни­ми є прямий взаємозв'язок, ці поняття мають різне семантичне на­вантаження.

1 1


Як було зазначено вище, інтелект — це здатність людини гене­рувати нову інформацію, а не сам процес її створення.

Творчість — це цілеспрямований процес пошукової діяльності людини, результатом якої є щось якісно нове, з притаманною йому неповторністю, унікальністю, оригінальністю тощо. Творчість лю­дини може мати різні результати своєї матеріальності. Так, часто її залежно від результатів поділяють на духовну (художня, літератур­на), науково-технічну (виробнича, технічна, наукова, комп'ютерна, інформаційно-технологічна, методична тощо), виконавську (май­стерність артистів, лекторів), комбіновану тощо (рис. 5).

Творчість — «виступає» як товар, вона є об'єктом бізнесових та державних структур.



Рис. 5. Класифікація творчості

Важливим є поняття інтелектуальної власності, яке поєднує у собі терміни інтелект та творчість, рис. 4, 5.

Про те, що інтелектуальна власність (IB) «виступає» як товар, свідчить світовий досвід, який показує, що питома вага інтелектуаль­ної власності може сягати 35% капіталу виробничих фірм, підпри­ємств, установ тощо.

І хоча фахівцям вже давно відомо, що IB — це довгостроковий і перспективний вид вкладення капіталу, їм також відомо, що по­няття IB — це логічна абстракція. її можливо формалізувати, але занадто складно за умови використання понять, методів та моделей, які в математиці називають «нечіткими» або «розмитими».

Інтелектуальна власність (IB) — це права на результати розу­мової діяльністі людини у науковій, художній, виробничій, інфор­маційно-технологічній, комп'ютерній та інших сферах, які є об'єк­том цівільно-правових відносин у частині права кожного володіти, користуватися і розпоряджатися результатами своєї інтелектуаль­ної, творчої діяльності.

Інтелектуальна власність може бути: майнова і немайнова.

Майнова IB — це право, що виникає у творця на досягнутий результат інтелектуальної, творчої діяльності, подібне до права власності, яке виявляється в особи, працею якої створено матеріаль­ну річ (пристрій, прибор, комп'ютер, програма, база даних і знань, система управління, курси з ДО, СППР, АСУ, нові інформаційні тех­нології (HIT) тощо). Можна сказати, що це економічний результат інтелектуальної праці людини.

Немайнова IB — це сукупність особистих моральних, психоло­гічних, логічних, духовних (немайнових в розумінні економічних) та інших прав людини, які не можуть відчужуватися від їх власника внаслідок самої природи.

Особисті (немайнові) права автора програм, баз даних, інформа­ційних систем та технологій поділяються на:
  • право авторства, т.т. право вважатися автором даних понять і вимагати від інших осіб визнавати Ваші права авторства, від­повідно до існуючого законодавства;
  • право на авторське ім'я (назву), т.т. можна вказувати власне ім'я, псевдонім або виступати анонімно;
  • право на недоторканість, т.т. право протидіяти будь-якому пе­рекрученню, спотворенню, зміні без дозволу автора або вико­ристання будь-яких коментарів, післямов, пояснень тощо без дозволу автора;



  • право на обнародування або право випуску твору у світ. IB може бути представлена такими засадами:
  • Авторське право і суміжні права
  • Право на об'єкти промислової власності
  • Право на нетрадиційні об'єкти IB

Авторське право і суміжні права — це комплекс відносин, які виникають у зв'язку зі створенням і використанням літературних, музичних, художніх, кінематографічних творів, а також наукових праць (у тому числі програм для ЕОМ, баз даних та знань СППР, АСУ, HIT) тощо.

^ Суміжні права — це права на такі об'єкти як: виконавська діяль­ність артистів, фонограми, постановки, передачі організацій ефір­ного і кабельного мовлення тощо.

^ Промислова власність (ПВ) — це твори людини у будь якій сфе­рі її діяльності, які оцінюються передусім з позицій промислової зна­чущості, економічної ефективності, отримання прибутку під час їх використання у ^гробничий діяльності. Об'єктами ПВ є винаходи.

корисні моделі, промислові зразки, знаки для товарів і послуг, фір­мові найменування, географічні вказівки походження товарів тощо.

На об'єкти ПВ можуть видаватися патенти, які захищають зміст тих рішень, які знайдені авторами.

^ Право на нетрадиційні об'єкти IB — це правова охорона таких результатів інтелектуальної діяльності як, наприклад, сорти рос­лин, топографії інтегральних мікросхем, комерційна таємниця (сек­рети виробництва, зокрема ноу-хау) тощо.

Гудвіл (імідж, ділова репутація) — це об'єкт суміжних прав, комплекс заходів, спрямованих на збільшення прибутків об'єкта за рахунок використання нових ідей та технологій, іміджу фірми, ком­панії; менеджерських здібностей тощо, т.т. збільшення прибутку без відповідного збільшення активних матеріальних операцій.

Наукове відкриття — визнання, усвідомлення нових явищ, влас­тивостей, законів матеріального світу, які досі не були пізнані.

Винахід — це новий продукт, пристрій, речовина, спосіб тощо. Винаходи — це нові розв'язки окремих задач, які ґрунтуються на властивостях або законах матеріального світу, тобто винахід пе­редбачає нове використання згаданих властивостей чи законів, пізна­них одночасно з винаходом або раніше.

Корисна модель — конструктивне виконання продукту.