Робоча навчальна програма предмет Комп’ютери у фізичних дослідженнях

Вид материалаДокументы

Содержание


1. Мета і завдання дисципліни. її місце в навчальному процесі.
1.2. Завдання викладання предмету
Тематичний план дисципліни
Чисельні методи розв’язку диференційних рівнянь та їх систем. Задача Кеплера. Коливання. Хвильові явища.
Фізичні задачі, які описуються диференційними рівняннями у часткових похідних.
Метод молекулярної динаміки.
Задача перколяції. Фрактали. Клітинкові автомати.
2. ЗМIСТ ДИСЦИПЛIНИ. 2.1. Лекційні заняття.
Використання комп’ютерів у фізиці. Комп’ютерні експерименти.
Чисельні методи розв’язку диференційних рівнянь та їх систем. Задача Кеплера. Коливання. Хвильові явища.
Фізичні задачі, які описуються диференційними рівняннями у часткових похідних.
Метод молекулярної динаміки.
Метод Монте-Карло.
Броунівська динаміка.
2.2. Лабораторні заняття
4. навчально-методичнi матеріали по дисципліні
5. форми та засоби поточного і підсумкового контролю
6. Питання гарантованого рівня знань.
Подобный материал:



РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА


Предмет Комп’ютери у фізичних дослідженнях

Спеціальність


Форма навчання Денна

Семестр 9


ВИТЯГ З НАВЧАЛЬНОГО ПЛАНУ


№ семестру

К-ть ауд.год.

У тому числі

Консуль-тації

КР

Заліки

Іспити

Л.

П.

ЛР.

9




18

-

36

-

-

2

-


Самостійна робота 34 год.

АНОТАЦІЯ



Зміст дисципліни.

Фізика та електронно-обчислювальні машини. Комп’ютерне моделювання та комп’ютерні експерименти. Основні види комп’ютерних експериментів та їх плануван­ня.

Чисельні методи розв’язку диференційних рівнянь та їх систем (короткий огляд). Задача Кеплера. Коливання. Хвильові явища. Фізичні задачі, які описуються диференційними рівняннями у часткових похідних.

Метод молекулярної динаміки. Суть методу. Потенціали взаємодії. Розрахунок фізичних величин, кореляційні функції.

Метод Монте-Карло. Суть методу. Випадкові величини, події та процеси. Застосування методу Монте-Карло для розв’язання різних фізичних задач.

Броунівська динаміка. Задача перколяції. Фрактали, клітинкові автомати.


1. МЕТА І ЗАВДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ. ЇЇ МІСЦЕ В НАВЧАЛЬНОМУ

ПРОЦЕСІ.

1.1. Мета викладання предмету


Метою викладання даної дисципліни є одержання студентами знань і навичок, які потрібні майбутньому науковцю для моделювання фізичних явищ та проведення досліджень з використанням ЕОМ. Одним із основних завдань курсу є поглиблення розуміння суті досліджуваних фізичних явищ через створення алгоритмів розв’язку відповідних задач.

1.2. Завдання викладання предмету



Після вивчення даної дисципліни

студенти повинні знати:
  • теоретичні основи досліджуваних фізичних явищ та процесів;
  • теоретичні основи чисельних методів та алгоритмів, що використовуються для розв’язання даних задач.

студенти повинні вміти:
  • створювати базові алгоритми моделювання досліджуваних фізичних явищ та процесів;
  • вносити зміни в ці алгоритми для вирішення різних модельних задач, що ґрунтуються на досліджуваному фізичному явищі;
  • реалізовувати ці алгоритми з використанням раніше вивчених мов програмування.



Тематичний план дисципліни:


п/п

Тема

Кількість годин


Усього

Лекції

Л. З.

С. Р.

1.

Використання комп’ютерів у фізиці. Комп’ютерні експерименти.




2

2

2

2.

Чисельні методи розв’язку диференційних рівнянь та їх систем. Задача Кеплера. Коливання. Хвильові явища.




2

6

6

3.

Фізичні задачі, які описуються диференційними рівняннями у часткових похідних.




2

4

4

4.

Метод молекулярної динаміки.




4

6

6

5.

Метод Монте-Карло.




4

4

6

6.

Броунівська динаміка.




2

4

4

7.

Задача перколяції. Фрактали. Клітинкові автомати.




2

10

6




Всього




18

36

34



2. ЗМIСТ ДИСЦИПЛIНИ.

2.1. Лекційні заняття.




п/п

Назва лекційних тем, їх зміст

Об’єм в годинах

1.

Використання комп’ютерів у фізиці. Комп’ютерні експерименти. Використання ЕОМ у фізиці: виконання числових функцій, здійснення аналітичних перетворень, автоматизація експерименту, комп’ютерне моделювання (комп’ютерні експерименти). Місце і роль комп’ютерних експериментів. Типи комп’ютерних експериментів.


2

2.

Чисельні методи розв’язку диференційних рівнянь та їх систем. Задача Кеплера. Коливання. Хвильові явища. Метод Ейлера. Модифікований метод Ейлера. Алгоритм Верле. Метод Рунге-Кутта.

Рух тіла у центральному полі (задача Кеплера). Коливання. Хвильові явища.



2

3.

Фізичні задачі, які описуються диференційними рівняннями у часткових похідних. Задача теплопровідності. Поле стаціонарних зарядів. Рівняння Пуасона і і Лапласа.



2

4.

Метод молекулярної динаміки. Суть методу. Потенціал Ленарда-Джонса. Алгоритми числового розв’язку рівнянь руху. Початкові та граничні умови. Потенціали взаємодії. Розрахунок фізичних величин. Часові кореляційні функції. Автокореляційна функція швидкостей. Формула Ейнштейна.


4

6.

Метод Монте-Карло. Суть методу. Алгоритм Метрополіса. Випадкові величини, події та процеси. Застосування методу Монте-Карло для розв’язання різних фізичних задач.


4

8.

Броунівська динаміка. Рівняння Ланжевена та його використання для моделювання руху частинок у твердих середовищах.


2

9.

Задача перколяції. Фрактали. Клітинкові автомати. ????


2




Всього

18



2.2. Лабораторні заняття





№ п/п

Тема заняття, його зміст


Об’єм в годинах

1

2

3

1.

Вступне заняття. Включення машини. Вхiд в мережу. Створення необхідних каталогів. Огляд робіт з курсу. Правила техніки безпеки в комп’ютерній лабораторії.

2

2.

Рух тіла у центральному полі (задача Кеплера).

2

3.

Моделювання руху маятника.

2

4.

Моделювання поширення хвиль у середовищі.

2

5.

Задача теплопровідності. Поле стаціонарних зарядів

4

6.

Метод молекулярної динаміки.

4

7.

Обчислення фізичних величин та кореляційних функцій.

2

8.

Обчислення багатомірних інтегралів методом Монте-Карло

2

9.

Моделювання руху зарядженої частинки в середовищі.

2

10.

Броунівська динаміка.

4

11.

Задача перколяції.

4

12.

Фрактали.

2

13.

Клітинкові автомати.

2

14.

Захист лабораторних робіт та здача заліку.

2




Всього

36



4. НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНI МАТЕРІАЛИ ПО ДИСЦИПЛІНІ

  1. Хеерман Д. В. Методы компьютерного эксперимента в теоретической физике. – М.: Наука, 1990. – 175 с.
  2. Гулд Х., Тобочник Я. Компьютерное моделирование в физике. – М.: Мир, 1990.Т.1. – 349 с. Т.2. – 400 с.
  3. И.М.Соболь Численные методы Монте-Карло. – М.: Наука, 1973.
  4. Методы Монте-Карло в статистической физике. / Под. ред. М.Колоса. – М.: Мир, 1984.
  5. Базаров И.П., Геворкян Э.В., Николаев П.И. Неравновесная термодинамика и физическая кинетика. – М.: МГУ, 1990.
  6. Лагарьков А.Н., Сергеев В.М. Метод молекулярной динамики в статистической физике // УФК. – 1978. – Т.125, №3. – С.409-448.
  7. Ястребов П.И., Кацкельсон Основы одноелектронной теории твердого тела. – М.: Наука, 1981. – 320 с.
  8. Ашкрофт Н., Мермин Н. Физика твердого тела. – М.: Мир, 1979.Т.1. – 412 с. Т.2. – 422 с.

5. ФОРМИ ТА ЗАСОБИ ПОТОЧНОГО І ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ



Поточний контроль знань студентів здійснюється шляхом усного та письмового контролю за матеріалами лекцій. Кожна лабораторна робота розпочинається з аналізу знання студентом методики її виконання. До кожної лабораторної роботи, користуючись матеріалами лекцій та навчально-методичними матеріалами по дисципліні, в рамках самостійної роботи студент зобов’язаний розробити алгоритм виконання даної роботи. Підсумковим контролем знань є залік.

6. ПИТАННЯ ГАРАНТОВАНОГО РІВНЯ ЗНАНЬ.




  1. Використання ЕОМ у фізиці. Типи комп’ютерних експериментів.
  2. Чисельні методи розв’язання диференційних рівнянь.
  3. Чисельні методи розв’язання диференційних рівнянь у часткових похідних.
  4. Суть методу молекулярної динаміки та його реалізація для системи частинок.
  5. Кореляційні функції. Обрахунок фізичних величин.
  6. Суть методу Монте-Карло та розв’язання типових задач з його використанням.
  7. Інші методи комп’ютерного моделювання.



Програму склав

професор кафедри радіофізики,

доктор фізико-математичних наук І.М.Болеста