Робоча навчальна програма предмет Комп’ютери у фізичних дослідженнях
Вид материала | Документы |
- Робоча навчальна програма з дисципліни " Статистичні методи у наукових дослідженнях", 246.28kb.
- Робоча навчальна програма дисципліни для студентів спеціальності 030304 Археологія, 246.31kb.
- Робоча навчальна програма навчальної дисципліни " Спеціалізовані цифрові обчислювальні, 396.14kb.
- Робоча навчальна програма для магістрів 1 курсу геологічного факультету за спеціальністю, 216.54kb.
- Робоча навчальна програма з дисципліни " Інформатика та комп’ютерна техніка" для професійного, 660.32kb.
- Робоча навчальна програма кредитного модуля, 121.75kb.
- Робоча навчальна програма з дисципліни «комп’ютерні та інформаційні технології» для, 204.08kb.
- Робоча навчальна програма вибіркового курсу Дисципліни, 204.71kb.
- Робоча навчальна програма вибіркового курсу Дисципліни, 190.33kb.
- Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 040103 геологія Затверджено, 628.51kb.
РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА
Предмет Комп’ютери у фізичних дослідженнях
Спеціальність
Форма навчання Денна
Семестр 9
ВИТЯГ З НАВЧАЛЬНОГО ПЛАНУ
№ семестру | К-ть ауд.год. | У тому числі | Консуль-тації | КР | Заліки | Іспити | ||
Л. | П. | ЛР. | ||||||
9 | | 18 | - | 36 | - | - | 2 | - |
Самостійна робота 34 год.
АНОТАЦІЯ
Зміст дисципліни.
Фізика та електронно-обчислювальні машини. Комп’ютерне моделювання та комп’ютерні експерименти. Основні види комп’ютерних експериментів та їх планування.
Чисельні методи розв’язку диференційних рівнянь та їх систем (короткий огляд). Задача Кеплера. Коливання. Хвильові явища. Фізичні задачі, які описуються диференційними рівняннями у часткових похідних.
Метод молекулярної динаміки. Суть методу. Потенціали взаємодії. Розрахунок фізичних величин, кореляційні функції.
Метод Монте-Карло. Суть методу. Випадкові величини, події та процеси. Застосування методу Монте-Карло для розв’язання різних фізичних задач.
Броунівська динаміка. Задача перколяції. Фрактали, клітинкові автомати.
1. МЕТА І ЗАВДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ. ЇЇ МІСЦЕ В НАВЧАЛЬНОМУ
ПРОЦЕСІ.
1.1. Мета викладання предмету
Метою викладання даної дисципліни є одержання студентами знань і навичок, які потрібні майбутньому науковцю для моделювання фізичних явищ та проведення досліджень з використанням ЕОМ. Одним із основних завдань курсу є поглиблення розуміння суті досліджуваних фізичних явищ через створення алгоритмів розв’язку відповідних задач.
1.2. Завдання викладання предмету
Після вивчення даної дисципліни
студенти повинні знати:
- теоретичні основи досліджуваних фізичних явищ та процесів;
- теоретичні основи чисельних методів та алгоритмів, що використовуються для розв’язання даних задач.
студенти повинні вміти:
- створювати базові алгоритми моделювання досліджуваних фізичних явищ та процесів;
- вносити зміни в ці алгоритми для вирішення різних модельних задач, що ґрунтуються на досліджуваному фізичному явищі;
- реалізовувати ці алгоритми з використанням раніше вивчених мов програмування.
Тематичний план дисципліни:
№ п/п | Тема | Кількість годин | |||
Усього | Лекції | Л. З. | С. Р. | ||
1. | Використання комп’ютерів у фізиці. Комп’ютерні експерименти. | | 2 | 2 | 2 |
2. | Чисельні методи розв’язку диференційних рівнянь та їх систем. Задача Кеплера. Коливання. Хвильові явища. | | 2 | 6 | 6 |
3. | Фізичні задачі, які описуються диференційними рівняннями у часткових похідних. | | 2 | 4 | 4 |
4. | Метод молекулярної динаміки. | | 4 | 6 | 6 |
5. | Метод Монте-Карло. | | 4 | 4 | 6 |
6. | Броунівська динаміка. | | 2 | 4 | 4 |
7. | Задача перколяції. Фрактали. Клітинкові автомати. | | 2 | 10 | 6 |
| Всього | | 18 | 36 | 34 |
2. ЗМIСТ ДИСЦИПЛIНИ.
2.1. Лекційні заняття.
№ п/п | Назва лекційних тем, їх зміст | Об’єм в годинах |
1. | Використання комп’ютерів у фізиці. Комп’ютерні експерименти. Використання ЕОМ у фізиці: виконання числових функцій, здійснення аналітичних перетворень, автоматизація експерименту, комп’ютерне моделювання (комп’ютерні експерименти). Місце і роль комп’ютерних експериментів. Типи комп’ютерних експериментів. | 2 |
2. | Чисельні методи розв’язку диференційних рівнянь та їх систем. Задача Кеплера. Коливання. Хвильові явища. Метод Ейлера. Модифікований метод Ейлера. Алгоритм Верле. Метод Рунге-Кутта. Рух тіла у центральному полі (задача Кеплера). Коливання. Хвильові явища. | 2 |
3. | Фізичні задачі, які описуються диференційними рівняннями у часткових похідних. Задача теплопровідності. Поле стаціонарних зарядів. Рівняння Пуасона і і Лапласа. | 2 |
4. | Метод молекулярної динаміки. Суть методу. Потенціал Ленарда-Джонса. Алгоритми числового розв’язку рівнянь руху. Початкові та граничні умови. Потенціали взаємодії. Розрахунок фізичних величин. Часові кореляційні функції. Автокореляційна функція швидкостей. Формула Ейнштейна. | 4 |
6. | Метод Монте-Карло. Суть методу. Алгоритм Метрополіса. Випадкові величини, події та процеси. Застосування методу Монте-Карло для розв’язання різних фізичних задач. | 4 |
8. | Броунівська динаміка. Рівняння Ланжевена та його використання для моделювання руху частинок у твердих середовищах. | 2 |
9. | Задача перколяції. Фрактали. Клітинкові автомати. ???? | 2 |
| Всього | 18 |
2.2. Лабораторні заняття
№ п/п | Тема заняття, його зміст | Об’єм в годинах |
1 | 2 | 3 |
1. | Вступне заняття. Включення машини. Вхiд в мережу. Створення необхідних каталогів. Огляд робіт з курсу. Правила техніки безпеки в комп’ютерній лабораторії. | 2 |
2. | Рух тіла у центральному полі (задача Кеплера). | 2 |
3. | Моделювання руху маятника. | 2 |
4. | Моделювання поширення хвиль у середовищі. | 2 |
5. | Задача теплопровідності. Поле стаціонарних зарядів | 4 |
6. | Метод молекулярної динаміки. | 4 |
7. | Обчислення фізичних величин та кореляційних функцій. | 2 |
8. | Обчислення багатомірних інтегралів методом Монте-Карло | 2 |
9. | Моделювання руху зарядженої частинки в середовищі. | 2 |
10. | Броунівська динаміка. | 4 |
11. | Задача перколяції. | 4 |
12. | Фрактали. | 2 |
13. | Клітинкові автомати. | 2 |
14. | Захист лабораторних робіт та здача заліку. | 2 |
| Всього | 36 |
4. НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНI МАТЕРІАЛИ ПО ДИСЦИПЛІНІ
- Хеерман Д. В. Методы компьютерного эксперимента в теоретической физике. – М.: Наука, 1990. – 175 с.
- Гулд Х., Тобочник Я. Компьютерное моделирование в физике. – М.: Мир, 1990.Т.1. – 349 с. Т.2. – 400 с.
- И.М.Соболь Численные методы Монте-Карло. – М.: Наука, 1973.
- Методы Монте-Карло в статистической физике. / Под. ред. М.Колоса. – М.: Мир, 1984.
- Базаров И.П., Геворкян Э.В., Николаев П.И. Неравновесная термодинамика и физическая кинетика. – М.: МГУ, 1990.
- Лагарьков А.Н., Сергеев В.М. Метод молекулярной динамики в статистической физике // УФК. – 1978. – Т.125, №3. – С.409-448.
- Ястребов П.И., Кацкельсон Основы одноелектронной теории твердого тела. – М.: Наука, 1981. – 320 с.
- Ашкрофт Н., Мермин Н. Физика твердого тела. – М.: Мир, 1979.Т.1. – 412 с. Т.2. – 422 с.
5. ФОРМИ ТА ЗАСОБИ ПОТОЧНОГО І ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ
Поточний контроль знань студентів здійснюється шляхом усного та письмового контролю за матеріалами лекцій. Кожна лабораторна робота розпочинається з аналізу знання студентом методики її виконання. До кожної лабораторної роботи, користуючись матеріалами лекцій та навчально-методичними матеріалами по дисципліні, в рамках самостійної роботи студент зобов’язаний розробити алгоритм виконання даної роботи. Підсумковим контролем знань є залік.
6. ПИТАННЯ ГАРАНТОВАНОГО РІВНЯ ЗНАНЬ.
- Використання ЕОМ у фізиці. Типи комп’ютерних експериментів.
- Чисельні методи розв’язання диференційних рівнянь.
- Чисельні методи розв’язання диференційних рівнянь у часткових похідних.
- Суть методу молекулярної динаміки та його реалізація для системи частинок.
- Кореляційні функції. Обрахунок фізичних величин.
- Суть методу Монте-Карло та розв’язання типових задач з його використанням.
- Інші методи комп’ютерного моделювання.
Програму склав
професор кафедри радіофізики,
доктор фізико-математичних наук І.М.Болеста