В. М. Антонов інтелектуальна власність І комп'ютерне авторське право

Вид материала

Документы

Содержание 4.1.2. Умови здійснення навчання за дистанційною формою 4.2.1. Організаційні моменти щодо створення, реорганізації та ліквідації структурного підрозділу чи закладу навчання за дистанці 4.2.2. Організаційні моменти щодо процесу навчання за дистанційною формою 5. Організація навчально-виховного процесу за дистанційною формою навчання 5.1.1. Учасники навчально-виховного процесу 5.1.2. Педагогічні, науково-педагогічні та інші працівники 5.2.2. Педагогічні та інженерно-технічні працівники 5.2.3. Учні (слухачі) 5.2.4. Організація навчального процесу 5.3.2. Вчителі та інженерно-технічні працівники 5.3.3. Учні (вихованці) 5.3.4. Організація навчального процесу 6. Забезпечення дистанційної освіти 6.1.2. Напрями науково-методичного забезпечення 6.2.1. Категорії кадрового забезпечення дистанційного навчання 6.2.2. Система підготовки (підвищення кваліфікації) фахівців дистанційного навчання 6.3.1. Телекомунікаційне забезпечення 6.3.2. Апаратне забезпечення 6.4. Матеріально-технічна база дистанційної освіти 7. Фінансові відносини в сфері дистанційної освіти ... Полное содержание

Подобный материал:

• I. Основні стандарти прав інтелектуальної власності в Україні, 716.07kb.
• Конспект лекцій з курсу «основи інтелектуальної власності», 672.32kb.
• 1 інтелектуальна власність як право на результати творчої діяльності людини, 5723.92kb.
• 5 1 Інтелектуальна власність як право на результат творчої діяльності людини, 6057.39kb.
• Робоча навчальна програма предмет Комп’ютери у фізичних дослідженнях, 98.31kb.
• Е. В. Колісніченко > В. О. Панченко > А. А. Папченко Відповідальний за випуск, 1555.03kb.
• Реферат Право на интелектуальну власнисть, 204.19kb.
• Комп’ютерне моделювання фізичних процесів Для студентів ІV курсу спеціальності 070100, 219.13kb.
• А. Ю. Литвин Н. В. Асєєва Інтелектуальна власність Курс лекцій, 3085.18kb.
• Методичні вказівки для самостійної роботи та практичних занять з дисципліни «Інтелектуальна, 278.72kb.

.1.3. Розроблення та використання стандартів на технології дистанційного навчання

Стандарти на технології дистанційного навчання розробляються від­повідно до відкритих міжнародних стандартів на системи мережевого на­вчання науково-методичною комісією СДО та затверджуються Міністер­ством освіти і науки України.

До розроблення та затвердження стандартів на технології дистанцій­ного навчання вищі навчальні заклади керуються тимчасовими вимогами до відповідних елементів технології дистанційного навчання.

Тимчасові вимоги до елементів технологій дистанційного навчання міс­тяться у додатку до Положення про дистанційне навчання у вищому на­вчальному закладі.

3.2. Стандарти професійно-технічної освіти, що здобувається за дистанційною формою навчання

У зв'язку з відсутністю законодавчої бази щодо впровадження та вико­ристання дистанційної форми навчання у професійно-технічній освіті від­повідні стандарти поширюються на окремі елементи технологій дистан­ційного навчання, що застосовуються в очній або вечірній формі навчання.

Перелік цих стандартів наводиться в Положенні про дистанційне на­вчання у професійно-технічному навчальному закладі.

До розроблення та затвердження стандартів професійно-технічної освіти, що здобувається за дистанційною формою навчання, професійно-технічні навчальні заклади керуються тимчасовими вимогами до відповідних еле­ментів технології дистанційного навчання, що містяться у додатку до По­ложення про дистанційне навчання у професійно-технічному навчальному закладі.

3.3. Стандарти загальної середньої освіти, що здобувається за дистанційною формою навчання

У зв'язку з відсутністю законодавчої бази щодо дистанційної форми навчання у загальній середній освіті відповідні стандарти поширюються на окремі елементи технологій дистанційного навчання, що застосовують­ся в очній, вечірній або екстернатній формі навчання.

Перелік цих стандартів наводиться в Положенні про дистанційне на­вчання у загальноосвітньому середньому навчальному закладі.

До розроблення та затвердження стандартів загальної середньої освіти, що здобувається за дистанційною формою навчання, загальноосвітні середні заклади керуються тимчасовими вимогами до відповідних елементів тех­нології дистанційного навчання, що містяться у додатку до Положення про дистанційне навчання у загальноосвітньому середньому навчальному закладі.

4. Навчальні заклади та інші організації, установи, що надають освітні послуги за дистанційною формою навчання

4.1. Право та умови здійснення навчання за дистанційною формою 4.1.1. Право на здійснення навчання за дистанційною формою

Освітні послуги за дистанційною формою навчання можуть надавати:

• вищі навчальні заклади всіх рівнів акредитації, включаючи вищі на­вчальні заклади післядипломної освіти;
  

• професійно-технічні навчальні заклади;
  
• загальноосвітні навчальні заклади;
  

• заклади, організації, установи, що здійснюють корпоративну пере­підготовку, розширення профілю (підвищення кваліфікації), спе­ціалізацію та стажування фахівців;
  
• інші заклади, організації та установи, що мають право на надання освітніх послуг.
  

Навчатися за дистанційною або поєднаною з дистанційною формою навчання мають право громадяни України, іноземні громадяни і особи без громадянства відповідно до чинного законодавства та міжнародних угод.

^ 4.1.2. Умови здійснення навчання за дистанційною формою

Освітні послуги у дистанційній формі можуть надавати юридичні осо­би будь-яких організаційно-правових форм власності та підпорядкування за умови створення на їхній базі структурних підрозділів дистанційного навчання та одержання ними ліцензій на освітню діяльність за цією фор­мою навчання.

Це можуть бути існуючі заклади або організації, установи та їхні струк­турні підрозділи або новоутворені безпосередньо для здійснення дистан­ційного навчання.

Навчальні заклади, інші заклади, організації та установи, що надають освітні послуги у формі дистанційного навчання, можуть входити до СДО

(як відповідні центри), громадських об'єднань (творчих союзів, асоціацій, товариств тощо) та міжнародних організацій.

З метою підвищення ефективності дистанційного навчання та його по­дальшого розвитку можуть створюватися навчально-виробничі, навчально-наукові та науково-дослідні центри з питань дистанційної освіти, основними напрямами діяльності яких є наукові дослідження психолого-педагогічних та методичних аспектів дистанційного навчання, аналіз тенденцій та ви­вчення світового досвіду у цій сфері, розроблення, адаптація та впрова­дження нових технологій дистанційного навчання, організація пробного, дослідного і масового навчання за цими технологіями.

Заклади освіти можуть самостійно організовувати дистанційне навчан­ня з будь-яких навчальних дисциплін, в тому числі за несертифіковани-ми дистанційними курсами, але в цьому разі таке навчання вважається факультативним, не зараховується до навчальних планів підготовки за фахом і не несе ніяких юридичних наслідків для осіб, що є учасниками цього навчання.

4.2. Вищі навчальні заклади з дистанційною формою навчання

^ 4.2.1. Організаційні моменти щодо створення, реорганізації та ліквідації структурного підрозділу чи закладу навчання за дистанційною формою

Вищі навчальні заклади стосовно дистанційного навчання у своїй діяль­ності керуються цим Положенням та Положенням про дистанційне на­вчання у вищому навчальному закладі.

Дистанційна форма навчання у вищих навчальних закладах усіх рівнів акредитації організовується на всіх освітніх та освітньо-кваліфікаційних рівнях за різними напрямами і спеціальностями підготовки фахівців (пе­релік напрямів і спеціальностей визначається Міністерством освіти і нау­ки України), а також перепідготовки, розширення профілю (підвищення кваліфікації) та спеціалізації фахівців.

Вищі навчальні заклади, в яких освіта надається тільки за дистан­ційною формою навчання, створюються, реорганізуються і ліквідуються у порядку, передбаченому Законом про вищу освіту, як вищі навчальні заклади з іншими формами навчання.

Структурні підрозділи вищих навчальних закладів, що забезпечують дистанційне навчання, створюються, реорганізуються і ліквідуються влас­никами вищих навчальних закладів за дозволом Міністерства освіти і науки України, інших центральних органів влади, які мають у своєму підпорядкуванні вищі навчальні заклади.

Новоутворений вищий навчальний заклад дистанційної форми навчан­ня або структурний підрозділ дистанційного навчання існуючого вищого навчального закладу незалежно від форм власності і підпорядкування зак ладу розпочинає свою діяльність за умови наявності навчально-методич­ного, матеріально-технічного, інформаційно-телекомунікаційного та кад­рового забезпечення дистанційного навчання і після одержання ліцензії на проведення освітньої діяльності за дистанційною формою навчання.

Вищий навчальний заклад дистанційної форми навчання є юридич­ною особою і діє на підставі Статуту.

Структурний підрозділ дистанційного навчання вищого навчального закладу не має статусу юридичної особи і діє на підставі Положення про цей підрозділ.

^ 4.2.2. Організаційні моменти щодо процесу навчання за дистанційною формою

Тривалість навчання за дистанційною формою визначається за одним з варіантів:

• тривалість навчання регламентується нормативною тривалістю на­вчання, визначеною відповідним навчальним планом;
  
• тривалість навчання не регламентується нормативною тривалістю навчання і залежить від індивідуального навчального плану, скла­деного з дотриманням наступності та структурно-логічної послідов­ності вивчення навчальних дисциплін, що визначають зміст освіти відповідного напряму підготовки, перепідготовки, розширення про­філю (підвищення кваліфікації), спеціалізації.
  

Обсяг, структура і якість знань, умінь і навичок студентів (слухачів) дистанційної форми навчання мають відповідати вимогам державного стандарту освіти, встановленого для відповідних освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівнів.

Студентам дистанційної форми навчання за програмами підготовки або перепідготовки фахівців, які виконали всі вимоги навчального плану, пройшли державну атестацію, рішенням державної комісії присвоюється відповідний освітньо-кваліфікаційний рівень та видається державний до­кумент про вищу освіту.

Слухачі, що проходять дистанційне навчання за програмами розши­рення профілю (підвищення кваліфікації), спеціалізації та стажування, отримують відповідні документи про післядипломну освіту.

Зразки документів про післядипломну освіту, здобуту за допомогою дистанційного навчання, затверджуються Міністерством освіти і науки України.

4.3. Професійно-технічні навчальні заклади

Професійно-технічні навчальні заклади у своїй освітній діяльності, що стосується дистанційного навчання, керуються цим Положенням та

Положенням про дистанційне навчання у професійно-технічному навчаль ному закладі.

У професійно-технічних навчальних закладах до розроблення та прий няття необхідної для впровадження дистанційної форми навчання нор мативно-правової бази застосовуються елементи технологій дистанційно­го навчання за окремими навчальними дисциплінами. Для цих дисциплін розробляються та атестуються дистанційні курси (перелік дисциплін ви­значається Міністерством освіти і науки України).

При створенні відповідної нормативно-правової бази професійно-тех­нічні заклади можуть запроваджувати навчання за поєднаною з дистан­ційною або дистанційною формою навчання.

За поєднаною формою можуть навчатись як учні, що отримують про­фесійно-технічну освіту, так і слухачі, що навчаються за програмами кур­сової підготовки, перепідготовки чи підвищення робітничої кваліфікації.

Випускникам професійно-технічного навчального закладу, що навча­лися за поєднаною з дистанційною або дистанційною формою і успішно пройшли кваліфікаційну атестацію, присвоюється кваліфікація «квалі­фікований робітник» з набутої професії відповідного розряду і видається державний документ про професійно-технічну освіту.

Особам, які навчались за поєднаною з дистанційною або дистанційною формою за програмами курсової підготовки, перепідготовки або підви­щення кваліфікації і успішно пройшли кваліфікаційну атестацію, вида­ється свідоцтво державного зразка про присвоєння або підвищення робіт­ничої кваліфікації.

Випускникам вищого професійно-технічного навчального закладу, що навчалися за поєднаною з дистанційною або дистанційною формою, може присвоюватись кваліфікація «молодший спеціаліст» і видаватись диплом державного зразка.

4.4. Загальноосвітні навчальні заклади

Загальноосвітні навчальні заклади у своїй діяльності, що стосується дистанційного навчання, керуються цим Положенням та Положенням про дистанційне навчання у загальноосвітньому навчальному закладі.

У загальноосвітніх навчальних закладах до розроблення та прийняття необхідної для впровадження дистанційної форми навчання нормативно-правової бази застосовуються елементи технологій дистанційного навчання за окремими навчальними дисциплінами. Для цих дисциплін розробля­ються та атестуються дистанційні курси (перелік дисциплін визначається Міністерством освіти і науки України).

При створенні відповідної нормативно-правової бази загальноосвітні на­вчальні заклади можуть запроваджувати навчання за поєднаною з дистан­ційною формою, а в окремих випадках, наприклад, для обдарованих дітей, або дітей з особливими потребами — за дистанційною формою навчання.

Елементи технологій дистанційного навчання, поєднану з дистанцій­ною або дистанційну форму навчання доцільно використовувати у загаль­ноосвітніх навчальних закладах III ступеня.

Для обдарованих дітей, дітей з особливими потребами елементи тех­нологій дистанційного навчання можуть використовуватись на всіх рівнях загальної освіти.

Випускникам загальноосвітніх навчальних закладів II і III ступенів, що навчались за поєднаною з дистанційною формою або дистанційною фор­мою навчання, видається відповідний державний документ про освіту.

^ 5. Організація навчально-виховного процесу за дистанційною формою навчання

Організація навчально-виховного процесу за дистанційною формою навчання у вищому навчальному закладі реалізується у два етапи:

• підготовчий етап;
  
• етап навчально-виховного процесу.
  

Головним елементом підготовчого етапу є створення дистанційних кур­сів відповідно до стандартів на технології дистанційного навчання (або тимчасових вимог до елементів технології дистанційного навчання).

5.1. Організація навчального процесу за дистанційною формою навчання у вищому навчальному закладі

^ 5.1.1. Учасники навчально-виховного процесу

Учасниками навчально-виховного процесу, що відбувається за дис­танційною формою навчання у вищому навчальному закладі, є:

• педагогічні або науково-педагогічні працівники;
  
• працівники вищих навчальних закладів;
  
• особи, які навчаються.
  

^ 5.1.2. Педагогічні, науково-педагогічні та інші працівники 5.1.2.1. На підготовчому етапі головну роль серед педагогічних та кау-

ково-педагогічних працівників відіграють розробники дидактичного та

методичного наповнення курсів:

• викладачі, старші викладачі у вищих навчальних закладах 1 і 2 рів­нів акредитації;
  
• переважно доценти і професори у вищих навчальних закладах 3 і 4 рівнів акредитації.
  

Далі за текстом — це Автори дистанційних курсів

Головна роль серед працівників вищих навчальних закладів належить розробникам дистанційних курсів (Інтернет-версій) — методистам, прог­рамістам, фахівцям інформаційних технологій.

5.1.2.2. На етапі навчально-виховного процесу головна роль серед пе-
дагогічних та наукового-педагогічних працівників належить тим, хто за-
безпечує здобуття особою знань, умінь і навичок в обраній предметній
області, а також надає можливість інтелектуального, морального, духов-
ного та естетичного розвитку особистості. До них відносяться:

• викладачі, старші викладачі у вищих навчальних закладах 1 і 2 рів­нів акредитації;
  
• асистенти, викладачі, старші викладачі, доценти, професори у ви­щих навчальних закладах 3 і 4 рівнів акредитації.
  

Такі педагогічні та науково-педагогічні працівники можуть називатися викладачами, наставниками, т'юторами, консультантами, координато­рами. Далі за текстом цього Положення — це Викладачі.

Головна роль серед інших працівників вищих навчальних закладів на­лежить методистам, фахівцям з інформаційних технологій, адміністра­торам мережевого навчання, які забезпечують дотримання технологій дис­танційного навчання.

5.1.2.3. Педагогічні, науково-педагогічні працівники, методисти, фа-
хівці з інформаційних технологій можуть брати участь у підготовчомх
етапі та навчально-виховному процесі за дистанційною формою навчання
лише за умови наявності документу про підвищення кваліфікації у сфері
дистанційного навчання.

Перелік організацій, що проводять навчання і видають відповідні доку­менти про підвищення кваліфікації з дистанційного навчання, визначає Мі­ністерство освіти і науки України за рекомендацією експертної комісії СДО,

Вищий навчальний заклад забезпечує підвищення кваліфікації з дис­танційного навчання відповідних працівників не рідше, ніж один раз ш три роки.

5.1.2.4. Робочий час педагогічних та науково-педагогічних працівни-
ків, що забезпечують дистанційне навчання за програмами підготовки та
перепідготовки фахівців — це обсяг часу Викладачів для виконання на-
вчальних, методичних, наукових, організаційних та інших робіт у поточ-
ному навчальному році, який не повинен перевищувати річний робочий
час, що визначений Кодексом України законів про працю.

Враховуючи підвищену складність підготовки методичного та дидак­тичного наповнення дистанційних курсів у порівнянні з підготовкою мето­дичних матеріалів для інших форм навчання, відбувається перерозподіл робочого часу між методичними та навчальними роботами у бік змен­шення останніх у 1,5 рази.

Підвищення складності викладання дистанційним способом також від­бувається за рахунок принципової інноваційності цієї діяльності, освоєння Викладачами нових видів техніки та суміжних спеціальностей у галузі інформаційних технологій, здобуття ними практичних навичок роботи у різних програмних середовищах і телекомунікаційних мережах тощо.

Максимальне навчальне навантаження науково-педагогічних праців­ників не перевищує 600 годин на навчальний рік, з них не менше 200 го­дин відводиться на інтерактивну взаємодію між Викладачами та особами, що навчаються.

Максимальне навчальне навантаження педагогічних працівників не перевищує 480 годин на навчальний рік, з них не менше 160 годин відво­диться на інтерактивну взаємодію між Викладачами та особами, що на­вчаються.

Педагогічні та науково-педагогічні працівники, що залучені до дис­танційного навчання, крім прав, що передбачені Законом України «Про вищу освіту», мають право на підвищення оплати навчальної, методичної та наукової роботи. Коефіцієнт підвищення рівня оплати залежить від ступеня зростання складності цих робіт.

Рекомендації щодо норм оплати навчальної, методичної та наукової роботи педагогічних та науково-педагогічних працівників, що задіяні у дистанційному навчанні, наведені у додатку до Положення про дистан­ційне навчання у вищих навчальних закладах.

5.1.3. Особи, що навчаються за дистанційною формою

На осіб, що навчаються у вищих навчальних закладах за дистанційною формою, поширюються назви, що вже усталені в інших формах навчання, тобто, студенти, слухачі, курсанти, інтерни тощо. Далі за текстом цього Положення — це Студенти.

Студенти мають права та пільги, що передбачені для осіб, які поєд­нують роботу з навчанням.

Обов'язки Студентів не відрізняються від обов'язків осіб, що навча­ються за заочною формою навчання.

Студентам, що успішно закінчили навчання за дистанційною формою, гарантується видача відповідних документів, форма і статус яких не від­різняється від форми і статусу документів, що одержують випускники інших форм навчання.

5.1.4. Особливості навчально-виховного процесу в дистанційному навчанні

Навчально-виховний процес за дистанційною формою навчання органі­зовується на підставі навчальних планів, що розроблені вищим навчальним закладом, при виконанні вимог до всіх елементів технологій дистанцій­ного навчання.

Навчальний процес за дистанційною формою у вищих навчальних закладах здійснюється у таких формах:

• навчальні заняття;
  
• виконання проектних завдань;
  
• практична підготовка;
  
• контрольні заходи.
  

5.1.4.1. Основними видами навчальних занять при дистанційному на­вчанні є:

• самостійне вивчення навчального матеріалу дистанційного курсу;
  
• консультація;
  
• семінар, дискусія;
  
• практичне заняття;
  
• лабораторне заняття.
  

Самостійне вивчення передбачає використання навчальних матеріалів дистанційних курсів, які Студенти одержують через Інтернет (Інтранет, корпоративну мережу) або на магнітному носії (CD-ROM).

Вимоги щодо вивчення навчального матеріалу конкретної дисципліни визначаються навчальною програмою дисципліни, методичними вказів­ками, інструкціями і завданнями, що містяться у дистанційному курсі.

Консультація — одна з основних форм навчального заняття при дис­танційному навчанні при якій Студенти в асинхронному режимі через електронну пошту отримують відповіді від Викладача на конкретні за­питання або пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх прак­тичного застосування.

Семінарське навчальне заняття — це «обговорення» попередньо ви­вчених тем, до яких студенти готують тези виступів на підставі вико­наних завдань (рефератів).

Семінар проводиться у синхронному режимі (в реальному часі) з ви­користанням всіх можливостей Інтернет.

Дискусія — це навчальне заняття, під час якого відбувається вирішен­ня проблеми, попередньо визначеної Викладачем, шляхом обговорення її Студентами між собою та з Викладачем.

Дискусія проводиться у синхронному режимі з використанням всіх можливостей Інтернет щодо спілкування в режимі on-line.

Практичне заняття — це навчальне заняття, під час якого відбувається детальний розгляд Студентами окремих теоретичних положень навчаль­ної дисципліни та формуються вміння і навички їхнього практичного за­стосування шляхом індивідуального виконання ними відповідно до сфор­мульованих у дистанційному курсі завдань.

Практичні заняття виконуються дистанційно, результати надсилають­ся Викладачеві через Інтернет (електронну пошту).

Лабораторне заняття — форма навчального заняття, при якому Сту­денти особисто проводять натурні або імітаційні експерименти чи досліди з метою практичного підтвердження окремих теоретичних положень кон­кретної навчальної дисципліни, набувають практичних навичок роботи з лабораторним устаткуванням, обладнанням, вимірювальною апаратурою, обчислювальною технікою, методикою експериментальних досліджень у конкретній предметній галузі.

Лабораторні заняття в залежності від напряму (спеціальності) підго­товки, рівня матеріально-технічної оснащеності реальних лабораторій, можливостей створення і використання віртуальних лабораторій можуть провадитись у формі одного з наступних варіантів:

• очно у спеціально обладнаних навчальних лабораторіях;
  
• дистанційно з використанням відповідних моделюючих програм (ему­ляторів), віртуальних лабораторій;
  
• за змішаною формою (частина — за першим, а частина — за другим варіантами).
  

Перелік напрямів (спеціальностей), за якими не допускається дистан­ційне виконання лабораторних робіт, готує МНК СДО і затверджує Мі­ністерство освіти і науки України.

Штатна чисельність працівників, співвідношення кількості Студентів та Викладачів для ефективного проведення навчальних занять кожного виду; обсяг часу, що відведений Викладачам для участі у навчальних за­няттях кожного виду; оплата роботи викладача визначаються відповід­ними нормами, рекомендації щодо яких наведені у додатку до Положення про дистанційне навчання у вищому навчальному закладі.

5.1.4.2. Виконання проектних завдань у дистанційному навчанні пе­редбачає виконання курсових та дипломного проектів (робіт), що вико­нуються Студентами самостійно при консультуванні з керівниками про­ектів, Викладачами та консультантами через електронну пошту або очно.

Проектні завдання оформлюються Студентами в електронному вигля­ді та на паперовому носії.

Готові проектні завдання на паперовому носії разом із висновками керів­ника проекту те рецензентів надсилаються до навчального закладу пош­тою або подаються особисто, а електронний варіант — через Інтернет (елект­ронну пошту).

Захист проектних завдань відбувається очно (а у разі створення юри­дичних і організаційних умов та інформаційно-технологічних засобів, ще забезпечують аутентифікацію Студентів гарантованого рівня, — дистан­ційно) перед відповідними комісіями за участю керівника проекту.

Проектні завдання зберігаються у спеціальних архівах на паперовому носії та в електронній формі на магнітному носії (на дискетах чи CD-ROM) протягом визначеного терміну: курсові — протягом 1 року, дипломні — 5 років.

5.1.4.3. Практична підготовка Студентів провадиться в умовах профе-
сійної діяльності під організаційно-методичним керівництвом вищого на-
вчального закладу.

Студенти дистанційної форми навчання, які працюють за обраним у вищому навчальному закладі фахом, .звільняються від проходження прак­тичної підготовки.

В інших випадках Студенти, що навчаються за програмами підготов­ки фахівців, проходять практичну підготовку за відповідною програмою вищого навчального закладу.

5.1.4.4. Контрольні заходи включають вхідний, поточний, рубіжний та
підсумковий контроль.

Основною формою вхідного, поточного та рубіжного контролю є тесту­вання. Крім того поточний контроль здійснюється під час проведення прак­тичних, лабораторних, семінарських занять та дискусій.

Перевірка тестів, практичних та лабораторних робіт відбувається дис­танційно удвох режимах: автоматизовано та безпосередньо Викладачем.

Структура та організація дистанційного курсу надає Студентам мож­ливість самоконтролю.

Підсумковий контроль включає для Студентів, що навчаються за прог­рамами підготовки, перепідготовки — семестровий контроль та державну атестацію студента.

Семестровий контроль провадиться у формах семестрового екзамену, диференційованого заліку або заліку з конкретної навчальної дисципліни в обсязі навчального матеріалу, визначеного навчальною програмою.

Семестровий екзамен та диференційований залік до розроблення і впро­вадження механізму аутентифікації учасників процесу дистанційного на­вчання гарантованого рівня провадиться в очній формі.

Семестровий залік може провадитись очно або дистанційно. Форму заліку обирає вищий навчальний заклад.

Екзамени та заліки складаються Студентами в період екзаменаційних сесій. Вищий навчальний заклад може встановити Студентам індивіду­альні терміни складання заліків та екзаменів.

Тривалість екзаменаційної сесії встановлюється вищим навчальним закладом і не може бути коротше за 7 днів.

Результати поточного та семестрового контролю (екзаменів та дифе­ренційованих заліків) можуть оцінюватись за чотирибальною шкалою або за рейтинговою системою з подальшим прирівнюванням до оцінок за чо­тирибальною шкалою.

Результати контролю зберігаються в електронному вигляді (екзаме­наційна відомість, залікова книжка, навчальна картка студента) і можуть дублюватись на паперових носіях.

Державна атестація Студентів, що навчаються за дистанційною фор­мою, до розроблення і впровадження механізму аутентифікації учасників навчального процесу гарантованого рівня відбувається очно і не відрізня­ється від державної атестації студентів інших форм навчання.

Підсумковий контроль для осіб, що навчаються за програмами роз­ширення профілю, спеціалізації та стажування, може відбуватись очно або дистанційно за вибором навчального закладу, що надає освітні послуги за цими програмами.

Підсумковий контроль для осіб, що навчаються за окремими дистан­ційними курсами або блоками курсів з метою підвищення свого освіт­нього рівня, відбувається дистанційно у порядку, що встановлюється на­вчальним закладом.

5.2. Організація навчально-виховного (навчально-виробничого) процесу за дистанційною формою навчання у професійно-технічному навчальному закладі 5.2.1. Учасники навчально-виховного (навчально-виробничого) процесу Учасниками навчально-виховного (навчально-виробничого) процесу, що відбувається за технологіями дистанційного навчання у професійно-технічному навчальному закладі, є:

• педагогічні працівники (викладачі, вихователі, майстри та інструк­тори виробничого навчання, методисти, практичні психологи, со­ціальні психологи), далі за текстом — Викладачі;
  
• інженерно-технічні працівники та допоміжний персонал (адміністра­тор мережевого навчання, програміст, лаборант тощо);
  
• учні (слухачі).
  

^ 5.2.2. Педагогічні та інженерно-технічні працівники

Педагогічні та інженерно-технічні працівники можуть стати учасни­ками навчального процесу у дистанційній формі лише за умови прохо­дження ними навчання за програмою підвищення кваліфікації щодо за­стосування технологій дистанційного навчання із отриманням відповідних документів (сертифікатів).

Професійно-технічний заклад забезпечує підвищення кваліфікації з дистанційного навчання відповідних працівників не рідше, ніж один раз на три роки.

Перерозподіл робочого часу Викладачів між окремими видами робіт від­бувається відповідно до Положення про дистанційне навчання у професійно­технічному навчальному закладі з урахуванням підвищення складност робіт і рівня професіоналізму, як під час підготовки дистанційних курсів, так і при проведенні навчання через телекомунікаційну мережу.

Розміри тарифних ставок, обсяг навчального навантаження ВикладачІЕ та учнів (слухачів) за різними видами навчальних занять з урахуванням санітарно-гігієнічних та психологічних норм організації навчально-ви­ховного (навчально-виробничого) процесу визначаються Положенням пре дистанційне навчання у професійно-технічному закладі.

^ 5.2.3. Учні (слухачі)

Учні (слухачі), що навчаються у професійно-технічних навчальних зак­ладах з використанням технологій дистанційного навчання, мають такі самі права та обов'язки, як і інші учні (слухачі) цих закладів.

^ 5.2.4. Організація навчального процесу

Навчальний процес з використанням технологій дистанційного на­вчання організовується на підставі навчальних планів первинної професій­ної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації робітників, навчальних програм з навчальних предметів та навчальних програм з ви­робничого навчання.

Навчальний процес за технологіями дистанційного навчання у про­фесійно-технічному навчальному закладі здійснюється у таких видах під­готовки:

• природничо-математичній,
  
• гуманітарній,
  
• загально-технічній,
  
• професійно-теоретичній.
  

Професійно-практична підготовка здійснюється очно (крім випадків, що передбачені для підготовки осіб з особливими потребами).

Трансформація форм навчального процесу, видів навчальних занять, щодо застосування в них технологій дистанційного навчання, визначається Положенням про дистанційне навчання у професійно-технічних навчаль­них закладах.

5.3. Організація навчально-виховного процесу

за технологіями дистанційного навчання у загальноосвітньому навчальному закладі 5.3.1. Учасники навчально-виховного процесу

Учасниками навчально-виховного процесу, що відбувається за техноло­гіями дистанційного навчання у загальноосвітньому навчальному закладі, є:

• педагогічні працівники, психологи, соціальні педагоги (далі за текс­том — Вчителі);

• інженерно-технічні працівники та допоміжний персонал (адміністра­тор мережевого навчання, програміст, лаборант тощо);
  
• учні (вихованці).
  

^ 5.3.2. Вчителі та інженерно-технічні працівники

Вчителі та інженерно-технічні працівники можуть стати учасниками навчального процесу у дистанційній формі лише за умови проходження ними навчання за програмою підвищення кваліфікації щодо застосування технологій дистанційного навчання із отриманням відповідних документів (сертифікатів).

Загальноосвітній заклад забезпечує підвищення кваліфікації з дистанцій­ного навчання відповідних працівників не рідше, ніж один раз на три роки.

Перерозподіл робочого часу Вчителів між окремими видами робіт відб­увається відповідно до Положення про дистанційне навчання у загально­освітньому навчальному закладі з урахуванням підвищення складності робіт і рівня професіоналізму як на етапі підготовки дистанційних курсів, так і при проведенні навчання через телекомунікаційну мережу.

Розміри тарифних ставок, обсяг навчального навантаження Вчителів та учнів (вихованців) за різними видами і формами навчальних занять з урахуванням санітарно-гігієнічних та психологічних норм організації на­вчально-виховного процесу визначаються Положенням про дистанційне навчання у загальноосвітньому навчальному закладі.

^ 5.3.3. Учні (вихованці)

Учні (вихованці), що навчаються у загальноосвітньому навчальному закладі з використанням технологій дистанційного навчання, мають такі самі права та обов'язки, як і інші учні (вихованці) цього закладу.

^ 5.3.4. Організація навчального процесу

Навчальний процес з використанням технологій дистанційного на­вчання організовується відповідно до робочих навчальних планів при ви­конанні вимог до всіх елементів технологій дистанційного навчання.

Трансформація форм, засобів і методів навчання та виховання щодо за­стосування в них технологій дистанційного навчання визначається Положен­ням про дистанційне навчання у загальноосвітньому навчальному закладі.

^ 6. Забезпечення дистанційної освіти

6.1. Науково-методичне забезпечення дистанційного навчання 6.1.1. Заклади та установи, що беруть участь у науково-методичному забезпеченні дистанційного навчання

Науково-методичне забезпечення дистанційного навчання здійснюєть­ся Міністерством освіти і науки України, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні навчальні заклади, науково-методична комісія СДО, науково-методичні установи, що підпо­рядковані Міністерству освіти і науки, науково-дослідні установи та інс­титути післядипломної педагогічної освіти Академії педагогічних наук України, центри СДО, інші організації та установи, які мають суттєві наукові та науково-методичні наробки з цих питань.

^ 6.1.2. Напрями науково-методичного забезпечення

Основними напрямами науково-методичного забезпечення дистанцій­ного навчання є:

• розроблення наукових основ дистанційного навчання для всіх освітніх рівнів та напрямів підготовки, перепідготовки, розширення профілю (підвищення кваліфікації);

• розроблення критеріїв, засобів і систем контролю якості дистанцій­ного навчання;

• розроблення єдиних вимог до навчальних планів, програм і норма­тивів дистанційного навчання, виходячи із відповідних державних стандартів освіти з доповненнями і змінами щодо дистанційної фор­ми навчання;

• розроблення та апробації технологій дистанційного навчання з ураху­ванням міжнародних стандартів на системи мережевого навчання;
  
• розроблення дидактичного та методичного наповнення дистанційних курсів;
  
• участь у створенні науково-методичних основ функціонування банку атестованих дистанційних курсів, які сприяють забезпеченню за­хисту авторських та майнових прав їхніх розробників.
  

6.2. Кадрове забезпечення дистанційного навчання

^ 6.2.1. Категорії кадрового забезпечення дистанційного навчання

Кадрове забезпечення дистанційного навчання реалізується постійно діючою системою підготовки (підвищення кваліфікації) таких категорій фахівців дистанційного навчання:

• педагогічних та науково-педагогічних працівників навчальних закладів;
  
• фахівців з інформаційних технологій — програмістів, адміністраторів мережевого навчання;
  
• менеджерів дистанційного навчання;
  
• методистів дистанційного навчання;
  
• експертів дистанційної освіти.
  

^ 6.2.2. Система підготовки (підвищення кваліфікації) фахівців дистанційного навчання

Механізм створення та функціонування постійно діючої системи під­готовки (підвищення кваліфікації) фахівців дистанційного навчання, а також методичне забезпечення цієї підготовки розробляються науково-методичною комісією СДО. Перелік центрів СДО, на базі яких проводиться підготовка (підвищення кваліфікації) фахівців, затверджується Міністер­ством освіти і науки.

Рівень знань та умінь фахівців, що задіяні у дистанційному навчанні, повинен відповідати стандартам на кадрове забезпечення дистанційного навчання або тимчасовим вимогам до нього.

Усі фахівці, що задіяні у сфері дистанційної освіти, повинні бути атес­тованими і мати відповідні документи (сертифікати), що підтверджують достатність їхнього рівня знань і умінь для якісного забезпечення ними технологій дистанційного навчання.

6.3. Технічне забезпечення дистанційного навчання

Технічне забезпечення дистанційного навчання включає в себе:

• телекомунікаційне забезпечення;
  
• апаратне забезпечення;
  
• програмне забезпечення;
  
• інформаційне забезпечення.
  

Конкретні вимоги до технічного забезпечення дистанційного навчання у межах СДО надані у додатку до цього Положення.

^ 6.3.1. Телекомунікаційне забезпечення

Важливою частиною технічного забезпечення дистанційного навчання є телекомунікації, що підтримують функціонування освітньої мережі та забезпечують доступ до Інтернет всім учасникам процесу дистанційного навчання.

Для розвитку системи дистанційної освіти навчальні заклади, потен­ційні слухачі та відкриті інформаційні ресурси Інтернет повинні бути по­в'язані якісною національною та світовою мережею Інтернет.

^ 6.3.2. Апаратне забезпечення

До апаратного забезпечення відносяться:

• сервери для розміщення дистанційних курсів, WEB-сайтів та відпо­відних сервісних служб;
  
• робочі станції для Викладачів, допоміжного персоналу та осіб, ще навчаються;
  
• мережеве обладнання для об'єднання серверів та робочих станцій у єдину локальну систему та забезпечення їхнього підключення до Інтернет (інтранет).
  

Кількість та потужність комп'ютерів для серверів залежить від кіль­кості слухачів та інтенсивності навчання.

Характеристики комп'ютерів для робочих станцій Викладачів та осіб, що забезпечують процес дистанційного навчання, визначаються навчальним закладом в залежності від обраних технологічних прийомів навчання.

Для осіб, що навчаються, визначається мінімально припустима кон­фігурація.

6.3.3. Програмне забезпечення

Програмне забезпечення дистанційного навчання складають:

. HTTP сервери для підтримки WEB-сайтів та інформаційних ресурсів;

• системне програмне забезпечення для підтримки роботи серверів і робочих станцій;
  
• прикладне програмне забезпечення, за допомогою якого реалізується адміністрування та загальне забезпечення дистанційного навчання, або платформи дистанційного навчання;
  
• прикладне програмне забезпечення для Викладачів та осіб, що на­вчаються, за допомогою якого реалізуються конкретні рішення ор­ганізації навчального процесу у дистанційній формі;
  
• прикладне програмне забезпечення для створення навчальних ма­теріалів дистанційних курсів (редактори тексту, графіки, відео, зву­ку, анімаційні пакети тощо).
  
• програмне забезпечення, що рекомендоване, або розповсюджується навчальним закладом дистанційної освіти для його використання у дистанційному навчанні особами, що навчаються.
  

6.3.4. Інформаційне забезпечення

До інформаційного забезпечення дистанційної освіти відносяться ін­формаційні ресурси, які використовуються у процесі дистанційного на­вчання (окремі дистанційні курси, електронні бібліотеки, БАДК, інші бази та банки даних, у тому числі й ті, що знаходяться в мережі Інтернет), і забезпечення постійного та швидкого підключення локальних мереж освіт­ніх закладів до цих інформаційних ресурсів.

Мінімальна швидкість такого підключення визначається в залежності від кількості слухачів та інтенсивності навчання.

^ 6.4. Матеріально-технічна база дистанційної освіти

Матеріально-технічна база навчальних закладів включає будівлі, спо­руди, землю, комунікації, обладнання та інші цінності.

Вимоги до матеріально-технічної бази навчальних закладів з дистан­ційною формою навчання визначаються відповідними будівельними та санітарно-гігієнічними нормами та правилами, що містяться у додат­ках до положень про дистанційне навчання у відповідних навчальних закладах.

Головний принцип при розробленні будівельних норм полягає у тому, що для дистанційного навчання необхідні приміщення, обладнані комп'ю­терною та оргтехнікою, для роботи: викладачів, методистів, адміністра­торів мережевого навчання, програмістів, розробників курсів (з ураху­ванням змінної роботи в мережі Інтернет). Крім того, в цих приміщеннях можуть очно складатися іспити під час екзаменаційних сесій.

Для проведення екзаменаційних сесій навчальні заклади з дистанцій­ною формою навчання можуть використовувати (орендувати) інші примі­щення, що відповідають санітарно-гігієнічним нормам до навчальних при­міщень з комп'ютерною технікою.

^ 7. Фінансові відносини в сфері дистанційної освіти

Освітні послуги, що надають навчальні заклади, інші заклади, орга­нізації та установи за технологіями дистанційного навчання є платними.

Плата за дистанційне навчання може вноситись фізичними та юри­дичними особами.

Плата за навчання осіб із соціально незахищених груп здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, окремих відповідних програм, грантів, добровільних внесків і пожертв.

Фінансування складових інфраструктури системи дистанційної освіти здійснюється за рахунок коштів:

• державного бюджету, призначених для фінансування Міністерства освіти і науки та інших центральних органів виконавчої влади, які мають у своєму підпорядкуванні навчальні заклади, для виконан­ня відповідних програм розвитку системи дистанційної освіти в Україні;
  
• від виконання господарчих договорів;
  
• від осіб, що навчаються;
  
• отриманих грантів;
  
• добровільних внесків і пожертв;
  

• інших надходжень, що не заборонені чинним законодавством.

Навчальні заклади, організації та установи, що надають освітні послу­ги за технологіями дистанційного навчання, але не входять до системи дистанційного навчання, можуть фінансуватись з тих самих джерел, крім державного бюджету.

Фінансові відносини між навчальними закладами, організаціями та установами в сфері дистанційної освіти здійснюються відповідно до дво­сторонніх або багатосторонніх договорів.

Участь у створенні і використанні Банку атестованих дистанційних курсів відбувається на госпрозрахункових засадах.

^ 8. Міжнародне співробітництво у сфері дистанційної освіти

8.1. Головні напрями міжнародного співробітництва

у сфері дистанційної освіти

Головними напрямами міжнародного співробітництва у сфері дистан ційної освіти є:

• участь у проектах і програмах, спрямованих на входження системи дистанційної освіти України у світову освітню систему зі збережен ням національних інтересів і здобутків вітчизняної освіти;
  
• участь у проектах і програмах інтегрування телекомунікаційної мере­жі для навчальних закладів та наукових установ (УРАН) у європей­ські та світові науково-освітні телекомунікаційні мережі;
  
• проведення спільних наукових досліджень щодо розвитку технологій дистанційного навчання;
  
• участь у розробленні міжнародних стандартів та технології дистан­ційного навчання;
  
• надання послуг, пов'язаних із здобуттям вищої освіти за техноло­гіями дистанційного навчання іноземним громадянам;
  
• відрядження за кордоном педагогічних, науково-педагогічних праців­ників та інших фахівців з метою підвищення кваліфікації з дистан­ційного навчання відповідно до міжнародних договорів України, а та­кож прямих договорів навчальних закладів з іноземними партнерами.
  

^ 8.2. Права учасників міжнародного співробітництва

Навчальні заклади мають право здійснювати міжнародне співробіт­ництво в сфері дистанційної освіти, укладати відповідні договори, вста­новлювати прямі зв'язки з навчальними закладами іноземних держав, міжнародними організаціями, фондами тощо відповідно до законодавства.