В. М. Антонов інтелектуальна власність І комп'ютерне авторське право

Проект


Затверджено
Наказом Міністерства
освіти і науки України
від « » 200 р

№


ПОЛОЖЕННЯ про дистанційну освіту


Київ

Зміст

1. Загальні положення 430

1. Основні терміни та їхні визначення 430
   
2. Правове забезпечення дистанційної освіти 430
   

1. Документи, на яких ґрунтується це Положення 430
   
2. Інші нормативно-правові документи, що необхідні
   

для правового забезпечення дистанційної освіти 431

1.3. Державна політика щодо дистанційної освіти в Україні 432

1. Головні засади державної політики 432
   
2. Реалізація державної політики щодо розвитку СДО 432
   

2. Система дистанційної освіти в Україні (СДО) 433

2.1. Головна мета, основні стратегії і завдання СДО 433

1. Головна мета СДО 433
   
2. Основні стратегії СДО 433
   
3. Основні завдання СДО 433
   

2.2. Інфраструктура СДО 434

2.2.1. Телекомунікаційні мережі, що забезпечують

реалізацію дистанційного навчання 434

2. Мережа центрів СДО 435
   
3. Основні завдання центрів СДО 435
   
4. Створення центрів СДО 437
   
5. Науково-методична комісія СДО 438
   
6. Експертна комісія СДО 439
   
7. Банк атестованих дистанційних курсів СДО 440
   
8. Органи управління СДО 440
   
9. Повноваження органів управління 441
   

3. Стандарти дистанційної освіти 442

3.1. Стандарти вищої освіти, що здобувається за дистанційною
формою навчання (стандарти вищої дистанційної освіти) 442

1. Діючі стандарти вищої освіти 442
   
2. Стандарти на технології дистанційного навчання 443
   
3. Розроблення та використання стандартів на технології дистанційного навчання 444
   

3.2. Стандарти професійно-технічної освіти, що здобувається

за дистанційною формою навчання 444

3.3. Стандарти загальної середньої освіти,

що здобувається за дистанційною формою навчання 444

4. Навчальні заклади та інші організації, установи,
що надають освітні послуги за дистанційною

формою навчання 445

4.1. Право та умови здійснення навчання

за дистанційною формою 445

4.1.1. Право на здійснення навчання

за дистанційною формою 445

4.1.2. Умови здійснення навчання

за дистанційною формою 445

4.2. Вищі навчальні заклади з дистанційною

формою навчання 446

4.2.1. Організаційні моменти щодо створення,
реорганізації та ліквідації структурного підрозділу

чи закладу навчання за дистанційною формою 446

4.2.2. Організаційні моменти щодо процесу

навчання за дистанційною формою 447

3. Професійно-технічні навчальні заклади 447
   
4. Загальноосвітні навчальні заклади 448
   

5. Організація навчально-виховного процесу

за дистанційною формою навчання 449

5.1. Організація навчального процесу за дистанційною

формою навчання у вищому навчальному закладі 449

1. Учасники навчально-виховного процесу 449
   
2. Педагогічні, науково-педагогічні та інші працівники 449
   
3. Особи, що навчаються за дистанційною формою 451
   
4. Особливості навчально-виховного процесу
   

в дистанційному навчанні 451

5.2. Організація навчально-виховного

(навчально-виробничого) процесу за дистанційною формою
навчання у професійно-технічному навчальному закладі 455

5.2.1. Учасники навчально-виховного

(навчально-виробничого) процесу 455

2. Педагогічні та інженерно-технічні працівники 455
   
3. Учні (слухачі) 456
   
4. Організація навчального процесу 456
   

5.3. Організація навчально-виховного процесу
за технологіями дистанційного навчання

у загальноосвітньому навчальному закладі 456

1. Учасники навчально-виховного процесу 456
   
2. Вчителі та інженерно-технічні працівники 457
   
3. Учні (вихованці) 457
   
4. Організація навчального процесу 457
   

6. Забезпечення дистанційної освіти 457

6.1. Науково-методичне забезпечення

дистанційного навчання 457

6.1.1. Заклади та установи, що беруть участь
у науково-методичному забезпеченні

дистанційного навчання 457

6.1.2. Напрями науково-методичного забезпечення 458

6.2. Кадрове забезпечення дистанційного навчання 458

6.2.1. Категорії кадрового забезпечення

дистанційного навчання 458

6.2.2. Система підготовки (підвищення кваліфікації)

фахівців дистанційного навчання 458

6.3. Технічне забезпечення дистанційного навчання 459

1. Телекомунікаційне забезпечення 459
   
2. Апаратне забезпечення 459
   
3. Програмне забезпечення 460
   
4. Інформаційне забезпечення 460
   

6.4. Матеріально-технічна база дистанційної освіти 460

7. Фінансові відносини в сфері дистанційної освіти 461
   
8. Міжнародне співробітництво у сфері дистанційної освіти 462
   

1. Головні напрями міжнародного співробітництва у сфері дистанційної освіти 462
   
2. Права учасників міжнародного співробітництва 462
   

1. Загальні положення

Це Положення визначає правові, управлінсько-організаційні, науково-методичні, інформаційні, телекомунікаційні, матеріально-технічні, фінан­сові та інші засади дистанційної освіти, що реалізуються за різними на­прямами та освітніми рівнями.

1J. Основні терміни та їхні визначення

У цьому Положенні наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:

Освіта — це процес і результат удосконалення здібностей і поведінки особистості, при якому вона досягає соціальної зрілості та індивідуального зростання

(XX сесія Генеральної конференції ЮНЕСКО)

Дистанційна освіта — це освіта, яка орієнтована на використання інформаційно-комунікаційних технологій та здобувається за допомогою дистанційного навчання.

Дистанційне навчання — це цілеспрямований процес передачі і за­своєння знань, умінь, навичок і способів пізнавальної діяльності людини, який відбувається в основному за педагогічними та інформаційними тех­нологіями дистанційного навчання.

Педагогічні технології дистанційного навчання — це технології ство­рення і використання для індивідуалізованого навчання студентів (учнів, слухачів) дидактично та методологічно оформленого навчального мате­ріалу у вигляді дистанційного курсу, опосередкованого інтерактивного спілкування між студентами (учнями, слухачами) та викладачами з вико­ристанням інформаційних технологій, комп'ютерної техніки та телекому­нікаційного зв'язку.

Інформаційні технології дистанційного навчання — це технології ство­рення, передачі і збереження навчальних матеріалів, організації і супро­воду навчального процесу за допомогою комп'ютерної техніки та телеко­мунікаційного зв'язку.

Дистанційний курс — це інформаційний продукт, достатній для про­ведення навчальним закладом дистанційного навчання за окремою на­вчальною дисципліною.

1.2. Правове забезпечення дистанційної освіти

^ 1.2.1. Документи, на яких ґрунтується це Положення

Нормативно-правовими документами, на яких ґрунтується це Поло­ження, є:

• Конституція України;
  
• Закон України «Про освіту»;
  
• Закон України «Про загальну середню освіту»;
  
• Закон України «Про позашкільну освіту»;
  
• Закон України «Про професійно-технічну освіту»;
  
• Закон України «Про вищу освіту»;
  
• Закон України «Про Національну програму інформатизації»;
  
• Указ Президента України від 31.07.2000 року № 928/2000 «Про за­ходи щодо розвитку національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет та забезпечення широкого доступу до цієї мережі в Україні»;
  
• Концепція розвитку дистанційної освіти в Україні, затверджена Мі­ністром освіти і науки України 20.12.2000р;
  
• Наказ Міністерства освіти і науки України від 07.07.2000р. №293 «Про створення Українського центру дистанційної освіти» ;
  
• Наказ Міністерства освіти і науки України від 26.02.2001р. №91 «Про створення Координаційної ради Міністерства освіти і науки України з питань дистанційної освіти».
  

^ 1.2.2. Інші нормативно-правові документи, що необхідні для правового забезпечення дистанційної освіти

Іншими нормативно-правовими документами, що необхідні для пра­вового забезпечення дистанційної освіти, є:

• Положення про координаційну раду Міністерства освіти і науки Ук­раїни з питань дистанційної освіти;
  
• Положення про дистанційне навчання у вищому навчальному закладі;
  
• Положення про дистанційне навчання у професійно-технічному на­вчальному закладі;
  
• Положення про дистанційне навчання у загальноосвітньому серед­ньому навчальному закладі;
  
• Типове положення про регіональний центр системи дистанційної освіти;
  
• Типове положення про базовий центр системи дистанційної освіти;
  
• Типове положення про локальний центр системи дистанційної освіти;
  
• Положення про науково-методичну комісію системи дистанційної освіти;
  
• Положення про експертну комісію системи дистанційної освіти;
  
• Положення про ліцензування, атестацію та акредитацію в системі дистанційної освіти;
  
• Положення про банк атестованих дистанційних курсів;
  
• Нормативно-правові акти з питань захисту авторського права та ін­формації в сфері дистанційної освіти.
  

До нормативно-правових документів, що регулюють діяльність у сфе­рі дистанційної освіти, можуть бути віднесені інші документи Кабінет\ Міністрів України, Міністерства освіти і науки України, інших міністерств та органів виконавчої влади, дія яких в тій чи іншій мірі поширюється на навчальні заклади з дистанційною формою навчання.

1.3. Державна політика щодо дистанційної освіти в Україні

^ 1.3.1. Головні засади державної політики

Державна політика у сфері дистанційної освіти базується на комп­лексному підході до вирішення проблем реформування освітньої системи, комп'ютеризації та інформатизації навчальних закладів і розвитку теле­комунікаційних мереж, включаючи національну телекомунікаційну ме­режу навчальних закладів і наукових установ.

Ця політика реалізується шляхом створення і розвитку системи ди­станційної освіти в Україні (СДО), головна мета і основні принципи функ­ціонування якої визначені Концепцією розвитку дистанційної освіти в Україні.

Держава сприяє впровадженню демократичних підходів до розвитку СДО шляхом забезпечення:

• умов для рівної доступності до дистанційної освіти громадян України, включаючи тих, хто проживає у віддалених від великих міст регіонах, людей з особливими потребами, військовослужбовців, безробітних тощо;
  
• суверенності освітніх закладів України у визначенні власної політики щодо участі в СДО та впровадження технологій дистанційного навчання;
  
• відкритості інформаційних ресурсів для всіх учасників СДО і мож­ливості використання телекомунікаційних мереж, включаючи ме­режу для навчальних закладів та наукових установ;
  

^ 1.3.2. Реалізація державної політики щодо розвитку СДО

Реалізація державної політики щодо розвитку СДО забезпечується на­ступними заходами:

• фінансуванням відповідних програм розвитку СДО за рахунок дер­жавного бюджету;
  
• удосконаленням і розвитком телекомунікаційних мереж, включа­ючи мережу для навчальних закладів та наукових установ;
  
• розвитком комп'ютерної бази навчальних закладів і наданням їм лі­цензованого програмного забезпечення;
  
• державної підтримки щодо підвищення комп'ютерної грамотності серед педагогічних та науково-педагогічних працівників і підготовки кадрів для СДО.
  

^ 2. Система дистанційної освіти в Україні (СДО)

2.1. Головна мета, основні стратегії і завдання СДО

2.1.1. Головна мета СДО

Головною метою СДО є забезпечення загальнонаціонального доступу до освітніх ресурсів, у тому числі і світових, шляхом використання сучасних інформаційних технологій та телекомунікаційних мереж і надання умов для реалізації громадянами своїх прав на освіту.

2.1.2. Основні стратегії СДО

Основні стратегії СДО полягають у:

• реалізації освітньої парадигми — безперервної особистісно-орієнто-ваної освіти протягом усього життя;
  
• інтеграції СДО у світову систему освіти при збереженні і розвитку вітчизняних досягнень та кадрового потенціалу в освітній сфері.
  

Ці стратегії реалізуються шляхом:

• уніфікації технологій дистанційного навчання і всіх їх складових у навчальних закладах різних освітніх рівнів з дистанційною формою навчання;
  
• забезпечення відповідності освітнього та освітньо-професійного рівнів підготовки у навчальних закладах з дистанційною формою навчання державним стандартам освіти;
  
• реалізації в СДО всіх елементів та технологій дистанційного навчан­ня з урахуванням відкритих міжнародних стандартів у цій галузі;
  
• орієнтації розвитку СДО на використання світових досягнень у галузі інформаційно-телекомунікаційних технологій та психолого-педаго-гічних засад формування та реалізації дистанційного навчального процесу.
  

2.1.3. Основні завдання СДО

Основними завданнями СДО є:

• формування нормативно-правового, організаційного, навчально-мето­дичного, інформаційно-технологічного, телекомунікаційного, мате­ріально-технічного, кадрового, економічного та фінансового забезпе­чення розвитку дистанційної освіти;
  
• організація та розвиток дистанційного навчання за напрямами:
  
• профільної та допрофесійної підготовки учнів у загальноосвітніх на­вчальних та позашкільних навчально-виховних закладах;
  
• професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кваліфікованих робітників у професійно-технічних навчальних зак­ладах та міжшкільних навчально-виробничих комбінатах;
  

• підготовки, перепідготовки та розширення профілю (підвищення ква­ліфікації) фахівців у вищих навчальних закладах в гуманітарній, соціальній, науково-природничій і технічній сферах;
  
• впровадження і використання технологій дистанційного навчання на рівнях освіти:
  

• повної загальної середньої;
  
• професійно-технічної;
  
• вищої;
  
• післядипломної;
  
• самоосвіти;
  

• впровадження і використання дистанційного навчання у корпоратив­ній підготовці, перепідготовці та підвищенні кваліфікації фахівців у сфері підприємництва, державного та муніципального управління, митної та податкової служб, банківсько-фінансової системи; педа­гогічних та науково-педагогічних працівників;
  
• застосування технологій дистанційного навчання у денній, вечірній, заочній, екстернатній формах навчання, а також педагогічному пат­ронажі з використанням як глобальної, так і локальних телекому­нікаційних мереж;
  
• забезпечення професійної орієнтації, підготовки та психологічної під­тримки за допомогою дистанційного навчання таких груп населення: військовослужбовців, осіб з особливими потребами; безробітних, осіб, що утримуються у пенітенціарних закладах тощо;
  
• підвищення рівня освіченості населення наданням дистанційного на­вчання за окремими дистанційними курсами або блоками курсів.