В. М. Антонов інтелектуальна власність І комп'ютерне авторське право

Вид материала

Документы

Содержание Розділ розглядає питання Поточний стан галузі Право цифрових операцій Розділ розглядає питання Поточний стан галузі Право цифрових суперечок Розділ розглядає питання Поточний стан галузі Право цифрового державного керування Дроб'язко B.C. Авторська винагорода (гонорар) Авторське право Авторське свідоцтво на винахід Авторський договір Акт недобросовісної конкуренції Альтернативні ознаки винаходу

Подобный материал:

• I. Основні стандарти прав інтелектуальної власності в Україні, 716.07kb.
• Конспект лекцій з курсу «основи інтелектуальної власності», 672.32kb.
• 1 інтелектуальна власність як право на результати творчої діяльності людини, 5723.92kb.
• 5 1 Інтелектуальна власність як право на результат творчої діяльності людини, 6057.39kb.
• Робоча навчальна програма предмет Комп’ютери у фізичних дослідженнях, 98.31kb.
• Е. В. Колісніченко > В. О. Панченко > А. А. Папченко Відповідальний за випуск, 1555.03kb.
• Реферат Право на интелектуальну власнисть, 204.19kb.
• Комп’ютерне моделювання фізичних процесів Для студентів ІV курсу спеціальності 070100, 219.13kb.
• А. Ю. Литвин Н. В. Асєєва Інтелектуальна власність Курс лекцій, 3085.18kb.
• Методичні вказівки для самостійної роботи та практичних занять з дисципліни «Інтелектуальна, 278.72kb.

Право цифрових грошей

Абсолютно непомітно для всіх законодавців з'явилися і прид­бали цілком конкретну форму нематеріальні, уніфіковані сут­ності, що з успіхом взяли на себе функції традиційних грошей.

^ Розділ розглядає питання: визначення правового статусу циф­рових, платіжно-обмінних ресурсів і відповідних систем, питання цифрового банкінга (фінансових послуг).

^ Поточний стан галузі: Коли цифрові гроші знаходилися в межах використання мережі для традиційних банківських операцій, проб­лем майже не виникало, однак зараз велика частина платежів (чи неплатежів) здійснюється не банками і відповідно не підпадає під чинне законодавство. У Росії, на відміну від усього іншого світу, досить розвинута практика використання подібного роду «грошових сурогатів» (як їх називає офіційна пропаганда), однак зараз даний процес захоплює увесь інший світ, і що з цим робити ніхто не знає.

^ Право цифрових операцій

Даний розділ розглядає не стільки правове регулювання сутнос-тей, що знову з'явилися, скільки новий підхід до рішення старих проблем.

^ Розділ розглядає питання: уніфікації цифрових комерційних операцій, уніфікації ресурсів цифрових операцій, цифрових опе­раційних систем і середовищ, документування операцій.

^ Поточний стан галузі: У міжнародній практиці правове регу­лювання цифрових операцій відсутнє на рівні міжнародних чи національних правопороджуючих нормативів і є присутнім на рівні корпоративних і галузевих стандартів (досить добре пророб­лені фінансові й страхові операції та операції з цінними папера­ми). Існує набір факультативних рекомендаційних стандартів ці­лого ряду міжнародних організацій.

^ Право цифрових суперечок

У традиційному світі будь-які суперечки по усіх більш-менш значних операціях можуть стати предметом розгляду в суді.

На жаль, традиційний суд в принципі не пристосований для роз­в'язання цифрових суперечок, що виникають при цифрових опе­раціях.

Для розв'язання даного класу суперечок необхідне створення особливого цифрового суду, що не має з традиційним судом нічого спільного (крім хіба що обов'язкового виконання рішення).

^ Розділ розглядає питання: визначення цифрового (дистанцій­ного) нанесення збитку, принципи і механізми цифрового роз­в'язання комерційних суперечок, питання виконання цифрових рішень.

^ Поточний стан галузі: Перші ж спроби визначити принципи і пріоритети цифрового розв'язання цифрових суперечок наштовхну­лися на відсутність принципової відповіді на головне питання — хто буде займатися подібним судовим розглядом. Якщо цим будуть займатися спеціально виділені люди, то розв'язання практично всіх суперечок по мікроопераціях і відповідно по мікроплатежах буде економічно недоцільно через зовсім неприйнятну собівартість. Якщо ж цим будуть займатися спеціально створені програмні сис­теми, то виникають ще більш складні питання технічного поряд­ку. Останнім часом у дискусіях по даному питанню все частіше зустрічається думка про залучення для розв'язання суперечок незалежного, добровільного журі з Інтернет-громадськості, з ухва­ленням рішення методом голосування, однак і цей підхід має свої складності.

У порівнянні з цим питанням всі інші проблеми цифрового роз­в'язання суперечок здаються другорядними.

^ Право цифрового державного керування

Під цифровим державним керуванням розуміється викорис­тання цифрових мереж передачі даних як канал передачі даних при традиційному державному керуванні.

Розділ розглядає питання: цифрового державного керування, Поточний стан галузі: Технічна основа гарантованої доставкі розпорядницьких документів вже існує, справа тільки за норма­тивною легалізацією.

Необхідне пояснення: Проблеми в даній області можуть вини­кати при взаємодії з громадянами через те, що у відношенні їх, ш відміну від організацій, складно буде створити систему гарантова­ного одержання керуючої цифрової кореспонденції. А відповідно бег цієї гарантованості важко буде застосовувати санкції за невиконання розпоряджень.

Право доступу до даних і захисту при доступі

Всесвітня декларація прав людини розроблялася досить давне і на сьогоднішній день не містить одного з основних прав — права на адекватний доступ до інформації. Під адекватністю розумі­ються з однієї сторони прийнятність умов одержання інформації, а з іншої — захист інтересів користувачів при подібному одер­жанні.

Розділ розглядає питання: адекватності умов доступу до ін­формації і захисту прав при доступі.

Поточний стан галузі: При всій прозорості питання, його прак­тичне рішення ускладнюється необхідністю повного перегляду біль­шості наявних на даний момент правових конструкцій, пов'язаних з поширенням інформації. Проблема в тім, що спроби захисту прав користувачів інформації (і третіх осіб) приводять до симетричного порушення прав постачальників інформації, а іноді навіть до по­рушення прав розповсюджувачів інформації (приклад — справа Франція—Yahoo!, ще не припиняються скандали з приводу СОРМа і т.ін.). Мається деяка кількість судових справ (справа Southwes­tern Bell + SBCcommunication іпс і інші), однак відсутня не тіль­ки практика, але й принципи рішення подібного роду суперечок. Захист прав при доступі більш простий, і в даний момент зво­диться до питання небажаності широкого поширення особистих даних користувачів (справи ToySmart MarketLogistic і інші).

ЛІТЕРАТУРА

1. Авторское право и смежное право в Европейском Союзе и Российской Федерации: Сб. докладов и дискуссий по мате-риалам международньїх семинаров по вопросам охраньї ин-теллектуальной собственности в сфере культури и искус-ства, май — ноябрь 1996 г.: Вьшуск № 1. — М.Д997.
   
2. Авторское право и смежньїе права // Интеллектуальная соб-ственность: В 2-х т.: Т. І. — Минск, 1997.
   
3. Авторское право и смежньїе права // Интеллектуальная соб-ственность: Основньїе материальї: В 2 ч.: Ч. П. — Новоси-бирск, 1993.
   
4. Авторское право и смежньїе права: Сб. статей. — Кишинзу, 1997.
   
5. Авторское право и смежньїе права // Законьї, конвенции, до­говори и соглашения: Сборник материалов / Под ред. С. А. Сударикова — Минск, 1998.
   
6. Авторское право: Нормативньїе актьі. Национальное зако-нодательство и международньїе конвенции. — М., 1998.
   
7. Авторское право: Сб. нормативних документов. — М., 1985.
   
8. Авторское право Украиньї: Сб. нормативно-правовьіх доку­ментов / Составитель В. В. Ситцевой — К., 1996.
   
9. Авторське право. — К., 1981.
   

10. Азбука авторского права. — М., 1982.
    
11. Азимов Ч. Н. Научно-техническая информация и право.— Харьков, 1987.
    
12. Александров А. Н. Основньїе направлення концепции пра­вового обеспечения научно-технического прогресса // Воп-росьі изобретательства. —1990.—№ 7.
    
13. Андреев Д. Интеллектуальная собственность—товар бесцен ньій, хотя и имеет фиксированую стоимость // Компаньон.— 1998.—№ 32(80).
    
14. Андрощук Г., Денисюк В. Франчайзинг: исключительное право
    

и право интеллектуальной собственности в договоре // Биз-нес-информ. —1997.—№ 14.

15. Андрощук Г. Правовая защита от недобросовестной конкурен-ции // Бизнес-информ. —1997.—№ 4.
    
16. Андрощук Г. Пиратство программного обеспечения // Бизнес-информ. — 1996. №10 — 12 .
    
17. Андрощук Г. A. TRIPS и гармонизация законодательства в об-ласти интеллектуальной собственности // Предпрениматель-ство, хозяйство и право. —1997.—№ 2.
    
18. Андрощук Г. Пиратство программного обеспечения // Бизнес-
    

информ. — 1996. №10 — 12 .

19. Анин Б.Ю. Защита компьютерной информации. — Петербург,

2000.

20. Антимонов Б. С, Флейшиц Е. А. Авторское право. — М ., 1957.
    
21. Бадиця І. А. Авторське, винахідницьке право, право на відкрит­тя і міжнародний захист авторських прав.—К..ІЗМН, —1997.
    
22. Байбарза В. Довгерт А. С. Охорона авторських прав. — К., 1987.
    
23. Бачило И. О праве собственности на информационньїе ресурсьі / / Информ. ресурсьі России. — 1997.—№ 4.
    
24. Бачун О. Захист права інтелектуальної власності в Україні / / Право України. —1997.—№2 1.
    
25. Бершов А. Становлення авторського права США // Друкар­ство. — 1996.
    
26. Біленчук П.Д., Романюк Б.В., Цимбалюк B.C. та ін. Ком­п'ютерна злочинність. — К.: Атіка. — 2002.
    
27. Богуславский М. М. Вопросьі авторского права в междуна-родньїх отношениях. —М., 1973.
    
28. Богуславский М. М. Международньїе соглашения в области изобретений и товарних знаков. — М., 1964.
    

29. Богуславский М. М. Патентньїе вопросьі в международньїх отношениях. — М.: Изд-во AH СССР, 1962.
    
30. Боденхаузен Г. Парижская конвенция по охране промьіш-ленной собственности. Комментарий. — М.: Прогресе, 1977.
    

SM. Антонов ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ І КОМП'ЮТЕРНЕ АВТОРСЬКЕ ПРАВО

81. Сергеев А.П. Авторское право России. — СПб., 1994.
    
82. Серебровский В.И. Вопросьі авторского права. — М., 1956.
    
83. Слабак А. Вопросьі соавторства в судебной практике. // Со-ветская юстиция, 1985. — № 18.
    
84. Сутулов Д. М. Авторское право: Издательские договорьі. Авторский гонорар. — М., 1974.
    
85. Тимофеенко Л.П. Авторское право // Охрана прав на интел-лектуальную собственность: Т. І. — К., 1994.
    
86. Тимофеенко Л.П. 0 смежньїх правах. — К., 1996.
    
87. Тимофеенко Л.П. О правовой охране компьютерньїх прог­рами и баз данньїх // Предпринимательство, хозяйство и право, 1997. — № 9.
    
88. Торкатюк В.И. Авторское право. — К., 1995.
    
89. Чернишева СА. Авторский договор в гражданском праве России. — М., 1996.
    
90. Чернишева СА. Правовое регулирование авторских отно-шений в кинематографии и телевидении. — М., 1984.
    
91. Четвертий галузевий семинар «Правові та економічні аспек­ти використання і захисту прав на об'єкти інтелектуальної власності» — Тези доповідей. — К.: Укрірмаш. — 2000.
    
92. Чертков В.Л. Авторское право в периодической печати. — М., 1989.
    
93. Юрченко А.К. Издательский договор. — Л., 1988.
    

ТЕЗАУРУС

Автор — фізична особа, творчою працею якої створено об'єкт інтелектуальної власності;

невідомий — поняття, яке припускає, що авторство твору не вста­новлено через об'єктивні причини;

фільму — фізична особа, особиста праця якої визначає творчий задум і (або) способи його реалізації у фільмі;

який працює за наймом — фізична особа, яка створює об'єкт інте­лектуальної власності за договором або в зв'язку з виконанням службових обов'язків.

Авторство — причетність фізичної особи до створення даного об'єк­та інтелектуальної власності.

^ Авторська винагорода (гонорар) — всі види винагород або ком­пенсацій, які виплачуються авторам за використання їх творів, ще охороняються, в межах, установлених авторським правом. Воло­ділець авторського права має право вимагати виплати винагороди за будь-яке використання його твору. Винагорода може здійснюватися у вигляді одноразового платежу (одноразова винагорода), у формі відрахувань (відсотків за кожний проданий примірник або кожне використання твору) або складатися зі змішаних платежів. Розмір і порядок обчислення авторської винагороди за створення і викорис­тання твору встановлюються в авторському договорі, а також у дого­ворах, що укладаються організаціями, які управляють майновими правами авторів на колективній основі, з користувачем.

^ Авторське право — розділ цивільного права, що регулює право­відносини, які виникають у зв'язку зі створенням і використанням результатів творчої діяльності в галузі літератури, науки і мистецт­ва. Цей термін вживається також для позначення наданого законом

виключного права автора твору оголошувати себе творцем твору, від­творювати його, розповсюджувати або доводити до відома публіки будь-якими способами і засобами, а також дозволяти іншим особам використовувати твір певними способами.

^ Авторське свідоцтво на винахід — охоронний документ на ви­нахід, що видається на ім'я заявника і (або) автора та засвідчує ви­знання технічного рішення задачі в якості винаходу, його пріоритет; авторство; виключне право держави на винахід.

^ Авторський договір — договір, укладений між автором твору або його правонаступником і користувачем твору. Сторонами авторсь­кого договору можуть бути фізичні та юридичні особи. Недійсними є положення авторського договору, що обмежують автора у створен­ні в майбутньому творів на певну тему або в певній галузі;

замовлення — передбачає зобов'язання автора створити на пев­них умовах твір і передати його замовнику. Зміст такого дого­вору повинен конкретно характеризувати твір, що замовляється; про передачу виключних прав — дозволяє використання твору певним способом і у встановлених договором межах тільки осо­бі, якій ці права передаються, і дає такій особі право забороняти подібне використання твору іншим особам; про передачу невиключних прав — дозволяє користувачеві вико­ристання твору нарівні з володільцем виключних прав, що пе­редав такі права, і (або) іншим особам, які одержали дозвіл на використання цього твору таким самим способом. Права, що передаються за авторським договором, вважаються невиключ-ними, якщо в договорі прямо не передбачено інше. Агент (представник) — особа (юридична або фізична), що здійс­нює дії за дорученням іншої особи (принципала) за її рахунок і від її імені, а також дії щодо підготовки угод, але без права підпису їх.

Адвокат — юрист, який здійснює професійну правову допомогу шляхом консультацій, захисту обвинувачуваного в суді тощо.

^ Акт недобросовісної конкуренції — згідно із Законом України «Про захист від недобросовісної конкуренції» до актів недобросо­вісної конкуренції відносяться:

• дискредитація господарюючого суб'єкта (підприємця);
  
• досягнення неправомірних переваг у конкуренції (шляхом по­рушення законодавства), підтверджених рішенням державного органу, наділеного відповідною компетенцією;
  

• заклики до бойкоту;
  
• купівля-продаж товарів, виконання робіт, надання послуг із примусовим асортиментом (купівля-продаж одних товарів, ви­конання робіт, надання послуг за умови купівлі-продажу ін­ших товарів, виконання робіт, надання послуг, непотрібних споживачу або контрагенту);
  
• копіювання зовнішнього вигляду виробу;
  
• неправомірне використання товару іншого виробника;
  
• неправомірне використання чужих позначень, рекламних ма­теріалів, упаковки (чужого імені, фірмового найменування, зна­ків для товарів і послуг, а також назв літературних, художніх творів, періодичних видань, найменувань місць походження товарів);
  
• неправомірний збір, розголошення, схиляння до розголошення, неправомірне використання комерційної таємниці;
  
• підкуп працівника покупця (замовника);
  
• підкуп працівника постачальника;
  
• порівняльна реклама;
  
• схиляння господарюючого суб'єкта (підприємця) до розірвання договору з конкурентом;
  

• схиляння постачальника до дискримінації покупця (замовника).

^ Альтернативні ознаки винаходу — ознаки, виражені альтерна­тивними поняттями, що характеризують різні форми їхньої реаліза­ції. Використання альтернативних ознак для характеристики вина­ходу допускається за умови, що такі ознаки (у сукупності з іншими ознаками винаходу) забезпечують досягнення того самого технічногс результату.