Лілія Широкорадюк
| Вид материала | Книга |
- Історія лілія Шологон, 3634.18kb.
- Жукова Лілія Анатоліївна. Державне управління у сфері цивільного захисту в Україні:, 325.39kb.
- Мелешко Лілія Анатоліївна, 115.89kb.
- Репа Лілія Володимирівна удк 330. 131. 7: 336. 748 Управління валютним ризиком: політекономічний, 446.52kb.
- Удк 37(09)(477) Лілія Коробова, 119.95kb.
- Програма гуртка: «Спортивне орієнтування» Укладачі: Пох Лілія Василівна, Волков Анатолій, 510.61kb.
Розділ 3. КОРЕКЦІЙНА ТА ПРОФІЛАКТИЧНА РОБОТА
ЗАГАЛЬНІ НАПРЯМКИ КОРЕКЦІЙНО-ПОПЕРЕДЖУВАЛЬНОЇ РОБОТИ
Перш ніж описувати особливості організації корекційно-попереджувальної роботи, хочеться зробити кілька зауваг. У школах, в яких ми працювали, вчилися не педагогічно занедбані діти із соціально неблагополучних сімей. Це були звичайні міські школи, зі звичайними дітьми і вчителями. І якщо взяти до уваги активну участь учителів у дослідженні, їхню небайдужість до проблеми, роботу з учнями та батьками, допомогу в організації тренінг-семінарів, то можна стверджувати, що у цих школах працюють хороші вчителі. Отже, проблема аж ніяк не локальна, а загальна.
Ми поставили собі за мету розробити такі заходи, які б комплексно знижували рівень лихослів’я серед учнів як у стінах школи, так і за її межами. Можливість реалізації поставленої мети ґрунтується на положеннях психолінгвістики, де мовлення розглядається як особлива, специфічна діяльність [16]. Отже, за певних умов навчитись або ж вдосконалитись у цій мовленнєвій діяльності можна, як і у будь-якій іншій.
Досягти позитивного психолого-педагогічного ефекту від корекційної роботи, спрямованої на подолання лихослів’я у шкільному середовищі, можна за умови, якщо:
• сформувати в учнів, а також у вчителів і батьків морально-психологічну позицію, яка полягає в нетерпимості до лихослів’я, усвідомлення того, шо брутальна лайка – огидне явище, за яке має бути соромно всім, хто себе поважає;
• навчити учнів, учителів і батьків висловлювати свої думки і почуття без лайки, сприяти саморегуляції станів і контролю над собою;
• навчити розуміти емоційний стан іншого і не провокувати нервових зривів;
• навчити використовувати «Я»-повідомлення», «Ти»-пові-домлення» – тобто вербалізувати свій емоційний стан;
• навчити помічати власні грубощі;
• розвинути емпатію і почуття гумору.
Здійснюючи корекційну роботу, слід дотримуватись принципів корекції, запропонованих Б. Ельконіним [5; 104–106]:
1. ^ Діяльнісний принцип, який визначає сам предмет застосування корекційних зусиль і задає способи корекційної роботи через організацію відповідних видів діяльності дитини шляхом формування узагальнених способів орієнтування.
2. ^ Принцип залучення значущих осіб в оточенні дитини для реалізації завдань корекції. Культура мовлення дітей здебільшого залежить від їхнього мовного оточення, від мовлення тих, із ким діти постійно спілкуються, хто навчає їх основ наук і мови зокрема, хто їх виховує. Тому культура мовлення вчителів і батьків, їхня вимогливість не тільки до мовлення дітей, а й до свого власного є необхідною умовою успіху зусиль, спрямованих на подолання лихослів’я.
Для здійснення психокорекційної роботи доцільно використати: метод поетапних змін, метод позитивного та негативного підкріплення, метод моделювання, техніки пояснювальної психотерапії. Також широко використовується метод бесіди, рольове програвання ситуації, різноманітні вправи, малювання. Психоко-рекційну роботу слід організовувати таким чином, щоб реалізувати ідею активного соціально-психологічного навчання [67].
Для успішної та повної реалізації програми корекції ми ретельно апробували її, поєднуючи форми групових занять з індивідуальним підходом.
У корекційній роботі ми уніфікували й адаптували відомі методи та прийоми, а також запропонували свої.
Корекційно-профілактичні заходи з подолання лихослів’я доцільно розбити на дві групи: загальні і спеціальні.
^ Загальні заходи передбачають встановлення довірчих стосунків і психологічного контакту з учнями на прикладі високої мовної культури самого вчителя. Ми вважаємо за необхідне зробити акцент на роз’яснювальній роботі через те, що чимало учнів знає, що лихослів’я виконує катартичну функцію, у напружені хвилини вивільняє негативні емоції, а отже призводить до полегшення. Проте невідомими для учнів залишаються встановлені вченими інші факти зв’язку лихослів’я з агресивною поведінкою [6; 296–303]. Перш за все, це той факт, що між агресією і розрядкою емоційного збудження, яке здійснюється, як правило, за допомогою лайки, не існує жорсткого зв’язку. Свідченням того є:
• перегляд фільмів або телепередач зі сценами насилля не призводить до зниження рівня агресії; навпаки, такий досвід посилює інтенсивність агресивних проявів у майбутньому, тобто може навчити лихословити у провокативних ситуаціях;
• рівень агресії не зменшується, якщо людина зганяє злість (через лихослів’я) на неживих предметах;
• рівень агресії не зменшується після серії вербальних атак (агресивне лихослів’я), такі дії насправді лише посилюють агресію.
Чимало досліджень свідчить про те, що агресивні дії проти провокатора можуть призвести до посилення інтенсивності агресивних реакцій і повторення їх надалі. Це можна пояснити лише одним: заподіяння шкоди своєму ворогові (зокрема і словесної) часто приносить задоволення і може перетворитись на своєрідний умовний рефлекс. Таким чином, чуючи чужу лайку, людина (а тим більше дитина), найімовірніше, почне лихословити так само або ж іще більше, ніж раніше.
Далі спробуємо описати, як ми проводили організаційно-профілактичну роботу.
Проблеми лихослівного слововживання, соціально-психологічні механізми функціонування лихослів’я, соціальні функції, причини й умови поширення ми висвітлювали у стіннівці «Слово». Також у газеті паралельно проводилась активна агітація за культуру мовлення. У школі було проведено загальні шкільні збори, присвячені забороні лихослів’я, запроваджено «штрафи совісті». Учнів, їхніх батьків запрошували до участі в художній самодіяльності: декламуванні віршів, гуморесок, розігруванні сценок-мініатюр, вокальних виступів, створенні вчительсько-учнівського драматичного гуртка «Прем’єра». З ініціативи директора школи учням замовили в типографії єдиний щоденник, в якому на сторінці «Права і обов’язки учня» було звернуто увагу на заборону лихослів’я.
Серед спеціальних заходів – бесіда, групова дискусія, аналіз ситуації, проективний малюнок. Їх проводили для учнів, учителів (тренінг-семінари) і батьків (тематичні батьківські збори з елементами тренінгу).
Беручи до уваги індукцію несумісних реакцій, під час корекційних занять ми звертали увагу на вироблення в учнів та вчителів: емпатії, почуття гумору, тобто розвитку таких рис, які знижують рівень агресії [6; 137], а також толерантності, поблажливості і, водночас, принциповості. Також ми вважали за необхідне навчити учнів, батьків і вчителів «бачити і чути» власні грубощі щодо інших.
Оскільки лихослів’я, перш за все, пов’язано з виявом агресивних ставлень, то, розробляючи і проводячи корекційно-попереджувальні заходи, доцільно орієнтуватись на закономірності процесу корекції жорстокої та агресивної поведінки. Технології, які дозволяють розширити репертуар соціальних умінь у жорстоких і схильних до агресії людей, містять такі етапи [6; 325-326].
Моделювання. Під керівництвом ведучого (психолога) учні моделюють різні варіанти неагресивного розв’язання комунікативних проблем.
^ Рольові ігри. Школярі повинні уявити і відчути себе в ситуаціях, які вимагають практичного застосування знань, отриманих на етапі моделювання.
Встановлення зворотного зв’язку. На цьому етапі корекційної роботи (який може поєднуватися з рольовими іграми і навіть із моделюванням) зі школярами встановлюється зворотний зв’язок у вигляді реакцій (бажано позитивних) на їхню поведінку. Дітей хвалять за прийнятну соціальну поведінку, і, навпаки, позитивного підкріплення немає, якщо вони звертаються до попередніх, неприйнятних інвективних моделей.
^ Перенесення навичок із навчальної ситуації у практику повсякденного життя. Тренінги соціальних умінь значну увагу приділяють тому, щоб усе, чого навчаться учасники, реалізувалося в реальних життєвих ситуаціях. Навчальні ситуації повинні мати більше елементів, характерних для життєвої реальності.
Плануючи корекційну роботу, ми виходили з того, що її потребують практично всі учні, а також вона необхідна вчителям і батькам, принаймні, як профілактичний засіб. Отже, відповідно до такої позиції, заходи з подолання звички лихословити передбачали три напрямки роботи:
• проведення корекційних занять з учнями із самоусвідомлення негативного впливу лихослів’я на життєдіяльність особистості, зниження рівня агресії, розвитку емпатії;
• організація тренінг-семінарів для вчителів із підвищення їхньої психолого-педагогічної компетентності у розв’язанні проблем професійного та неформального спілкування;
• проведення бесід і роз’яснювальної роботи з батьками щодо налагодження неконфліктних і партнерських стосунків зі своєю дитиною.
Підбір, композиція та застосування психолого-педагогічних вправ і завдань здійснювалися з урахуванням потенціалу їхнього впливу на мотиваційно-операційні структури особистості.