Репа Лілія Володимирівна удк 330. 131. 7: 336. 748 Управління валютним ризиком: політекономічний аспект Спеціальність 08. 00. 01 економічна теорія та історія економічної думки автореферат

Вид материала

Автореферат

Содержание Донецьк - 2008 Науковий керівник Офіційні опоненти Проданова Лариса Василівна Загальна характеристика роботи Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Мета і задачі дослідження. Об'єктом дослідження є Методологія і методи дослідження. Наукова новизна одержаних результатів. Практичне значення одержаних результатів Апробація результатів дисертації. Структура й обсяг роботи. Основні положення дисертаційної роботи Альтернативні методи оцінки валютного ризику Метод історичних симуляцій Метод найменших Модель оцінки ці-ни опціонів Аналіз часових рядів GARCH- модель ... Полное содержание

Подобный материал:

• Кудлак Віталій Ярославович удк 330. 82 (477) теорія та практика ринкового реформування, 344.63kb.
• Павлик Христина Богданівна удк 330. 101. 541: 339. 132] (477) макроекономічний аналіз, 413.2kb.
• Програма вступного іспиту зі спеціальності «економічна теорія» (магістр, спеціаліст), 431.57kb.
• Титомир Ірина Олегівна удк 336. 77: 330. 131. 7(477) механізм оцінки кредитоспроможності, 440.08kb.
• Жаворонкова Ольга Ростіславівна удк 39. 138: 336. 71 Маркетинг в банківській діяльності, 473.24kb.
• 1. Предмет та завдання дисципліни „Історія економіки та економічної думки" Предмет,, 53.73kb.
• Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня, 273.83kb.
• Дячук Тетяна Миронівна удк 811. 161. 2’330. 342. 146: 001. 4 українська соціально-економічна, 606.44kb.
• Економічна теорія, 1317.91kb.
• 1 Предмет історії економіки та економічної думки. Первісна доба та Cтародавній світ, 588.42kb.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ


Репа Лілія Володимирівна

УДК 330.131.7:336.748

УПРАВЛІННЯ ВАЛЮТНИМ РИЗИКОМ: політекономічний аспект

Спеціальність 08.00.01 - економічна теорія

та історія економічної думки

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Донецьк - 2008

Дисертацією є рукопис.


Робота виконана на кафедрі економічної теорії Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк).


Науковий керівник:

доктор економічних наук, професор Семенов Анатолій Григорович, Донецький національний університет Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри економічної теорії (м. Донецьк).


Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Реверчук Сергій Корнійович, Львівський національний університет ім. Івана Франка Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри банківського і страхового бізнесу (м. Львів);


кандидат економічних наук, доцент Проданова Лариса Василівна, Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського Міністерства освіти і науки України, доцент кафедри економічної теорії (м. Донецьк).


Захист дисертації відбудеться 26 березня 2008 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.051.01 Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України за адресою: вул. Челюскінців, 198а, м. Донецьк, 83015, великий зал засідань.


З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України за адресою: вул. Університетська, 24, м. Донецьк, 83055.


Автореферат розісланий 22 лютого 2008 р.


Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Г.С. Овечко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Ризики властиві будь-якому виду соціально-організованої діяльності, особливо пов’язаної з обслуговуванням операцій фінансового ринку, до яких відносяться операції з іноземною валютою. Ігнорування базових принципів управління валютним ризиком може призвести до банкрутства учасників валютних відносин, а часом - до криз світового масштабу, як це було, наприклад, у 1997-1998рр. ХХ ст., коли валютно-фінансова криза охопила ряд країн Південно-Східної Азії, Росію та Україну. Менш ніж за півтора місяці, з середини серпня по жовтень 1998р., курс гривні до долару США знизився більш ніж в 1,6 рази, з 2,18 грн./дол. до 3.42 грн./дол. США. Завдяки заходам, що були здійснені з боку Уряду і Національного банку України щодо запобігання катастрофічного знецінення гривні, вже з весни 1999 р. ситуація в валютній сфері країни покращала. Проте, і в теперішній час в країні залишається загроза валютних ризиків для суб’єктів валютних відносин, оскільки посилюється дія екзогенних і ендогенних факторів їх виникнення, зумовлених поглибленням ринкових відносин в країні і її інтеграцією в світову економічну спільноту. Гострота проблеми посилюється тим, що суб’єкти валютного ринку України тільки освоюють ринкові методи управління валютними операціями. У зв'язку з цим розробка дієвих і ефективних методів, моделей і інструментів управління валютним ризиком має особливу актуальність і дозволяє оперативно і кваліфіковано їх ідентифікувати, оцінювати, запобігати і знижувати, розвивати валютні відносини зі світовою спільнотою і на цій підставі створювати умови для внутрішнього економічного зростання і зміцнення конкурентних позицій країни на міжнародних ринках.

Методологічною основою дослідження проблеми управління валютним ризиком є наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених, таких, як О.Береславська, Г.Вербицька, В.Вітлінський, П.Єгоров, Ю.Лисенко, В.Міщенко, С.Наконечний, Л.Примостка, Л.Проданова, С.Реверчук, А.Семенов, Т.Шарова, В.Ющенко, Н.Соколинська, М.Адлер, Д.Волкер, Ф.Найт, Д.Франкель, А.Шапіро та інші. Проте, не зважаючи на глибину наукових досліджень у цій сфері, наявні розробки і рекомендації не дають цілісного уявлення про природу валютних ризиків, їх види; мало вивчені можливості адаптації до умов України вироблених світовою практикою моделей аналізу, оцінки і прогнозування валютних ризиків і методів їх регулювання; недостатньо повно охарактеризовано основні етапи становлення і розвитку валютного ринку України і здійснено аналіз ризиків його суб'єктів у сучасних умовах; певною мірою бракує практичних рекомендацій щодо застосування сучасних методів і моделей управління валютним ризиком з урахуванням специфіки умов функціонування валютного ринку України, що обумовлює актуальність теми дисертаційного дослідження, його мету та задачі.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до тематики наукового дослідження кафедри “Економічна теорія” Донецького національного університету за темою “Формування ринкової економіки в Україні”; (номер державної реєстрації 0196/014518), в якій автор брав участь як співвиконавець.

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є розробка на підставі системного підходу концепції управління валютним ризиком і механізму її реалізації, спрямованого на попередження і зниження економічних втрат учасників валютних відносин, що забезпечить умови для внутрішнього економічного зростання країни і її інтеграції у світове економічне співтовариство.

Для досягнення мети в дисертації поставлено і вирішено наступні задачі:

- методологічно обґрунтовано природу валютних ризиків і здійснено їх класифікацію як об'єкта управління;

- сформульовано концепцію управління валютним ризиком;

- розроблено моделі аналізу, оцінки і прогнозування валютних ризиків;

- економічно обґрунтовано вибір методу регулювання валютних ризиків;

- визначено умови і механізм застосування портфельного методу управління валютним ризиком;

- проаналізовано основні етапи становлення і розвитку валютного ринку в Україні і апробовано моделі аналізу індикаторів валютного ризику його суб'єктів у сучасних умовах;

- апробовано альтернативні моделі аналізу і прогнозування курсу гривні до долару США і зроблено його прогноз до 2010 року.

Об'єктом дослідження є процес управління валютним ризиком.

Предметом дослідження є система економічних відносин суб’єктів валютного ринку в процесі управління валютним ризиком.

Методологія і методи дослідження. Теоретичним і методологічним підґрунтям дисертації є наукові праці вітчизняних і закордонних вчених, матеріали науково-практичних конференцій, семінарів і періодичних вітчизняних і іноземних видань, Закони України, нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України і Національного банку України з питань регулювання і контролю валютних ризиків, зведені матеріали Національного банку України, статистичні й аналітичні матеріали Світового Банку і Міжнародного Валютного Фонду.

Для вирішення поставлених задач в роботі використовуються методи діалектичної логіки і загальносистемних принципів проведення наукових досліджень, фундаментальні положення економічної теорії, закони функціонування ринкової економіки. Для уточнення й упорядкування термінології в понятійному апараті управління валютним ризиком застосовується метод семантичного аналізу; за допомогою системного підходу розроблено концепцію управління валютним ризиком. Використання фундаментального і технічного аналізу разом з методом наукової абстракції дозволило розробити систему ідентифікації валютних ризиків. На основі застосування методів економічного аналізу обґрунтовано вибір методу регулювання валютного ризику в Україні в сучасних умовах. Застосування методів економіко-математичного моделювання дало можливість спрогнозувати курс гривні до долару США на період до 2010 року.

Наукова новизна одержаних результатів. У дисертації розроблено концепцію управління валютним ризиком і механізм її реалізації, що дозволить активізувати діяльність учасників валютного ринку і на цій основі забезпечити умови для прискореного економічного зростання країни і посилення її конкурентних позицій на міжнародних ринках.

Найважливіші теоретичні і практичні результати дослідження полягають у наступному:

вперше:

розроблено концепцію управління валютним ризиком і механізм її реалізації, який включає сукупність методів, моделей і інструментів ідентифікації, розрахунку, оцінки, попередження і зниження валютного ризику, що дозволяє зменшити економічні втрати суб’єктів валютних відносин;

розроблено модель ідентифікації валютних ризиків на основі використання економіко-математичних методів дослідження, що враховують потенційні чинники валютного ризику, реалізація якої дозволяє виявити неврівноважений попит та пропозицію валюти на ринку в процесі управління валютним ризиком;

розроблено модель прогнозування валютного ризику із застосуванням сучасних економіко-математичних методів, яка забезпечує можливість передбачати коливання валютного курсу, запобігати і мінімізувати валютні ризики;

дістало подальшого розвитку:

теоретичні засади управління валютним ризиком на основі дослідження його природи і змісту процесу управління цією сферою валютних відносин, що дозволяє науково обґрунтувати рекомендації щодо попередження і зниження економічних втрат суб’єктів валютного ринку;

класифікація валютних ризиків, в основі якої лежить їх градація на конкретні групи за подібними характеристиками, що дозволяє визначити можливості управління цією сферою валютних відносин;

методи управління портфелем валют, що базуються на положеннях портфельної теорії управління, з метою мінімізації валютних ризиків;

аналіз і оцінка розвитку валютного ринку України і ідентифікація ризику його суб'єктів, що дозволяє приймати економічно обґрунтовані рішення в управлінні ризиками у валютній сфері;

удосконалено:

методи регулювання валютних ризиків на основі економічної оцінки їх переваг і недоліків, що дозволяє підвищити обґрунтованість вибору методу запобігання і зниження валютного ризику при прийнятті управлінського рішення.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що теоретичні положення, викладені в дисертаційній роботі, доведені до рівня практичних пропозицій і рекомендацій. Запропоновані в роботі концепція і механізм управління валютним ризиком дозволяють підвищити якість управлінських рішень щодо діяльності суб'єктів валютного ринку.

Основні результати дослідження були використані при розробці Закону України «Про банки і банківську діяльність» (Довідка №06/455 від 29.06.1999р.), знайшли практичне застосування в роботі Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Верховної Ради України (Відгук-рекомендація за № 6/455 від 22.06.1999 р.), окремі результати дослідження використовуються в навчальному процесі і науковій роботі кафедри «Економічна політика» Академії Державного управління при Президенті України (Довідка про впровадження № 174/42 від 14.06.1999 р.) і кафедри “Економічна теорія” Донецького національного університету (Довідка про впровадження № 158/01-27/7.8.5 від 24.04.07).

Особистий внесок здобувача. Наукові результати дисертації отримані автором самостійно. Внесок здобувача в публікації, написані у співавторстві, відображено в переліку опублікованих робіт у заключній частині автореферату.

Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення і результати досліджень, висновки і рекомендації доповідалися й отримали позитивну оцінку на Науково-практичній конференції “Фінанси, гроші, кредит: тенденції і перспективи розвитку” (м. Донецьк, 1999); Всеукраїнській науковій конференції студентів і молодих вчених «Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання» (м. Донецьк, 2000); IV Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів, аспірантів і молодих вчених «Перспективи і пріоритети розвитку економічного аналізу» (м. Донецьк, 2007); відзначені Національним Банком України дипломом переможця фіналу Всеукраїнського конкурсу “Економічні реформи в Україні: позиція молоді” (м.Київ,1999), який проводився за підтримкою Національного банку України і Міжнародного центру перспективних досліджень, надруковані в збірнику наукових праць «Розвиток банківської системи України» за редакцією В. Ющенка (Довідка про впровадження від 21.06.1999р.).

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 11 наукових робіт загальним обсягом 4,77 д.а., з яких особисто автору належить 4,58 д.а.

Структура й обсяг роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел з 188 найменувань, та 9 додатків. Дисертація викладена на 183 сторінках. Матеріали дисертації ілюструють 22 рисунки і 29 таблиць.


ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету, задачі, предмет, об’єкт та методологію дослідження, відображено наукову новизну, теоретичну значимість роботи та практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі «Методологічні основи управління валютним ризиком» визначено природу валютних ризиків, здійснено їх класифікацію як об'єкту управління, розроблено концепцію управління валютним ризиком.

Вихідним у розгляді даної групи проблем стало визначення поняття «валютний ризик» на основі послідовного розкриття змісту ризику як економічної категорії, характеристики його елементів, співвідношення об'єктивних і суб’єктивних факторів виникнення ризику в сфері валютних відносин.

Визначальним в розкритті сутності і природи валютного ризику є те, що це економічна категорія, оскільки в його основі лежать економічні відносини між суб'єктами валютного ринку, що виникають у результаті реалізації валютних операцій. Кожен агент валютних відносин функціонує в ринковому середовищі, в силу чого виникають різні ситуативні варіанти розвитку подій, пов’язані з укладанням і виконанням валютних угод. В ринкових умовах пропозиція та попит валюти обумовлені дією як економічних факторів (темпи інфляції, рівень ВВП, рівень безробіття і державного боргу, відсоткові ставки, стан платіжного балансу та інші), а також політичних факторів (очікування змін в податковій політиці, політична і соціальна нестабільність у суспільстві, монетарна політика та інші), що призводить до коливань валютного курсу і вносить елемент невизначеності у відносини суб'єктів валютного ринку. На цій основі валютний ризик визначено як ймовірність отримання непередбачених фінансових результатів валютних операцій у зв'язку з можливими коливаннями валютних курсів, обумовлених ситуативним характером діяльності агентів валютних відносин і дією неконтрольованих факторів.

Складність економічних процесів, що відбуваються на валютних ринках, обумовлює велике розмаїття валютних ризиків, класифікацію яких вперше дано з позицій управлінського впливу щодо їх попередження і зниження. Доведено, що головним, конструктивним принципом класифікації валютних ризиків є їх залежність від середовища виникнення (внутрішнє і зовнішнє), в якому діють учасники валютного ринку, з урахуванням контрольованих і неконтрольованих факторів, за умови наявності прямих і зворотних зв'язків. У складі зовнішніх факторів виділено ризики, що формуються всередині країни і є зовнішніми для кожного суб'єкта валютного ринку, але для валютної системи країни в цілому вони виступають як внутрішні.

Причини, які формуються за межами національної валютної системи, є зовнішніми і для всієї сукупності суб'єктів валютного ринку країни, і для кожного з них. Запропоновано зовнішні валютні ризики класифікувати за масштабами охоплення суб'єктів валютних відносин і в залежності від факторів їх виникнення. Зроблено висновок про те, що транснаціональні, загальнодержавні і міжкорпоративні валютні ризики тісно переплетені з економічними, політичними, соціальними, технологічними й інформаційними ризиками, а іноді можуть приймати їх форму. Наявне розмаїття внутрішніх валютних ризиків уточнено і систематизовано. В їх складі виділено трансляційний і транзакційний валютні ризики і доведено, що транзакційний валютний ризик вимагає детальних знань чутливості суб'єкта валютних відносин до руху обмінних курсів у розрахунковий період.

Встановлено взаємозв'язок транзакційного й економічного валютного ризику, у складі якого виділено прямий, опосередкований і фінансовий валютний ризик. Виявлено, що внутрішні валютні ризики в усій своїй сукупності є тісно пов'язаними і взаємозалежними, а економічний і транзакційний валютний ризик відрізняються у своїй більшості за ступенем, а не за значенням для суб'єктів валютних відносин. За результатами виконаного дослідження зроблено висновок про те, що учасникам валютних відносин внутрішнього валютного ризику варто уникати, а зовнішній передбачати; зовнішній валютний ризик може мати вплив на внутрішній валютний ризик, тому його варто аналізувати і враховувати в першу чергу.

Професійне управління внутрішніми і зовнішніми валютними ризиками потребує їх систематизації і упорядкування, в зв’язку з чим розширюється, уточнюється і доповнюється їх класифікація. Доведено, що в основі розподілу валютного ризику за масштабами охоплення і силою впливу на суб'єктів валютних відносин повинен бути рівень відхилення фактичних фінансових результатів здійснення валютних операцій від запланованого їх рівня і/або зниження цінової конкурентноздатності товару даного суб'єкта на міжнародних ринках. Виявлено, що найбільш складними і найменш прогнозованими є перспективний і стратегічний валютні ризики.

Ґрунтуючись на всебічному дослідженні існуючих у науковій літературі підходів до даної дефініції, у роботі управління валютним ризиком визначено як процес розробки, ухвалення управлінського рішення і здійснення управлінського впливу на досягнення запланованих результатів валютних операцій.

Розроблено концепцію управління валютним ризиком на макро- і мікрорівні, яка синтезує мету, задачі і механізм управління валютним ризиком (рис.1).

Концепція базується на принципах пріоритетності економічних інтересів, погодженості, симетрії, безперервності, винятковості і ставить за мету розробку механізму, що забезпечує досягнення суб'єктом валютного ринку запланованих результатів валютних операцій. Досягнення цієї мети вимагає аналізу валютних ризиків, розвитку технології прийняття стратегічних рішень в умовах валютного ризику, вибору оптимальної стратегії управління, прогнозування, зниження й обмеження валютного ризику.

Запропоновано здійснювати управлінські дії щодо попередження ризикової ситуації і мінімізації валютних ризиків у такій послідовності: ідентифікація валютних ризиків, їх оцінка, оптимізація, розробка заходів для управління валютним ризиком, їх реалізація, моніторинг і оцінка ефективності. Їх розробка вимагає знання теорій управління валютним ризиком, серед яких виділено теорію купівельної спроможності валют і теорію Фішера.

У другому розділі «Формування механізму управління валютним ризиком» представлено моделі аналізу, оцінки і прогнозування валютного ризику, методи його регулювання і управління портфелем валют.

Все розмаїття методів розрахунку валютного ризику запропоновано об'єднати в дві групи: методи, засновані на якісних характеристиках, і методи, засновані на кількісних характеристиках валютного ризику.

Доведено доцільність проведення якісного аналізу валютних ризиків за допомогою методу «дельфи», або методом «мозкової атаки»; розкрито сутність цих методів і дано економічну оцінку позитивних і негативних сторін їх практичного застосування.

У складі кількісних характеристик валютного ризику виділено й охарактеризовано методи фундаментального і технічного аналізу. Визначено, що метою побудови фундаментальних моделей є досягнення рівноваги в економіці і запропоновано два підходи до визначення ціни валюти: з позицій платіжного балансу і монетарної теорії. Запропоновано при аналізі платіжного балансу розглядати його рівновагу як монетарне явище або приймати валюту як будь-який інший актив. Стосовно кожного з цих підходів визначено механізм і умови встановлення рівноваги платіжного балансу.

Монетаристський підхід базується на кількісній теорії грошей і паритеті купівельної спроможності валют, що математично може бути представлено як:


; (1)


де - пропозиція грошей в обігу; - швидкість обігу; - рівень цін; грошей; - ВВП у натуральному виразі.

Курс спот можна визначити за наступною формулою:


; (2)



























Задачі:

• аналіз валютних ризиків;
  
• розвиток технології прийняття стратегічних рішень в умовах валютного ризику;
  
• вибір оптимальної стратегії управління валютним ризиком;
  
• прогнозування валютних ризиків;
  
• зниження і обмеження валютних ризиків
  

Механізм управління валютним ризиком

Вибір методу аналізу валютного ризику

Вибір моделі розрахунку рівня

валютного ризику

Механізм оцінки валютного ризику

Визначення моделі прогнозування валютного ризику



Методи попередження валютного ризику

Методи зниження валютного ризику

Методи управління ризиком портфеля валют



Інструменти хеджування і страхування валютного ризику:

валютний своп, валютні ф’ючерси, форвардні контракти, валютні опціони









так ні






Рис. 1. Концепція управління валютним ризиком

де – курс спот, - країни, відносно яких здійснюється аналіз, - країна-контрпартнер, – час.

Наведене рівняння має два припущення: наявність гнучких цін і постійне утримання паритету купівельної спроможності валют. Попит на валюту в стані рівноваги можна відобразити формулою:


(3)


де - попит на валюту; - пропозиція грошей в країні, зважена на рівень цін.

Якщо змоделювати попит на валюту як функцію прибутку, маємо:





де - коефіцієнт розбіжності.

Для оцінки залежності курсу спот від факторів, що його обумовлюють, може бути використана наступна формула:


, (4)


де - логарифм курсу спот в період (національна валюта/іноземна валюта); - логарифм внутрішньої пропозиції грошей, - логарифм пропозиції грошей в країні-партнері; - логарифм внутрішнього реального прибутку на душу населення, - логарифм реального прибутку на душу населення в країні-партнері; - різниця відсоткових ставок двох країн, що порівнюються.

У фундаментальному аналізі суттєве значення має встановлення індикаторів валютних ризиків, у складі яких виділені індикатори, що об’єднують економічні і політичні фактори.

За результатами аналізу різних економіко-математичних моделей прогнозування динаміки валютних курсів зроблено висновок про те, що структурні моделі дають високий рівень достовірності при використанні даних низької частоти. За умов наявності даних високої частоти є більш доцільним використання альтернативних методів оцінки валютного курсу і, перш за все, технічного аналізу. Він заснований на положенні про те, що макроекономічні показники в короткостроковій і середньостроковій перспективі мало впливають на рух курсів валют, і застосовує фільтри і ковзні середні. Для кількісної оцінки валютного ризику можуть бути використані різні методи, узагальнена характеристика яких є результатом проведеного автором дослідження (табл.1).

Доведено, що найбільш прийнятною для аналізу валютного ризику і його кількісного виміру є узагальнена економетрична модель оцінки авторегресій-них процесів, GARСH-модель.

Розмаїття валютних ризиків і факторів їх виникнення визначають можливість використання різних методів регулювання валютних ризиків. На підставі синтезу сучасних наукових концепцій і результатів власних досліджень методи регулювання валютних ризиків класифіковано так, як це наведено на рис. 2. Під регулюванням валютного ризику слід розуміти постійний процес впливу суб’єктів валютних відносин на рівень валютного ризику, спрямований на його попередження, визначення, обмеження і мінімізацію, обумовлений змінами умов зовнішнього середовища, для реалізації своїх економічних інтересів.