Тематичний план дисципліни Навчально-методичне забезпечення до кожної теми дисципліни Тема Фінансова система І фінансова діяльність держави
| Вид материала | Документы |
- 1. фінансова діяльність держави, 1932.51kb.
- Программа дисципліни "фінансова санація та банкрутство підприємств " київ 2002, 126.85kb.
- Методичні рекомендації до вивчення дисципліни „Фінансова санація та банкрутство підприємств, 473.68kb.
- Методичне забезпечення самостійної роботи студентів нормативної дисципліни, 1023.77kb.
- Методичні рекомендації щодо формування навчально-методичних комплексів дисципліни при, 464.22kb.
- Методичні рекомендації щодо забезпечення самостійної роботи студентів, 209.06kb.
- Комплекс навчально-методичного забезпечення дисципліни Склад навчально-методичного, 286.92kb.
- Тематичний план дисципліни 3 Зміст дисципліни по темах, 962.97kb.
- Навчально-тематичний план курсу "Менеджмент" 4 Програма курсу "Менеджмент" 5 Методичне, 3026.86kb.
- Програма навчальної дисципліни робоча програма навчальної дисципліни кваліфкаційні, 680.22kb.
6.1.Питання до теми:
1.Поняття державних видатків. Принципи фінансування.
2.Поняття кошторисно-бюджетного фінансування. Принципи, об’єкти фінансування.
3. Кошторис, його зміст та правове значення. Порядок складання та затвердження кошторисів.
4.Фінансування соціально-культурних заходів, охорони здоров’я та фізичної культури, національної оборони, законодавчої, виконавчої влади та правоохоронних органів.
5.Порядок фінансування промисловості та капіталовкладень.
6.Особливості фінансування агропромислового комплексу та охорони природи.
Література для самостійного вивчення теми: [2,53,54 ]
6.2. . Термінологічний словник
Видатки бюджету – кошти, що спрямовуються на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом, за винятком коштів на погашення основної суми боргу повернення надміру сплачених до бюджету сум.
^ Витрати бюджету - видатки бюджету та кошти на погашення основної суми богу.
Державні видатки – це планова діяльність органів держави й місцевого самоврядування щодо цільового використання публічних коштів.
Кошторис – основний плановий документ бюджетної установи, який надає повноваження щодо отримання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання бюджетною установою своїх функцій і досягнення цілей, визначених на бюджетний період відповідно до бюджетних призначень.
Фінансування – це безоплатне та безповоротне виділення коштів із державних та муніципальних фінансових фондів на здійснення публічних потреб.
6.3. Практичні завдання
1.Міська Рада народних депутатів прийняла рішення про зменшення видаткової частини витрат на утримання об’єктів побуту. Чи законне це ршення?
2.За дорученням Президента України Рахункова палата здійснила контроль використання Голосіївською районною у м. Києві радою коштів. Об’єктом перевірки став контроль фінансування програми “Допомога соціально незахищених громадян”, затвердженої рішенням цієї ради. Оцініть правомірність ситуації.
3.Рахункова палата за доручення президента України провела перевірку кошторису витрат апарату кабінету Міністрів України. Оцініть правомірність ситуації.
4.Військова частина здійснює будівництво житла для осіб, переселених із зони Чорнобильської катастрофи. Фінансування будівництва проводить Міністерство з надзвичайних ситуацій. Чи можна в зв’язку з відсутністю грошових засобів здійснити фінансування шляхом проведення заліку поставникам будівельних матеріалів заборгованості по платежам в державний бюджет через Державне казначейство України?
5. Держрахункове підприємство на виконання топографічних робіт одержує фінансування із бюджету. Чи повинен
6.4.Тести для самоперевірки знять
1.
А.
Б.
В.
Г.
2.
А.
Б.
В.
Г.
3.
А.
Б.
В.
Г.
4.
А.
Б.
В.
Г.
5.
А.
Б.
В.
Г.
6.
А.
Б.
В.
Г.
7.
А.
Б.
В.
Г.
8.
А.
Б.
В.
Г.
9.
А.
Б.
В.
Г.
10.
А.
Б.
В.
Г.
Відповіді
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 |
| | | | | | | | | | |
Тема 6. Бюджетне право та бюджетний процес в Україні.
4.1.Питання до теми
- поняття бюджету;
- моделі системи бюджетів закордоном;
- бюджетний процес;
- бюджетний процес та напрями його удосконалення;
відповідальність за порушення бюджетного законодавства.
Література для самостійного вивчення теми: [2,27,31,3234, 36,38,40,42,50,56].
За визначенням Інституту дипломованих управлінських бухгалтерів з управлінського обліку (США), “ бюджет - це кількісний план у грошовому виражені, підготовлений і прийнятий на певний період, що показує плановий обсяг доходу, який має бути досягнутий, і (або) витрати, які мають бути зменшенні протягом цього періоду, а також капітал, який необхідно залучити для досягнення даної цілі”.
На думку А.Д. Шеремета, “ бюджет –фінансовий документ, створений для того, як передбачувані дії виконуються, Його часто називають фінансовим планом дій”.
Чинні системи бюджетів у зарубіжних країнах, які тісно пов’язані з порядком здійснення міжбюджетних розрахунків, можна згрупувати у три основні моделі:
- Модель системи бюджетів – повний розподіл окремих податків між різними адміністративними рівнями влади й на закріпленні їх за відповідними рівнями системи бюджетів у законодавчому порядку. Подібна модель характерна для США.
- Модель пайового розподілу основних податків між різними адміністративними рівнями влади, що відображено у законодавчих актах, і відповідне закріплення цих часток за рівнями системи бюджетів. Подібна модель характерна для ФРН.
- Модель застосування спільної бази оподаткування різними рівнями влади. Кожен рівень влади встановлює власну ставку на основі однієї бази оподаткування. Загальна ставка оподаткування є сумою відповідних податкових ставок різних рівнів влади. Таким чином розподіляється прибутковий податок в Швеції.
У федеративних країнах зарубіжжя система взаємовідносин між бюджетами ґрунтується на розподілі податкових повноважень між федерацією та її суб’єктами на основі конституції і договорів. Зокрема, у ФРН діють Мала і Велика податкові спілки, які є договірною формою податкового регулювання. У Малу спілку об’єднуються федерація і землі, у Велику - федерація, землі та общини.
Децентралізація бюджетних і податкових повноважень спостерігається і в процесі організації між бюджетних взаємовідносин у багатьох унітарних державах, наприклад в Італії, Португалії, Франції.
Практичний досвід різних країн доводить, що моделі багаторівневих бюджетних систем і між бюджетних відносин, які сформувалися на основі загальних теоретичних положень, істотно розрізняються за рівнем доходів і видатків місцевих бюджетів.
Місцеві бюджети Туреччини не одержують трансфертів, але і рівень їх доходів, які формуються за рахунок податків і неподаткових надходжень, теж дуже низький ( 3% ВВП). Швеція вирізняється високим рівнем доходів місцевих бюджетів (21,4%ВВП) і низькою часткою трансфертів(14.2%). Місцеві бюджети Ірландії формуються переважно за рахунок трансфертів(74,3%).
Державний бюджет — основне знаряддя економічного планування, макроекономічної стабілізації та економічного зростання. Формування дохідної видаткової частин державного бюджету пов'язане з основними макропоказниками економічного й соціального розвитку на відповідний рік. Бюджет є передумовою фінансової стабільності держави, він має виконував функцію фінансової конституції. В Україні на сьогодні ефективна бюджетна система не побудована.
Бюджетний процес — це регламентована нормами права діяльність, пов'язана зі складанням, розглядом, затвердженням бюджетів, їх виконанням і контролем за виконанням, заслуховуванням звітів про виконання бюджетів, що входять до бюджетної системи України. Бюджетний процес має такі стадії:
- складання проектів бюджетів;
- розгляд і прийняття закону про Державний бюджет України, рішень про місцеві бюджети;
- виконання бюджету, рішень про місцеві бюджети;
- підготовка й розгляд звіту про виконання бюджету і прийняття рішення щодо нього.
Перша стадія — складання проектів бюджетів — первинна в усьому. Саме тут закладаються всі основні складові майбутнього бюджету і створюються передумови, що призводять до порушень бюджетного процесу. Про яку об'єктивну статистичну наповнюваність бюджету можна говорити, коли закладені в проект бюджету показники не відображають реальної ситуації в економіці. За оцінками фахівців, тіньова економіка в Україні становить не менш як 50%. Не ведеться навіть елементарного обліку тіньових підприємств. Природно, що вони відсутні у розрахунках Міністерства статистики, Мінфіну, а це призводить до того, що фінансові показники не відбивають реальної дійсності. Тіньова економіка, не даючи нічого бюджету, ще й претендує на визначену частину бюджетних коштів.
Багато науковців і практиків стверджують, що в Україні існує непомірний податковий прес, хоча за світовими мірками у нас невеликі податки, просто відбувається несправедливий розподіл бюджетних коштів. За всіма науковими канонами держава існує для людини, а не навпаки. Кожна людина чи підприємство створюють у процесі своєї діяльності суспільні блага й у такий спосіб беруть участь у створенні ВВП певної держави. Те саме можна сказати прорегіони України як про найбільших учасників бюджетного процесу. У свою чергу всі ці суб'єкти чекають від держави визначених благ, які вона повинна їм надати. Ось тут і виникає конфлікт. Частина громадян, підприємств і, нарешті, регіонів почуваються скривдженими, обділеними державою. У них створюється враження, що вони віддали державі набагато більше, ніж одержали, втрачається сенс подальшого розвитку. Якщо ввести таке поняття, як "державна віддача", то виходить, що бюджетні кошти розподіляються непропорційно. Сюди слід додати зловживання деяких суб'єктів бюджетних відносин, котрі свідомо занижують доходи, але завищують свої витрати. Це виявляється як на рівні підприємств, так і на рівні державних органів. "Крайніми" у цій ситуації залишаються соціально незахищені верстви населення.
Усі наступні етапи бюджетного процесу набули в Україні спотворених форм і це при тому, що держава на сьогодні має можливості їх регулювання. З кожним роком в Україні частка державних фінансів зменшується. Це свідчить про те, що роль держави як учасника господарських процесів послаблюється. У цих умовах держава має переорієнтуватися на свої головні зобов'язання — розробку стратегії і встановлення прозорих і, найголовніше, справедливих регулятивних норм. Державна машина з інструмента тоталітарного керування повинна перетворитися на засіб регулювання ринкової економіки в демократичній державі.
Державотворення, ринкова економіка потребують децентралізації державного управління. Нині необхідно розвивати місцеве самоврядування і створювати систему горизонтальних зв'язків між регіонами. Червоною ниткою через усе це проходить функція відповідальності. Державі для нормального бюджетного процесу слід створити чітку систему взаємовідносин у ланцюжку: делегування повноважень — відповідальність — контроль. На жаль, на сьогодні ця схема не працює.
За всі рішення, пов'язані з бюджетними коштами, необхідно ввести чітку систему відповідальності, аж до кримінальної. Брати на себе відповідальність за прийняття рішень держслужбовець буде тільки у разі персональної зацікавленості, тобто держава повинна заохочувати своїх службовців. Лише у такий спосіб можна ефективно боротися з порушеннями законодавства. У цьому напрямі держава уже починає вживати заходів. Постановою № 462 від 3 квітня 2002 року "Про встановлення граничної чисельності, фонду оплати праці працівників і витрат на утримання обласних, Севастопольської міської, районних, севастопольських районних держадміністрацій" Кабінет Міністрів розпорядився скоротити на 7% чисельність апарату регіональних держадміністрацій, збільшивши при цьому зарплату на 41—55%. У результаті порівняно з установленими в 2001 році параметрами апарат обласних і Севастопольської міської держадміністрацій скоротиться на 7,4%, а фонд зарплати зросте на 55,6%. Чисельність апарату районних держадміністрацій і адміністрацій районів Севастополя зменшиться на 7%, при цьому фонд зарплати зросте на 41%. Уряд доручив Раді Міністрів Криму, головам обласних, Севастопольської міської держадміністрацій затвердити нову граничну чисельність, фонд оплати праці й витрат на утримання управлінь, відділів та інших структурних підрозділів держадміністрацій.
Для побудови ефективної бюджетної системи Україні необхідно працювати у кількох основних напрямах.
1. Насамперед слід внести зміни у законодавчі акти з приводу відповідальності за порушення бюджетного законодавства. Крім майнових санкцій, треба підсилити кримінальну відповідальність за порушення бюджетного законодавства. Мета цих заходів очевидна: довести до свідомості усіх учасників ': бюджетного процесу, що бюджетні кошти — це не "безхазяйне" майно, вони належать державі, і держава як ефективний власник жорстко каратиме за будь-яке порушення бюджетних процедур.
2.Необхідно комплексно підійти до адміністративної реформи. Значно підвищити поетапно оплату праці держслужбовців. Щоб не збільшувати навантаження на бюджет, цього можна домогтися шляхом скорочення чисельності держслужбовців. Від кількісних показників слід перейти до якісних. Тільки тоді кількість зловживань бюджетними коштами значно скоротиться, а держслужбовець цінуватиме свою посаду і, як наслідок, ефективніше працюватиме.
- Законодавчо необхідно розділити повноваження і відповідальність учасників бюджетного процесу. Насамперед це стосується законодавчої і виконавчої гілок влади. Усі процеси бюджетного процесу настільки політизовані, що сьогодні дуже важко розібратися у наслідках прийнятих державними органами рішень.
- Треба продовжувати політику посилення самостійності місцевих органів влади, удосконалюючи при цьому функції контролю за їхньою роботою.
- Потрібно стимулювати регіони, а для цього слід доопрацювати фор-мальний підхід, що використовується при розрахунку міжбюджетних трансфертів. При всіх своїх плюсах він позбавляє сильні регіони стимулу до розвитку (10% залишених регіонам коштів у разі перевищення доходів — це явно не ефективний стимул). Тут важливо прорахувати золоту середину: при індивідуальних особливостях кожного окремого регіону необхідний системний підхід.
Підставою відповідальності за порушення бюджетного законодавства є бюджетне правопорушення, поняття якого сформульовано в ст. 116 Бюджетного кодексу України: «бюджетним правопорушенням визнається недотримання учасником бюджетного процесу встановленого цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами порядку складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету чи звіту про виконання бюджету».
Суб'єктом бюджетного правопорушення може виступати лише учасник бюджетного процесу. Відповідно до ст. 20 Бюджетного кодексу учасниками бюджетного процесу є органи та посадові особи, яких наділено бюджетними повноваженнями. Бюджетними повноваженнями визнають права й обов'язки учасників бюджетних правовідносин. Враховуючи положення цієї статті, суб'єктом бюджетного правопорушення може бути учасник бюджетного правовідношення, який не є органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим, органом місцевого самоврядування або бюджетною установою. В окремих випадках, і це безпосередньо передбачено в ч. 2 ст. 21 І бюджетного кодексу, учасниками бюджетних правовідносин є фізичні та юридичні особи, що не мають статусу бюджетної установи (одержувачі бюджетних коштів). Таким чином, одержувачів бюджетних коштів слід також вважати потенційними учасниками бюджетного процесу та, відповідно, суб'єктами бюджетних правопорушень.
Такий висновок відповідає ст. 118 Бюджетного кодексу, в якій законодавець закріпив перелік заходів, що застосовують до розпорядників і одержувачів бюджетних коштів за вчинені ними бюджетні правопорушення:
- застосування адміністративних стягнень до осіб, винних
у бюджетних правопорушеннях відповідно до закону;
- зупинення операцій з бюджетними коштами.
Зупинення операцій з бюджетними коштами полягає в зупиненні будь-яких операцій зі здійснення платежів з рахунку порушника бюджетного законодавства. Механізм зупинення операцій з бюджетними коштами визначає Кабінет Міністрів України.
Бюджетний кодекс (ч. 1 ст. 121) передбачає, що особи, винні в порушенні бюджетного законодавства, несуть цивільну, дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з законами України. Бюджетне правопорушення, вчинене розпорядником або одержувачем бюджетних коштів, може бути підставою для притягнення до відповідальності згідно з законом його керівника чи інших відповідальних посадових осіб, залежно від характеру вчинених ними діянь.
Одним із основних принципів бюджетної системи є принцип цільового використання бюджетних коштів, який полягає в використанні бюджетних коштів лише на цілі, визначені бюджетними призначеннями. Порушення цього принципу має наслідком зменшення асигнувань розпорядникам бюджетних коштів на суму коштів, які витрачено не за цільовим призначенням, і притягнення відповідних осіб до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності в порядку, визначеному законами України.
Адміністративну відповідальність за нецільове використання бюджетних коштів передбачено в ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Кримінальну відповідальність за нецільове використання бюджетних коштів передбачено ст. 210 Кримінального кодексу України. До того ж предметом такого злочину повинні бути бюджетні кошти у великих розмірах (сума, в тисячу й більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян) або в особливо великих розмірах (сума, в три тисячі й більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян).
4.2.. Термінологічний словник
Бюджет –план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами державної влади, органами влади Автономної республіки Крим та органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду.
^ Бюджетне асигнування – це повноваження, надане розпоряднику бюджетних коштів відповідно до бюджетного призначення на взяття бюджетного зобов’язання та здійснення платежів з конкретною метою в процесі виконання бюджету.
^ Бюджетне право –сукупність фінансово-правових норм, що регулюють відносини в галузі бюджетної діяльності.
Бюджетно-правові відносини – це суспільні відносини в галузі бюджетної діяльності, що регулюються бюджетно-правовими нормами.
^ Бюджетне правопорушення – недотримання учасником бюджетного процесу встановлених Бюджетним Кодексом та іншими нормативно - правовими актами порядку складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету чи звіту про його виконання.
^ Бюджети місцевого самоврядування - бюджети територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об’єднань.
Бюджетний устрій – організація і принципи побудови бюджетної системи, її структури, взаємозв’язку між окремими ланками бюджетної системи; визначається державним устроєм і адміністративно - територіальним поділом країни.
^ Бюджетна класифікація – єдине систематизоване згрупування доходів, видатків (в тому числі кредитування за вирахуванням погашення) та фінансування бюджету за ознаками економічної сутності, функціональної діяльності, організаційного устрою та іншими ознаками відповідно до законодавства України та міжнародних стандартів.
^ Бюджетні повноваження –права й обов’язки учасників бюджетних правовідносин.
Бюджетний процес –регламентована нормами права діяльність, пов’язана із складанням, розглядом , затвердженням бюджетів, їх виконанням і контролем за їх виконанням, розглядом звітів про виконання бюджетів, що складають бюджетну систему України.
^ Бюджетний розпис – документ, в якому встановлюється розподіл доходів та фінансування бюджету, бюджетних асигнувань головним розпорядникам бюджетних коштів по певних періодах року відповідно до бюджетної класифікації.
^ Бюджетна система – сукупність державного бюджету та місцевих бюджетів, пов’язана з урахуванням економічних відносин, державного і адміністративно-територіальних устроїв і врегульована нормами права.
^ Бюджетна установа – орган, установа чи організація, визначена Конституцією України, а також установа чи організація, створена в установленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами місцевого самоврядування, яка повністю утримується за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевих бюджетів.
^ Єдиний казначейський рахунок – це рахунок, відкритий державному казначейству в Національному банку України для обліку коштів і здійснення розрахунків у Системі електронних платежів Національного банку України.
^ Загальний фонд бюджету – це фонд, фінансування видатків з якого здійснюється за рахунок усіх дохідних надходжень, окрім тих, що призначено для зарахування до спеціального фонду.
^ Зведений бюджет – сукупність бюджетних показників усіх бюджетів, що існують на відповідній території, для аналізу й прогнозування економічного та соціального розвитку держави, територіальних громад.
^ Кредитування за вирахуванням погашення – операції, пов’язані з наданням коштів з бюджету на умовах повернення, платності та строковості, в результаті яких з’являються зобов’язання перед бюджетом, та операції, пов’язані з поверненням цих коштів до бюджету.
^ Міжбюджетні трансферти – кошти, які безоплатно і безповоротно передаються з одного бюджету до іншого.
Спеціальний фонд бюджету – це фонд, який передбачає предметно - цільове використання бюджетних коштів за бюджетним призначенням, яке виступає як повноваження, надане головному розпоряднику бюджетних коштів.
4.3.Практичні завдання
1.Кабінет Міністрів України 28 квітня 2004 року подав до ВРУ річний звіт про виконання ЗУ “Про державний бюджет України на 2003 рік”. 15 травня 2004, цей звіт, представлений Прем’єр-міністром України, було розглянуто у ВРУ. Чи відповідають дії зазначених державних органів та їхніх посадових осіб чинному законодавству?
2.Для того, щоб дотриматися строків прийняття проекту закону про Державний бюджет України у другому читання, Верховна Рада України на прохання голови комітету Верховної Ради України з питань бюджету погодилася відкласти прийняття рішення про загальний обсяг дефіциту (профіциту) Державного бюджету України на наступний бюджетний період під час розгляду закону Про Державний бюджет України у третьому читанні. Оцініть правомірність цієї ситуації.
3.Після прийняття проекту закону про Державний бюджет України у першому читанні Кабінет Міністрів України підготував і подав 20 листопада року, що передує плановому, проект закону про Державний бюджет України, допрацьований відповідно до бюджетних висновків Верховної Ради України. Оцініть правомірність ситуації.
4.4.Тести для самоперевірки знять
1.Сукупність бюджетних показників усіх бюджетів, що існують на відповідній території, для аналізу й прогнозування економічного та соціального розвитку держави, територіальних громад –це:
А.Загальнодержавний бюджет.
Б.Зведений бюджет.
В.Державний бюджет.
Г.Загальний бюджет.
^ 2.Бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему складає:
А. 9 місяців.
Б.1 рік.
В. 2 роки.
Г. 3 роки.
3.Регламентована нормами права діяльність, пов'язана зі складанням, розглядом, затвердженням бюджетів, їх виконанням і контролем за виконанням, заслуховуванням звітів про виконання бюджетів, що входять до бюджетної системи України:
А.Бюджетний процес.
Б. Бюджетний розпис.
В.Бюджетний запит.
Г.Бюджетний план.
4.Недотримання учасником бюджетного процесу встановлених Бюджетним Кодексом та іншими нормативно - правовими актами порядку складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету чи звіту про його виконання:
А.Бюджетне правопорушення.
Б.Бюджетна санкція.
В.Порушення бюджетного кодексу.
Г.Фінансове правопорушення.
^ 5. Бюджетний кодекс України був прийнятий:
А. 21 червня 2001 року.
Б.24 липня 1996 року.
В. 21 жовтня 1992 року.
Г. 24 вересня 1991 року.
6. Кримінальну відповідальність за нецільове використання бюджетних коштів передбачено:
А. Ст. 210 Кримінального кодексу України.
Б. Ст. 24 Бюджетного кодексу.
В. Ст. 25 Адміністративного кодексу.
Г. Ст. 42. Цивільного кодексу.
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
| Б | Б | А | А | А | А |