Geum.ru

Методический материал

Вид материалаЗакон

Содержание


Кримінальний кодекс україни
Свобод людини і громадянина
Кодекс україни
Верховної ради україни
Цивільний кодекс україни
Подобный материал:
1   2   3   4

ВИТЯГ


“... Стаття 28. Діяльність телерадіоорганізацій, пов'язана з виборчим процесом або процесом референдуму


Діяльність телерадіоорганізацій, пов'язана з передвиборною агітацією чи політичною рекламою під час виборчого процесу або процесу референдуму, провадиться з урахуванням вимог законодавства про вибори та референдуми.

Контроль за дотриманням телерадіоорганізаціями вимог законодавства про вибори та референдуми стосовно передвиборної агітації та політичної реклами здійснюють Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, Центральна виборча комісія, окружні (територіальні) виборчі комісії, що проводять відповідні вибори чи референдуми.

Телерадіоорганізації та їхні керівники або уповноважені ними особи не несуть відповідальності за зміст виступів посадових осіб, представників політичних партій (блоків) і громадських організацій, кандидатів на пост Президента України, кандидатів у народні депутати України, кандидатів у депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та на посади сільських, селищних, міських голів під час передвиборної агітації та під час підготовки і проведення референдумів, крім випадків, коли у виступах зазначених осіб, які транслюються в запису, міститься інформація, поширення якої заборонено законодавством.

У разі трансляції програм, що містять інформацію, поширення якої заборонено законодавством про вибори, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення за поданням Центральної виборчої комісії, окружної (територіальної) виборчої комісії може тимчасово (до закінчення виборчого процесу) зупинити дію ліцензії на право користуватися каналами мовлення. У разі інших порушень законодавства про вибори з боку телерадіоорганізацій тимчасове зупинення дії ліцензії здійснюється виключно за рішенням суду.

Діяльність телерадіоорганізацій може бути тимчасово припинена за рішенням суду у випадках, передбачених законодавством про вибори.

У період між виборами державні телерадіоорганізації для об'єктивного висвітлення процесів та подій, що відбуваються в суспільстві, надають політичним партіям однакові можливості для висловлення своїх поглядів...”

(Витяг з Закону №3759 від 21.12.1993р.

Стаття 28 із змінами, внесеними згідно із Законами N 595/97-ВР; від 22.10.97, 196/98-ВР від 05.03.98, в редакції Закону N 744-IV від 15.05.2003р.)


Закон України

“Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні”

ВИТЯГ


Стаття 6. Діяльність друкованих засобів масової інформації


Діяльність друкованих засобів масової інформації - це збирання, творення, редагування, підготовка інформації до друку та видання друкованих засобів масової інформації з метою її поширення серед читачів.

Діяльність друкованих засобів масової інформації, спрямована на отримання прибутку, є підприємницькою діяльністю у цій сфері і здійснюється на основі цього Закону, Закону України "Про підприємництво" ( 698-12 ) та інших актів чинного законодавства України.

Діяльність друкованих засобів масової інформації

забезпечується самостійністю її суб'єктів у всіх видах відносин, пов'язаних із здійсненням їх прав і обов'язків. Втручання в діяльність друкованих засобів масової інформації поза межами, визначеними цим Законом, забороняється. Діяльність друкованих засобів масової інформації у сфері виробництва та розповсюдження реклами здійснюється відповідно до Закону України "Про рекламу". ( Статтю 6 доповнено частиною четвертою згідно із Законом N 70/97-ВР від 14.02.97 )

Діяльність друкованих засобів масової інформації, пов'язана з передвиборною агітацією чи політичною рекламою під час виборчого процесу або процесу референдуму, провадиться з урахуванням вимог законодавства про вибори та референдуми.

(Статтю 6 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом №744-IV від 15.05.2003р.)

(Витяг з Закону №2782 от 16.11.1992р.)


^ КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ


В И Т Я Г

«…

Р о з д і л V


ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ВИБОРЧИХ, ТРУДОВИХ

ТА ІНШИХ ОСОБИСТИХ ПРАВ І

^ СВОБОД ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА


Стаття 157. Перешкоджання здійсненню виборчого права


1. Перешкоджання насильством, обманом, погрозами, підкупом або іншим чином вільному здійсненню громадянином права обирати і бути обраним Президентом України, народним депутатом України, депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатом місцевої ради або сільським, селищним, міським головою, вести передвиборну агітацію -

карається обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років

або позбавленням волі на строк від двох до чотирьох років.

2. Ті самі діяння, вчинені за попередньою змовою групою осіб або членом виборчої комісії чи іншою службовою особою з використанням влади або службового становища, -

караються позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років.

3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, що вплинули на результати голосування або виборів, -

караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років.


Стаття 158. Неправомірне використання виборчих бюлетенів, підлог виборчих документів або неправильний підрахунок голосів чи неправильне оголошення результатів виборів

1. Видача членом виборчої комісії виборчого бюлетеня будь-якій особі з метою надання їй можливості проголосувати за іншу особу або проголосувати більше ніж один раз у ході голосування, видача виборчого бюлетеня особі, не внесеній до списку виборців на виборчій дільниці, або видача заповненого виборчого бюлетеня, а також незаконна передача іншій особі незаповненого виборчого бюлетеня -

карається обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років

або позбавленням волі на строк до трьох років.

2. Підлог, тобто виготовлення виборчого документа невстановленого зразка чи виготовлення у спосіб, не передбачений законом, внесення до виборчого документа завідомо неправдивих

відомостей або будь-яка інша його підробка, а так само використання завідомо підробленого виборчого документа чи виготовленого у спосіб, не передбачений законом, -

караються позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років.

3. Дії, передбачені частиною другою цієї статті, вчинені членом виборчої комісії або іншою службовою особою, а так само завідомо неправильний підрахунок голосів або завідомо неправильне встановлення чи оголошення результатів виборів -

караються позбавленням волі на строк від п'яти до восьми

років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися

певною діяльністю на строк до трьох років.

( Стаття 158 із змінами, внесеними згідно із

Законом N 744-IV від 15.05.2003р.)


Стаття 159. Порушення таємниці голосування


Умисне порушення таємниці голосування під час проведення передбачених законом України виборів, вчинене членом виборчої комісії або іншою службовою особою з використанням влади чи службового становища, -

карається штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних

мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від

одного до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади

чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років...

. . .»


^ КОДЕКС УКРАЇНИ

про адміністративні правопорушення


В И Т Я Г

«…

Стаття 186-2. Порушення законодавства про вибори Президента України і народних депутатів


Публічні заклики або агітація за бойкотування виборів Президента України або народного депутата, опублікування або поширення іншим способом неправдивих відомостей про кандидата в Президенти України або депутати, а так само агітація за або проти кандидата в день виборів -

тягнуть за собою накладення штрафу від трьох до шести

неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Видача членом дільничої виборчої комісії виборчого бюлетеня для голосування за іншу особу -

тягне за собою накладення штрафу від трьох до п'яти

неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Втручання в роботу виборчих комісії, що перешкоджає виконанню ними обов'язків, пов'язаних з реєстрацією кандидатів в Президенти України або депутати, підрахунком голосів чи визначенням результатів або підбиттям загальних підсумків виборів, -

тягне за собою накладення штрафу від трьох до шести

неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

( Кодекс доповнено статтею 186-2 згідно з Указом ПВР №8710-11 від 19.01.90, із змінами, внесеними згідно із Законами №3039-12 від 03.03.93, №55/97-ВР від 07.02.97 )

. . .»


П О С Т А Н О В А

^ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ


Про забезпечення безперешкодної діяльності

засобів масової інформації у 2004 році


Виходячи з необхідності безумовного забезпечення конституційних гарантій на свободу слова в Україні, вільне вираження своїх поглядів і переконань, створення належних умов для творчої діяльності журналістів, забезпечення плюралізму думок у матеріалах друкованих та електронних засобів масової інформації, усунення правових, адміністративних, економічних та організаційних перешкод у висвітленні виборчої кампанії по виборах Президента України у 2004 році, а також недопущення припинення діяльності засобів масової інформації інакше як за рішенням їх засновника (співзасновників) або суду, Верховна Рада України


п о с т а н о в л я є:


1. Запропонувати Кабінету Міністрів України вжити заходів щодо припинення перевірок засобів масової інформації у 2004 році відповідними органами виконавчої влади.


2. Рекомендувати Державній податковій адміністрації України відмінити графіки перевірок засобів масової інформації на 2004 рік.


Голова Верховної Ради України В.ЛИТВИН


м. Київ, 16 березня 2004 року

N 1604-IV


^ ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ


В И Т Я Г


Стаття 276. Поновлення порушеного особистого немайнового права


1. Орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, фізична особа або юридична особа, рішеннями, діями або бездіяльністю яких порушено особисте немайнове право фізичної особи, зобов'язані вчинити необхідні дії для його негайного поновлення.


2. Якщо дії, необхідні для негайного поновлення порушеного особистого немайнового права фізичної особи, не вчиняються, суд може постановити рішення щодо поновлення порушеного права, а також відшкодування моральної шкоди, завданої його порушенням.


Стаття 277. Спростування недостовірної інформації


1. Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.


2. Право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації щодо особи, яка померла, належить членам її сім'ї, близьким родичам та іншим заінтересованим особам.


3. Вважається, що негативна інформація, поширена про особу, є недостовірною.


4. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.


Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов'язків, вважається юридична особа, у якій вона працює.


Якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома, фізична особа, право якої порушено, може звернутися до суду із заявою про встановлення факту неправдивості цієї інформації та її спростування.


5. Якщо недостовірна інформація міститься у документі, який прийняла (видала) юридична особа, цей документ має бути відкликаний.


6. Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших засобах масової інформації, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації в порядку, встановленому законом.

Якщо відповідь та спростування у тому ж засобі масової інформації є неможливими у зв'язку з його припиненням, така відповідь та спростування мають бути оприлюднені в іншому засобі масової інформації, за рахунок особи, яка поширила недостовірну інформацію.

Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила.

7. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.


Стаття 278. Заборона поширення інформації, якою порушуються особисті немайнові права


1. Якщо особисте немайнове право фізичної особи порушене у газеті, книзі, кінофільмі, телепередачі тощо, які готуються до випуску у світ, суд може заборонити їх випуск у світ до усунення порушення цього права.


2. Якщо особисте немайнове право фізичної особи порушене у газеті, книзі, кінофільмі, телепередачі тощо, які випущені у світ, суд може заборонити (припинити) їх розповсюдження до усунення цього порушення, а якщо усунення порушення неможливе, - вилучити тираж газети, книги тощо з метою його знищення.


Стаття 279. Правові наслідки невиконання рішення суду про захист особистого немайнового права


1. Якщо особа, яку суд зобов'язав вчинити відповідні дії для усунення порушення особистого немайнового права, ухиляється від виконання судового рішення, на неї може бути накладено штраф відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.


2. Сплата штрафу не звільняє особу від обов'язку виконати рішення суду.


Стаття 280. Право фізичної особи, особисте немайнове право якої порушено, на відшкодування шкоди


1. Якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової та (або) моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню.