Кримінального судочинства

Вид материала

Документы

Содержание Пошук контрабандиста із використанням інших джерел інформації, що відобразилися в процесі його життєдіяльності. Пошук злочинців із використанням суб'єктивних портретів і розшукових орієнтувань. Використання нетрадиційних методів у виявленні осіб, причетних до контрабанди. Скрипников А И, I римак ЛII

Подобный материал:

• Поняття І завдання кримінального процесу в період формування правової держави в Україні, 43.76kb.
• Дипломна робота на тему: Міжнародний кримінальний суд: структура та компетенція, 1069.49kb.
• 1. Предмет, основні поняття І завдання кримінального процесу України, 38.65kb.
• Методичні рекомендації з питань вивчення кримінального права для вчителів які викладають, 564.86kb.
• Одеська Національна Юридична Академія Миколаївський Навчальний Центр Прокурорсько-слідчий, 842.88kb.
• Та принципи кримінального права, 6589.81kb.
• Лекція №1. Поняття І сутність кримінального процесу., 4192.56kb.
• Питання для державних іспитів з кримінального права та кримінального процесу для факультету, 63.71kb.
• Ду першої інстанції І виконуваних ним функцій в цій частині роз­витку цивільного судочинства, 230.07kb.
• Рішення Конституційного Суду n 8-рп/2008 ( v008p710-08 ) від 22. 04. 2008 } Розділ, 1840.42kb.

вчинення злочину особою, яка перебуває на обліку. Крім цього, вказуються об'єкти, вилучені з місця події, і спосіб приховання злочину.

Пошук злочинців із використанням суб'єктивних портретів і розшукових орієнтувань. Практика боротьби зі злочинністю свідчить, що суб'єктивні портрети - дуже ефективний засіб розшуку злочинців і встановлення їхньої особистості. У криміналістиці розробка проблем виготовлення і використання суб'єктивних портретів - один із перспективних напрямків²³¹. Зокрема, дослідження ведуться в напрямку: а) розроблення методик для роботи з очевидцями під час виготовлення суб'єктивних портретів на основі психології сприйняття, запам'ятовування, згадування та відтворення ознак зовнішності людини; б) удосконалення технічних засобів і технології виготовлення суб'єктивних портретів; в) розроблення тактичних прийомів застосування моделей, складених на основі розшукових орієнтувань та ін.

Установлення контрабандиста за допомогою суб'єктивного портрета полягає в порівнянні отриманого зображення злочинця з іншими особами як у натурі, так і за іншими відображеннями зовнішності особи. Ця діяльність носить чітко виражений пошуковий характер і містить у собі аналіз ситуації, пов'язаної з виготовленням композиційного портрета, висування версій щодо правопорушника, визначення шляхів і способів їхньої перевірки, планування, організацію і проведення заходів щодо і встановлення злочинця. Найбільш істотні результати досягаються шля- [ хом синтезу двох способів виготовлення суб'єктивних портретів: за до-_: помогою діапозитивів або електронної програми "Фоторобот" і подальшого домальовування окремих елементів зовнішності.

Процес пошуку злочинця з застосуванням суб'єктивних портретів' містить у собі підготовчий, робочий і завершальний етапи. На підготов- чому етапі аналізується інформація щодо особистості злочинця, встано влюються особи, що можуть упізнати його, вивчаються відомості, що, прямо або побічно вказують на час і місце можливого його перебування* На їхній основі висуваються версії щодо можливого перебування злочинця і плануються заходи щодо його встановлення. Вони можуть бути гласними і негласними, із залученням громадськості або всього населення, із використанням заходів особистого розшуку, засобів розповт дження виготовлених суб'єктивних портретів (телебачення, кіно, преси пошукових листків, орієнтувань, передачі зображень поштою, телегра фом або факсимільним зв'язком, установлення особи за слідами пам'яті

²³¹ Снетков НА Использование признаков внешности в работе органов внутреннш дел. - М, 1993, Зинин AM Внешность человека в криминалистике Субъективные изо»

ражения - М , 1995.

384 ' \

S *3

ся розшукові таблиці та інші моделі, котрі використовуються для розшуку і встановлення особистості злочинця. Під час розслідування злочинів частіше всього складаються розшукові ггблиці за ознаками письмової промови і почерку, друкувальних пристроїв і т. ін. У принципі вони можуть бути складені за будь-яким виявленим слідом.

Для перевірки приналежності слідів певній особі використовуються різноманітні джерела інформації, котрі містять відомості про ту чи іншу категорію осіб. Так, сліди, що містять відомості про особливості будівлі зубного апарата, складу крові, слини, сперми, наявності хвороб, можуть бути перевірені за документами різноманітних лікувальних установ; сліди, що містять відомості щодо психофізіологічних навичок, які відобразилися в почерку -за документами паспортних апаратів органів внутрішніх справ, адресних бюро, пунктів організованого набору робочої сили, військових комісаріатів, лікарень, амбулаторій і т. ін.

Використання нетрадиційних методів у виявленні осіб, причетних до контрабанди. Зрозуміло, що боротьба із сучасною злочинністю потребує більш ефективного використання нових нетрадиційних засобів і методів для одержання доказової інформації у кримінальних справах. Закордонний досвід свідчить, що таким нетрадиційним і ефективним методом одержання значущої для розслідування інформації є інструментальний метод детекції емоційного стану підозрюваної' (або іншої) особи за її психофізіологічними реакціями на дію словесних подразників. Ідеться про поки ще не визнаний офіційно і неузаконений у сфері вітчизняної кримінально-процесуальної діяльності так званий "детектор брехні". Попередня перевірка на детекторі брехні стає популярною під час прийому на роботу в силові відомства. Вже отримані переконливі результати. Так, предметом особливої гордості винахідників російського "детектора брехні" стала історія, що трапилася в аеропорту "Ше- • реметьево-2". Без п'ятьох хвилин співробітник служби безпеки, що j підходив за всіма параметрами (боксер-розрядник, пройшов Афганістан, 1 і до того ж із вищою освітою), - проходив перевірку на детекторі. На запитання: "Ви обрали цю роботу без тиску зовні?" він упевненим го-і лосом відповів "Так". Проте комп'ютер зафіксував "невірогідність його] відповіді". У результаті з'ясувалося, що претендент уже понад рік підтримує контакти із люберецьким злочинним угрупованням.

Насправді прилад, відомий у народі як "детектор брехні", має більи

нейтральну назву "поліграф"²² - технічний засіб, який являє собою комплекс точних медичних приладів, оснащених системою контактних датчиків, які призначені для безупинної і одночасної реєстрації динаміки цілого комплексу (від 4 до 20) фізіологічних процесів (кров'яного тиску, частоти пульсу, глибини і частоти подиху, біотопів мозку, шкір-ногальванічної реакції, ступеня мускульної напруги та ін.), пов'язаних із виникненням у допитуваної особи емоцій на певний словесний подразник. При цьому запис реакцій здійснюється таким чином, що оператор чітко бачить, яке саме запитання викликало у допитуваної особи відповідну емоційну реакцію. Дослідження, проведені Американською асоціацією операторів поліграфа, показали, що отримана за його допомогою інформація в 87-96% випадків ефективно використовується в кримінальних справах²³³.

На жаль, в Україні поліграфом поки що нехтують. Як і в інших випадках, щодо доцільності тієї або іншої технічної новинки в кримінальному судочинстві вирішити досить важко. Перепоною цьому є активна протидія прихильників архаїчних доктрин і ревнивих охоронців чистоти юридичних догматів. Рідко хто з учених-процесуалістів і криміналіс-

²³² Слово поліграф (його ще називають "детектор брехні", "лай-детектор", "варіог-раф", "плетизмограф") походить від грецького polys - множимчий, численний і grapho -пишу та у перекладі на нашу мову означає "множина записів" Прилади цього типу широко використовуються в клінічній медицині (особливо в реанімаційних цілях), у медико-біологічних І психологічних дослідженнях, у прикладній психофізіології, одним із розділів якої с дегекція брехні.

У міліцейських архівах збереглися документи про те, що прообраз детектора брехні був використаний ще на початку минулого століття У дачному селищі під Ленінградом пропала жінка. Міліція підозрювала, що її убив чоловік, а тіло сховав десь поблизу. Розслідуванню згодився допомогти один Із дачників, ирофссор-фізіолог, учень академіка Павлова. Прикріпивши до гіла підозрюваного датчики, вій приєднав І'х до гальванометра, а потім просто пройшов Із ним по ділянці У однім місці стрілку "зашкалило" - саме тут і був виявлений труп.

Перший поліграф бун створений у двадцяті роки минулою століття американським криміналістом Леопардом Кілсром. Цей прилад рссстрував одночасно три показники: подих, тиск крові й електричної активності шкіри. Саме ці показники стали основними й обов'язковими для будь-якої моделі детектора.

У наші дні список показників розширився Найпростіша модель поліграфа досліджує людський організм за п'ятьма парамеїрами: криві фіксують верхній і нижній подих, тиск крові, частоту пульсу І шкірно-Іальванічної реакції' (у момент проголошення неправди людина покривається дрібним Іюгом, а це впливає на струмопровіднісгь шкіри). Більш складні моделі поліграфів спроможні "зчитувати" біля 20 параметрів роботи людського організму.

²³³ НиколайчикВ М. СІМА. "Билль о правах" и полицейское расследование. - М, 1973.

386

387

• 234 . . _ t

tib , висвітлюючи теорію доказів або тактику допиту, не таврував поліграф як "псевдонауковий і реакційний засіб встановлення істини", посилаючись при цьому на російські літературні джерела 30-40-літньої давнини. Замість того, щоб науковою аргументацією спростувати використання поліграфа в розслідуванні злочинів, деякі навіть проводять прямі паралелі між інквізиційним процесом, оголошуючи поліграф знаряддям катування, що заподіює допитуваній особі "неймовірні фізичні страждання". Хоча лунають і тверезі голоси про те, що технічний засіб не буває ненауковим і не може бути реакційним. Використання ж технічного засобу, не секрет, можливе як у реакційних, так і в прогресивних цілях. І з цим не можна не погодитися.

Після десятиліть огульного паплюження, обвинувачення в ненауковості й аморальності метод поліграфологічного обстеження підозрюваних (обвинувачуваних) у вчиненні злочинів посідає належне Й9му місце в арсеналі ефективних, припустимих криміналістичних засобів. На його користь переконливо свідчить досвід практичного застосування поліграфа для супроводу розслідування в сусідній з нами Росії, де наукові дослідження можливостей використання поліграфа в кримінальному процесі проводяться офіційно з 1992 р.

Останнім часом на світовому ринку з'явилися перші комп'ютерні поліграфи, причому одночасно двох моделей: розроблені- американською фірмою "Столтинг" і російською "Инекс-полиграф" (американські коштують 14-18 тис. дол., російські - від 1,5 до 4,5 тис.). Сьогодні для проведення поліграфних тестувань існує спеціальна методика. Водночас із методикою удосконалення поліграфного обстеження розробляються методи безконтактного виміру психологічного стресу , а також застосування людино-машинних систем²³⁶.

Концепція використання поліграфних устроїв під час встановлення злочинця грунтується на тому, що будь-яка діяльність людини, у тому числі й протиправна, здійснюється на фоні більш-менш вираженої емоційної напруги, тобто має психофізіологічне підкріплення. Чим більш значущою для суб'єкта є ситуація, у якій він перебуває, тим більш ви-

²¹⁴ Див., наприклад: Злобин Г.А.. Яни С.А. Проблем полиграфа // Проблемы совер
шенствования советского законодательства. - М., 1976. - Вып. 6. - С. 125--133; Ларин AM
Полиграф и прана личности в уголовном процессе // Сов. юс-во и право. - 1981. - №6. -
С. 99-103; ІІеревсрааОМ. Формування неправдивих показань, система гактйчних прийомів
їх виявлення і подолання. Авгорсф. дне. ...канд. Іорид. наук. - X., 2000. — С. 12-13.

²¹⁵ Варламов В.А., Денисов А С., Когданов ТС. Бескоіпакшос измерение психолопі-
чсского стресса // Нетрадиционные методы в раскрытии преступлений. * М., 1994.

²³⁶ Ищенко Е.П. Об исполыованин человеко-машинных сіісіем для раскрытия преступлений// Нетрадиционные мсюды в раскрьпни ІІресгушІсниіі. М , 1994.

388

раженою є його психофізіологічна реакція. При цьому найбільш гостро актуалізованим для людини є вчинення злочину або причетність до нього. У результаті проведених досліджень було встановлено, що полігра-фологічними іспитами можна визначити наявність так званих "винних знань" у 86-92% випадків²³⁷. Зокрема, за допомогою поліграфа стосовно гаданого правопорушника вирішуються такі завдання:

- визначається особиста участь у вчиненні правопорушення або
причетність до нього;

• підтверджується факт учинення правопорушення;
  — виявляються мотиви вчинення правопорушення;
  
• виявляється результат протиправної діяльності;
  
• установлюються докази протиправної діяльності;
  

, - перевіряється достовірність відомостей, що повідомляються тією чи іншою особою і т. ін.²³⁸.

При цьому необхідно враховувати, що проведенню іспитів може

перешкоджати таке:

• параліч, ампутація органів, що впливали на розташування нерво
  вих закінчень, інші складні хірургічні операції, перенесені нещодавно;
  
• хронічні захворювання: гіпертонія, гіпотонія, неврози, серцева
  

недостатність тощо;

• емоційна невиваженість у результаті якоїсь події, що має безпосе
  редній стосунок до випробовуваної особи;
  
• наркоманія, алкоголізм, особливо в період змушеної відмови від
  приймання алкоголю чи наркотиків;
  
• неповноцінне харчування або сильна втома;
  

• розумові та психологічні вади (за методикою, прийнятою в США,
  не підлягають перевірці з використанням поліграфа особи з коефіцієн
  том розумового розвитку менше 70);
  

• інші психічні захворювання і нервові розлади;
  

• прийняття особою алкоголю, снотворного, транквілізаторів, нар
  котичних речовин;
  

• менструальний період у жінок або вагітність терміном понад 100
  

днів;

- наявність простудних захворювань, хронічних розладів дихальних
₆ .шляхів і голосових зв'язок або наявність інших фізичних вад.

Поліграфологічне обстеження, звичайно, не є якоюсь одноразовою акцією, що неминуче призводить до діагностичних помилок, а являє со-

²³⁷ Нетрадиционные методы в раскрытии преступлений // Тезисы научно-
практического семинара Всероссийского НИИ МВД РФ. - М., 1994. - С. 6.

²³⁸ Игнатов С.В. Использование полиграфных устройств в оперативно-розыскной
деятельности органов внутренних дел. - М., 1992. С. 53.

389

бою складну, багатоетапну, багатотестову процедуру, в якій вихідні дані, отримані на початковому етапі обстеження, не беруться на віру, а, по-перше, аналізуються в комплексі з інформацією, отриманою з інших джерел; по-друге, конкретизуються, контролюються і коригуються в ході подальшого тестування; по-третє, перевіряються слідчими та іншими процесуальними діями й оперативно-розшуковими заходами.

Практика, творчі початки, що лежать в основі реалізації даного методу, можливість різнобічної перевірки й об'єктивного підтвердження версій, що будуються на базі поліграфологічної інформації, служать переконливим доказом неспроможності поглядів скептиків, які, риторично заперечуючи проти нього на емоційно-розумовому рівні, ставлять під сумнів саму можливість застосування поліграфа в кримінальному судочинстві. З огляду на те, що поліграф широко застосовується більш ніж у 50 країнах світу, а в деяких із них (США, Японія) суди першої інстанції використовують результати, отримані за допомогою поліграфа, нарівні з іншими доказами, ми приєднуємося до думки щодо необхідності законодавчої регламентації в новому КПК України застосування поліграфа як засобу одержання щонайменше орієнтовної інформації. Великі можливості бачаться нами у застосуванні поліграфа в митній сфері, зокрема під час митного контролю та оформлення, що значно сприятиме справі боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил.

Окрім застосування поліграфних пристроїв, пошук злочинців шляхом використання нетрадиційних методів у розкритті контрабанди передбачає побудову моделі злочинця на основі аналізу наслідків учиненого діяння, невербально!' інформації, а також використання екстраординарних (екстрасенсорних) спроможностей окремих осіб.

Пошук злочинця за допомогою інформаційної моделі, побудованої на основі аналізу наслідків контрабанди, базується на встановленні пошукових ознак, що потребують застосування спеціальних "ключів". Вони встановлюються під час виявлення закономірних зв'язків між властивостями особистості контрабандиста й умовами розвитку і формування особистості за допомогою системи методів космобіоритмо-логічного аналізу, а також між властивостями особистості злочинця та інших елементів контрабандної діяльності. У цьому випадку необхідно встановити системоутворювальний елемент, завдяки якому всі інші елементи злочинної діяльності знаходять спроможність нести інформацію щодо кола потенційно причетних до неї осіб.

Пошук злочинця за допомогою моделі, побудованої на підставі характеристики його невербального поводження, заснований на аналізі таких компонентів, як міміка, жести, поза, що в акті комунікації несуть 55-65% інформації. З цією мстою розроблені математичні моделі профілю

390

• • „ -239

стану людини в процесі діяльності І методика складання його моделі .

В основі пошуку злочинців за допомогою екстраординарних (екстрасенсорних) психофізіологічних спроможностей окремих осіб лежить концепція існування єдиного енергоінформаційного поля (простору), в якому за принципом голограми кожна точка "простору- часу" несе в собі інформацію про всі інші точки "простору - часу". На практиці даний феномен виявляється в тому, що окремі особи, які володіють екстраординарними психофізіологічними спроможностями, можуть "зчитувати" інформацію, що перебуває в єдиному енергоінформаційному полі, відтворюючи ті ситуації, свідками яких вони не були ⁴⁰. Хоча подібне явище неможливо цілком пояснити в сучасних умовах (тому і зветься нетрадиційними спроможностями), воно знаходить застосування в медицині, естрадно-концертній діяльності, а також у сфері боротьби зі злочинністю. Зокрема, під час проведення розшукових заходів за допомогою екстрасенсів можуть бути вирішені такі завдання:

• певні ознаки зовнішності злочинця, його вік, стать, рід занять;
  
• виявлене коло міжособистих контактів і порядок дій на даний пе
  ріод часу;
  
• виявлене житло чи транспорт, який належить злочинцю або яки
  ми він користувався у певних ситуаціях;
  
• здійснене прогнозування (у ряді випадків) часу і характеру насту
  пних злочинних дій при вчиненні серійних злочинів;
  

241

— визначене місцезнаходження злочинця

Зрештою, аналіз розслідуваних справ про контрабанду показує, що нерідко про готування певної особи до вчинення контрабанди стає відомо оперативним службам органів внутрішніх справ і безпеки. Вже тоді вони можуть приступити до здійснення оперативно-розшукових заходів, результати яких надають неоціненну допомогу у формуванні доказової бази у кримінальній справі. Оперативні підрозділи вживають необхідних заходів, у ході проведення котрих створюються ситуації, спрямовані на затримання контрабандиста (змушують його зустрітися з певними людьми, відвідати місця, що контролюються органами міліції чи безпеки і т. ін.), або спонукають з'явитися з повинною.

²³⁹ Єрмолаєв В С Моделирование психологического профиля и профиля состояния
объекта наблюдения по характеристикам его невербального поведения // Нетрадиционные
методы в раскрытии преступлений. - М , 1994

²⁴⁰ Стремченко А Ь Проблемы использования экстраординарных
психофизиологических способностей человека при раскрытии преступления // Нетради
ционные методы в раскрытии преступлений. - М., 1994

, ²⁴¹ Скрипников А И, I римак ЛII Нетрадиционные методы раскрытия преступлений в свете теории всеобщих энергоинформационныч связей // Нетрадиционные методы в раскрытии преступлений - М , 1994.

391

Загалом дані оперативно-розшукової дЬл>ності поділяються на дві групи. Першу групу становлять дані, котрі відповідно до вимог КПК України можуть бути легалізовані й використані як речові докази. Друга група - це дані, використовувати котрі треба вкрай обережно і лише для визначення напрямків розслідування.

До першої групи належать:

- зняття інформації з каналів зв 'язку, що належать підозрюваним
або іншим особам, яке здійснюється згідно з вимогами Законів України
"Про оперативно-розшукову діяльність" (сі. 8) і "Про організаційно-
правові основи боротьби з організованою злочинністю" (ст. 15). При
цьому може бути здійснене прослуховування як службових, так і дома
шніх телефонів (в останньому випадку за постановою апеляційного су
ду). Легалізація отриманих даних здійснюється за запитом дізнавача у
вигляді їхнього текстового друкування, котр; виконує оперативний ор
ган, який здійснював зняття інформації з каналів зв'язку (друкується
лише та інформація, котра стосується розслідуваної справи).

Зауважимо, що зараз КПК України передбачає також і слідчу дію -зняття інформації з технічних каналів зв'язку, яка може проваджуватись органом дізнання чи дізнавачем як під час порушення кримінальної справи, так і до, але тільки за рішенням апеляційного суду.

Фактичні дані, одержані та зафіксовані співробітниками спеціальних підрозділів із застосуванням технічних засобів, можуть, бути використані як докази в судочинстві (п. З ст. 15).

За обставинами телефонних розмов обоі'>зково має бути допитаний підозрюваний. Якщо він заперечує, що на касеті записаний його голос, необхідно провести криміналістичну експертизу для ідентифікації його голосу. Для цього в присутності понятих підозрюваний наговорює на касету довільний текст протягом не менше ЗО хвилин. Аудіокасети з оперативними і експериментальними записами направляються експертам разом з постановою дізнавача, в якій ставиться лише о.дне запитання: чи належить голос, записаний під час телефонних переговорів на ау-діокасетах № 1,2,3 ... підозрюваному (вказуються його прізвище, ім'я, по батькові). Всі аудіокасети разом з кримінаїьною справою направляються до суду. Копія постанови про прослухоьування телефонних переговорів до справи не додається, тому що вона містить таємні дані щодо джерела одержання інформації;

- дані, отримані шляхом візуального зов/ іьінього спостереження.
Співробітники оперативних служб органів віг трішніх справ і безпеки,
що проводили спостереження, складають рапотг, у якому вказують: час
спостереження, усі дії й пересування особи або об'єкта, за котрим вело
ся спостереження. До матеріалів справи рапорт не додається, тому що

392

1

він містить таємну інформацію. Легалізація зовнішнього спостереження здійснюється шляхом допиту осіб, які його здійснювали;

• оперативна відео- та фотозйомка, викорі/стання оптичних і радіоприладів, інших, технічних засобів. Якщо оперативними працівниками використовувалася зйомка, бажано, щоби на матеріалах відео чи фотозйомки були зазначені дата і час її проведення. Матеріали зйомки легалізуються шляхом допиту осіб, які робили зйомку, а головне зафіксували той час, коли ця зйомка проводилася. У протоколі обов'язково має бути зазначено, яким апаратом провадилася зйомка (запис) і на яку відеокасету (плівку). Касета додається до кримінальної справи як речовий доказ.

Оперативні дані можуть бути отримані завдяки використанню оптичних і радіоприладів, інших технічних засобів, причому як до порушення кримінальної справи, так і в ході розслідування. У разі потреби може бути проведене впізнання підозрюваних співробітниками, які провадили документування, або очні ставки. Варто ще раз підкреслити, що зазначені способи одержання інформації будуть мати доказове значення тільки в тому випадку, якщо вони проводилися відповідно до вимог чинного КПК України. Перед початком розслідування дізнавачу необхідно ознайомитися з оперативними даними для визначення тактики слідчих дій і загального плану розслідування.

До другої групи належать оперативні дані, отримані поза процесуальними рамками (наприклад, отримані оперативним шляхом відбитки пальців, зразки поту, крові, волосся осіб, можливо, причетних до вчинення контрабанди; проведення контрольованої поставки наркотичних засобів, застосування службово-розшукового собаки під час митного обстеження), через що вони не мають доказового значення і, звичайно, не підлягають легалізації.

Насамкінець у пошуковій діяльності використовується і такий запозичений із теорії рефлексивних ігор спосіб впливу на розшукуваного та осіб, що його приховують, як доведення до них «ерез різноманітні канали інформації, що впливає на прийняття ними бажаних для дізнавача рішень, котрі можуть полягати у відмові від подальшого переховування розшукуваної особи від дізнання; виборі певного, відомого дізнавачеві місця укриття; учиненні дій, що викривають розшукуваного або його приховувачів і можуть призвести до його виявлення та затримання. З метою переконання розшукуваного до відмови від подальшого ухилення від дізнання використовуються його родинні та інші зв'язки.

Інколи з метою забезпечення можливої конфіскації у справах про контрабанду виникає необхідність розшуку та накладення арешту на майно підозрюваного, здобуте злочинним шляхом; предметів контрабанди, речових доказів. Методика пошуку визначається способом, розмірами, специ-

393

фічними особливостями предметів контрабанди. Якщо, наприклад, йдеть- J ся про контрабанду великих партій вантажу, зрозуміло, що сховати їх можна тільки на великій території: у складах, нежилих будинках і т. ін.

Пошук предметів контрабанди може починатися з огляду місця події. Наприклад, у випадках, коли з транспортних засобів, контейнерів без проведення митного контролю й оформлення, товари були перевантажені на транспорт вантажоодержувача та вивезені в невідомому напрямку, огляд місця події дає можливість визначити, що становить предмет контрабанди, яка кількість товару вивезена, індивідуальні ознаки цього товару тощо.

Іноді злочинці не в змозі відразу ж вивезти весь контрабандний вантаж і вивозять його частинами. Решта вантажу може знаходитися поблизу від місця події. Огляд місця події має бути спрямований на встановлення таких схованок. Огляду підлягають усі об'єкти, що можуть служити тимчасовим сховищем контрабанди.

Розшук контрабандного товару, речових доказів здійснюється і шляхом обшуку. Можливо, що одержувач контрабандного товару може зберігати його на складі свого "партнера по бізнесу", у магазинах, офісах і т. ін. Не с винятком, що з цією метою можуть зніматися позаміські дачні будинки. Встановлення місць, де має бути здійснений обшук, передбачає з'ясування зв'язків осіб, можливо, причетних до контрабанди, пошук листів, адрес, записок і т. ін., що можуть містити відомості про розташування таких місць.

Зрештою, у числі об'єктів розшуку у справах про контрабанду можуть бути і потерпілі (наприклад особи, в яких були викрадені культурні цінності, котрі незаконно переміщуються через митний кордон), що зобов'язує дізнавача вжити заходів стосовно захисту прав і законних інтересів громадян, яким завдано матеріального збитку.