Ду першої інстанції І виконуваних ним функцій в цій частині розвитку цивільного судочинства визначає особливе значення стадії судового розгляду цивільних справ

Вид материала

Содержание

У даній, допоміжній стосовно розгляду справи по суті, частині судового засідання необхідно виділяти як мінімум два відносно само
2) суд встановлює особи тих, хто з'явився, а також перевіряє повноваження представників (ч.З ст.163 ЦПК)3)
Завдання суду на даному етапі судочинства
Суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

Подобный материал:

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ

Головне управління юстиції у Дніпропетровській області

«Стадії та порядок

судового розгляду»

2011 рік

Вступ

Зміст діяльності суду першої інстанції і виконуваних ним функцій в цій частині розвитку цивільного судочинства визначає особливе значення стадії судового розгляду цивільних справ. Шляхом розгляду цивільних справ здійснюються функції правосуддя і виконуються завдання цивільного судочинства — захист прав і законних інтересів фізичних, юридичних осіб і держави.

Розглядаючи цивільні справи, суд покликаний спрямовувати свою діяльність на всебічне, повне і об'єктивне вирішення цивільних справ у повній відповідності з чинним законодавством. Точне і неухильне додержання і застосування норм матеріального і процесуального законодавства при розгляді і вирішенні цивільних справ є гарантією їх правильного, справедливого і швидкого вирішення з метою захисту і охорони суспільного ладу і державності України, прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб всіх форм власності, дальшого зміцнення законності і правопорядку та виховання громадян і посадових осіб у дусі неухильного виконання законів.

Особи, які беруть участь у справі, в процесі розгляду судом цивільних справ можуть в демократичній процесуальній формі активно здійснювати доказову діяльність, спрямовану на досягнення мети процесу, на встановлення судом об'єктивної істини у справі і ухваленні в ній законного і обґрунтованого рішення. В процесуальній діяльності суду і учасників процесу в цій стадії розкривається зміст і демократичний характер принципів цивільного процесуального права — справи розглядаються у відкритому судовому засіданні, обраними у встановленому порядку суддями, одноособово і колегіально, в усній і безпосередній процесуальній формі.

Судді незалежні і вирішують справи на підставі принципів законності і об'єктивної істини, а сторони мають рівні процесуальні можливості — можуть використовувати на засадах диспозитивності і змагальності передбачені законом процесуальні засоби для захисту своїх суб'єктивних прав.

Цими фактами визначається актуальність обраної теми та передбачається доцільним більш детально висвітлити особливості такої стадії цивільного процесу як судовий розгляд цивільних справ.

Порядок проведення судового засідання по цивільній справі докладно визначається Цивільним процесуальним законодавством України.

Судове засідання складається з:

підготовчої частини;
розгляду справи по суті;
заключної частини судового розгляду (судових дебатів);
постановлення та оголошення рішення.

І. Підготовча частина

Специфічну роль відіграє підготовча частина судового засідання, де нібито підводиться попередній підсумок процесуальної діяльності в стадії підготовки справи і створюються необхідні умови для належного здійснення наступної діяльності з вирішення справи по суті.

У даній, допоміжній стосовно розгляду справи по суті, частині судового засідання необхідно виділяти як мінімум два відносно самостійні процесуальні завдання.

По-перше, з'ясування наявності або відсутності умов, необхідних для забезпечення правильного вирішення справи в даному судовому засіданні, а саме: по перевірка явки учасників процесу і вирішення питання про розгляд справи при неявці кого-небудь із них; по з'ясування наявності згоди на розгляд справи суддею одноособово; вирішення питання про відводи; про відкладення розгляду справи і правила такого відкладення (ст. 160, 162,166,169, 170 ЦПК).

По-друге, створення необхідних умов для всебічного, повного та об'єктивного дослідження доказів у справі в даному судовому засіданні, а саме: видалення свідків, що з'явилися, із залу засідання суду; роз'яснення учасникам розгляду справи їхніх процесуальних прав і обов'язків; розгляд судом заяв і клопотань осіб, які беруть участь у справі (ст. 164,165, 167, 168, 171,172 ЦПК).

Справи в суді першої інстанції, як правило, розглядаються одноособово суддями. Під час одноособового розгляду справи в суді першої інстанції головуючим є суддя, який розглядає справу. Головуючий керує ходом судового засідання, забезпечує дотримання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками цивільного процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи (ч. 2 ст.160 ЦПК).

Сторони, які не бажають взяти особисту участь у судовому засіданні, вправі просити суд про розгляд справи за їх відсутності. Заяву про це як позивач, так і відповідач можуть подати до суду у письмовому виді або заявити про це в судовому засіданні, коли справа відкладається або провадження по ній припиняється. Усна заява сторони заноситься в журнал судового засідання.

Цивільний процесуальний кодекс (ч.4 ст. 169, ст. 224 ЦПК) встановлює, що розгляд справи за відсутності відповідача, належним чином повідомленого про дату судового засідання, можливо у випадках, коли:

суд не має повідомлень про причину неявки відповідача;
суд визнає причини неявки відповідача неповажними;
наявність у справі достатніх матеріалів про права і взаємовідносини сторін;
на думку суду, відповідач навмисно затягує розгляд справи (наприклад, ухиляється від одержання повісток; повідомляє суду причини неявки, які не відповідають дійсності; знищує наявні у нього докази, що приводить до зупинення провадження у справі);
згода позивача.

У разі зміни позивачем предмета або підстави позову, зміни розміру позовних вимог суд відкладає судовий розгляд для повідомлення про це відповідача (ч. З ст. 224 ЦПК).

Можна виділити основні процесуальні дії, які припустимі в підготовчій частині судового розгляду:

1) головуючий відкриває судове засідання і оголошує, яка справа підлягає розгляду (ч.І ст.163 ЦПК)

2) суд встановлює особи тих, хто з'явився, а також перевіряє повноваження представників (ч.З ст.163 ЦПК)

3) перекладачеві, якщо він залучається до розгляду по справі, роз'яснюються його права та обов'язки; крім того, його попереджають про кримінальну відповідальність за завідомо неправильний переклад і за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків. Головуючий приводить перекладача до присяги (ст. 164 ЦПК)

4) свідки видаляються із залу судового засідання у відведені для цього приміщення (ч.І ст.165 ЦПК)

5) головуючий оголошує склад суду, а також прізвища експерта, перекладача, спеціаліста, секретаря судового засідання і роз'яснює особам, які беруть участь у справі, право заявляти відводи (ч.І ст.166 ЦПК)

6) головуючий роз'яснює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, про що зазначається в журналі судового засідання (ст.167 ЦПК)

7) розгляд судом заяв і клопотань осіб, які беруть участь у справі (ст. 168 ЦПК)

8) за наявності підстав розглядається питання про відкладення розгляду справи (ст.169 ЦПК)

9) головуючий роз'яснює експертові його права та обов'язки і попереджає експерта під розписку про кримінальну відповідальність за завідомо неправильний висновок і за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків. Головуючий приводить експерта до присяги (ст.171 ЦПК)

Із сукупності послідовних дій, викладених вище, і складається підготовча частина судового розгляду. Якщо суд вважає, що справу може бути розглянуто, то переходить до наступної стадії — розгляду справи по суті.

ІІ. Розгляд справи по суті

Наступним етапом стадії розгляду цивільної справи в суді першої інстанції, що у законі названий розглядом справи по суті, є дослідження обставин справи.

це основною частина судового засідання, оскільки саме тут за участю всіх суб'єктів процесу в умовах змагальності і рівноправності сторін досліджуються і аналізуються фактичні обставини справи.

При розгляді справи по суті суд виконує три основні завдання:

По-перше, визначення обсягу і меж дослідження обставин справи в судовому засіданні. На його виконання спрямовані вимоги процесуального закону: обов'язок суду почати розгляд справи доповіддю головуючого; про здійснення ним дій по з'ясуванню даних про те, чи підтримує позивач свої вимоги, чи визнає відповідач вимоги позивача (ст. 173 ЦПК);

По-друге, виявлення наявності або відсутності підстав для припинення провадження по справі в стадії судового розгляду, пов'язаних з диспозитивними розпорядницькими діями суб'єктів спірних правовідносин. На його виконання спрямовані положення закону, що зобов'язують головуючого зробити процесуальні дії по з'ясуванню, чи не має наміру позивач відмовитися від своїх вимог і чи не бажають сторони закінчити справу мировою угодою (ст. 173, 174 ЦПК).

По-третє, дослідження доказів у справі, що входить у структуру цивільного процесуального доказування. У його структуру також включаються дії по визначенню предмета доказування, збиранню, поданню, оцінці доказів. При нормальному розвитку процесу перші три елементи доказування повинні здійснюватися при підготовці справи до судового розгляду, дослідження доказів здійснюється в стадії судового розгляду при розгляді справи по суті, остаточну оцінку доказам суд дає в нарадчій кімнаті при винесенні рішення. Однак у такій послідовності процесуальних дій по доказуванню є певна умовність. Прогалини в стадії підготовки по ви значенню предмета доказування, збиранню і поданню доказів заповнюють у стадії судового розгляду, а попередня їх оцінка здійснюється не тільки в нарадчій кімнаті, але і в стадії підготовки, а також протягом усього судового засідання.

Суд може відкласти розгляд справи у випадках, передбачених у ЩІК, а також у разі неможливості розгляду справи у зв'язку з необхідністю заміни відведеного судді або залучення до участі в справі інших осіб (ст. 191 ЦПК). При цьому варто враховувати, що у разі відкладення розгляду справи свідки, які з'явилися, допитуються, якщо в судовому засіданні присутні всі особи, які беруть участь у справі. Повторний виклик свідків у такому випадку допускається лише за мотивованим рішенням суду.

Розгляд справи по суті може складатися з наступних послідовно вчинених процесуальних дій:

розгляд починається доповіддю головуючого, після чого з'ясовується, чи підтримує позивач свої вимоги, чи визнає відповідач вимоги позивача та чи не бажають сторони укласти мирову угоду або звернутися для вирішення спору до третейського суду (ч.І ст. 173 ЦПК);

після доповіді у справі суд заслуховує пояснення позивача та третьої особи, яка бере участь на його стороні, відповідача та третьої особи, яка бере участь на його стороні, а також інших осіб, які беруть участь у справі (ч.І ст.176 ЦПК);

суд установлює порядок з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, і порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються. Порядок дослідження доказів визначається судом залежно від змісту спірних правовідносин і в разі потреби може бути змінений (ст.177 ЦПК);

суд допитує свідків, оголошує показання свідків (ст. 180-184 ЦПК);

досліджуються письмові докази (ст.185 ЦПК);

оголошується і досліджується зміст особистих паперів, листів, записів телефонних розмов, телеграм та інших видів кореспонденції (ст.186 ЦПК);

досліджуються висновки експерта (ст.189 ЦПК);

під час дослідження доказів суд може скористатися усними консультаціями або письмовими роз'ясненнями (висновками) експертів (ст. 190 ЦПК).

ІІІ. Судові дебати

- частина судового засідання, у якій підводять підсумки проведеного дослідження фактичних обставин справи, аналізують зібрані докази, висловлюють і обґрунтовують думки з приводу питань, що підлягають розгляду судом, і про те, як у цілому повинна бути вирішена справа.

Процедура судових дебатів допомагає суду з різних позицій проаналізувати досліджені обставини справи, зіставити різні точки зору щодо оцінки доказів, прав та обов'язків учасників спірних правовідносин, а також закону, що підлягає застосуванню, сформувати своє внутрішнє переконання із цих питань. Отже, завданням даної частини судового розгляду є надання допомоги суду щодо правильного встановлення фактичних обставин справи і вірної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.

У судових дебатах виступають з промовами особи, які беруть участь у справі. У цих промовах можна посилатися лише на обставини і докази, досліджені в судовому засіданні.

У судових дебатах спочатку надається слово позивачеві та його представникові. Треті особи без самостійних вимог виступають у судових дебатах після особи, на стороні якої вони беруть участь. Третя особа, яка заявила самостійні позовні вимоги щодо предмета спору, та її представник у судових дебатах виступають після сторін. За клопотанням сторін і третіх осіб у судових дебатах можуть виступати лише їхні представники.

Органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, виступають у судових дебатах першими. За ними виступають особи, в інтересах яких відкрито провадження у справі.

Суд не може обмежувати тривалість судових дебатів певним часом. Головуючий може зупинити промовця лише тоді, коли він виходить за межі справи, що розглядається судом, або повторюється. З дозволу суду промовці можуть обмінюватися репліками. Право останньої репліки завжди належить відповідачеві та його представникові (ст.193 ЦПК).

Якщо під час судових дебатів виникає необхідність з'ясування нових обставин, що мають значення для справи, або дослідження нових доказів, суд постановляє ухвалу про повернення до з'ясування обставин у справі. Після закінчення з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами судові дебати провадяться в загальному порядку (ст. 194 ЦПК).

Таким чином, судові дебати - це один із проявів принципу змагальності судового розгляду, оскільки вони дають можливість його учасникам активно відстоювати свої законні інтереси, сприяють формуванню внутрішнього переконання суддів на основі всебічного аналізу всіх обставин справи.

ІV. Постанова та оголошення рішення

це завершальна частина судового розгляду, у якій остаточно підводять підсумки судового розгляду, вирішується цивільно-правовий спір між сторонами по суті.

Завдання суду на даному етапі судочинства будуть полягати в правильному встановленні фактичних обставин справи на основі оцінки досліджених у судовому засіданні доказів, вірної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, ухвалення рішення по суті спору із приведенням вичерпних мотивів його прийняття, доведення рішення до відомості присутніх у залі судового засідання. Виконання цих завдань є засобом досягнення цілей правильного та своєчасного вирішення справи.

У відповідності зі ст. 195 ЦПК після судових дебатів суд виходить до нарадчої кімнати (спеціально обладнаного для прийняття судових рішень приміщення) для ухвалення рішення, оголосивши орієнтовний час його проголошення.

Якщо під час ухвалення рішення виникає потреба з'ясувати будь-яку обставину шляхом повторного допиту свідків або вчинення іншої процесуальної дії, суд, не ухвалюючи рішення, постановляє ухвалу про поновлення судового розгляду. У цьому випадку розгляд справи проводиться виключно в межах з'ясування обставин, що потребують додаткової перевірки.

Після закінчення поновлення розгляду справи суд залежно від його результатів відкриває судові дебати з приводу додатково досліджених обставин і виходить до нарадчої кімнати для ухвалення рішення або, якщо вчинення необхідних процесуальних дій у даному судовому засіданні виявилося неможливим, постановляє ухвалу про відкладення розгляду справи чи оголошує перерву.

Під час ухвалення судового рішення ніхто не має права перебувати в нарадчій кімнаті, крім складу суду, який розглядає справу. Під час перебування в нарадчій кімнаті суддя не має права розглядати інші судові справи. Судді не мають права розголошувати хід обговорення та ухвалення рішення у нарадчій кімнаті (ст.196 ЦПК).

Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;

3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;

4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин;

5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити;

6) як розподілити між сторонами судові витрати;

7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення;

8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову (ст.214 ЦПК).

Суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

Рішення суду ухвалюється, оформлюється і підписується в нарадчій кімнаті суддею, а в разі колегіального розгляду — суддями, які розглядали справу.

У виняткових випадках, залежно від складності справи складання повного рішення може бути відкладене на строк не більше ніж п'ять днів з дня закінчення розгляду справи, але вступну і резолютивну частини суд повинен проголосити в тому самому засіданні, в якому закінчився розгляд справи. Проголошені вступна і резолютивна частини рішення мають бути підписані всім складом суду і залучені до справи.

Ухвали суду, які оформлюються окремим процесуальним документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати (ст.209 ЦПК).

Після проголошення рішення суд, який його ухвалив, не може сам скасувати або змінити це рішення (ст. 218 ЦПК).

На всі частини стадії розгляду в суді першої інстанції поширюються і вимоги закону про фіксацію процесуальних дій суб'єктів процесу.

Методичний посібник підготовлено

спеціалістами відділу правової роботи,

правової освіти так кодифікації

Головного управління юстиції

у Дніпропетровській області

Blog

Содержание