Кримінального судочинства

Вид материала

Документы

Содержание Діяльність дізнавача у справах про контрабанду Розглянемо докладніше ці методи встановлення особи, причетної Крылов И.Ф., Бастрыкин А.И. Кисловский Ю.Г. Киаюпський Ю.Г

Подобный материал:

• Поняття І завдання кримінального процесу в період формування правової держави в Україні, 43.76kb.
• Дипломна робота на тему: Міжнародний кримінальний суд: структура та компетенція, 1069.49kb.
• 1. Предмет, основні поняття І завдання кримінального процесу України, 38.65kb.
• Методичні рекомендації з питань вивчення кримінального права для вчителів які викладають, 564.86kb.
• Одеська Національна Юридична Академія Миколаївський Навчальний Центр Прокурорсько-слідчий, 842.88kb.
• Та принципи кримінального права, 6589.81kb.
• Лекція №1. Поняття І сутність кримінального процесу., 4192.56kb.
• Питання для державних іспитів з кримінального права та кримінального процесу для факультету, 63.71kb.
• Ду першої інстанції І виконуваних ним функцій в цій частині роз­витку цивільного судочинства, 230.07kb.
• Рішення Конституційного Суду n 8-рп/2008 ( v008p710-08 ) від 22. 04. 2008 } Розділ, 1840.42kb.

Розділ 6. РОЗШУКОВА ТА ПРОФІЛАКТИЧНА

ДІЯЛЬНІСТЬ ДІЗНАВАЧА У СПРАВАХ ПРО КОНТРАБАНДУ

6.1. Розшукова діяльність дізнавача у справах про контрабанду

Дізнання у справах про контрабанду може містити в собі й розшу-І'кову діяльність. При цьому треба розрізняти поняття розшуку в широ-Ікому та вузькому значенні. У широкому значенні розшук - це діяльність, 1*яка провадиться з метою з'ясування сутності злочинної події, встанов-Глення злочинця, його виявлення й затримання, висвітлення різноманіт-Гних обставин справи, відшукування свідків, потерпілих, речових дока-|зів, об'єктів злочину та ін. Так, наприклад, під час огляду місця події | дізнавач розшукує сліди злочину, речові докази та вживає заходів щодо встановлення злочинця. Тобто розшук у широкому значенні - цс будь-яка пошукова діяльність органів дізнання, спрямована на пошук поки ,що невідомих об'єктів, які мають значення для розслідування. Розшуку вузькому значенні - це вжиття заходів, спрямованих на збирання інформації, необхідної для установлення конкретного (індивідуально-визначеного) об'єкта. Індивідуальність шуканого об'єкта - критерій

371

розмежування розшуку в широкому й вузькому значенні²²¹.

Однією з важливих функцій дізнавача є розшук осіб, причетних до контрабанди, а іноді й контрабандного товару, місцезнаходження котрих є невідомим. Цей розшук включає певний комплекс слідчих дій, пошукових і оперативно-розшукових заходів, зокрема: переслідування злочинця по "гарячих слідах", застосування службово-розшукового собаки на місці події, опитування свідків-очевидців, розшук за способом учинення злочину, з використанням залишених ним предметів, слідів рук, ніг, виділень людського організму, запахів, словесного портрета, фоторобота тощо. Отримані внаслідок ужитих невідкладних заходів відомості зіставляють з наявною моделлю (особою, підозрюваною в учиненні злочину) й у разі їхнього збігу вживають заходів щодо її викриття²²².

Не є таємницею, що криміналістикою розроблені відповідні методи і засоби, які традиційно використовуються в розшуковій діяльності, особливо в тих слідчих ситуаціях, коли особа, що вчинила контрабанду, не відома, її встановлення Здійснюється шляхом використання:

-даних системи криміналістичної реєстрації;

• даних щодо безпосереднього предмета контрабанди;
  
• даних щодо способу вчинення і приховання контрабанди;
  
• композиційних портретів і пошукових орієнтувань;
  

• інформації, що відобразилася у процесі життєдіяльності злочинця;
  
• нетрадиційних методів;
  

- можливостей оперативно-розшукових служб МВС і СБУ.
Розглянемо докладніше ці методи встановлення особи, причетної

до вчинення безгосподарної контрабанди .

Пошук контрабандистів завдяки системі криміналістичної реєстрації. Проведене нами інтерв'ювання понад 100 співробітників митних органів, які проходили підвищення кваліфікації, слухачів-заочників та тих, що навчаються на факультеті післядипломної освіти Академії митної служби України, показало, що можливості криміналістичного обліку використовуються ними ще вкрай недостатньо, переважно через їхнє слабке знання як системи криміналістичної реєстрації (особливо по лінії Інтерполу), так і конкретної інформації, що міститься в ній. У

Див.: Крылов И.Ф., Бастрыкин А.И. Розыск, дознание, следствие. - Л., 1984. -С. 6-7.

²²² Див.: Образцов В.А. Установление преступника, скрывшегося с места происшест
вия // Криминалистика. Цикл лекций по новой программе курса. - М., 1994. - С. 169-177.

²²³ Висвітлюються з використанням матеріалів проф. В.А. Жбанкова (див.: Жбан-
ков В.А. Свойства личности и их использование для установления лиц, совершивших
таможенные правонарушения: Монография. - М., 1999.-С.85-105)

372

зв'язку з цим не лише удосконалення існуючої системи криміналістичної реєстрації, а й навчання співробітників митних органів можливостей її використання - є одним із злободенних завдань.

У системі криміналістичної реєстрації міститься значний обсяг відомостей, що можуть бути використані для встановлення осіб, які вчинили контрабанду. Зокрема, за обліками Департаменту інформаційних технологій МВС України (управлінь оперативної інформації УМВС в областях)²²⁴, які об'єднані в автоматизовані інформаційно-пошукові системи, надається можливість одержати таку інформацію:

а) за алфавітною картотекою:

І — про прізвище, ім'я та по батькові особи, яка перебуває на обліку;

• про місце народження, проживання і роботи до засудження;
  
• про затримання за вчинення злочину;
  

• - про час арешту й засудження, термін покарання; - * - про наявність судимості у певної особи (характер злочину і статтю Кримінального кодексу, згідно з якою вона була засуджена;

. — про місце та час відбування покарання, переміщення, що мали місце під час відбування покарання, або дату і підставу звільнення на волю; \' - про зміну вироку, застосування амністії чи помилування;

— про номери припинених кримінальних справ;

, •; г- про перебування в місцевому або державному розшуку (коли, ким оголошений, у зв'язку з чим);

с- - про групу крові, дактилоскопічну формулу та відбитки пальців рук.

б) за дактилоскопічною картотекою:

.І - ідентифікувати особистість заарештованих і затриманих;

- встановити особистості загиблих і мертвих невідомих громадян;

,»і " — ідентифікувати особистість підозрюваного у вчиненні злочину за слідами пальців рук, вилучених із місць подій.

в} за автоматизованим банком даних (АБД)"~~:

- демографічні дані, прикмети, місце роботи і проживання особливо
небезпечних рецидивістів, злодіїв у законі, авторитетів злочинного світу й
інших категорій раніше осуджених (за бандитизм, убивства, розбої, шах
райство, розкрадання, статеві злочини, злочини, пов'язані зі зброєю, кра
діжкою антикваріату, наркотиками, учинені під виглядом працівників

Структура Інформаційного Ьюро УМВС в області складасіься is відділів: оперативно-довідкових обліків, що иключас відділення алфавіїною облік) і відділення дактилоскопічного обліку; оперативно-розшукових обліків, що складасіься з відділення оперативного інформування органів внутрішніх справ і АНД; відділення статистики, завданням якого t обробка статистичних даних і) кримінальних справ.

^22<1 АЬД с трьохрівневою снсісмою накопичення інформації, то включає: "АНД -центр", "АНД область", "АЬД район".

373

правоохоронних органів або стосовно них і т. ін.), котрі становлять підвищену суспільну небезпеку;

• про нерозкриті злочини (місце, час, спосіб учинення, предмет
  злочинного зазіхання);
  
• про вилучені, втрачені, виявлені номерні речі, автомототранспор-
  тні засоби, нарізну зброю, антикваріат, наркотичні речовини і сильно
  діючі ліки, цінні папери загальнодержавного обігу.
  

Особливо слід спинитися на обліку викрадених і вилучених документів загальнодержавного обігу і номерних речей, що складають систему АБД. Об'єктами обліку є викрадені та вилучені номерні речі, документи і цінні папери загальнодержавного обігу (чеки, векселі, акції, коносаменти, ощадні сертифікати, акредитиви і т. ін.).

У ході пошуку речі органи внутрішніх справ взаємодіють із митними органами, які повідомляють про всіх українських та іноземних громадян, зокрема іноземних дипломатів, які виїжджають із України і можуть незаконно вивозити предмети антикваріату, про факти розкрадання антикваріату з музеїв, церков і приватних колекцій, про розшукувані предмети антикваріату.

г) за автоматизованою інформаційно-пошуковою системою "Ав-
топошук" — відомості про всі викрадені, затримані, виявлені, в тому чи
слі й безгосподарні автотранспортні засоби (державний номер, номер
двигуна, кузова й шасі).

д) за автоматизованою інформаційно-пошуковою системою
"Зброя" - відомості щодо втраченої, викраденої і виявленої нарізної во
гнепальної зброї, в тому числі легкого стрілецького озброєння, гранато
метів, вогнеметів, артилерійських систем (стовбурні і реактивні), бойо
вих машин, що мають озброєння.

е) за автоматизованою інформаційно-пошуковою системою "Ан
тикваріат " - відомості щодо втрачених і виявлених предметів, які ста
новлять історичну, художню або наукову цінність, включаючи: архео
логічні знахідки, предмети старожитності; антропологічні й
етнографічні предмети; історичні реліквії; художні твори і предмети
прикладного мистецтва.

ж) за автоматизованою інформаційною системою "ДР - опові
щення " - відомості щодо осіб:

• які вчинили злочини (притягнутих до кримінальної відповідаль
  ності та раніше засуджених);
  
• визнаних особливо небезпечними рецидивістами;
  
• оголошених у регіональний, державний чи міждержавний розшук
  (крім безвісти зниклих);
  
• схильних до немедичного споживання наркотичних засобів і пе-
  

374

ребувають на диспансерному обліку;

• психічних, соціально-небезпечних хворих;
  
• власників кубел розпусти;
  
• що займаються проституцією;
  
• затриманих за бродяжництво;
  
• державних боржників, розшукуваних за позовами підприємств і
  організацій, або громадян — неплатників аліментів;
  
• інших схильних до вчинення злочинів осіб.
  

Інформація включає анкетні дані, адреси проживання, інтереси і ганебні нахили, судимості, основні і додаткові дактилоскопічні формули, категорію обліку, опис ознак зовнішності за схемою словесного портрета із зазначенням особливих прикмет. Інформація містить опис виду (стаття КК), фабули і способи вчинення злочину особою, що перебуває на обліку. Тобто спосіб проникнення в приміщення; спосіб насильницьких дій; спосіб придбання майна і реалізації шахрайства, використовувані знаряддя злочину; привід проникнення у приміщення; предмет зазіхання; місце вчинення злочину; зв'язку особи з іншими злочинцями.

з) за автоматизованою інформаційно-пошуковою системою "Впізнання" - відомості про осіб, які зникли безвісти, невпізнаних трупів, невідомих хворих і дітей.

й) за автоматизованою інформаційно-пошуковою системою "ОВІР-кримінал" - відомості щодо Іноземців і осіб без громадянства, у тому числі тих, що:

- учинили адміністративні правопорушення або злочини або щодо
яких учинено злочини;

— перебувають у розшуку, під слідсівом, заарештованих або відбу
вають покарання;

-були учасниками дорожньо-транспортних подій.

к) за автоматизованою Інформаційною системою "Сейф " - відомості щодо злочинів, під час учинення котрих зламувалися металеві сховища, та про осіб, які вчинили подібні злочини.

За обліками, що ведуться НДЕКЦ МВС - УМВС України молена встановити:

— за кулегільзотекою — чи не застосовувалася раніше під час учи
нення злочинів зброя, кулі чи гільзи від якої виявлені на місці події, а
також причетність до злочину, добровільно здану зброю;

- за колекцією підроблених метсьіевих грошей - дані щодо виготов
лювачів фальшивих грошових знаків, використаному устаткуванні, часу
і місць збуту, складу і структури матеріалів, що використовувалися під
час їх виготовлення тощо;

— за картотекою підроблених документів, виготовлених поліграфі-

375

чпим способом ~ щодо виготовлювачів даних документів, використаного устаткування, часу й місць збуту аналогічних документів і т. ін.

- за слідотекою відбитків пальців рук, вилучених із місць нерозкри-тих злочинів, і осіб, узятих міліцією на облік. Ця слідотека містить картки з фотознімками одиночних і групових слідів пальців рук (долонь) чи їх фрагментів, вилучених із місць нерозкритих злочинів, а також дактилоскопічні карти осіб, узятих міліцією на облік (злодії в законі, злочинні авторитети, кишенькові злодії та ін.). Вона має також архівний розділ, де розміщаються картки, пов'язані з подіями, щодо яких кримінальні справи не порушувалися. За допомогою слідотеки можна визначити факт залишення слідів однією особою на різних місцях подій, що може служити підставою для об'єднання кримінальних справ про контрабанду у загальне провадження. Такі сліди перевіряються за дактилоскопічною картотекою міськрайорганів внутрішніх справ або за відбитками пальців рук, отриманих у порядку відбору зразків у осіб, підозрюваних у вчиненні злочинів.

У ряді випадків сліди пальців доцільно перевірити за дактилоскопічною картотекою УМВС області. Проте це можливо лише тоді, коли з місця події вилучено не менше шести відбитків різних пальців рук однієї особи. Перевірка за дактилоскопічним обліком Управління оперативної інформації МВС України можлива, якщо є не менше восьми таких слідів.

Таким чином, переважна більшість перелічених обліків є в НДЕКЦ УМВС областей і перед тим, як звернутися з відповідним запитом до Державного науково-дослідного й експертно-криміналістичного центру МВС України, слід перевірити наявність аналогічних даних у обласних НДЕКЦ.

Ураховуючи, що для злочинців, які переховуються від слідства і правосуддя, державних кордонів не існує, важливу роль у їхньому розшуку відіграє така міжнародна організація кримінальної поліції, як Інтерпол. Перші можливості контактів українських правоохоронних органів із зарубіжними колегами в рамках Інтерполу з'явилися ще у 1990 р. Саме тоді постановою Ради Міністрів СРСР від 7 квітня 1990 р. № 338 було створено Національне центральне бюро Інтерполу. На початку 1991 р. вже обго- < ворювалася можливість самостійного членства України в Інтерполі, але за браком власної валюти, а також через вертикальну залежність від МВС , СРСР, яке відносило будь-які міжнародні контакти до своєї виключної компетенції, втілити ці ідеї в життя тоді не вдалося. Така можливість на- * далася лише після проголошення Україною акта про незалежність і пода-.І льший самостійний розвиток. Наприкінці 1992 р. уряд України (Постано- '' ва KM України № 555 від ЗО вересня 1992 р.) звернувся до Генерального а

376 «

секрсіаріагу з проханням прийняти до Інтерполу і виділив для цього необхідні копни. Це прохання було задоволене І на 61-й Генеральній асамблеї Інтерполу в Дакар! (4-Ю листопада 1992 р.) Україну було прийнято до цієї міжнародної організації.

25 берешя 1993 р. Кабінет Міністрів України своєю постановою №220 заівердив "Положення про Національне бюро Інтерполу», згідно з яким взаємодія правоохоронних органів України з компетентними органами зарубіжних держав у вирішенні питань боротьби зі злочинністю, яка виходить за межі країни або має транснаціональний характер, здійснюється лише через Національне центральне бюро Інтерполу.

Повноваження Національного центрального бюро Інтерполу покладено на МВС України, у структурі якого сформовано робочий апарат Національного центрального бюро Інтерполу, в Автономній Республіці Крим і областях - створено групи Укрбюро Інтерполу.²²⁶

Використовуючи облік Інтерполу під час проведення слідчих дій і оперативно-розшукових заходів у справах про контрабанду, зокрема, з Генерального секретаріату Інтерполу або НЦБ1 закордонних держав можна одержати інформацію щодо:

а) у сфері економічних правопорушень.

- офіційних назв комерційних структур (фірм, спільних підпри
ємств і т. ін.), розташованих за межами України;

-їхньої юридичної адреси, номеру і дати реєстрації;

— прізвищ та імен керівників комерційних структур;
-основних напрямків статутної діяльності;

- розміру статутного капіталу;

— часу та причини припинення діяльності;

- кримінального характеру діяльності певних комерційних сірукіур.

Використовуючи облік Інтерполу, також надасться можливість одержання інформації щодо укладених іноземними фірмами угод з у час по українських державних чи приватних структур; фактів відкритій юридичними і фізичними особами, у тому числі громадянами України, фінансових рахунків у закордонних банках, а також стосовно банківських операцій із використанням цих коштів. Слід пам'ятати, що закордонні банки керуються принципом конфіденційності вкладів, які сгановляїь банківську таємницю, тому зазначена інформація може повідомляїися

•іноземними правоохоронними оріанами лише після офіційного звернення Генеральної прок}раі)ри України і Іількн після розгляду цього звернення їхнім верховним органом юстиції, прок) раїурою країни або відповідним судом;

щи І на шляху

²²⁶ І'аОІ'ІІьмш 11С Національне центральне бюро ІІпсрно І\ злочинності/'ЛдІкжаІ 1997. X^і І С 32-35.

377

б) у сфері боротьби з фальшуванням грошей:

• обставин вилучення фальшивих банкнот;
  
• вилучення інших фальшивих банкнот, що мають одне джерело
  походження з виявленими;
  

- місцезнаходження осіб, причетних до фальшування грошей, за
наявності підстав припускати, що вони перебувають за межами Ук
раїни;

в) у сфері боротьби зі злочинами, пов 'язаними із підробкою доку
ментів:

- перевірки автентичності документів, а також щодо можливого їх
використання злочинцями на території інших країн;

І г) у сфері боротьби зі злочинами, пов 'язаними з автотранспортом:

• власника автотранспортного засобу, зареєстрованого за рубежем;
  

• дати і місця постановки на облік автотранспортного засобу або
  зняття його з обліку;
  
• перевірки автомашини за обліком автотранспорту, викраденого в
  країнах зарубіжжя;
  

• ідентифікації іноземного автомобіля або його номерних знаків;
  

• постановки викраденого в Україні автомобіля на облік в Генера
  льному секретаріаті Інтерполу та НБІ закордонних держав;
  

д) у сфері боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів:

• осіб, які проходять у справах, що мають відношення до наркобіз-
  несу;
  
• злочинних співтовариств, що займаються обігом наркотичних за
  собів (наркобізнесом);
  

• фактів вилучення наркотичних засобів;
  

• основних видів наркотичних засобів і психотропних речовин, які
  перебувають у незаконному обігу;
  

• нових видів наркотиків, що з'являються в обігу;
  

• засобів нелегального виробництва наркотиків, виявлених у підпі
  льних лабораторіях;
  

• каналів транспортування і приховання;
  

е) у сфері боротьби з незаконним обігом нарізної вогнепальної
зброї та вибухівок:

• країн-виготовлювачів вогнепальної зброї;
  

• основних технічних характеристик зброї, вибухових пристроїв і
  боєприпасів;
  

• можливості їх придбання фізичними і юридичними особами;
  

• часу і місця реалізації зброї торговим підприємством або заводом-
  виготовлювачем;
  

• можливості експортування в інші країни;
  

378

• перебування зброї або вибухових пристрої у розшуку;
  
• наявності відомостей кримінального характеру на осіб, у володін
  ні яких вони були;
  
• вчинення аналогічних злочинів в інших країнах;
  

ж) у сфері боротьби з зазіханнями на. культурні цінності та предмети антикваріату:

- наявності та юридичної адреси фірм (компаній), магазинів, які спе
ціалізуються на торгівлі культурними цінностями (антикваріатом);

— виставлення розшукуваних культурних цінностей на відомих аук
ціонах (Сотбіс, Крісті та ін.);

• ідентифікації викраденого або вилученого предмета;
  
• підозрюваних (обвинувачуваних), притягнутих до відповідально
  сті за злочинну діяльність, пов'язану з культурними цінностями (анти
  кваріатом), та їх закордонних злочинних зв'язків;
  

— місця перебування або проживання підозрюваних, що виїхали за
кордон (за наявності повних демографічних даних про них і відомостей
щодо виїзду до конкретної країни).

За наявністю достатніх підстав вважати, що особа, яка підлягає притягненню до кримінальної відповідальності у справі про контрабанду, переховується за кордоном, орган розслідування звертається до Укрбюро Інтерполу з мотивованим проханням про розсилання міжнародного повідомлення про початок розшуку особи, що переховується. У проханні вказуються: найменування кримінальної справи; дані про вчинений злочин; стаття КК України, що інкримінується розшукуваній особі; відомості щодо розшукуваної особи, у тому числі настановні дані, опис ознак зовнішності, якщо можливо, то надаються фотографії і дак-тилокарта; відомості щодо переміщення особи за кордон (коли, за якими документами, куди виїхала, хто запрошував, чи виїжджала за кордон раніше та до якої країни), про можливі місце перебування і характер діяльності тощо. Разом із запитом направляються постанова про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також засвідчена копія статті КК України, за якою розшукувана особа підлягає притягненню як обвинувачена. Запит до Укрбюро Інтерполу завершується проханням про організацію розшуку особи, що переховується, встановлення місця її перебування, роду занять і за необхідності її затримання, оскільки надалі компетентні органи України мають намір домагатися видачі цієї особи.

Пошук злочинця за допомогою даних щодо безпосереднього предмета контрабанди. В АКД акумулюються відомості щодо наступних матеріальних об'єктів:

- речей, що мають індивідуальні номери: викрадених, бсзгосподар-

379

них, вилучених у затриманих і арештованих, а також безгосподарних, вилучених з камер схову (годинник, побутова техніка тощо);

• вогнепальної зброї: викраденої, загубленої, вилученої, знайденої
  чи добровільно зданої (бойової, навчальної, мисливської,'спортивної,
  обрізів);
  
• вогнепальної зброї, що перебуває в користуванні фізичних і юри
  дичних осіб;
  
• автомототранспорту: викраденого і нерозшуканого, безгосподар
  ного;
  
• антикваріату, що становить історичну, наукову, художню чи іншу
  культурну цінність (картини, ікони, монети, ордени тощо).
  

Мета цього виду обліку полягає в зіставленні ознак (даних) викрадених предметів з такими ж ознаками у виявлених предметів. Інформація містить найменування предмета, модель, марку, розмір, матеріал, колір, номер, серію, дані про особу, в якої вилучені, чи обставини викрадення, належність втраченої зброї (особі, організації, органу тощо), дату і місце викрадення. Для викрадених антикварних предметів передбачено зазначати майстра, техніку виконання, рік виготовлення, сюжет і т. ін.

Як первинні документи (інформаційні носії), що підлягають обробці в АБД, обрані: 1) інформаційно-пошукова картка (ІПК) на особу і злочин; 2) інформаційно-пошукова картка на річ (ІПК-В); 3) фотокартка для фототеки. Вміщені в ІПК²²⁷ реквізити заповнюються працівником дізнання, співробітником карного розшуку, відділу по боротьбі з незаконним обігом наркотиків, дільничним інспектором міліції, працівником оперативної частини установи з виконання покарань, що ставлять об'єкт на облік чи бажають одержати інформацію про нього.

Для забезпечення точності пошуку і видачі формалізованої інформації використовується обмежений набір кодованих термінів, що є словником лексики, найбільш часто уживаної оперативними працівниками для опису осіб, подій і предметів. Він розміщується безпосередньо на ІПК. Кожному терміну наданий визначений код, що подається у відповідний осередок на бланку картки.

Запити щодо одержання необхідної інформації працівники органів внутрішніх справ можуть здійснювати шляхом звертання до УМВС в області або в УОІ МВС України поштою, телеграфом, телетайпом, телефоном, "електронною поштою", фельдзв'язком (за повідомленням закритого типу), через посильного.

ІПК - це бланк анкетного типу, що містить кодовану десятковими цифрами Інформацію. Індивідуальні ознаки об'єктів заповнюються у вигляді тексту звичайною мовою Останнє стосується біографічних даних особи, фабули злочину, його зв'язків, опису предмета-ангикваріату та ін.

380

Запити можуть містити інформацію двох типів:

а) повні настановні дані на осіб, що перевіряються, викрадені номе
рні речі. Після зіставлення даних, викладених у запиті, з бази даних ви
дається наявна Інформація про об'єкт чи відповідь про відсутність
об'єкта на обліку;

б) обмежений набір ознак, передбачених у ІПК. У випадку збігу за
значених у запиті ознак з об'єктом (об'єктами), що перебуває на обліку,
можуть бути видані відомості про безліч об'єктів з подібними ознаками
(наприклад, під час зазначення статі, зросту, волосся та інших окремих
ознак зовнішності особи, що розшукується).

Оскільки в основі пошуку злочинця з використанням даних щодо безпосереднього предмета контрабанди лежить наявність об'єктивного взаємозв'язку між властивостями особи контрабандиста і конкретних предметів зазіхання, то останні певною мірою можуть свідчити про:

• вік і стать контрабандиста (залежно від виду товарів, захоплень
  осіб різного віку і статі);
  
• мету та мотиви злочину (крадіжка колекційних марок, монет та
  інших подібних об'єктів);
  
• про навички й уміння злочинця (наприклад, зав'язати вузол, роз
  крити пломбу тощо);
  
• психофізіологічні схильності злочинця (наприклад, при контраба
  нді наркотичних речовин);
  
• фізичну силу злочинця (з урахуванням обсягу, ваги контрабанд
  ного товару);
  
• учинення контрабанди у складі групи осіб (якщо ці об'єкти не мо
  гла віднести одна людина);
  
• коло осіб, причетних до контрабанди (коли про можливість схо
  вати предмети контрабанди знає певне коло осіб); і т. ін.
  

Відомості щодо безпосереднього предмету контрабанди мають значення не лише для встановлення осіб, що учинили цей злочин, але й для організації розшуку викраденого майна, відшкодування матеріального збитку, усунення причин і умов, що сприяли вчиненню контрабанди.

Пошук злочинця за способом учинення і приховання контрабанди. Науковою основою обліку за ознаками, що характеризують прийоми виконання злочинних дій, є те, що особи, які скоюють декілька злочинів, нерідко використовують ті ж самі способи. З практики відомо чимало випадків, коли під час повторного вчинення злочину винний не тільки повторював свої колишні виверти, що дозволяли йому уникнути відповідальності, але і застосовував у цілому спосіб, який приносив йо-

381

228

му удачу

У криміналістиці під способом учинення злочину розуміють взаємозалежні дії з підготовки, учинення і приховання злочину. Ці дії обумовлені часом, місцем їхньої реалізації, використовуваними знаряддями злочину, предметом зазіхання. Спосіб учинення злочину обумовлений метою, що ставить перед собою злочинець, об'єктивною обстановкою місця злочину, у якій він діє, а також його індивідуальними якостями (злочинний досвід, фізичні дані, професійні навички тощо).

Контрабандист, володіючи певними навичками й уміннями, застосовуючи ті чи інші технічні засоби, прийоми і виверти поведінки, відрізняється певною стереотипністю дій. Таким чином, ціль обліку нерозк-ритих злочинів полягає в тому, що, по-перше, зіставляючи інформацію про ці злочини можна об'єднати в одне провадження кримінальні справи про злочини, вчинені у різних місцях, але одним способом, і, по-друге, порівняння даних цього обліку з обліком раніше засуджених осіб дозволяє визначити коло осіб, що перевіряються, серед яких варто шукати злочинця.

Пошук злочинця за способом учинення і приховання контрабанди являє собою досить місткий процес, який складається з декількох етапів: а) перевірки за обліками інформаційно-довідкових бюро УМВС (облік за "злочинним почерком" у межах системи АБД), паспортних апаратів, відділу віз і реєстрації, спецприймачів, приймачів-розподільників; б) виявлення кримінальних справ про аналогічні нероз-криті злочини, відмовлених матеріалів за заявами про вчинення контрабанди та іншої інформації про аналогічні злочини; в) їхнє вивчення й аналіз з метою виявлення загальних ознак щодо способу вчинення контрабанди і зіставлення з наявними даними; г) виявлення за вивченими кримінальними справами й іншими джерелами осіб, що уявляють оперативний інтерес, і встановлення їхнього місцезнаходження (перевірка часу звільнення, місця проживання та ін.); д) ознайомлення з оператив-но-розшуковою інформацією стосовно осіб і способів учинення аналогічних злочинів; е) перевірка версії щодо причетності виявлених осіб до вчиненої контрабанди і т. ін.

Проведені нами та іншими авторами²²⁹ дослідження свідчать, що вищезазначені джерела містять вичерпну інформацію щодо способів

За "злочинним почерком" злочинців реєструють також у країнах Європи і США. Така система реєстрації іменується "Modus operand! system".

Кисловский Ю.Г. Контрабанда: история и современность. - М., 1996; Галанский Г.М. Правовая и криминалистическая характеристика контрабанды и производство неотложных следственных действий // Форум. Методический сборник. Вып. 4. - М., 1998; Жбан-ков В.Л Свойства личности и их использование для установления лиц, совершивших таможенные правонарушения: Монография. - М., 1999. - С. 99; та ін.

382

учинення контрабанди і причетних до них осіб. При цьому важливе значення має встановлення способу приховання контрабанди. Слід пам'ятати, що вибір способу приховання предметів контрабанди в значній мірі визначається такими елементами злочинної діяльності, як: а) спосіб переміщення через митний кордон (безпосередньо контрабандистом, із використанням транспортних засобів: автомобільного, залізничного, повітряного, морського транспорту, із використанням поштових відправлень; б) предмет злочинного зазіхання; в) наявність злочинного досвіду у контрабандиста тощо.

Практика свідчить, що людська фантазія стосовно устрою схованок невичерпна. Способи обладнання схованок на тілі, в одязі, взутті контрабандистів, у транспортних засобах тощо досить докладно описані в літературі. При цьому в обладнанні схованок дуже істотну роль відіграють властивості особистості контрабандиста. Зокрема, аналіз розслідуваних кримінальних справ про контрабанду показав, що зі способом приховання предметів контрабанди корелюють такі властивості особистості контрабандистів, як-от: соціальні (професія, освітній рівень, національність, наявність судимості); біологічні (стать, вік); психологічні (знання, уміння, навички, спроможність). Зазначені ознаки виявляються в комплексі. Так, скажімо, обладнання схованок в автомобільному, залізничному та інших транспортних засобах, у разі коли контрабандою займаються власники транспорту або члени екіпажів, значною мірою пов'язане з фаховими знаннями, навичками й уміннями, що дозволяє їм, використовуючи конструктивні особливості транспортних засобів, ховати предмети контрабанди. Стосовно ж національних особливостей, то "ковтачами" наркотичних засобів, як правило, є громадяни середньоазіатських і африканських держав.

Про здатність контрабандистів свідчать хитрі способи влаштування [тайників. Наприклад, жінки нерідко ховають валюту, дорогоцінності, наркотичні засоби у дамських сумочках серед їхнього вмісту та застосовують такий прийом, як пред'явлення співробітнику митниці відкритої сумочки, розраховуючи, що останній не буде перевіряти її вміст 'Аналіз зазначених взаємозв'язків є джерелом інформації, котру необхідно враховувати під час відпрацювання версій щодо осіб, які обладнували виявлені схованки.

Обліку підлягають нерозкриті злочини, у тому числі й контрабанди, кримінальні справи з яких припинено за ч. З ст. 206 КПК України у зв'язку з невстановленням особи, що вчинила злочин. Уведенню в АБД підлягає інформація про злочин за схемою, описаною вище для способу

Киаюпський Ю.Г Укач. роб С. 142-149.

383

fc