Стратегія економічного І соціального
| Вид материала | Документы |
- «про кооперацію», 17.13kb.
- На головну сторіну веб сайту ода в розділ „стратегія”, 1650.33kb.
- У К А з президента україни, 83.91kb.
- Рівненська обласна державна адміністрація Головне управління економіки та інвестиційної, 1376.67kb.
- Програма економічного І соціального розвитку міста Лозова на 2011 рік, 2181.91kb.
- Рекомендації науково-практичної конференції "Стратегія економічного І соціального євроінтеграційного, 324.2kb.
- Програма економічного І соціального розвитку, 363.16kb.
- Програма економічного І соціального розвитку Житомирського, 941.44kb.
- 1 Основні тенденції економічного та соціального розвитку економіки жидачівщини в контексті, 1154.23kb.
- Про проект програми економічного, соціального та культурного розвитку Бериславського, 1723.78kb.
3.4. Освіта
Зрушення, що відбулися між останніми переписами населення, свідчать про суттєве поліпшення освітнього складу населення. Істотно, більш ніж на 40%, зросла і чисельність випускників вищих навчальних закладів, що дозволяє оптимістично оцінювати зміни.
Результати Перепису населення засвідчили тенденцію до підвищення рівня освіти населення. Кількість населення, яке мало вищу та повну загальну освіту, складала 751,3 тис. осіб, що перевищило відповідний показник перепису населення 1989 року на 17,6%.
За останні 13 років відбулися відчутні зміни в "насиченості" населення студентами та учнями.
Кількість осіб, які здобули повну вищу освіту, в розрахунку на 1000 осіб населення у вказаному віці, збільшилася порівняно з цим переписом 1989 року у містах на 32,5%, у селах – на 55,6%
Серед факторів, які негативно впливають на навчальний процес, слід зазначити недостатню забезпеченість сучасними підручниками та наочним приладдям, а також низький рівень комп'ютеризації, оскільки школи здебільшого оснащені морально і фізично застарілими комп'ютерами або (особливо в сільській місцевості) взагалі їх не мають. Основною причиною такого стану є недостатнє фінансування державних навчальних закладів.
Наявність ефективної системи підготовки нових працівників, які б відповідали сучасним вимогам до кваліфікованої робочої сили, є обов'язковою умовою економічної стабільності суспільства.
Підготовка працівників, які за загальноосвітнім, професійно- кваліфікаційним, культурним рівнем відповідають вимогам сучасного виробництва та розвитку суспільства є необхідною передумовою для забезпечення якісного відтворення робочої сили. В сучасних умовах демократичних та ринкових перетворень перед освітніми закладами стоїть відповідальне завдання задовольнити потреби суспільства в спеціалістах з глибокою професійною підготовкою, здатних до творчої праці, самовдосконалення, освоєння новітніх інформаційних технологій - людей високої фахової освіченості.
Зниження народжуваності призвело до значного скорочення кількості загальноосвітніх навчальних закладів і числа учнів в них на 3,1% і 18,7%, відповідно. На початок 2005/06 навчального року на кожні 10 000 жителів області припадало 1209 школярів проти 1435 чотири роки тому.
В той же час без значних змін залишається кількість учнів у професійно-технічних навчальних закладах (на кінець 2005р. їх було 15,4 тис. осіб або 127 осіб у розрахунку на 10 000 населення).
На початок 2005/06 навчального року в області працювало 17 самостійних вищих навчальних закладів (4 університети, 1 інститут, 4 коледжі, 4 технікуми, 4 училища) та більше десятка відокремлених структурних підрозділів вищих навчальних закладів інших регіонів України. Вищу освіту в них здобувало 43,9 тис. студентів. Чисельність студентів у вищих навчальних закладах з кожним роком зростає. З урахуванням відокремлених структурнихпідрозділів ВНЗ інших регіонів України в області навчалося 57,2 тис. осіб.
У 2005 - 2006 році студентами вищих навчальних закладів Миколаївщини стали 10,2 тис. осіб, більше половини (51%) з яких мали навчатися на платній основі. Завершили відповідний цикл навчання і здобули один із освітньо-кваліфікаційних рівнів (молодшого спеціаліста, бакалавра, спеціаліста або магістра) 13 тис. студентів, з них 8,4 тис. випущено з вищих навчальних закладів, а 4,6 тис. продовжили навчання в них для одержання більш високого освітньо-кваліфікаційного рівня. Серед 5,3 тис. студентів, випущених з денних відділень вузів, 58% отримали направлення на роботу, 30% одночасно з вищою освітою отримали робочу професію.
На кінець 2005 року підготовку наукових кадрів в області здійснювали всі університети. В кожному з них працювала аспірантура, однин з них, крім того, мав і докторантуру. В аспірантурі навчалося 211 осіб, у докторантурі - 7 осіб. За чотири роки кількість аспірантів зросла в 1,5 раза, а кількість докторантів зменшилась майже на третину.
Складні процеси формування ринку праці ведуть до істотних змін концепції зайнятості, соціально-трудових відносин, механізму відтворення робочої сили. У 2005р. на підприємствах області було підготовлено вперше та перепідготовлено 25 тис. працівників, що на 2,7% менше ніж у 2004р. Більше половини (57%) з них підвищували кваліфікацію на виробництві, решта у навчальних закладах за договорами.
Найвагоміша частка осіб, які підвищили кваліфікацію в минулому році, а саме 46% це фахівці, 34,6% - робітнику, 17% - керівники і 2,4% і технічні службовці.
Крім цього, 0,4 тис. працівників торік проходили навчання за кордоном. Переважна більшість (93,4%) з них це особи, зайняті у промисловості.
Протягом 2005р. новим професіям було навчено 5,8 тис., або 2% облікової кількості штатного персоналу підприємств області. Дві третини з них, (3,8 тис.) - працівники промисловості
У порівнянні з 2001 р. кількість осіб, які здобули нові професії, зменшились на 18,3%, водночас кількість осіб, які підвищили свою кваліфікацію, навпаки, збільшилась на 3,3%.
Залишається гострою ситуація з кадровим забезпеченням навчальних закладів. Намітилася тенденція старіння науково-педагогічних кадрів вищої освіти. У зв"язку з невирішенням ряду соціальних питань, відсутністю належних умов праці існує проблема відпливу педагогічних працівників з шкіл, особливо сільських.
3.5. Науковий потенціал Миколаївської області
За роки незалежності за деякими науковими напрямами вдалося не лише зберегти, але й відчутно зміцнити науково-технічний потенціал.
У 2005 році 41 організація виконувала наукові та науково-технічні роботи, або на 3 більше ніж 1995 році. Кількість спеціалістів, які виконували науково-технічні роботи, зменшилась за цей період майже в три рази, але загальний обсяг наукових та науково-технічних робіт у 2005 році порівняно з 1995 роком зріс у 4,7 раза.
Кількість наукових кадрів вищої кваліфікації, зайнятих в економіці галузі, зросла порівняно з 1995 роком: докторів наук - в 1,7 раза і складає 100 чол.; кандидатів наук - на 22% і складає 823 чол.
Проте спостерігається погіршення вікової структури наукових кадрів. Частка кандидатів наук із вченим ступенем до 50 років становить 39,6% (49,5% у 1995 році), пенсійного віку - 45% (35% у 1995 році). Вікова структура докторів наук становить: до 50 років —11% (20,3% у 1995 році), пенсійного віку — 73% (62,3% у 1995 році).
У 2005 р. за рахунок усіх джерел фінансування на виконання наукових та науково-технічних робіт надійшло 263,9 млн. грн. Основним джерелом їхнього фінансування, як і у 2001 p., були кошти вітчизняних та іноземних замовників, сума яких склала 229,2 млн. грн. Частка їх у загальному обсязі фінансування збільшилася з 85,9% у 1995 р. майже до 87% у 2005 p., у т. ч. коштів іноземних замовників - з 26,3 до 57,4%.
Водночас фінансування науки за рахунок коштів державного бюджету залишається на низькому рівні. У 2005 р. обсяг надходжень з державного бюджету на виконання наукових та науково-технічних робіт склав 9,4 млн. грн. або 3,6% загального обсягу фінансування наукових та науково-технічних робіт (у 2001 р. -3,5%, у 2000 р. - 5,3%, у 1995 р. - 13%).
В основу науково-дослідної роботи 9 вищих навчальних закладів покладений не тільки національний досвід, а ще й філософська концепція органічного поєднання навчальної та наукової діяльності.
Міжнародна діяльність найбільше розвинута у Миколаївському державному гуманітарному інституті імені Петра Могили, в Національному університеті кораблебудування ім. адмірала Макарова й в Українському державному науково-дослідному інституті стандартизації та сертифікації в суднобудуванні.
Протягом останніх років року в МДГУ імені Петра Могили працювали 4 викладача з США та викладачі з Франції і Польщі.
Заклад активно співпрацює з міжнародними організаціями (Інформаційна служба Сполучених Штатів Америки, Корпус Миру Сполучених Штатів Америки, Міжнародний фонд “Відродження”) та іноземними науковими організаціями (Міжнародна організація вчителів англійської мови TESOL, Американська рада зі співробітництва у галузі освіти та вивчення мов (ACCELS), Британська Рада, Асоціація "Альянс Франсез") й вищими навчальними закладами (Гете-інститут). Університет також бере участь у реалізації основних програм міжнародного співробітництва (The Educational Leadership Program of The Christian A. Johnson Endeavor Foundation, Fulbright Scholar Program, Civic Educational Project).
В Національному університеті кораблебудування ім. адмірала Макарова підтримуються зв'язки з провідними університетами, науково-дослідними центрами та організаціями Росії, Німеччини, Польщі, Китаю, В'єтнаму, Ірану, Румунії, Іспанії, Італії. Університет є членом Британського товариства морських інженерів та Асоціації суднобудівників Чорноморського регіону.
Щодо патентно-ліцензійної діяльності потрібно зазначити, що у вищих навчальних закладах та наукових установах збільшилися такі показники, як чисельність винахідників, кількість створених нових зразків техніки та отриманих охоронних документів на винаходи за кордоном. Разом з тим за цей же період знизилася загальна кількість отриманих закладами і установами області охоронних документів на винаходи.