Стратегія економічного І соціального
| Вид материала | Документы |
- «про кооперацію», 17.13kb.
- На головну сторіну веб сайту ода в розділ „стратегія”, 1650.33kb.
- У К А з президента україни, 83.91kb.
- Рівненська обласна державна адміністрація Головне управління економіки та інвестиційної, 1376.67kb.
- Програма економічного І соціального розвитку міста Лозова на 2011 рік, 2181.91kb.
- Рекомендації науково-практичної конференції "Стратегія економічного І соціального євроінтеграційного, 324.2kb.
- Програма економічного І соціального розвитку, 363.16kb.
- Програма економічного І соціального розвитку Житомирського, 941.44kb.
- 1 Основні тенденції економічного та соціального розвитку економіки жидачівщини в контексті, 1154.23kb.
- Про проект програми економічного, соціального та культурного розвитку Бериславського, 1723.78kb.
3.3. Людський капітал - основний стратегічний ресурс
3.3.1. Трудовий потенціал
На фоні скорочення кількості постійного населення, динаміка зайнятого залишалась позитивною. За останні 5 років його кількість зросла на 38,8 тис. осіб і у 2005 році становила 539,8 тис. осіб.
З числа зайнятих громадян найбільша кількість, або кожний четвертий, був зайнятий у сільському, лісовому господарстві та мисливстві, кожний п'ятий у оптовій і роздрібній торгівлі, торгівлі транспортними засобами та послугах з ремонту, кожний шостий - у промисловості.
Рівень зайнятості порівняно з 2001р. підвищився на 2,1 в.п. і становив у
2005 році - 57,3%.
Зростання зайнятості повною мірою відбувалось за рахунок категорії самозайнятих у неформальному секторі.
Для цього сегменту зайнятості у 2001-2005рр. були притаманні тенденції стрімкого зростання і у 2005р. порівняно з 2004 кількість самозайнятих осіб збільшилась на 24,9 тис, або на 28,6%, а за період з 2001р. - на 39,2 тис, або на 53,8%, і становила у 2005р. 112 тис. або 20,8% від кількості усього зайнятого населення області. Самостійна зайнятість торік була єдиним місцем прикладання праці більшої частини (56,6%) зайнятих у сільському господарстві, поширеною вона була у будівництві (28,9%), оптовій і роздрібній торгівлі (19,6%) та транспорті (6,7%).
В порівнянні з середнім в Україні рівень зайнятості на Миколаївщині у минулому році був нижчим на 0,4 в.п., упродовж 2001-2005рр.- на 0,2-2,5 в.п.
3.3.2. Демографічна ситуація
Люди з їхнім інтелектуальним, підприємницьким, виробничим потенціалом є основним стратегічним ресурсом держави, головним фактором економічного зростання.
На 1 січня 2007р. у Миколаївській області, за оцінкою, проживало 1211,8 тис. осіб, з них 815,4 тис. осіб мешкало у міських поселеннях, а 396,4 тис. осіб – у сільській місцевості. За 2006р. чисельність населення зменшилась на 7,8 тис. осіб, у тому числі чисельність міського населення – на 2,9 тис. осіб, сільського – на 4,9 тис. осіб. Зменшення чисельності населення спостерігалося майже в усіх містах обласного значення та районах області і тільки у м.Южноукраїнську чисельність населення дещо зросла (на 0,3%).
Загальне скорочення населення відбулось виключно за рахунок природного скорочення – 7,6 тис осіб (97,3%), у той час як міграційне скорочення населення становило 0,2 тис. осіб (2,7%).
Природний рух населення області у 2006р. характеризується такими даними:
| | Всього, осіб | 2006р. у % до 2005р. | На 1000 осіб | ||
| 2006р. | 2005р. | 2006р. | 2005р. | ||
| Кількість народжених живими | 11736 | 10928 | 107,4 | 9,7 | 8,9 |
| крім того, кількість мертвонароджених | 55 | 47 | 117,0 | 4,71 | 4,31 |
| Кількість померлих | 19300 | 20295 | 95,1 | 15,9 | 16,6 |
| у тому числі дітей у віці до 1 року | 99 | 89 | 111,2 | 8,52 | 8,12 |
| Природне скорочення населення | 7564 | 9367 | 80,8 | 6,2 | 7,7 |
| Кількість шлюбів | 9036 | 8405 | 107,5 | 7,4 | 6,9 |
| Кількість розлучень | 5326 | 5411 | 98,4 | 4,4 | 4,4 |
Природне скорочення населення у 2006р. зафіксовано майже в усіх містах обласного значення та районах області, за винятком м.Южноукраїнська. Інтенсивність природного скорочення за 2006р. зменшилась з 7,7 до 6,2 особи на 1000 жителів. Рівень цього показника найвищий у Миколаївському районі (10,8‰), найнижчий – у Баштанському (5,1‰). У міських поселеннях інтенсивність природного скорочення на чверть менша, ніж у сільській місцевості (5,6‰ проти 7,4‰). Порівняно з 2005р. природне скорочення зменшилось на 1,8 тис. осіб (на 19,2%). Це обумовлено зменшенням кількості померлих на 1,0 тис. осіб (на 4,9%) та збільшенням числа народжених на 0,8 тис. осіб (на 7,4%).
Народжуваність зросла в усіх містах обласного значення та 17 районах, найбільше – у Жовтневому районі (на 2,8 промільних пункти). Водночас у Братському та Очаківському районах спостерігалось скорочення народжуваності (на 0,4 промільних пункти у кожному).
Рівень народжуваності характеризувався значними відмінностями, як по типу поселень (у сільській місцевості він залишається вищим, ніж у міських поселеннях – 11‰ проти 9‰), так і по окремих містах та районах області. Найнижчий він був у м.Миколаєві (8,3‰), а найвищий – у Жовтневому районі (12‰).
| Кількість народжених на 1000 жителів, ‰ | Райони та міста з відповідними показниками народжуваності |
| 9,7 | Область |
| До 8,4 | м.Миколаїв |
| 8,4–9,7 | Кривоозерський, Новоодеський |
| 9,8–11,1 | Первомайський, м.Очаків, Новобузький, м.Первомайськ, Казанківський, м.Южноукраїнськ, Миколаївський, Доманівський, Арбузинський, Братський, Березнегуватський, Березанський, Веселинівський, Вознесенський, Врадіївський, Очаківський |
| Понад 11,1 | Снігурівський, Єланецький, Баштанський, м.Вознесенськ, Жовтневий |
Природний рух населення області характеризується перевищенням (в 1,6 раза) числа померлих над народженими.
У 2006р. смертність в області порівняно з 2005р. скоротилась з 16,6 до 15,9 померлих на 1000 жителів. Максимальне зменшення рівня смертності відбулось у Врадіївському (з 20,2‰ до 16,3‰), Новоодеському (з 19,5‰ до 17,2‰) та Доманівському (з 18,7‰ до 16,5‰) районах, а зростання смертності спостерігалось у м.Южноукраїнську (з 7,8‰ до 8,4‰) та Миколаївському районі (з 19,1‰ до 21‰). У м.Первомайську, Арбузинському та Кривоозерському районах рівень смертності залишився на рівні 2005р. (відповідно 16,1, 19,4 та 19,9 померлих на 1000 жителів).
Найвищий рівень смертності зафіксовано у Миколаївському районі (21 померлий на 1000 жителів), а найнижчий – у м.Южноукраїнську (8,4‰).
| Кількість померлих на 1000 жителів, ‰ | Райони та міста з відповідними показниками смертності |
| 15,9 | Область |
| До 14,5 | м.Южноукраїнськ, м.Миколаїв |
| 14,5–15,9 | м.Очаків |
| 16,0–17,4 | м.Первомайськ, Березанський, Врадіївський, Новобузький, Доманівський, Баштанський, Березнегуватський, Новоодеський, Братський, Очаківський |
| 17,5–18,9 | Снігурівський, Єланецький, Жовтневий, Вознесенський, м.Вознесенськ, Казанківський |
| Понад 18,9 | Арбузинський, Кривоозерський, Первомайський, Веселинівський, Миколаївський |
Рівень смертності у сільській місцевості у 1,3 раза вищий, ніж у міських поселеннях (відповідно 18,4‰ і 14,6‰).
Структура причин смерті населення у 2006р. порівняно з 2005р. майже не змінилась. Перше місце посідають хвороби системи кровообігу, друге – новоутворення, третє – зовнішні причини захворюваності та смертності.
| | Осіб | У % до підсумку | 2006р. у % до 2005р. | На 100 тис. осіб | |||
| 2006р. | 2005р. | 2006р. | 2005р. | 2006р. | 2005р. | ||
| Всього померлих | 19300 | 20295 | 100,0 | 100,0 | 95,1 | 1587,6 | 1657,3 |
| у тому числі від | | | | | | | |
| деяких інфекційних та паразитарних хвороб | 692 | 720 | 3,6 | 3,5 | 96,1 | 56,6 | 58,8 |
| новоутворень | 2235 | 2263 | 11,6 | 11,2 | 98,8 | 183,8 | 184,8 |
| хвороб системи кровообігу | 9232 | 9271 | 47,8 | 45,7 | 99,6 | 759,4 | 757,1 |
| хвороб органів дихання | 422 | 475 | 2,2 | 2,3 | 88,8 | 34,7 | 38,8 |
| хвороб органів травлення | 954 | 992 | 4,9 | 4,9 | 96,2 | 78,5 | 81,0 |
| неуточнених та невідомих причин смерті | 3380 | 3919 | 17,5 | 19,3 | 86,2 | 278,0 | 320,0 |
| зовнішніх причин | 1761 | 2030 | 9,1 | 10,0 | 86,7 | 144,9 | 165,8 |
| з них від | | | | | | | |
| випадкових отруєнь та дії алкоголю | 216 | 324 | 1,1 | 1,6 | 66,7 | 17,8 | 26,5 |
| навмисних самоушкоджень | 314 | 346 | 1,6 | 1,7 | 90,8 | 25,8 | 28,3 |
| наслідків нападу з метою убивства чи нанесення ушкодження | 129 | 133 | 0,7 | 0,7 | 97,0 | 10,6 | 10,9 |
За умови низького рівня народжуваності особливо актуальним є збереження життя новонароджених. Загалом у 2006р. померло 99 дітей у віці до 1 року, що становило 0,5% від загальної кількості померлих. Основними причинами смерті немовлят, як і в попередні періоди, залишаються окремі стани, що виникають у перинатальному періоді, природжені вади розвитку, деформації та хромосомні аномалії, зовнішні причини смерті.
| | Осіб | У % до підсумку | 2006р. у % до 2005р. | ||
| 2006р. | 2005р. | 2006р. | 2005р. | ||
| Всього померлих дітей у віці до 1 року | 99 | 89 | 100,0 | 100,0 | 111,2 |
| у тому числі від | | | | | |
| деяких інфекційних та паразитарних хвороб | 6 | 7 | 6,1 | 7,9 | 85,7 |
| хвороб органів дихання | 4 | 4 | 4,0 | 4,5 | 100,0 |
| хвороб органів травлення | 4 | 5 | 4,0 | 5,6 | 80,0 |
| окремих станів, що виникають у перинатальному періоді | 23 | 22 | 23,2 | 24,7 | 104,5 |
| природжених вад розвитку, деформацій та хромосомних аномалій | 22 | 18 | 22,2 | 20,2 | 122,2 |
| зовнішніх причин | 12 | 11 | 12,1 | 12,4 | 109,1 |
Рівень смертності немовлят у 2006р. порівняно з відповідним періодом минулого року збільшився на 0,4 промільних пункти і становив 8,5 померлих дітей у віці до 1 року на 1000 живонароджених. Найвищий рівень смертності дітей цієї вікової групи зафіксований в Арбузинському, Новобузькому та Братському районах (відповідно 20,8‰, 21,7‰ та 28,2‰). У Березнегуватському, Доманівському та Очаківському районах у 2006р. не зареєстровано жодного випадку смерті немовлят.
У 2006р. порівняно з 2005р. зареєстровано збільшення кількості шлюбів на 7,5%, а інтенсивність вступу до шлюбу становила 7,4 випадка на 1000 жителів (у 2005р. – 6,9‰). Найвищий рівень реєстрації шлюбів спостерігався у містах Вознесенську (9,4‰) та Очакові (9,2‰), а найнижчий – у Доманівському районі (5,2‰).
| Кількість шлюбів на 1000 жителів, ‰ | Райони та міста з відповідними показниками шлюбності |
| 7,4 | Область |
| До 5,3 | Доманівський |
| 5,3–7,4 | Кривоозерський, Вознесенський, Єланецький, Березнегуватський, Веселинівський, Жовтневий, Братський, Баштанський, Новобузький, Первомайський, Снігурівський, Врадіївський, Березанський, Новоодеський, Казанківський, Очаківський, Арбузинський |
| Понад 7,4 | Миколаївський, м.Миколаїв, м.Первомайськ, м.Южноукраїнськ, м.Очаків, м.Вознесенськ |
Кількість розлучень зменшилась за цей період на 1,6%. Найвищий рівень розлученості спостерігався у містах Очакові (6,4‰) та Южноукраїнську (6,1‰), найнижчий – у Веселинівському районі (2,7‰), тоді як у цілому по області частота розлучень становила 4,4 випадка на 1000 жителів і залишилась на рівні 2005р.
| Кількість розлучень на 1000 жителів, ‰ | Райони та міста з відповідними показниками розлучуваності |
| 4,4 | Область |
| До 2,8 | Веселинівський |
| 2,8–4,4 | Березанський, Кривоозерський, Березнегуватський, Жовтневий, Первомайський, Очаківський, Братський, Казанківський, Єланецький, Новобузький, Снігурівський, Арбузинський, Врадіївський, Доманівський, Баштанський, Миколаївський |
| 4,5–6,1 | Вознесенський, Новоодеський, м.Миколаїв, м.Вознесенськ, м.Первомайськ, м.Южноукраїнськ |
| Понад 6,1 | м.Очаків |
У 2006р. міграційне скорочення населення становило 0,2 тис. осіб, що у 2,6 раза менше, ніж у 2005р.
У 2006р. міграція населення області з іншими регіонами України порівняно з 2005р. зменшилась на 4,9%. Міграційне скорочення становило 646 осіб (у 2005р. – 705 осіб).
Порівняно з 2005р. кількість вибулих з області за межі держави зменшилась на 214 осіб (на 25,2%); кількість прибулих в область з інших держав збільшилась на 52 особи, міграційний приріст становив 440 осіб.
У містах Миколаєві, Очакові та 5 районах області спостерігався міграційний приріст населення за рахунок зовнішньої міграції. Найбільшим він був у Березанському районі – 4,7 особи на 1000 жителів. Поряд з цим у містах Вознесенську, Первомайську, Южноукраїнську та 14 районах області було зареєстровано міграційне скорочення населення. Його рівень був найбільшим у Казанківському районі (12,2‰).
На внутрішньорегіональну міграцію припадало 40,1% загального оберту мігрантів. Інтенсивність міграції в межах області у порівнянні з 2005р. збільшилась з 9,2 до 9,6 особи на 1000 жителів.