Розробка регіональної програми проведення екологічного та радіаційного моніторингу області

Вид материалаДокументы

Содержание


Пропозиції по здійсненню моніторингу атмосферного повітря
Техничні пропозиції по здійсненню радіаційного моніторингу
8.5. Фінансове забезпечення Програми.
Подобный материал:
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   17



Науково-технічне забезпечення реалізації завдань Програми складається з:
  • максимального використання існуючих засобів контролю;
  • створення або придбання необхідного аналітичного та приладного обладнання, систем мобільного та стаціонарного контролю, засобів зв’язку і комп’ютерних інформаційних систем, забезпечення умов їх ефективного функціонування;
  • створення або придбання машин, обладнання, пристроїв, устаткування для проведення моніторингу довкілля;
  • створення або придбання систем та приладів щодо моніторингу кризових ситуацій природного та техногенного походження.

Зроблено перші кроки по розробці науково-технічної документації щодо забезпечення реалізації завдань Програми моніторингу довкілля.


Пропозиції по здійсненню моніторингу атмосферного повітря


Розроблено Пропозиції щодо приладів, обладнання та устаткування, яке необхідне для створення системи моніторингу атмосферного повітря та викидів забруднюючих речовин у атмосферу міста Донецька та усього Донбасу. Пропозиції розроблено з урахуванням досвіду України, Росії, Бєларусі, Європи [50-54].

Пропозиції складено з урахуванням новітнього європейського обладнання, що дозволяє крім фіксації кількісних показників забруднюючих речовин атмосферного повітря, встановлювати координати об’єктів, що перевищують граничнодопустимі концентрації. Діапазони вимірів показників та інгредієнтів забруднюючих речовин у атмосферному повітрі та у атмосферних опадах прийнято у 5 – 25 кратному перевищенню нормативів. Пропозиції по здійсненню моніторингу атмосферного повітря наведено у додатку 7.


Техничні пропозиції по здійсненню радіаційного моніторингу


Пропонується проведення радіологічного контролю у атмосфері та опадах, промислових викидах; стічних, ґрунтових, морських водах; ґрунтах; рослинності, продуктах харчування. Наведено радіометричне та спектрометричне устаткування для контролю за якісним та кількісним складом альфа-, бета- і гама-активних радіонуклідів. Для цього необхідно мати інформаційну сумісність з архівом, банками та базами даних. Наведено основні технологічні дані стаціонарних приладів та устаткування детектування.

Пропонується мобільна лабораторія з урахуванням досвіду Гомельської пересувної лабораторії [55-60]. Виключається етап відбору та підготовки проб. Спеціальне програмне забезпечення, яке дає змогу контролювати усю площу території. При використанні пересувної лабораторії виконується автоматично або вручну картографування території.

Пропозиції по здійсненню радіологічного моніторингу наведено у додатку 8.

Наукові установи, організації, підприємства, які пропонується залучити для реалізації завдань Програми моніторингу довкілля, наведено у таблиці 8.2.

Таблиця 8.2.

Напрями проблем

Назва наукової установи,

організації, підприємства

Посилання на літературу

Водні об’єкти та якість води

- Український науково-дослідний інститут екологічних проблем (УкрНДІЕП), м.Харків;

- Український науково-дослідний гідрометеорологічний інститут (УкрНДГМ), м.Київ;

- Інститут гідротехніки й меліорації Української академії аграрних наук. М.Київ;

- Інститут колоїдної хімії та технології води НАН України, м.Київ;

- Донецький національний університет, м.Донецьк;

- Донецький національний технічний університет, м.Донецьк;

- ВАТ “Український науковий центр технічної екології” (УкрНТЕК), м.Донецьк;

- Державне виробниче підприємство по зовнішньому централізованому водопостачанню “Укрпромводчормет”;

- Донецький державний проектний інститут “Донецькгіпроводгосп”, м.Донецьк;

- Донецький науковий центр НАН України, м.Донецьк;

- Центр прийому та обробки спеціальної інформації та контролю навігаційного поля (ЦПОСІ та КНП), м.Дунаївці Хмельницької обл.;

- Український центр менеджменту землі та ресурсів (УЦМЗР), м.Київ.

Донбаське регіональне відділення Міжнародної Академії наук екології і небезпеки життєдіяльності (ДРВ МАНЕБ)

[ 4,5,30,61-64]

Атмосферне повітря та викиди забруднюючих речовин

- ВАТ “Український науковий центр технічної екології (УкрНТЕК)”, м.Донецьк;

- Український науково-дослідний інститут екологічних проблем (УкрНДІЕП), м.Харків;

- Підприємство “Комедсервіс”, м.Київ;

- Державне підприємство “Дніпрокосмос”, м.Дніпропетровськ;

- Донецький національний технічний університет, м.Донецьк;

- Донбаська державна академія будівництва й архітектури (ДДАБА), м.Донецьк;

- Донецька філія Державного науково-виробничого центру “Природа”, м.Донецьк;

- Національний центр управління та випробувань космічних засобів (НЦУВКЗ), м.Євпаторія;

- Науково-дослідний проектний інститут “Союз” (НДПІ “Союз”), м.Харків;

- Центр прийому та обробки спеціальної інформації та контролю навігаційного поля (ЦПОСІ та КНП), м.Дунаївці Хмельницької обл.;

- Одеський державний екологічний університет

- Донбаське регіональне відділення МАНЕБ.

[ 62-70 ]

Земельні ресурси та токсичні відходи

- Український центр менеджменту землі та ресурсів (УЦМЗР), м.Київ;

- Донецька філія Державного науково-виробничого центру “Природа”, м.Донецьк;

- Український науково-дослідний інститут екологічних проблем (УкрНДІЕП), м.Харків;

- Центр аерокосмічних досліджень землі інституту геологічних наук НАН України (ЦАКДЗ ІГН), м.Київ;

- Донецька філія інституту землеустрою;

- Донецький обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості ґрунтів (Центр “Облродючості”), м.Донецьк;

- ННЦ “Інститут ґрунтознавства та агрохімії ім.О.Н.Соколовського”, м.Харків.

Донбаське регіональне відділення МАНЕБ.

[71-72]

Біота

- Державне підприємство “Дніпрокосмос”, м.Дніпропетровськ;

- Науково-дослідний інститут статистики Держкомстату України, м.Київ;

- Науково-дослідний проектний інститут “Союз” (НДПІ “Союз”), м.Харків;

- Український науково-дослідний інститут екологічних проблем (УкрНДІЕП), м.Харків;

- Донецький обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості ґрунтів (Центр “Облродючості”), м.Донецьк;

- Національний центр управління та випробувань космічних засобів (НЦУВКЗ), м.Євпаторія;

- Донецький національний університет, м.Донецьк;

- Центр прийому та обробки спеціальної інформації та контролю навігаційного поля (ЦПОСІ та КНП), м.Дунаївці Хмельницької обл.;

- Український науково-дослідний інститут лісного господарства й агломерації ім.Г.М.Висоцького, м.Київ.

[62, 73-80]

Техногенний/ антропогенний вплив на довкілля

(у т.ч. радіаційна небезпека)

- Державний науково-виробничий центр “Природа”, м.Київ;

- Український інститут досліджень навколишнього середовища і природних ресурсів РНБО України, м.Київ;

- Український центр менеджменту землі та ресурсів (УЦМЗР), м.Київ;

- Інститут високих технологій Національного університету, м.Харків;

- Фізико-технічний інститут НАН України, м.Донецьк;

- Харківський фізико-технічний інститут ННЦ (ХФТІ ННЦ), м.Харків;

- Об’єднаний інститут ядерних досліджень НАН України (ОІЯД НАНУ), м.Київ;

- Науково-технічний концерн “Монокристал” НАН України (НТК “Монокристал” НАНУ), м.Харків.

Міжнародна фірма по радіологічному обладнанню „CANBERRA”;

Донбаське регіональне відділення МАНЕБ, м.Донецьк

[ 64,79,80-84]


8.5. Фінансове забезпечення Програми.


Фінансове забезпечення реалізації Програми здійснюється відповідно до пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 30 березня 1998р. №391 “Про затвердження Положення про державну систему моніторингу довкілля”.

Джерелами формування коштів. Які направляються на забезпечення програми моніторингу довкілля є:
  • цільові кошти з фондів охорони навколишнього середовища;
  • безпосередні (власні) кошти природокористувачів.


Покриття певної частини витрат на створення й функціонування складових частин і компонентів системи моніторингу може здійснюватися за рахунок інноваційних фондів у межах коштів, передбачених на природоохоронні заходи, міжнародних грантів та інших джерел фінансування.

Крім цього, для фінансування заходів Програми моніторингу довкілля, може здійснюватися за рахунок різних інвестиційних проектів за участю міжнародних та вітчизняних організацій. Насамперед, це капіталоємні вкладення в новітнє устаткування щодо удосконалення мереж спостережень за станом складових довкілля, розвиток автоматизованих систем спостережень, програмне забезпечення.


В И С Н О В К И


Програму моніторингу довкілля розроблено відповідно із Постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1998р. №391 “Про затвердження Положення про державну систему моніторингу довкілля”.

Проведено аналіз сучасного екологічного стану Донецької області по всіх складових довкілля на основі зібраного інформаційного матеріалу від усіх суб'єктів системи моніторингу довкілля. Зроблені висновки про роз'єднаність служб спостереження і розсіяність інформації по суб'єктах; організаційно-методичну, метрологічну, технічну несумісність відомчих служб спостереження; низьке забезпечення контрольно-вимірювальними приладами і слабкий стан автоматизації процесів одержання, обробки, зберігання і екологічної інформації; недостатню просторово-тимчасову спроможність існуючої системи спостережень; низький рівень вітчизняного приладобудування; низьку точність прогнозних моделей у країні і за кордоном; недостатній розвиток комплексних оцінок стану екосистем; неповноту теоретичних уявлень про просторово-тимчасові закономірності трансформації природних екосистем в умовах техногенних та антропогенних впливів.

За результатами аналізу існуючої системи спостереження за станом довкілля області розроблено пропозиції щодо формування системи моніторингу на базі сучасної концепції – спостереженні, оцінці, прогнозі та управлінні станом довкілля. Інформаційно-логічний принцип дозволяє розмістити великі обсяги різноманітної інформації по структурних блоках: блок стану природних ресурсів в області, блок стану техногенних ресурсів, блок гідрометеорологічних та кліматичних умов, техногенний та антропогенний вплив на навколишнє природне середовище, оцінка стану довкілля, охорона довкілля. Взаємодія усіх структурних блоків є інформаційно-логічною структурою системи моніторингу довкілля області.

З урахуванням основних результатів системного аналізу сучасного довкілля та існуючої діяльності суб'єктів чинної системи екологічного моніторингу Донецької області визначені приоритетні завдання та етапи роботи щодо поліпшення функціонування та розвитку обласної системи моніторингу довкілля, відпрацьовані комплекси заходів з термінами їх виконання. Вирішення завдань Програми планується виконати у два етапи до 2010 року: першочерговий (2004-2005р.р.) і другий (2002-2010р.р.). На першочерговому етапі (2004-2005р.р.) – планується проведення організаційних, нормативно-правових, економічних заходів щодо удосконалення мереж спостережень стану складових довкілля, інформаційного об'єднання результатів локальних спостережень на вибраних полігонах області. Протягом другого етапу (2006-2010р.р.) система моніторингу довкілля повинна охопити природні компоненти усієї території області.

Розроблено організаційні заходи з метою створення дієздатної системи моніторингу довкілля Донецької області, аналогів якої в Україні немає.

Розроблено “Пропозиції щодо створення системи моніторингу атмосферного повітря м.Донецька та Донецької області”.

Розроблено “Технічні пропозиції по створенню лабораторії радіаційного кологічного моніторингу довкілля”.