Розробка регіональної програми проведення екологічного та радіаційного моніторингу області
| Вид материала | Документы |
- Лист від 18. 03. 2002 р. N 11/4-09-2415-еп, 17kb.
- Про виконання Регіональної програми підтримки національно-культурних товариств Чернівецької, 29.83kb.
- Програми проведення моніторингу навколишнього природного середовища Схвалити Концепцію, 124.12kb.
- Регіональної програми захисту прав споживачів у дніпропетровській області на 2011 2015, 450.84kb.
- Особливості створення географічної інформаційної системи для екологічного моніторингу, 383.92kb.
- Розділ Основні заходи з реалізації Регіональної програми розвитку малого підприємництва, 300.78kb.
- Програма моніторингу довкілля одеської області на 2011-2017 роки Одеса -2010, 878.39kb.
- Підсумки апробації програми моніторингу якості управління науково-методичною роботою, 189.7kb.
- Розробка програми (робочого плану) моніторингу світового ринку готельних та ресторанних, 33.83kb.
- Список публікацій співробітників лабораторії моніторингу І сертифікації лісів Укрнділга, 567.43kb.
5.1. Загальні положення
Державна система моніторингу довкілля – це багатоцільова, багаторівнева, відкрита інтегрована автоматизована система, яка функціонує на національному, регіональному, відомчому, об’єктовому та предметному рівнях[5, 33, 34].
Система моніторингу Донецької області є складовою частиною національної системи моніторингу довкілля України та національної інформаційної інфраструктури, сумісної з аналогічними системами інших країн, і повинна бути максимально наближена до рекомендацій Міжнародної програми співробітництва з комплексного моніторингу довкілля, підтриманої більшістю країн Європи.
У загальному випадку система моніторингу довкілля Донецької області є регіональною системою моніторингу, яка охоплює ландшафтні райони у межах адміністративних кордонів області та існуючої системи державного управління, яка базується на принципах самостійності її суб’єктів у прийнятті природоохоронних управлінських рішень і належить до компетенції органів управління відповідного рівня. Регіональна система моніторингу складається з локальних, відомчих, об’єктових систем моніторингу за предметними складовими довкілля.
Локальні системи моніторингу організуються на рівні окремих ділянок ланд-шафтів у межах окремого району, міста, об'єкта з урахуванням супідрядності територіальних органів адміністративного і господарського управління, а також по вагомості екологічних факторів. Система пов'язана із регіональною та державною системами моніторингу.
Відомчий моніторинг здійснюється відомствами, що належать окремим суб’єктам системи моніторингу довкілля, вирішує специфічні для даного відомства задачі і входить до державної системи системи моніторингу.
Об’єктовий моніторинг здійснюється на окремих об’єктах чи їх сукупності. Під об’єктами у даному контексті розуміються об’єкти, яким притаманні однакові властивості з точки зору впливу на довкілля або згідно з їх призначенням, як: промислові підприємства, рекреаційні зони, підтоплені території тощо.
Предметний моніторинг здійснюється по окремих складових довкілля, як: атмосферне повітря, водні, земельні, біологічні ресурси.
Залежно від призначення система моніторингу довкілля поділяється на загальний або комплексний (стандартний), кризовий (оперативний) та фоновий (науковий) моніторинг.
Загальний моніторинг здійснюється з метою виявлення фактичного стану природних ресурсів, прийняття рішень з їх ефективного використання, охорони і відтворення та об’єднує в єдину регіональну інформаційну мережу усі пункти контролю стану довкілля та стану рослинного і тваринного світу, у тому числі сільськогосподарських рослин, тварин та продуктів з них, фізичних факторів впливу тощо. У свою чергу загальний моніторинг може складатися з моніторингу метеогідрологічних та кліматичних умов, моніторингу антропогенного впливу на природні ресурси, об’єктових моніторингів, спеціальних видів моніторингу тощо.
Кризовий (оперативний) моніторинг – це спостереження спеціальних показників на цільовій мережі пунктів та частково на пунктах загального та фонового моніторингів у реальному масштабі часу за окремими об’єктами, джерелами підвищеного екологічного ризику в окремих районах, які визначено як зони надзвичайної екологічної ситуації, а також у районах можливих аварій із шкідливими екологічними наслідками з метою забезпечення оперативного реагування на кризові ситуації та прийняття рішень щодо їх ліквідації, попередження та створення безпечних умов для населення.
Фоновий (науковий) моніторинг – спеціальні високоточні спостереження за усіма складовими довкілля за межами інтенсивного техногенного та антропогенного впливу на його стан, а також за характером, складом, кругообігом та міграцією забруднюючих речовин, за реакцією живих організмів на забруднення на рівні окремих популяцій, екосистем і біосфери у цілому. Фоновий моніторинг здійснюється у природних і біосферних заповідниках, на інших територіях, що охороняються, на базових станціях з метою одержання інформації для оцінок, прогнозування змін стану екосистем внаслідок промислової та господарської діяльності.
Система моніторингу довкілля Донецької області є регіональною системою моніторингу, до складу якої входять усі позначені структурні елементи відповідно до їх рівневої ієрархії та функціонального призначення.
Результатом здійснення обласного моніторингу довкілля мають бути:
накопичення первинної інформації (даних спостережень), яку одержують суб’єкти обласного моніторингу довкілля внаслідок спостережень за станом довкілля, у тому числі метеорологічні, гідрологічні та кліматичні умови;
узагальнені дані, що стосуються певного проміжку часу або певної території;
індекси і комплексні показники, одержані внаслідок узагальнення параметрів;
критерії допустимих та критичних рівнів впливу;
оцінка стану довкілля та його вплив на здоров’я населення, джерела негативного впливу на них;
виявлення зон підвищеної небезпеки;
оцінка екологічних, економічних та естетичних збитків;
прогнозування стану довкілля і здоров’я населення та їх змін під впливом антропогенного навантаження;
науково обгрунтовані рекомендації, необхідні для прийняття природоохоронних рішень.
5.2. Структура системи моніторингу довкілля Донецької області.
Система моніторингу довкілля Донецької області є багаторівнева система, до вищого рівня ієрархії якої входять структурні елементи відповідно до їх функціонального призначення, а саме: загальний, кризовий та фоновий моніторинги.
Згідно з інформаційно-логічною структурою моніторинг природних ресурсів Донецької області містить складові: атмосферне повітря; водні ресурси; земельні ресурси; біологічні ресурси; природні території з особливим статусом.
Структура та завдання моніторингу природних ресурсів відповідно до його складових, кризовий та фоновий моніторинги, моніторинг у сфері поводження з відходами, моніторинг фізичних факторів впливу на довкілля викладено у подальших підрозділах Програми.
Моніторинг метеогідрологічних та кліматичних умов проводиться з метою отримання, збирання, оброблення, зберігання та аналізу інформації про стан метеогідрологічних та кліматичних умов Донецької області, оцінки їх впливу на довкілля, прогнозування його змін та здійснюється Донецьким обласним центром з гідрометеорології.
Моніторинг метеогідрологічних та кліматичних умов Донецької області містить спостереження за атмосферними явищами та режимом атмосфери, зокрема висотним зондуванням – вимірювання фізичних параметрів атмосфери (тиск, температура, вологість), хмарності, опадів, характеристик вітру, снігового покриву; спостереження за режимом поверхневих вод – гідрологічні спостереження на річках, озерах, водосховищах, морські гідрологічні спостереження; спостереження за режимом грунтів – визначення температури і стану підстилаючої поверхні на різних глибинах, температури грунтів на глибинах та під природним покривом, запасів продуктивної вологи та вологи верхніх шарів грунту, глибини промерзання та відтавання; визначення стихійних та небезпечних явищ (повені, паводки тощо).
До другого рівня ієрархії системи моніторингу довкілля області входять локальні системи моніторингу, які організуються по вагомості екологічних факторів.
Аналіз стану довкілля Донецької області призвів до висновку, що нагальною потребою є розвиток та створення систем моніторингів довкілля локальних рівнів на територіях Донецької області (моніторингу м. Донецька; моніторингу міст Макіївки, Горлівки,Єнакієве, Дзержинська, Маріуполя; моніторингу узбережжя Азовського моря; тощо .
5.2.1. Моніторинг атмосферного повітря
Моніторинг атмосферного повітря Донецької області проводиться з метою отримання, збирання, оброблення, збереження та аналізу інформації про рівень забруднення атмосферного повітря, оцінки та прогнозування його змін, розроблення науково обгрунтованих рекомендацій для прийняття рішень у галузі його охорони.
Моніторинг атмосферного повітря Донецької області є складовою частиною обласної системи моніторингу довкілля.
Підставами для проведення моніторингу атмосферного повітря є постанова Кабінету Міністрів України від 30.03.98 № 391 “Про затвердження положення про державну систему моніторингу довкілля” та постанова Кабінету Міністрів України від 09.03.99 № 343 “Про затвердження порядку організації та проведення моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря” [5, 6].
До об’єктів моніторингу атмосферного повітря належать:
атмосферне повітря, у тому числі атмосферні опади;
викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Предметом контролю при спостереженні та аналізі стану атмосферного повітря та промислових викидів є:
склад і вміст шкідливих хімічних речовин в атмосферному повітрі, зокрема з невизначеними ГДК (ОБРВ);
вміст забруднюючих речовин у викидах промислових підприємств, зокрема озоноруйнуючих, обсяги викидів та обмеження на викиди (гранично допустимі викиди, тимчасово узгоджені викиди);
фонові концентрації речовин, зокрема у містах, де відсутні пости Донецького обласного центру з гідрометеорології;
вміст кисню в атмосферному повітрі міст області;
склад і вміст шкідливих хімічних речовин у викидах автотранспорту;
характеристика газоочисного устаткування і технологій газоочистки на підприємствах;
якісні і кількісні показники опадів;
метеорологічні показники, у тому числі у висотних шарах атмосфери;
транскордонний переніс забруднюючих речовин, у тому числі стійких органічних забруднювачів;
стихійні та небезпечні природні явища (урагани, снігопади, шквали, інше).
До суб’єктів моніторингу атмосферного повітря Донецької області належать:
Державне управління екології та природних ресурсів в Донецькій області;
Донецький обласний центр з гідрометеорології;
Донецька державна обласна санітарно-епідеміологічна станція.
Підприємства, установи, організації незалежно від їх підпорядкування і форм власності, діяльність яких призводить або може призвести до погіршення стану атмосферного повітря, зобов'язані здійснювати екологічний контроль за виробничими процесами та станом промислових зон, збирати, зберігати та безкоштовно подавати дані і/або узагальнену інформацію до інформаційно-аналітичного центру для її комплексного оброблення.
Державне управління екології та природних ресурсів в Донецькій області здійснює спостереження за джерелами промислових викидів в атмосферне повітря (вміст забруднюючих речовин, у тому числі радіонуклідів). Донецька державна обласна санітарно-епідеміологічна станція здійснює спостереження за вмістом шкідливих хімічних речовин в атмосферному повітрі у місцях проживання і відпочинку населення. Донецький обласний центр з гідрометеорології веде спостереження за вмістом забруднюючих речовин, у тому числі радіонуклідів, в атмосферному повітрі та опадах, стихійними та небезпечними природними явищами (урагани, снігопади, шквали тощо).
Під час проведення моніторингу атмосферного повітря у містах обласного значення визначаються фонові концентрації ЗР, наявність в атмосферному повітрі загальнопоширених забруднюючих речовин, концентрації ЗР в атмосферних опадах[6, 37].
Аналіз забруднюючих речовин у викидах стаціонарних джерел промислових підприємств міст області показує, що серед основних забруднюючих речовин пріоритетними з точки зору спостережень є пил, діоксид сірки, оксид вуглецю, діоксид азоту. Серед специфічних забруднюючих речовин переважають:
забруднюючі речовини першого класу небезпеки – свинець та його неорганічні сполуки (в перерахунку на свинець), бенз(а)пирен, хром шестивалентний, ванадію п’ятиокис;
забруднюючі речовини другого класу небезпеки – фтористі сполуки (фтористий водень), марганець та його сполуки, кислота сірчана, бензол, сірководень, водень хлористий, фенол, формальдегід;
забруднюючі речовини третього класу небезпеки – толуол;
забруднюючі речовини четвертого класу небезпеки – аміак.
У містах обласного значення (Донецьк, Макіївка, Маріуполь, Краматорськ, Єнакієве, Дзержинськ, Горлівка, Слов'янськ) суб’єкти моніторингу повинні проводити спостереження атмосферного повітря на визначення основних ЗР (пил, діоксид сірки, оксид вуглецю, діоксид азоту), специфічних ЗР та ЗР з невизначеними ГДК та ОБРВ (аерозолі сварочні, вуглеводороди недиференцьовані за складом, вуглеводороди ароматичні, смолисті речовини та інші).
З урахуванням пріоритетних специфічних ЗР у викидах джерел промислових підприємств міст Донецької області суб’єкти моніторингу повинні проводити спостереження стану атмосферного повітря і контроль промислових викидів на джерелах промислових підприємств із специфічних забруднюючих речовин:
у м. Донецьк – свинець та його неорганічні сполуки (в перерахунку на свинець); бенз(а)пирен; аміак, марганець та його сполуки, фтористі сполуки (фтористий водень), фенол, кислота сірчана, бензол, сірководень, водень хлористий;
у м. Маріуполі – бенз(а)пирен, марганець та його сполуки фтористий водень, фенол, сірководень;
у м. Краматорськ – фтористий водень, фенол, сірководень, свинець та його сполуки;
у м. Дзержинськ – фенол, сірководень, формальдегід;
у м. Єнакієве – бенз(а)пирен, фенол, формальдегід сірководень;
у м. Макіївка – бенз(а)пирен, фенол, формальдегід;
у м. Слов'янськ – фтористий водень, сірководень, бенз(а)пирен, важкі метали, формальдегід;
у м. Горлівка – сірководень, фенол, формальдегід, сірчана кислота.
У результаті проведення моніторингу атмосферного повітря повинні отримуватися дані контролю за викидами та спостережень за станом забруднення:
дані про рівень забруднення на певній території за певний проміжок часу;
дані про склад та обсяги викидів забруднюючих речовин;
оцінка рівнів та ступеня небезпечності забруднення для довкілля та життєдіяльності населення;
оцінка складу та обсягів викидів забруднюючих речовин.
Суб’єкти моніторингу атмосферного повітря щорічно повинні узагальнювати оцінки кількісного та якісного складу викидів забруднюючих речовин і стану забруднення атмосферного повітря, а також здійснювати прогноз його змін та впливу на довкілля і стан здоров’я населення.
У разі виникнення надзвичайної ситуації (виявлення в атмосферному повітрі однієї або кількох речовин, концентрації яких перевищують їх максимальні разові ГДК), спричиненої аварією, катастрофою, стихійним лихом, несприятливими метеорологічними умовами, що створило загрозу здоров’ю населення, призвело або може призвести до матеріальних втрат, інформація про це повинна негайно передаватися суб’єктами моніторингу атмосферного повітря до головного управління з питань НС Донецької облдержадміністрації разом з пропозиціями про вжиття необхідних заходів для ліквідації наслідків аварії, катастрофи, стихійного лиха. Контроль діяльності техногенно-небезпечних, у тому числі радіаційнонебезпечних об'єктів, спостереження за небезпечними явищами природного та техногенного характеру, що можуть призвести до надзвичайних ситуацій, здійснює головне управління з питань надзвичайних ситуацій Донецької облдержадміністрації.
На схемі 5.1. зображено взаємодію суб'єктів обласної системи моніторингу атмо-
сферного повітря.
Первинна інформація про стан атмосферного повітря та показники промислових викидів після проведення лабораторних аналізів повинна надходити від суб’єктів системи до регіонального ЦЕРМ системи моніторингу довкілля, де вона перевіряється, узагальнюється, аналізується.
Обласна система моніторингу атмосферного повітря грунтується на використанні існуючих організаційних структур суб’єктів моніторингу та функціонує на основі єдиного нормативного, організаційного, методологічного і метрологічного забезпечення.
На обласному рівні всі відомчі програми спостереження та контролю стану атмосферного повітря і промислових викидів повинні бути узгоджені з Державним управлінням екології та природних ресурсів в Донецькій області.
З метою удосконалення системи спостереження необхідно розвивати систему стаціонарних постів спостереження стану атмосферного повітря у містах обласного значення, замість застарілого лабораторного обладнання постів поступово впроваджувати автоматизовані газоаналізатори контролю забруднення атмосферного повітря з функцією автоматичної передачі даних до ЦЕРМ обробки екологічної інформації .
Для поліпшення проведення контролю на маршрутних постах або під факелами промислових площадок у зонах проживання та відпочинку населення необхідна сучасна пересувна лабораторія з відповідним обладнанням для оперативного аналізу стану атмосферного повітря та автоматизованого обміну з ЦЕРМ.
Для того, щоб мати об’єктивну та оперативну інформацію про якісні та кількісні показники викидів джерел промислових підприємств, необхідно побудувати незалежну від природокористувачів систему автоматизованого контролю стану основних джерел промислових викидів, які здійснюють найбільший внесок у забруднення атмосферного повітря промислових населених пунктів області.
Схема 5.1. Взаємодія суб'єктів обласної системи моніторингу атмосферного повітря
Вищеозначену систему потрібно запровадити на першому етапі удосконалення обласної системи моніторингу атмосферного повітря саме у місті Донецьку, як найбільшому промисловому центрі області з великими валовими викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря та найбільшою чисельністю населення.
5.2.2. Моніторинг водних ресурсів
Система моніторингу водних ресурсів Донецької області є складовою частиною обласної системи моніторингу довкілля. Моніторинг водних ресурсів здійснюється з метою виявлення фактичного стану водних об’єктів, вироблення та прийняття рішень з їх ефективного використання, охорони та відтворення[4, 5, 30, 31, 32].
До суб’єктів моніторингу водних ресурсів Донецької області належать:
Державне управління екології та природних ресурсів в Донецькій області (ДУЕПР);
Донецька державна обласна санітарно-епідеміологічна станція (ОблСЕС);
Сіверсько-Донецьке регіональне управління водних ресурсів (СД БУВР);
Донецьке обласне виробниче управління меліорації і водного господарства (ДГГМЕ);
Донецький державний проектно-технологічний центр охорони родючості грунтів і якості продукції (Облдержродючість);
Донецький обласний центр з гідрометеорології (ЦГМ);
Донецьке державне регіональне підприємство „Донецькгеологія”;
Донецький обласний та міські водоканали;
ДВПЗЦВП „Укрпромводчормет”.
Підприємства, установи, організації, незалежно від їх підпорядкування і форм власності, діяльність яких призводить або може призвести до погіршення стану водних ресурсів, зобов'язані здійснювати екологічний контроль за виробничими процесами та станом промислових зон, збирати, зберігати та безкоштовно надавати дані і/або узагальнену інформацію до інформаційно-аналітичного центру для її комплексного оброблення.
До об’єктів загального моніторингу водних ресурсів Донецької області належать:
поверхневі води:
природні водойми – озера, водотоки (річки, струмки);
штучні водойми – водосховища, ставки, канали, у тому числі водогосподарські системи комплексного призначення;
підземні води та джерела;
морські води Азовського моря;
прибережні зони річок, водосховищ та Азовського моря;
питна вода централізованих систем водопостачання, артезіанських свердловин;
джерела забруднення вод, у тому числі:
стічні води промислових підприємств, каналізаційних мереж;
зливові води;
води поверхневого стоку із сільгоспугідь;
фільтрація забруднюючих речовин з технологічних водойм та сховищ;
втрати продуктів і матеріалів при видобуванні корисних копалин у межах акваторій поверхневих вод;
надходження шкідливих речовин з донних відкладень (вторинне забруднення);
водні екосистеми;
водні об'єкти у межах природоохоронних територій.
Предметом контролю та аналізу загального моніторингу водних ресурсів є:
водозабезпеченість території області;
водоспоживання, у тому числі із підземних водоносних горизонтів;
використання води на різні потреби (господарсько-питне водоспоживання, виробничі потреби, зрошення тощо);
водовідведення у водні об’єкти – загальні об’єми забруднюючих стічних вод, зокрема зливових, забруднюючих речовин;
водогосподарські баланси;
фонові концентрації забруднюючих речовин у поверхневих та підземних водних об’єктах;
склад і вміст забруднюючих речовин (хімічні, бактеріологічні, радіологічні, вірусологічні, гідробіологічні визначення), у тому числі надходження шкідливих речовин з донних відкладень (вторинне забруднення) поверхневих вод суші – у природних та штучних водоймах, у тому числі у місцях водозаборів для питного водопостачання, водогосподарських системах комплексного призначення, місцях с/г виробництва (залиш-кова кількість пестицидів і агрохімікатів), місцях скидів забруднених стічних вод, зрошуваних земель, місцях проживання та відпочинку населення, межах природоохоронних територій;
склад і вміст забруднюючих речовин (хімічні, бактеріологічні, радіологічні, вірусологічні визначення) підземних вод та джерел, у тому числі господарського-питного використання, внаслідок антропогенного впливу на них (фільтрація забруднюючих речовин з технологічних водойм та звалищ промислових і побутових відходів, залишкова кількість пестицидів і агрохімікатів у місцях с/г виробництва, підприємницько-господарської діяльності, зрошення – глибина залягання та мінералізація грунтових вод);
склад і вміст забруднюючих речовин (хімічні, бактеріологічні, радіологічні, вірусологічні, гідробіологічні визначення) морських вод Азовського моря,
склад і вміст забруднюючих речовин (хімічні, бактеріологічні, радіологічні, вірусологічні визначення) у питній воді централізованих систем водопостачання, артезіанських свердловин;
склад і вміст забруднюючих речовин у стічних водах промислових підприємств, каналізаційних мереж, зливових водах, водах поверхневого стоку із сільгоспугідь;
об’єми скидів промислових підприємств та обмеження на скиди (ГДС, ТУС), понаднормативні скиди;
характеристика водоочисного обладнання і технологій водоочистки на підприємствах;
показники підтоплення міст і селищ міського типу та сільських населених пунктів (небезпечне підняття рівня ґрунтових вод);
переформування берегів і підтоплення території прибережних зон водосховищ, берегові смуги річок, морів, гідротехнічних споруд;
стан малих річок;
гідрологічні спостереження на річках, озерах, водосховищах, морські гідрологічні спостереження;
гідрологічний прогноз, стихійні та небезпечні природні явища (паводки, повені тощо).
Оскільки загальний моніторинг водних ресурсів містить велику кількість різноманітних об’єктів спостереження і контролю, які відрізняються одне від одного функціональним призначенням та предметними ознаками, необхідно організувати певну кількість моніторингів, які мають входити до складу загального моніторингу і яким притаманні особисті функціональні та предметні властивості згідно з їх призначенням.
Моніторинг стану водних об’єктів містить кількісні та якісні оцінки стану водних об’єктів (поверхневих вод суші, підземних вод та джерел, морських вод Азовського моря) і у свою чергу складається з:
моніторингу водогосподарських балансів (водозабезпеченість території, забір та використання води на різні потреби із поверхневих та підземних джерел) – здійснює Сіверсько-Донецьке басейнове управління водних ресурсів;
моніторингу підземних вод (кількісні та якісні визначення) – здійснює Донецька ДРГП „Донецькгеологія”;
моніторингу на державній мережі спостережень поверхневих вод з визначенням фонових показників забруднення – здійснює ДОКП „Донецькоблводоканал”, СД БУВР, ДРУВР;
моніторингу водних об’єктів у місцях проживання та відпочинку населення (в місцях забору питної води, рекреації тощо) – здійснюють обласне комунальне підприємство “Донецькводоканал”, міські водоканали, Донецька державна обласна санітарно-епідеміологічна станція;
моніторингу питної води централізованих систем водопостачання, артезіанських свердловин – здійснюють ДВПЗЦВП „Укрпромводчормет”, „Донецькоблводоканал”,, міські водоканали, Донецька державна обласна санітарно-епідеміологічна станція;
моніторингу прибережних зон водосховищ, берегових ліній річок, морів тощо, гідротехнічних споруд –Донецьке обласне виробниче управління меліорації і водного господарства; СД БУВР;
моніторингу підтоплення міст і селищ міського типу та сільських населених пунктів – здійснює Донецьке обласне виробниче управління меліорації і водного господарства , „Донбасбудрозвідування”;
моніторингу малих річок – здійснюють Донецький обласний центр з гідрометеорології, СД БУВР, Донецький РУВР;
моніторингу гідрологічних умов на річках, водосховищах, морські гідрологічні спостереження, спостереження за стихійними та небезпечними природними явищами – здійснює Донецький обласний центр з гідрометеорології, ДВ ПЗЦВ „УПВЧМ”, ГУ МНС..
Моніторинг техногенного та антропогенного впливу на водні об’єкти проводиться з метою збору та обробки даних спостережень за об’ємами скидів забруднених стічних вод у поверхневі водні об’єкти, спостережень за джерелами забруднення вод та станом водних об’єктів у місцях впливу цих джерел, спостережень за станом підземних вод у місцях сміттєзвалищ, на зрошуваних та прилягаючих до них землях, води яких стікають з сільгоспугідь, видобутку корисних копалин – здійснюється Державним управлінням екології та природних ресурсів в Донецькій області, обласним комунальним підприємством “Донецькоблводоканал”, міськими водоканалами, Донецькою державною обласною санітарно-епідеміологічною станцією, Сіверсько-Донецьким управлінням водних ресурсів, Донецьким обласним виробничим управлінням меліорації і водного господарства, Донецьким державним проектно-технологічним центром охорони родючості грунтів і якості продукції, „ДонецькДРГП”.
Моніторинг охорони водних ресурсів містить інформацію: наявність і ефективність очисного устаткування і технологій водоочистки на підприємствах, перелік і ефективність заходів щодо зниження скидів, контроль дотримання водоохоронного законодавства (перевищення ГДС тощо), контроль здійснення природоохоронних заходів, у тому числі згідно з прийнятими програмами, контроль витрат коштів на водоохоронні заходи, обсяги капітальних вкладень на охорону водних ресурсів – здійснює Державне управління екології та природних ресурсів в Донецькій області.
У результаті проведення моніторингу водних ресурсів повинні одержуватись:
первинні дані спостережень згідно з переліком об’єктів та предметів моніторингу;
узагальнені дані про склад та об’єми скидів забруднюючих речовин, забруднення водних об’єктів тощо;
узагальнені дані про стан техногенних об’єктів та природоохоронну діяльність водокористувачів;
моделювання стану водних об’єктів на засаді комп’ютерних геоінформаційних технологій з метою одержання даних щодо змін його стану;
електронне екологічне картування території області;
оцінка рівнів та ступеня небезпечності забруднення водних об’єктів для довкілля та життєдіяльності населення;
прогнози стану об’єктів моніторингу;
науково обгрунтовані рекомендації, необхідні для прийняття рішень.
Дані спостережень можуть бути використані для ведення водного кадастру.
Суб’єкти державного моніторингу вод проводять спостереження відповідно до відомчих програм моніторингу вод і повинні надсилати інформацію до центру екологічного і радіаційного моніторингу Донецької області: дані первинних спостережень поверхневих, підземних та морських вод Азовського моря за фізичними, хімічними, бактеріологічними, вірусологічними, радіологічними показниками по мірі виконання аналізів, у разі виникнення кризової ситуації – негайно.
Прогнозування стану водних об’єктів та його змін повинно здійснюватись шляхом математичного моделювання кількісних і якісних показників води цих об’єктів з метою розроблення рекомендацій щодо здійснення заходів для запобігання можливим негативним змінам та поліпшення існуючого стану цих об’єктів.
Прогнозування змін стану водних об’єктів здійснюється у напрямках:
прогнозування змін якісного стану води річок при існуючих та очікуваних скидах зворотних вод, виявлення на цій основі найнебезпечніших джерел забруднення вод і підготовка рекомендацій щодо їх усунення; прогнозування змін якісного і кількісного стану поверхневих та підземних джерел централізованого господарсько-питного водопостачання у районах водозаборів; прогнозування тенденцій змін стану морських воді;
прогнозування рівнів (витрат) води у річках та очікуваного притоку води до водосховищ, а також прогнозування очікуваних рівнів (витрат) води під час проходження повеней і паводків та видачу відповідних попереджень, характеристик льодового режиму на річках та водосховищах;
прогнозування змін якісного і кількісного стану вод та геоморфології озер і водосховищ, виявлення на цій основі головних причин (джерел) погіршення стану цих об’єктів та розроблення рекомендацій щодо їх усунення;
прогнозування змін рівнів та якості підземних вод, виявлення основних причин негативних змін і розроблення рекомендацій щодо їх усунення.
На схемі 5.2. зображено взаємодію суб'єктів обласної системи моніторингу водних ресурсів.
Контроль за дотриманням вимог природоохоронного законодавства природокористувачами та суб’єктами моніторингу водних ресурсів здійснюють Державне управління екології та природних ресурсів в Донецькій області.
Обласна система моніторингу водних ресурсів грунтується на використанні існуючих організаційних структур суб’єктів моніторингу і функціонує на основі єдиного нормативного, організаційного, методологічного і метрологічного забезпечення.
Схема 5.2. Взаємодія суб'єктів обласної системи моніторингу водних ресурсів Донецької області
5.2.3. Моніторинг земельних ресурсів
Система моніторингу земельних ресурсів Донецької області є складовою частиною обласної системи моніторингу довкілля[3]. Загальний моніторинг земельних ресурсів здійснюється з метою виявлення фактичного стану земельних ресурсів, вироблення та прийняття рішень з їх ефективного використання, охорони та відтворення.
До суб’єктів моніторингу земельних ресурсів Донецької області належать:
Донецьке управління екології та природних ресурсів в Донецькій області;
Донецька державна обласна санітарно-епідеміологічна станція;
Донецьке обласне управління земельних ресурсів;
Донецька філія інституту землеустрою Національної академії аграрних наук України;
Д
РЕГІОНАЛЬНИЙ ЦЕНТР ЕКОЛОГІЧНОГО ТА РАДІАЦІЙНОГО МОНІТОРИНГУ ДОВКІЛЛЯ
онецький державний проектно-технологічний центр охорони родючості грунтів і якості продукції;
Донецьке обласне виробниче управління меліорації і водного господарства (ДГГМЕ);
Донецький обласний центр з гідрометеорології;
відділ містобудування та архітектури облдержадміністрації.
Підприємства, установи, організації, незалежно від їх підпорядкування і форм власності, діяльність яких призводить або може призвести до погіршення стану земельних ресурсів, зобов'язані здійснювати екологічний контроль за виробничими процесами та станом промислових зон, збирати, зберігати та безкоштовно надавати дані і/або узагальнену інформацію до ЦЕРМ для її комплексного оброблення.
До об'єктів моніторингу земельних ресурсів належать землі різного призначення та властивостей, геологічні процеси, природні явища, геофізичні поля, а саме:
землі сільськогосподарського призначення;
грунти у місцях проживання та відпочинку населення;
грунти у зоні впливу промислових підприємств;
грунти земель лісового фонду;
грунти на природоохоронних територіях;
берегові лінії річок, морів, озер, водосховищ, гідротехнічних споруд (динаміка змін, ушкодження земельних ресурсів);
порушені землі, у тому числі залежні від водної та вітрової ерозії, підтоплені землі тощо;
зрошені та осушені землі;
грунти у місцях зберігання та захоронення відходів, отрутохімікатів;
грунти на території промислових підприємств;
рекультивовані землі;
ендогенні та екзогенні процеси, які призводять до порушення земель;
стихійні та небезпечні природні явища (зсуви);
геохімічний стан ландшафтів;
геофізичні поля.
Предметом контролю та аналізу загального моніторингу земельних ресурсів є:
структура земельного фонду (сільськогосподарські угіддя, у тому числі: рілля, багаторічні насадження, сіножаті і пасовища; ліси та інші лісовкриті площі, з них: вкритих лісовою рослинністю; забудовані землі, з них під: житловою забудовою, промисловими об`єктами, громадською забудовою тощо; відкриті заболочені землі, відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом (піски, яри, землі, зайняті зсувами, щебенем, галькою, голими скелями тощо);
сільськогосподарське освоєння земель;
розорювання земель;
якісні та кількісні характеристики орних земель (чорноземи; перезволожені грунти; еродовані грунти, у тому числі піддані водній та вітровій ерозії, із них слабо, середнє, сильно; кам’янисті грунти, у тому числі мало, помірно, багато; кислі грунти; механічний склад грунтів, у тому числі важкі і середнєглинкові, легкоглинкові, важкосуглинкові, середнєсуглинкові, легкосуглинкові, супіщані, піщані і зв’язно-піщані; характеристика за ухилами);
стан зрошуваних та осушених земель (вторинне підтоплення і засолення тощо);
прояви ендогенних та екзогенних процесів;
стан рекультивованих земель;
якість грунтів – концентрації забруднюючих речовин у грунтах (хімічні, бактеріологічні, вірусологічні, радіологічні показники) – у місцях виробництва продукції рослинництва, на території промислових підприємств, на території санітарно-захисних зон, у зоні впливу промислових підприємств, транспортних магістралей, у місцях застосування пестицидів і мінеральних добрив, у місцях схову токсичних відходів (на території підприємств, за територією у місцях їх зберігання або захоронення), у грунтах місць проживання та відпочинку населення, земель лісового фонду, у тому числі лісосмуг, у місцях зрошення стічними водами, в орних землях (вміст пестицидів, важких металів, механічний склад грунтів);
біологічний стан грунтів (вміст золи, кількісний та якісний склад грунтової мікрофауни) ;
родючість грунтів – вміст гумусу, азоту, фосфору, калію, pН.
Загальний моніторинг земельних ресурсів складається з блоків: моніторингу стану земель, моніторингу антропогенного впливу на земельні ресурси, моніторингу охорони природи.
Моніторинг стану земельних ресурсів містить кількісні та якісні оцінки стану земель різного призначення і у свою чергу складається з:
моніторингу структури земельного фонду та стану земель сільськогосподарського призначення (сільськогосподарське освоєння земель, розорювання земель, якісна та кількісна характеристики орних земель) – здійснюють Донецьке обласне управління земельних ресурсів, Донецька філія інституту землеустрою Національної академії аграрних наук України;
моніторингу забруднення земель сільськогосподарського призначення – здійснюють Донецький державний проектно-технологічний центр охорони родючості грунтів і якості продукції;
моніторингу стану грунтів лісового фонду – здійснює Донецьке державне лісогосподарське об’єднання “Донецькліс”;
моніторингу земель у місцях проживання та відпочинку населення (в житловій забудові, у місцях рекреації тощо) – здійснює Донецька державна обласна санітарно-епідеміологічна станція;
моніторингу стану рекультивованих земель – здійснює Донецьке обласне управління земельних ресурсів;
моніторингу ендогенних та екзогенних природних і антропогенних процесів, у тому числі стихійних та небезпечних природних явищ – здійснюється ДДРГП „Донецькгеологія”;
моніторингу замулення водних об’єктів (малих річок, ставків) – здійснюють Донецьке регіональне управління водних ресурсів та СіверськоДонецьке басейнове управління водних ресурсів.
Моніторинг антропогенного впливу на земельні ресурси проводиться за джерелами забруднення земель та станом земель у місцях впливу цих джерел, якістю земель на території промислових підприємств, у місцях сміттєзвалищ, на зрошуваних та прилягаючих до них землях, у місцях видобутку корисних копалин, у місцях зберігання та застосування пестицидів, мінеральних добрив – здійснюють Державне управління екології та природних ресурсів в Донецькій області, Донецька державна обласна санітарно-епідеміологічна станція, Донецьке обласне виробниче управління меліорації і водного господарства, Донецький державний проектно-технологічний центр охорони родючості грунтів і якості продукції, власники полігонів.
Моніторинг охорони земельних ресурсів проводиться з метою одержання даних контролю щодо дотримання земельного законодавства, контролю прийняття та здійснення природоохоронних заходів, у тому числі згідно з прийнятими програмами, обсягів капітальних вкладень і контролю витрат коштів на охорону земель – здійснюють Державне управління екології та природних ресурсів в Донецькій області, Донецька державна обласна санітарно-епідеміологічна станція, Донецьке обласне управління земельних ресурсів.
Найбільш важливими проблемами, які впливають на загальний стан земельних ресурсів, є:
велика ступінь розорювання земель;
низький рівень лісистості;
відносно мала загальна площа природно-заповідного фонду;
розвиток ендогенних та екзогенних геологічних процесів на узбережжі Азовського моря;
деградація грунтового покриву внаслідок ерозії грунтів, збіднення його гумусом та поживними речовинами;
руйнування грунтів внаслідок підтоплення, господарської діяльності;
хімічне, бактеріологічне забруднення грунтів різного призначення;
засоленість зрошуваних земель, високі рівні грунтових вод.
В результаті проведення моніторингу земельних ресурсів одержуються:
первинні дані спостережень згідно з переліком об’єктів та предметів моніторингу земельних ресурсів;
узагальнені дані спостережень на певній території за певний проміжок часу;
оцінка стану об’єктів моніторингу земельних ресурсів;
оцінка рівнів та ступеня небезпечності забруднення для довкілля та життєдіяльності населення;
прогнози стану земель;
науково обгрунтовані рекомендації, необхідні для прийняття рішень.
Суб’єкти обласного моніторингу земельних ресурсів проводять спостереження відповідно до відомчих програм моніторингу земель, накопичують та зберігають результати спостережень у відомчих банках даних, а також надсилають інформацію до ЦЕРМ Донецької області щодо: структури земельного фонду, якісного та кількісного його стану, забруднення грунтів різного призначення за хімічними, бактеріологічними, вірусологічними, радіологічними показниками в міру виконання аналізів; фізико-хімічних та агрофізичних показників властивостей грунтів с/г призначення; засоленості та солонцюватості грунтів; показників розвитку ендогенних та екзогенних геологічних процесів на узбережжі Азовського моря; ерозійнонебезпечних районів сільськогосподарських угідь; рекультивації земель, руйнування берегів річок, озер, водосховищ тощо; руйнування грунтів внаслідок підтоплення, господарської діяльності; біологічної оцінки стану грунтів. У разі загрози чи виникнення кризової ситуації інформація надсилається негайно.
Суб’єкти обласного моніторингу земельних ресурсів повинні щорічно здійснювати аналіз інформації, що надійшла, оцінювати стан грунтів різного призначення, приймати рішення про вжиття необхідних заходів щодо поліпшення цього стану.
Узагальнення даних повинно здійснюватись щодо: структури земельного фонду, зокрема орних земель, земель лісового фонду та природоохоронних територій з особливим статусом, кількісних та якісних показників – один раз на п'ять років; стану забруднення, ступеня еродованості, прояву ендогенних та екзогенних геологічних процесів, рекультивації, руйнування берегів, стану наземних екосистем, біологічної оцінки стану грунтів (вміст золи, кількісний ті якісний склад грунтової мікрофауни, ферментаційна активність грунтів), родючості грунтів с/г призначення, засоленістю, руйнування грунтів внаслідок підтоплення – один раз на рік.
Визначаються тенденції змінювання відповідних показників, індекси і комплексні показники, зони підвищеної небезпеки для грунтів с/г призначення, місць проживання та відпочинку населення, санітарно-захисних зон підприємств тощо. У разі погіршення стану грунтів, необхідно визначати його чинники, оскільки грунти є акумулятором усіх забруднень (промислових, транспортних, сільськогосподарських).
Прогнозування змін стану земельних ресурсів здійснюється по напрямках:
прогнозування фізико-хімічних та агрофізичних властивостей грунтів с/г призначення;
прогнозування стану земель внаслідок проявів ендогенних та екзогенних геологічних процесів, ерозії, підтоплення, зрошення;
прогнозування стану берегових ліній річок, водосховищ тощо;
прогнозування стану наземних екосистем на землях лісового фонду, заповідних територій, у зонах впливу промислових підприємств;
прогнозування біологічного стану грунтів.
Вивчення геофізичних полів є перспективним напрямком моніторингу у межах м. Донецька з метою виявлення геопатогених зон та їх впливу на життєдіяльність людини в комплексі з екологічними і природними чинниками.
На схемі 5.3. зображено взаємодію суб'єктів обласної системи моніторингу земельних ресурсів.
На обласному рівні усі відомчі програми спостереження та контролю стану земельних ресурсів узгоджуються з Державним управлінням екології та природних ресурсів в Донецькій області.
Заходи з удосконалення системи спостереження і контролю:
об’єднання в єдину інформаційну систему суб’єктів моніторингу земельних ресурсів, зокрема:
суб’єктів моніторингу в м. Донецьку, оскільки м. Донецьк є промисловим центром області з великими обсягами викидів та скидів забруднюючих речовин, великою кількістю сміттєзвалищ, шламонакопичувачів та інших осередків забруднення, а грунти є акумулятором усіх забруднень;
суб'єктів моніторингу, що здійснюють контроль земель с/г призначення на усій території області;
суб'єктів моніторингу, що контролюють прояви ендогенних та екзогенних геологічних процесів, стан берегових ліній річок, водосховищ, грунтів лісового фонду, природоохоронних територій з особливим статусом;
організація автоматизованої пересувної лабораторії з відповідним обладнанням для оперативного аналізу показників забруднення грунтів та автоматизованого обміну даними з ЦЕРМ для обробки екологічної інформації.