Розробка регіональної програми проведення екологічного та радіаційного моніторингу області
| Вид материала | Документы |
- Лист від 18. 03. 2002 р. N 11/4-09-2415-еп, 17kb.
- Про виконання Регіональної програми підтримки національно-культурних товариств Чернівецької, 29.83kb.
- Програми проведення моніторингу навколишнього природного середовища Схвалити Концепцію, 124.12kb.
- Регіональної програми захисту прав споживачів у дніпропетровській області на 2011 2015, 450.84kb.
- Особливості створення географічної інформаційної системи для екологічного моніторингу, 383.92kb.
- Розділ Основні заходи з реалізації Регіональної програми розвитку малого підприємництва, 300.78kb.
- Програма моніторингу довкілля одеської області на 2011-2017 роки Одеса -2010, 878.39kb.
- Підсумки апробації програми моніторингу якості управління науково-методичною роботою, 189.7kb.
- Розробка програми (робочого плану) моніторингу світового ринку готельних та ресторанних, 33.83kb.
- Список публікацій співробітників лабораторії моніторингу І сертифікації лісів Укрнділга, 567.43kb.
5.2.4. Моніторинг біологічних ресурсів
Система моніторингу біологічних ресурсів Донецької області є складовою частиною обласної системи моніторингу довкілля[5].
Моніторинг біологічних ресурсів Донецької області складається із загального та
фонового моніторингів.
Загальний моніторинг здійснюється з метою виявлення фактичного стану об'єктів біологічних ресурсів, вироблення та прийняття рішень з їх ефективного використання та охорони.
До об'єктів загального моніторингу біологічних ресурсів Донецької області належать:
лісова рослинність, у тому числі полезахисні лісосмуги;
рослинний покрив, у тому числі рослини, занесені до Червоної книги України;
мисливська фауна, рибні ресурси;
сільськогосподарські рослини і продукти з них;
зелені насадження у містах і селищах міського типу;
природні території та об'єкти з особливим статусом охорони.
Предметом контролю та аналізу загального моніторингу біологічних ресурсів є:
стан лісової і дикоростучої рослинності, у тому числі занесених до Червоної книги України (видовий склад, показники розвитку та ушкодження рослинності);
стан і чисельність мисливської фауни;
стан і чисельність диких тварин, занесених до Червоної книги України;
стан природних територій та об'єктів з особливим статусом охорони.
До суб'єктів моніторингу біологічних ресурсів Донецької області належать:
Державне управління екології та природних ресурсів в Донецькій області;
Донецьке державне лісогосподарське об'єднання «Донецькліс»;
Донецький державний проектно-технологічний центр охорони родючості грунтів і якості продукції;
Донецька обласна станція захисту рослин;
Донецьке обласне управління земельних ресурсів.
У рамках проведення моніторингу біологічних ресурсів суб'єкти моніторингу здійснюють роботи з обліку та контролю вказаних нижче факторів.
Державне управління екології та природних ресурсів в Донецькій області здійснює:
контроль за охороною і використанням лісів та іншої рослинності, тваринного світу, рибних ресурсів;
контроль та урахування стану природних територій і об'єктів з особливим статусом охорони, рекреаційних і курортних зон, видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України.
Донецьке державне лісогосподарське об’єднання “Донецькліс” здійснює:
спостереження за лісовою рослинністю (пошкодження біотичними та абіотичними чинниками, біомаса, біорізноманіття, радіологічні визначення, вміст забруднюючих речовин);
спостереження за мисливською фауною (видові, кількісні та просторові характеристики, радіологічні визначення);
спостереження за характером та розмірами шкідливого техногенного впливу на ліс, лісосмуги, біогеоценози, зелені зони навколо міст, рослинність рекреаційних зон, міст, сільської місцевості;
розробку та вживання заходів щодо боротьби з шкідниками і хворобами лісових насаджень;
Схема 5.3. Взаємодія суб'єктів обласної системи моніторингу земельних ресурсів Донецької області
облік зелених насаджень Держлісфонду в містах і селищах міського типу.
Донецький державний проектно-технологічний центр охорони родючості грунтів і якості продукції здійснює:
спостереження за забрудненням сільськогосподарських рослин і продуктів з них (токсикологічні та радіологічні визначення, залишкова кількість пестицидів, агрохімікатів і важких металів);
контроль за проведенням нагляду за фітосанітарним станом рослин сільськогосподарського та іншого призначення, багаторічних і лісових насаджень;
облік площ, оброблених хімічними і біологічними методами від шкідників, хвороб, бур'янів;
облік обсягів витрат хімічних засобів, у тому числі інсектицидів, фунгіцидів, протруйників, гербіцидів, десикантів, родентицидів, біопрепаратів; урахування наявності складів для схову ядохімікатів.
Донецька обласна станція захисту рослин здійснює:
проведення спостережень за застосуванням хімічних та біологічних заходів захисту сільськогосподарських рослин;
визначення біологічної та економічної ефективності заходів щодо захисту рослин, доцільності проведення тих або інших робіт.
Управління житлово-комунального господарства здійснює урахування та контроль стану зелених насаджень у містах і селищах міського типу.
Донецьке обласне управління земельних ресурсів здійснює урахування та контроль стану рослинного покриву земель (видовий склад, показники розвитку та ураження рос-лин ).
Взаємодія суб'єктів обласної системи моніторингу довкілля при контролі біологічних ресурсів Донецької області наведена на схемі 5.4.
Загальний моніторинг біологічних рисурсів має декілька аспектів:
роботи з обліку та контролю складових біологічних ресурсів, урахування їх різноманіття;
розробка теорії і методів оцінки стану та змін у просторово-розподілених екологічних системах різного рівня .
При проведенні моніторингу біологічних ресурсів необхідно визначитися з методологією біологічної оцінки стану та рівня забруднення наземних екосистем техногенних територій області.
Схема 5.4. Взаємодія суб'єктів обласної системи моніторингу біологічних ресурсів Донецької області
Першим кроком є вибір тест-полігона. Тест-полігон – це ділянка території області,
на якій проводяться постійні спостереження за станом природних екосистем по спеціальній програмі і згідно з регламентом. Тест-полігони повинні покривати досліджувану територію мережею достатньої щільності.
Другим кроком є вибір тест-об'єктів, головними критеріями яких мають бути:
обрані біологічні види – масові типові представники флори або фауни природної зони області;
види-едифікатори, що представляють основу біогеоценозів і грають головну роль у створенні біосередовища;
види-індикатори, подані з різних частин регіону, з різних типів ландшафтів, при різному рівні та характері антропогенного впливу;
обрані біологічні види повинні відрізнятися стійкістю (чутливістю) до комплексу забруднювачів довкілля та відбивати характер природокористування існуючого у регіоні.
Контроль, оцінка та прогноз утримання забруднюючих речовин у різноманітних компонентах біогеоценозів є неодмінною складовою частиною моніторингу біологічних ресурсів.
Для збору та опрацювання інформації про стан біологічних ресурсів потрібно створити і забезпечити ведення баз даних за різними аспектами моніторингу.
5.2.5. Моніторинг у сфері поводження з відходами
Суб’єктами моніторингу у сфері поводження з відходами є:
Державне управління екології та природних ресурсів в Донецькій області;
Донецька державна обласна санітарно-епідеміологічна станція.
Моніторинг у сфері поводження з відходами здійснюється з метою визначення динаміки процесу утворення, накопичення, утилізації, знешкодження відходів усіх класів небезпеки, стану поводження, зберігання та знешкодження отрутохімікатів, даних конт-ролю за виконанням природоохоронного законодавства у сфері поводження з відходами, ефективності проведення природоохоронних заходів, а також стану складових довкілля у районах полігонів та сміттєзвалищ – виявлення загальних та локальних закономірностей змінювання рівнів забруднення і оцінки стану атмосферного повітря, грунтів, підземних та поверхневих вод[5, 31, 34].
Об’єктами спостереження та контролю моніторингу у сфері поводження з відходами є:
обсяги утворення на підприємствах промислових та побутових відходів усіх класів небезпеки;
обсяги накопичення відходів на підприємствах, у тому числі отриманих від інших підприємств;
обсяги використання (утилізації), знешкодження, захоронення, розміщення промислових та побутових відходів;
полігони, сміттєзвалища, у тому числі неузаконені, мулисті поля тощо (загальна площа, загальний фактичний обсяг, обсяги лімітів на розміщення відходів на даних місцях видалення, обсяги фактично направлених відходів на місце видалення протягом року, кількість місць, що не відповідають діючим нормативам, кількість місць, де здійснюється екологічний моніторинг);
вплив полігонів, сміттєзвалищ, мулистих полів на стан атмосферного повітря, підземних водоносних горизонтів, поверхневих вод, грунтів.
місця, обсяги і стан зберігання отрутохімікатів.
Донецька область має високорозвинуту промисловість та багатогалузеве сільське господарство. Однією з основних властивостей індустріального комплексу є активність виробничого природокористування. При високій концентрації промислових об'єктів в області створюється значна кількість залишкових продуктів виробництва, які спричиняють загрозу навколишньому природному середовищу.
Частина відходів у процесі виробництва переробляється і використовується повторно, але переважна їх кількість накопичується на земній поверхні у вигляді териконів, шламосховищ, золошлакових відвалів, різного роду звалищ та полігонів.
У результаті проведення моніторингу у сфері поводження з відходами одержуються:
первинні дані спостережень складових довкілля у районах полігонів та сміттєзвалищ;
обсяги утворення та стан зберігання отрутохімікатів;
узагальнені дані щодо обсягів утворення, накопичення, утилізації, знешкодження відходів;
оцінка ступеня небезпечності сучасних рівнів впливу на довкілля і життєдіяльність населення та прогнози його стану;
науково обгрунтовані рекомендації, необхідні для прийняття рішень.
5.2.6. Моніторинг фізичних факторів впливу
Санітарний нагляд за рівнями шумів, вібрації та електромагнітного випромінювання здійснює Донецька державна обласна санітарно-епідеміологічна станція.
Контроль за джерелами іонізуючого випромінювання на підприємствах та організаціях області здійснює Державне управління екології та природних ресурсів в Донецькій області.
До об’єктів спостереження та контролю належать:
джерела електромагнітного випромінювання, що створюються радіотехнічними об’єктами (надалі – РТО) у населених пунктах – радіо-, телевізійні і радіолокаційні станції різного призначення, що працюють у смузі радіочастот, а також мережа ліній електро-передачі, яка складається з повітряних високовольтних ліній електропередачі та електрич-них підстанцій. До складу підстанцій можуть входити: розподільні пристрої, перетво-рювачі електроенергії, трансформатори, випрямні та інші пристрої і споруди;
існуюча житлова забудова, окремі житлові, громадські і виробничі будинки різного відомчого підпорядкування, місця масового відпочинку населення, які розміщуються у районах розташування РТО;
електричні поля, що створюються пристроями електропередач змінного струму промислової частоти (повітряні лінії електропередачі змінного струму промислової частоти (50 Гц), електричні і трансформаторні підстанції, розподілені пристрої, струмо-проводи, підземні та підводні кабельні лінії електропередачі та інше) у населеній місцевості (території міст, селищ, сіл, промислових і сільськогосподарських підприємств, садівницьких товариств, портів, залізничних станцій, парків, бульварів, пляжів), ненаселеної місцевості (незабудована територія, частково відвідувана людьми і доступна для транспорту і сільськогосподарських машин, а також городи, сади і місцевості з окремими, рідко розташованими будинками і тимчасовими спорудами);
рівні шуму на територіях безпосередньо прилягаючих до будинків лікарень, санаторіїв, житловій забудові, шкіл, місць відпочинку населення тощо;
рівні вібрації у житлових будинках;
джерела іонізуючого випромінювання (ДІВ) на підприємствах та закладах усіх форм власності;
фонові значення фізичних факторів впливу;
рівні впливу фізичних факторів у порівнянні з гранично допустимими рівнями.
Законодавча база з питань забезпечення і нагляду за радіаційною безпекою є недостатньою. Відсутні галузеві та відомчі нормативно-технічні документи, які детально регламентують питання забезпечення радіаційної безпеки при проведенні робіт з ДІВ.
У результаті проведення моніторингу фізичних факторів впливу одержуються:
первинні дані спостережень;
узагальнені дані спостережень на певній території за певний проміжок часу;
оцінка ступеня небезпечності сучасних рівнів фізичних факторів впливу для життєдіяльності населення та прогнози стану здоров’я людей при його утриманні;
виявлення зон підвищеної небезпеки та підготовка науково обгрунтованих рекомендацій.
- Фоновий моніторинг довкілля Донецької області
Фоновий (науковий) моніторинг – спеціальні високоточні спостереження за усіма складовими довкілля за межами інтенсивного техногенного та антропогенного впливу на його стан, а також за характером, складом, кругообігом та міграцією забруднюючих речовин, за реакцією організмів на забруднення на рівні окремих популяцій, екосистем і біосфери у цілому. Фоновий моніторинг здійснюється у природних і біосферних заповід-никах, на інших територіях, що охороняються, на базових станціях з метою одержання інформації для оцінок, прогнозування змін стану екосистем внаслідок промислової та господарської діяльності.
Необхідність проведення фонового моніторингу довкілля у Донецькій області обумовлена надзвичайно напруженим екологічним станом природного середовища, яке на протязі багатьох років зазнавало і продовжує зазнавати техногенного та антропогенного навантаження, про що докладно було викладено у попередніх розділах Програми.
Наземні та водні екосистеми є першочерговими об’єктами дослідження фонового моніторингу, оскільки саме вони забезпечують повноту та швидкість біологічних коловоротів, газовий склад атмосфери, якість природних вод, природну грунтову родючість, здібність грунтів та водойм до самоочищення і взагалі стале повноцінне існування сучасної людини та біосфери у цілому.
Донецька область розташована у степовій зоні, де природні степи цілком розорані та історично сформована екосистемна різноманітність порушена, і питання вибору показників оцінки стану біогеоценозів для наукового нормування, прогнозу, стабілізації й оздоровлення екологічної обстановки стоять надзвичайно гостро.
На природні екосистеми в умовах інтенсивного антропогенного впливу діє ціла низка негативних чинників, що викликає різноманітні ефекти на конкретному екологічному природному фоні. Для достовірного відділення антропогенних змін від природних коливань стану екосистеми необхідно обов’язкове проведення контрольних досліджень у районах із фоновими характеристиками (або близькими до таких) і вияв-лення градієнтів антропогенних впливів.
Фоновий моніторинг наземних і водних екосистем проводиться за показниками:
генетичний показник – займає центральне місце у системі показників, оскільки здібність до адаптації під антропогенним впливом є одним із характерних показників норми біологічних систем;
фізіолого-біохімічні показники – характерні риси рослин і тварин, що знаходяться під впливом різноманітних антропогенних чинників. Контроль за ферментативною активністю грунтів може забезпечити об'єктивне уявлення про біохімічні процеси і їх антропогенну корекцію, що відбуваються у грунті, і може служити індикаторним показником ступеня техногенного навантаження;
морфологічні показники – структурні особливості окремих видів, що дозволяють оцінити ступінь їх ушкодження внаслідок техногенного впливу. До морфологічних видозмін належать видимі ушкодження рослинності окремими забруднювачами;
біогеохімічні показники – один із основних чинників руйнації компонентів біо-сфери. Різкий зсув біогеохімічного складу частіше усього веде до деградації природного середовища, тому контроль, оцінка і прогноз вмісту забруднюючих речовин у різноманітних компонентах біогеоценозу є неодмінною складовою частиною екологічного моніторингу.
Для достовірного відділення антропогенних змін від природних коливань стану екосистеми передбачається проведення контрольних досліджень у районах із фоновими характеристиками (або близькими до таких) і подалі порівняння цих фонових характеристик із характеристиками екосистем на забруднених територіях з метою виявлення ступеню їх змінювання. При цьому слід зазначити, що:
систему необхідно забезпечити мережею пунктів регулярних спостережень та математичними методами оцінки результатів спостережень;
оцінку змін природних екосистем, що відбуваються під антропогенним впливом, необхідно проводити по вибраних тест-об'єктах – організмах або співтовариствах орга-нізмів, життєві функції яких тісно корелюють із визначеними чинниками середовища;
серйозну увагу необхідно приділяти аналітичній базі контролю показників забруднення.
Слід зазначити, що необхідно поширити поняття «фонового моніторингу» і розуміти під ним не тільки проведення досліджень на територіях, які не зазнають інтенсивного техногенного та антропогенного навантаження, але, окрім того, неодмінно проводити його на територіях або об'єктах, які знаходяться під впливом значного антропогенного навантаження з метою визначення фактичного стану складових довкілля та ступеня його змінювання (деградації), ураховуючи результати здійснення фонового моніторингу на незабруднених ділянках.
Фоновий моніторинг у Донецькій області потрібно відпрацьовувати, зокрема у частині фонових визначень забруднюючих речовин атмосферного повітря у містах області, водотоків та інших водних об'єктів, у тому числі підземних, грунтів різного призначення, рослинності, оскільки природне середовище значною мірою втратило притаманні йому властивості і фонові визначення вже перевищують природні.
Фоновий моніторинг геологічного середовища має відсліджувати гідродинамічні і гідрохімічні зміни стану підземних вод, динаміку небезпечних геологічних процесів, геопатогенних зон.