Розробка регіональної програми проведення екологічного та радіаційного моніторингу області
| Вид материала | Документы |
- Лист від 18. 03. 2002 р. N 11/4-09-2415-еп, 17kb.
- Про виконання Регіональної програми підтримки національно-культурних товариств Чернівецької, 29.83kb.
- Програми проведення моніторингу навколишнього природного середовища Схвалити Концепцію, 124.12kb.
- Регіональної програми захисту прав споживачів у дніпропетровській області на 2011 2015, 450.84kb.
- Особливості створення географічної інформаційної системи для екологічного моніторингу, 383.92kb.
- Розділ Основні заходи з реалізації Регіональної програми розвитку малого підприємництва, 300.78kb.
- Програма моніторингу довкілля одеської області на 2011-2017 роки Одеса -2010, 878.39kb.
- Підсумки апробації програми моніторингу якості управління науково-методичною роботою, 189.7kb.
- Розробка програми (робочого плану) моніторингу світового ринку готельних та ресторанних, 33.83kb.
- Список публікацій співробітників лабораторії моніторингу І сертифікації лісів Укрнділга, 567.43kb.
4.2.5. Стан нагляду і контролю у сфері поводження з відходами.
Об'єктами контролю у сфері поводження з відходами є обсяги утворення, використання (утилізації) та видалення відходів усіх класів небезпеки, рівні небезпечності відходів (вміст особливо небезпечних сполук, клас небезпеки), стан полігонів промпобутових відходів, сміттєзвалищ, шламонакопичувачів, відвальних господарств, мулових полів, вплив полігонів промпобутових відходів на довкілля, стан зберігання непридатних отрутохімікатів, транспортування відходів та отрутохімікатів.
Екологічний моніторингу сфері поводження з відходами здійснює Державне управління екології та природних ресурсів в Донецькій області.
Моніторинг звалищ промислових і побутових відходів здійснюється відділом аналітичного контролю держуправління екоресурсів у Донецькій області по таких об'єктах, як:
ВАТ „Авдієвський коксохімзавод” (м.Авдіївка), 2 джерела, що контролюються, періодичність відбору проб – 1 раз на рік;
ВАТ „Металургійний комбінат ім.Ілліча” (м.Маріуполь) 2 джерела, що контролюються, періодичність відбору проб – 1 раз на рік;
ДКП „Біосфера” (м.Донецьк) 2 джерела, що контролюються, періодичність відбору проб – 1 раз на рік;
Автотраса Донецьк – Маріуполь, 4 джерела, що контролюються, періодичність відбору проб 2 рази на рік;
Автотраса Донецьк – Ростов, 4 джерела, що контролюються, періодичність відбору проб 2 рази на рік;
Автотраса Донецьк – Луганськ, 4 джерела, що контролюються, періодичність відбору проб 2 рази на рік.
Загальна кількість джерел, що контролюються – 18; при цьому кількість джерел, що контролюються з періодичністю відбора проб 1 раз на рік – 6, а з періодичністю відбора проб 2 рази на рік – 12 (додаток 1).
4.2.6. Стан нагляду і контролю за небезпечними стихійними
та геологічними процесами
Замулення річок і водоймищ, зарегульованість стока річок є однією з причин підтоплення великої кількості земель та населених пунктів, як повенями, так і ґрунтовими водами [21, 35].
Донецькою філією інституту землеустрою досліджено та виявлено 22,6 тис.гектарів підтоплених орних земель, в тому числі сотні гектарів з них підтоплені з причин замулення русел річок Кальміус (Ново азовський район) – 2700 будинків, Вовча (Мар'їнський та Великоновоселківський райони), Казений Торець (Костянтинівський район), Кривий Торець (Ясинуватський район). Крім цього, підтоплення великих площ має місце для інших сільськогосподарських угідь (пасовища, сінокоси) у Новоазовському, Тельманівському, Артемівському, Слов'янському та інших районах.
Постійні систематичні нагляди за підтопленням сільських населених пунктів веде Донецька гідрогеолого-меліоративна експедиція разом із Донецьким обласним управлінням меліорації і водного господарства. За результатами обстежень, які включають період 1996-2001 р.р. – 562 населених пункти загальною площею 15,062 тис.га віднесено до підтоплених (глибина ґрунтових вод на протязі року була не більше 2 метрів і кількість підтоплених будинків – не менш 20). Кількість (загальна) підтоплених будинків – 27094, у тому числі: постійно – 13219, тимчасово – 13875.
Державне підприємство „Донбасбудрозвідування” вирішує проблеми підтоплення міст і селищ міського типу з причин небезпечного підвищення рівня ґрунтових вод.
Територія Донецької області характеризується наявністю районів, уражених небезпечними геологічними процесами, як техногенного, так і природного походження, які можуть призвести до техногенних катастроф і аварій.
У області зафіксовано 122 зсувні ділянки. Активізація зсувних процесів спостерігалася у 1997 році на території міст Маріуполь та Краматорськ, а токож Першотравневого, Великоновоселківського, Слов'янського районів. Житлова забудова міст Маріуполь і Краматорськ у районах зсувних схилів зумовлює ризик аварійних виявів.
Донецьке державне регіональне геологічне підприємство „Донецькгеологія” проводить постійні режимні нагляди за розвитком екзогенних процесів по території Донецької області. Ділянки режимного нагляду по вивченню динаміки розвитку карстових процесів розподілені по категоріям:
ділянки 2 категорії – Артемівський, Дронівський, Слов'янсьсий, Камишевахський, Докучаєвський, Приазовський райони; періодичність контролю – 1 раз на рік;
ділянки 3 категорії – Артемівський (8 свердловин), Іванградський, Соледарський (1 свердловина), Покровський (2 свердловини), Бахмутський, Володарський-Північний (7 свердловин), Дронівський (6 свердловин), Новотроїцький, Оленівський, Кіпучанський, Комсомольський; періодичність контролю – 1 раз на квартал.
Ділянки режимного нагляду по вивченню динаміки розвитку зсувних процесів розташовані у Донецькій області по категоріям:
ділянки 2 категорії – Білосарайський, Маріупольський, Широкінський райони; періодичність контролю – 2 рази на рік;
ділянки 3 категорії – „Бабах-Тарама”, Юр'ївка, „Мелекіно”, „Комсомольський пляж”, „Пісчаний”, „Сопіно”, „Андріївна”, „Стародубовка”; періодичність контролю – 2 рази на рік;
ділянки чергового дослідження зсувів – с.Октябрьський, „Серебрянка”, с.Миколаївка, „Приволля”, „Урзуф”, „Юр'ївка”, „Нова Ялта”, Б.Клінова, Праве узбережжя р. Кальчик, с.Бердянське; періодичність контролю – 2 рази на рік;
вивчення динаміки підводної частини схилу з метою аналізу зсувного процесу досліджується у Мангушському районі („Бабах-Тарама”, „Мелекіно”), Новоазовському районі („Сопіно”). Періодичність досліджень становить 1 раз на рік.
Донецький обласний ЦГМ здійснює нагляд за стихійними та небезпечними природними явищами: повенями, паводками і радіаційною обстановкою.
4.3. Рівень автоматизованої обробки результатів контролю та нагляду за станом природних ресурсів та техногенних об'єктів, за виконанням природоохоронних заходів та екологічних Програм.
Результати обстеження рівня автоматизованої обробки екологічних даних в організаціях, підприємствах-суб'єктах обласної системи моніторингу (додатки 4, 5) показали, що більшість з них з різним ступенем автоматизовано проводять аналіз екологічних даних. Інші – обробляють традиційним способом – інформація збирається та зберігається на паперових носіях, обмін здійснюється засобами звичайної пошти, телефону, факсу.
В Держуправлінні екології і природних ресурсів в Донецькій області автоматизована обробка показників контролю за забрудненям довкілля і автоматизований банк даних відсутні, уся інформація зберігається на паперових і частково на магнітних носіях. Засоби зв'язку: телефон, факс, електрона пошта.
У Донецькому обласному центрі з гідрометереології дані гідрометеорологічних спостережень обробляються фахівцями на автоматизованих місцях „АСОІЗА” і „АІС Гідрохімія”, з 2000р. Накопичуються бази даних на магнітних носіях. Засоби зв'язку: телефон, факс, електронна пошта.
В Донецькій державній обласній санітарно-епідеміологічній станції та в міських та районних санітарно-епідеміологічних станціях обробка даних автоматизована. Використовуються кмп'ютерні програми для аналізу показників навколишнього природного середовища, питної води і якості харчових продуктів тощо, ведуться автоматизовані бази даних лабораторних аналізів, обробка та узагальнення результатів вимірів. Мають необхідні засоби зв'язку: телефон, електронну пошту, факс, модем.
Басейнова гідрохімічна, радіологічна і токсикологічна лабораторія Сіверсько-Донецького регіонального управління водних ресурсів лабораторні дані контролю водних об'єктів (поверхневі води) обробляє автоматизовано; лабораторія Донецького РУВР, одержувані результати направляє для статистичної обробки в центральну лабораторію, регіональну гідрохімічну та токсикологічну. Має справочну інформацію по базі даних Гідрохімія, Воrland Delphi5.
ДОКП „Донецькводоканал” і в її підрозділах для обробки лабораторних даних автоматизовані засоби відсутні.
Донецьке обласне управління земельних ресурсів при ведені моніторингу земель сільськогосподарського призначення одержує великий обсяг інформації. Для збору, зберігання, обробки отриманих даних по урахуванню земель і підготовки статистичних звітів (форми 6-зем, 6б-зем, 2-зем) використовуються сучасні обчислювальні і програмні засоби.
В управлінні з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи облдержадміністрації на сучасних комп'ютерних засобах ведеться автоматизований збір оперативних даних при надзвичайних ситуаціях, прогнозування обстановки, для цього використовується телефон, факс, електронна пошта.
Донецький державний проектно-технологічний центр охорони родючості грунтів і якості продукції використовує автоматизовану обробку аналітичних даних при розробці еколого-агрохімічних паспортів на ділянку.
Донецьке державне регіональне геологічне підприємство „Донецькгеологія” має у наявності бази даних за режимом підземних вод і за екзогенними геологічними процесами. Використовує пакети прикладних програм по вивченню режиму підземних вод, графічної та статистичної обрбки фактичного матеріалу, роботи з картографічним матеріалом типу MapInfo, AutoCAD.
У Державному лісогосподарському об'єднанні „Донецькліс” обробка даних по лісових господарствах області ведеться неавтоматизованим шляхом, електронні обчислювальні засоби відсутні. У якості комунікаційних засобів – телефон і звичайна пошта.
У Донецькій гідрогеолого-меліоративній експедиції обробка даних спостережень за станом природоохоронних об'єктів і ресурсів природного середовища частково автоматизована, використовуються програми типу: „SOLI” (MS-DOS), “Підтоплення” (Windows 98). Комунікаційні засоби – телефон, факс.
З вищевикладеного можна зробити такі висновки:
суб'єкти, які найбільш інтенсивно та ефективно використовують обчислювальні та програмні засоби для обробки екологічної інформації: Донецька державна обласна санітарно-епідеміологічна станція, Донецьке державне регіональне геологічне підприємство, Сіверсько-Донецьке регіональне управління водних ресурсів, Донецька гідрогеолого-меліоративна експедиція;
відсутні автоматизовані засоби обробки екоінформації у підрозділах Донецького державного лісогосподарського об'єднання „Донецькліс”, обласного комунального підприємства „Донецькводоканал”, Держу правління екології і природних ресурсів в Донецькій області, інші суб'єкти системи використовують автоматизовані засоби обробки даних спостережень стану довкілля обмежено.
Організації, які мають обчислювальні засоби, використовують результати обробки екологічних даних, як правило, у вузьковідомчих цілях, постійного автоматизованого обміну екологічною інформацією з іншими організаціями не проводять. Застосовані обчислювальні засоби та програмне забезпечення часто застаріле і не може реалізувати сучасні потреби по аналізу екоданих.
4.4. Рівень сучасного лабораторного обладнання суб'єктів обласної системи моніторингу довкілля для інструментальних вимірів стану складових довкілля.
Суб'єкти обласної природоохоронної системи здійснюють спостереження за станом довкілля за допомогою відповідного лабораторного обладнання в рамках покладених на них завдань[23-30].
Для визначення концентрацій забруднюючих речовин (ЗР) у атмосферному повітрі, у викидах джерел промислових підприємств (близько 2000 підприємств) (Мінекобезпеки, Держкомгідромет, Міністерство охорони здоров'я) використовують лабораторні методи. Відбір проб атмосферного повітря здійснюється на стаціонарних або пересувних постах, викиди промислових підприємств – на джерелах промвикидів.
Для контролю за забрудненям атмосферного повітря відділ аналітичного контролю Держупавління екоресурсів використовує вимірювальні засоби: мікроманометри (вимір тиску), манометри (тиск), барометр-анероїд (вимір тиску), вимірювачі об'єму, електроаспіратори з ротаметрами (вимір витрат газів), вимірювальний скляний посуд, ареометри (вимірювання густини та в'язкості), психрометри (вимірювання вологісті), термометри (вимір температури повітря, води, грунту), електроаспіратори (вимір швидкості відбору проб, витрат повітря), пиловідбірники (вимір витрат запиленого повітря, яке надійшло скрізь відбірник ).
Лабораторії ОблСЕС, які акредитовані на дослідження атмосферного повітря, поверхневих вод та грунтів (у місцях проживання та відпочинку населення) також використовують вище приведені вимірювальні засоби. Однак недоліком є те, що придбання та введення в експлуатацію засобів вимірювальної техніки (ЗВТ) здійснювалося на протязі 1986 - 1996 років.
Внаслідок незадовільного фінансування проблема придбання лабораторного обладнання, хімреактивів, посуду хімічного не вирішується протягом 5-6 останніх років.В зв'язку з цим, з метою ефективного здійснення державного санітарно-епідеміологічного контролю ОблСЕС прийнято рішення застосовувати результати досліджень відомчих лабораторій для контроля довкілля.
Для спостереження за вмістом забруднюючих речовин у атмосферному повітрі використовуються методики, засновані на фізико-хімічних та фізичних методах: фотоколориметрія, атомно-абсорбційна спектрофотометрія, полум'янева фотометрія, газова хроматографія. Зазначені методи засновані на фотометричному аналізі, що включає хімічне перетворення неорганічних та деяких органічних речовин у пофарбовану сполуку з послідуючим виміром оптичної густини розчину.
Фотометричні методики передбачають використання двопроменевих фотокалориметрів ФЕК-56М, які на сьогодення морально та фізично застаріли, але продовжують де-не-де використовуватись лабораторіями (обласний ЦГМ, регіональна лабораторія), СДБУВР (м.Докучаївськ). Широке поширення одержали однопроменеві фотокалориметри КФК-2, КФК-2МП, КФК-3, що мають кращі метрологічні характеристики, більш прості в експлуатації і тому з успіхом замінили ФЕК-56М. Фотометри КФК-3 мають невелику вартість, невелику масу і габарити, забезпечують можливість виводу на дисплей або друкувальний пристрій результатів вимірювань в одиницях концентрації. Такі переваги роблять КФК-3 особливо зручним для проведення серійних аналізів забруднюючих речовин у водних розчинах.
Фотометри КФК-2, КФК-3 використовують у роботі всі лабораторії Донецького обласного центру з гідрометеорології, відділ аналітичного контролю Держупавління екоресурсів в Донецькій області, Донецька державна облСЕС, Центр „Облдержродючючість”, лабораторія СДБУВР (у тому числі басейнова лабораторія Донецького РУВР), лабораторії об'єднання ДОКП „Донецькоблводоканал”.
Визначення концентрацій багатьох металів в аерозолях, та водних опадах та водних розчинах впроваджують за допомогою атомно-абсорбційної спектрометрії. Метод має достатньо високу чутливість і дозволяє визначати досить велику кількість металів: Al, Fe, Cd, Ca,Cu, Ni, Zn, Pb, Mn, Mo, Sn, W, V2O5 , Cr2O3 . Атомно-абсорційні спектрофотометри мають дуже високу продуктивність – декілька десятків проб у годину. Складність метода заключається в тому, що при переході визначення від одного металу до іншого треба кожний раз настроювати прилад на вимір концентрації металу, що визначається. Крім того, прилад має високу вартість.
Атомно-абсорбційні спектрофотометри використовуються санепідслужбами Донецької державної ОблСЕС (18 приладів), фахівцями відділу аналітичного контролю Держуправління екоресурсів, Донецьким регіональним управлінням водних ресурсів, Центром„Облдержродючість” для визначення масової концентрації хімічних елементів у пробах різноманітного походження і складу із водних розчинів.
Хроматографи газові аналітичні використовують для визначення концентрацій більшості органічних речовин. У порівнянні з фотометрією газова хроматографія дає можливість визначення з однієї проби декілька речовин. При визначенні декількох речовин чутливість хроматограааафічного методу вище фотометричного. Метод дозволяє значно розширити номенклатуру забруднюючих речовин у атмосферному повітрі: газова хроматографія дає можливість аналізувати речовини, таки як ароматичні вуглеводи (у тому числі бензол, толуол, ксилил, фенол, бутанол, бензапирен), бутилацетат, етилацетат, етанол, ізобутанол, ізопропанол, ССl4, етілцелозоль (n – 2000 мг/м3 ). Прилад має високу вартість, потребує висококваліфіковане обслуговування, невелику продуктивність, великі витрати на переналагоджування.
Лабораторіям варто мати достатнє число приладів для аналізу певної групи речовин. Газові хроматографи використовуються відділом аналітичного контролля Держуправління екоресурсів області, Донецьким РУВР, регіональною лабораторією Донецького обласного ЦГУ. На оснащенні санітарно-епідеміологічних служб Донецької обласної СЕС – 30 газових хроматографів.
Газоаналітичний комплекс 306АС01 використовується для вимірів як теплофізичних величин (швидкість газопилового потоку, тиск або розрідження, температура), так і концентрацій речовин у атмосферному повітрі (азота діоксид, вуглецю оксид, сірки діоксид та ін.) фахівцями відділу аналітичного контролю Держу правління екоресурсів. Комплекс спектральний КСОУ-23 використовує Донецька регіональна лабораторія спостережень за забрудненям атмосферного повітря ДЦГМ для виміру вмісту бенз(а)пірену, ароматичних вуглеводів.
Дуже широко використовується аналізатор димових газів ТESTO-350 для визначення концентрацій речовин азота діоксиду, азота оксиду, сірки діоксиду, кисню та теплофізичних величин (температура, тиск, розрідження). Прилад використовують майже усі суб'єкти нагляду за забрудненням атмосферного повітря.
Для визначення вмісту вуглеця оксиду пости нагляду та лабораторії Донецького обласного ЦГМ (Горлівська ЛНЗА, Донецька КЛНЗПС, Маріупольська КЛНЗПС) користуються газоаналізатором типу „Паладій 3М”.
Для аналізу грунтів на визначення залишкової кількості пестицидів галогенорганічних, пестицидів фосфорорганічних, (фозалон), перетроїдів, симтриазинових гербіцидів (сімазін, атразін) відділ аналітконтролю Держуправління екоресурсів використовують газовий хроматограф „Цвіт-500”.
Визначення нітрат-іонів у воді, грунтах, продуктах здійснюється з використанням іономеру універсального ЕВ-74 та іономеру лабораторного И-130 фахівцями Донецької гідромеліоративної експедиції, лабораторій Донецького РУВР та СД БУВР, Центру ”Облдержродючість”, ОблСЕС.
Для виміру бета-активностиі лабораторіями Донецького РУВР, ОблСЕС застосовуються радіометри „Прип'ять”, ДП-100(декадно-перерахувальний устрій), ДП-58, РКБ-4, СРП-88Н; для контролю щільності радіоактивного забруднення застосовується аналізатор імпульсів багатоканальний АИ-1024 (CS137, K40, Ra226, Th232).
Полум'яний фотометр ПАЖ-1 (Держупавління екоресурсів, Донецька гідрогеолого-меліоративна експедиція), ФЛЯФО-4 (Центр „Облдержродючість”) використовуються для виміру концентрації калій- та натрій-іонів.
Об'ємні методи (титрування) за допомогою бюреток використовуються для визначення концентрацій таких іонів у воді та грунтах, як: карбонат-іони, хлорид-іони, сірководень, формальдегід, ацетальдегід, кальцій обмінний, магній обмінний, марганець, важкі метали Держуправлінням екоресурсів, центром „Облдержродючість”, ОблСЕС, Донецькою гідрогеолого-меліоративною експедицією.
Вагові методи (ваги, терези) використовуються для визначення у воді і грунтах: нафтопродуктів, сульфатів, вологості, оксидів алюмінію, заліза, хрому (Ш) (Держупавління екоресурсів, ОблСЕС, центр „Облдержродючість”, Донецька гідрогеолого-меліоративна експедиція).
У лабораторіях Донецької ОблСЕС для виміру фізичних показників довкілля застосовуються: шумоміри, вимірювачі напруги електромагнітного поля, вимірювачі природнього гама-фону, радіометричні прилади для вимірювань поверхневого забруднення, радіометричні прилади вмісту радіонуклідів.
Матеріальна база більшості суб'єктів моніторингу потребує оновлення та придбання нового сучасного лабораторного обладнання, хімреактивів, хімпосуду. Постійна відсутність фінансування не дає змоги вирішити цю проблему вже на протязі 5-6 років. Останні придбання засобів вимірювання припадають на 92-99 роки (по всім суб'єктам моніторингу). Взагалі серед майже усіх суб'єктів моніторингу розповсюджена практика використовування приладів та обладнання виробництва ще 70-80-х років.
Мають місце окремі випадки недотримання термінів держповірки вимірювальних приладів, що обумовлено існуючими фінансовими труднощами.
Слід визначити, що цілком відсутні засоби виміру, оснащені устроями для безпосереднього запровадження результатів вимірів на магнітні носії, або в комп'ютерні бази даних. Для веденя баз даних в електроній формі переважна кількість суб'єктів моніторингу не має персональних комп'ютерів відповідного класу. Значна кількість вимірів накопичується на паперових носіях (таблиці, форми, журнали), що робить неможливим оперативний аналіз, зіставлення результатів вимірів та їх інтерпретацію.
У цілому на діяльність суб'єктів моніторингу негативно впливає відсутність фінансування для розвитку матеріально-технічної бази, придбання приладів, реактивів та живильних середовищ для лабораторних досліджень.
4.5. Висновки щодо природоохоронної діяльності суб’єктів обласної системи моніторингу довкілля.
З аналізу існуючої системи моніторингу в Донецькій області можна зробити висновки:
суб'єкти системи (заклади, організації, підприємства, які контролюють стан довкілля області) у межах своєї компетенції проводять відбір проб, лабораторний аналіз стану природних ресурсів відповідно до відомчих програм, які практично не узгоджені між собою на обласному рівні;
отримані дані накопичуються та аналізуються в організації, яка здійснила аналіз (за рідкісним випадком в електронному вигляді), а іншим зацікавленим у цих даних обласним суб'єктам інформація надходить тільки по їх запиту з великим запізненням на папері або по телефону/факсу;
кожний суб'єкт складає визначені форми звітності перед закладами національного рівня (відповідними міністерствами, комітетами) із періодом півроку, рік (деякі – із періодом квартал);
кожний суб'єкт заповнює затверджені форми статистичної звітності з періодом рік. Більш оперативної інформації в органах статистики немає;
оперативна взаємодія між суб'єктами виникає лише у випадках ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;
конторолюючи організації впливають на суб’єкти природокористування самостійно в межах своєї компетенції, у деяких випадках (планові перевірки природокористувачів, виникнення аварійних і надзвичайних ситуацій) разом з іншими суб'єктами системи;
структурні підрозділи облдержадміністрації, органи місцевого самоврядування одержують інформацію від суб'єктів системи про стан довкілля або по запиту до них, або з їх річних форм звітності, або оперативно у випадках виникнення надзвичайних ситуацій. Поточне завдання цих органів полягає у затвердженні лімітів на природокористування, контролі платежів за використання природних ресурсів, координації дій відповідних структур при ліквідації надзвичайних ситуацій;
автоматизовані системи контролю стану компонентів довкілля області практично відсутні;
Чинні обласні служби спостереження за станом навколишнього природного середовища мають ряд істотних недоліків:
роз'єднаність служб спостереження і розсіяність інформації по суб’єктах системи та по множині організацій-природокористувачів (останні мають, як правило, на порядок більше даних, ніж державні органи) призводить до того, що використовується лише незначна частина наявної інформації;
методична несумісність відомчих служб спостереження призводить до того, що дані, отримані різними організаціями, найчастіше несумісні і не можуть бути використані спільно;
недостатня об'єктивність інформації, дублювання робіт, проведених різними суб’єктами, низьке забезпечення сучасними контрольно-вимірювальними приладами і слабкий ступінь автоматизації процесів одержання, обробки, зберігання й уявлення інформації обумовили недостатню ефективність відомчих служб;
недостатня просторово-тимчасова спроможність існуючої мережі спостережень призводить до можливості безконтрольних викидів і скидів в неконтрольованих пунктах або протягом періодів між вимірами;
відсутність належного метрологічного забезпечення;
низький рівень вітчизняного приладобудування в порівнянні зі світовим;
низька точність прогнозних моделей;
недостатній розвиток комплексних оцінок стану екосистем;
відсутність алгоритмів підтримки прийняття природоохоронних рішень;
неповнота теоретичних уявлень про просторово-тимчасові закономірності трансформації природних систем в умовах антропогенних впливів.
5. ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ МОНІТОРИНГУ
ДОВКІЛЛЯ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ