Розробка регіональної програми проведення екологічного та радіаційного моніторингу області
| Вид материала | Документы |
- Лист від 18. 03. 2002 р. N 11/4-09-2415-еп, 17kb.
- Про виконання Регіональної програми підтримки національно-культурних товариств Чернівецької, 29.83kb.
- Програми проведення моніторингу навколишнього природного середовища Схвалити Концепцію, 124.12kb.
- Регіональної програми захисту прав споживачів у дніпропетровській області на 2011 2015, 450.84kb.
- Особливості створення географічної інформаційної системи для екологічного моніторингу, 383.92kb.
- Розділ Основні заходи з реалізації Регіональної програми розвитку малого підприємництва, 300.78kb.
- Програма моніторингу довкілля одеської області на 2011-2017 роки Одеса -2010, 878.39kb.
- Підсумки апробації програми моніторингу якості управління науково-методичною роботою, 189.7kb.
- Розробка програми (робочого плану) моніторингу світового ринку готельних та ресторанних, 33.83kb.
- Список публікацій співробітників лабораторії моніторингу І сертифікації лісів Укрнділга, 567.43kb.
Узагальнюючи вищевикладене, встановлюємо, що фоновий моніторинг довкілля Донецької області буде визначати та досліджувати:
стан наземних і водних екосистем;
фонові визначення показників забруднення атмосферного повітря міст обласного значення;
фонові визначення показників забруднення водних об'єктів;
фонові визначення показників забруднення грунтів різного призначення;
показники гідродинамічного та гідрохімічного стану підземних вод;
розвиток небезпечних геологічних процесів.
Моніторинг стану наземних і водних екосистем – компетенція Державного управління екології та природних ресурсів в Донецькій області.
Моніторинг фонових визначень показників забруднення атмосферного повітря – здійснює Донецький обласний центр з гідрометеорології.
Моніторинг фонових визначень показників забруднення поверхневих водних об’єктів – здійснює Донецький обласний центр з гідрометеорології.
Моніторинг фонових визначень показників забруднення грунтів різного призначення – компетенція Донецької державної обласної санітарно-епідеміологічної станції, ДДРГП „Донецькгеологія”, Донецького державного проектно-технологічного центру охорони родючості грунтів і якості продукції.
Моніторинг геологічного середовища – ДРГП „Донецькгеологія”.
У результаті проведення фонового моніторингу Донецької області повинні одержуватися:
фонові визначення показників забруднення складових довкілля;
оцінка стану наземних та водних екосистем на тест-полігонах;
оцінка стану наземних та водних екосистем на забруднених територіях;
виявлення найголовніших чинників зміни стану об'єктів моніторингу;
прогнозування стану екосистем;
науково обгрунтовані рекомендації, необхідні для прийняття рішень.
5.2.8. Кризовий моніторинг
Кризовий моніторинг довкілля Донецької області здійснюється шляхом систематичних, частіших і додаткових спостережень за кількісними та якісними параметрами довкілля, що встановлюються під час виникнення несанкціонованих чи аварійних забруднень і стихійного лиха, у зонах підвищеного ризику, у зонах впливу аварій і надзвичайних ситуацій, за окремими об’єктами, джерелами забруднення, у районах, які визначено як зони надзвичайної екологічної ситуації, а також у районах можливих аварій із шкідливими екологічними наслідками з метою оповіщення, забезпечення оперативного реагування на кризові ситуації, прийняття рішень щодо ліквідації їх наслідків та захисту населення, екосистем, власності.
До суб’єктів кризового моніторингу Донецької області належать:
організації, установи, підприємства, які здійснюють спостереження за станом складових довкілля Донецької області, проводять контроль природоохоронної діяльності природокористувачів;
підприємства, установи, організації, діяльність яких призводить або може призвести до погіршення стану довкілля;
місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування.
Кризова ситуація визначається згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.98 № 1099 “Про порядок класифікації надзвичайних ситуацій”.
Загальними ознаками надзвичайної ситуації (НС) є істотне погіршення стану довкілля, наявність або загроза загибелі людей чи значне порушення умов їх життєдіяльності, заподіяння економічних збитків.
Відповідно до причин походження подій, що можуть зумовити виникнення НС у частині впливу на стан довкілля, а згодом і на життєдіяльність людей, розрізняються НС природного та техногенного характеру.
НС природного характеру:
геологічні – зсуви, осідання (провали) земної поверхні;
метеорологічні – сильний вітер, включаючи шквали та смерчі, сильні пилові бурі, крупний град, дуже сильний дощ (злива), дуже сильний снігопад, сильне налипання мокрого снігу, сильна ожеледь, снігові замети, сильна хуртовина, дуже сильний мороз, дуже сильна спека, сильний туман, засуха, заморозки;
гідрологічні – сильне (високе) хвилювання у морі і водосховищах, високі або низь-кі рівні моря, сильний тягун у портах, ранній льодостав або припай тощо;
гідрологічні (прісноводні) – високі рівні води (повінь, паводок), маловоддя, низькі рівні води, підвищення рівня грунтових вод (підтоплення);
пожежі у природних екосистемах;
масова загибель диких тварин та риби;
масове розповсюдження шкідників рослин;
тощо.
НС техногенного характеру:
транспортні аварії (катастрофи), у тому числі з викидом (загрозою викиду) біологічно небезпечних, радіоактивних, сильнодіючих отруйних речовин;
пожежі, вибухи – з викидом (загрозою викиду) сильнодіючих отруйних речовин;
аварії з викидом (загрозою викиду) сильнодіючих отруйних речовин (СДОР):
аварії з викидом (загрозою викиду), утворення та розповсюдження СДОР під час виробництва, переробки або зберігання (захоронення);
аварії з викидом (загрозою викиду) біологічно небезпечних речовин на підприєм-ствах промисловості і науково-дослідних установах;
наявність у грунтах, в атмосферному повітрі, у поверхневих водах, у підземних водах, у питній воді шкідливих речовин понад ГДК;
аварії з викидом (загрозою викиду) радіоактивних речовин;
аварії екологонебезпечних техногенних та природних об'єктів, у тому числі внаслідок розвитку небезпечних геологічних процесів;
тощо.
Об’єктами кризового моніторингу довкілля Донецької області є усі складові довкілля: метеорологічні умови, атмосферне повітря, водні, земельні, біологічні ресурси, рекреаційні зони, території з особливим статусом, наземні та водні екосистеми, антропогенні чинники (фізичні фактори впливу, місця захоронення промислових та побутових відходів, отрутохімікатів), техногенно небезпечні об'єкти, у тому числі особливо небезпечні промислові підприємства та об'єкти на територіях розвитку небез-печних геологічних процесів.
Предметом спостереження за складовими довкілля, які проводяться у разі виникнення небезпечних явищ та особливо небезпечних явищ (перебільшення концентрацій забруднюючих речовин, що нормуються у 10 і, відповідно, 50/100 разів), є:
атмосферне повітря:
рівні забруднення атмосферного повітря;
водні ресурси:
витрати та рівні водних об’єктів під час загрози та виникнення значних паводків та повеней, на морських гирлових ділянках річок;
рівні забруднення поверхневих і морських вод у зонах підвищеного ризику та у районах об’єктів, що стали причиною несанкціонованого скиду чи аварійного забруднення (гідрометеорологічні параметри, гідрохімічні, гідробіологічні, вірусологічні, радіологічні показники якості поверхневих і морських вод);
рівні забруднення підземних вод у разі, коли надзвичайна ситуація може вплинути на підземні води;
рівні забруднення поверхневих вод у районах питних водозаборів, що знаходяться у зоні впливу аварійних забруднень, та додатково у місцях, які забезпечують необхідну інформацію для прогнозування поширення аварійних забруднень;
рівні забруднення вод у районах водозаборів, що знаходяться у зоні впливу аварії, стихійного лиха, катастрофи;
земельні ресурси:
рівні забруднення грунтів (у зонах підвищеного ризику, у районах об’єктів, що стали причиною аварійного забруднення, у зонах впливу аварії, стихійного лиха, катастрофи);
підвищення рівнів грунтових вод (підтоплення), що можуть призвести до руйнів-них процесів;
осідання (провали) земної поверхні;
рівні забруднення грунтів, яке призвело чи може призвести до забруднення підзем-них вод;
розвиток ендогенних та екзогенних геологічних процесів;
біологічні ресурси:
масова загибель диких тварин та риби, масове розповсюдження шкідників рослин;
лісові пожежі;
особливо небезпечні об’єкти – газопроводи та відгалуження, об’єкти, що використовують сильно діючі отруйні речовини, полігони твердих побутових відходів, найбільш значні екологічно-небезпечні підприємства (об’єкти чорної та кольорової металургії, теплові станції, хімічна промисловість та інші), вибухово-пожежні об’єкти, підприємства, що використовують джерела іонізуючого випромінювання, греблі, об’єкти на територіях, де розвиваються небезпечні технологічні та геологічні процеси.
У разі виникнення надзвичайної ситуації (виявлення екстремально високого рівня забруднення довкілля, спричиненого аварією, катастрофою, стихійним лихом, що створило загрозу здоров’ю населення, призвело або може призвести до матеріальних втрат) інформація повинна негайно передаватися суб’єктами моніторингу довкілля до Головного управління з питань надзвичайних ситуацій Донецької облдержадміністрації, Державного управління екології та природних ресурсів в Донецькій області, Донецької державної обласної санітарно-епідеміологічній станції разом з пропозиціями про вжиття необхідних заходів для ліквідації наслідків аварії, катастрофи, стихійного лиха.
Суб’єктами системи моніторингу довкілля Донецької області спільно з ГУ НС облдержадміністрації проводиться класифікація надзвичайних ситуацій – розробляються конкретні класифікаційні ознаки: фізичні, хімічні, технічні, статистичні та інші, і спеціальні ознаки, що характеризують загрозу або виникнення надзвичайної ситуації, а також значення кожної ознаки. У разі, коли наслідки аварії (катастрофи) можуть бути віднесені до різних галузей або конкретних видів НС, остаточне рішення щодо її класифікації приймає Комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій на тому рівні, до якого відноситься ця ситуація.
Проводиться оцінка економічних збитків і аналіз причин виникнення НС, розробляються заходи і мобілізаційні програми щодо ліквідації НС, винним через прокуратуру виставляються санкції. Згідно з рівнем НС (загальнодержавний, регіональний, місцевий, об’єктовий) приймаються рішення щодо відповідних керівних та мобілізаційних структур для усунення її наслідків.
З інформаційної точки зору результатами здійснення кризового моніторингу довкілля є збір, обробка і аналіз даних щодо стану складових довкілля, які зазнають ураження від наслідків НС і, зокрема, мають висвітлити ефективність заходів, які вживаються щодо її ліквідації.
Перелік потенційно небезпечних об'єктів та об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, визначається згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.95 № 554 “Про перелік видів діяльності та об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку” [39].
До екологічно небезпечних об’єктів області, аварії яких можуть призвести до утворення зон екологічної небезпеки або зон надзвичайних екологічних ситуацій різного масштабу, входить низка об'єктів, перелік яких додається (додаток 6).
5.3. Структура інформаційного забезпечення системи моніторингу довкілля Донецької області
Принципи побудови інформаційно-логічної структури обласної системи моніторингу довкілля базуються на сучасній концепції моніторингу, яка засновується на чотирьох грунтовних поняттях – спостереженні, оцінці, прогнозі та управлінні станом довкілля.
Виходячи з того, що система моніторингу довкілля є багатоцільовою системою, яка містить великі обсяги різноманітної інформації, необхідно її структурування за інформаційно-логічним принципом, що дозволяє відокремити різні завдання і притаманну їм інформацію по структурних блоках. Кожний структурний блок з інформаційної точки зору вирішує функції збору, обробки та зберігання відповідної інформації.
Інформаційно-логічна структура складається з таких блоків: стан природних ресурсів області, техногенний та антропогенний вплив на навколишнє природне середовище, оцінка стану природних екосистем та природних ресурсів, охорона довкілля.
Блок “Природні ресурси області” містить кількісні та якісні показники оцінки стану природних ресурсів (атмосферного повітря, водних, земельних, біологічних, мінерально-сировинних, рекреаційних ресурсів, природних територій з особливим статусом охорони).
Блок „Техногенні ресурси” містить дані щодо техногенних ресурсів – відходів як вторинної сировини, полігонив промпобутових відходів як техногенних родовищ.
Блок “Техногенний та антропогенний вплив на навколишнє природне середовище” містить дані щодо усього різноманіття впливів діяльності людини на навколишнє природне середовище: привнесення нових несприятливих фізичних, хімічних, біологічних факторів у навколишнє природне середовище; джерел забруднення довкілля (атмосферного повітря, водного басейну, грунтів, рослин); обсягів викидів та скидів, утворення, знешкодження промпобутових відходів; фізичних чинників впливу (радіоактивність, шум, електромагнітні випромінювання) тощо.
Блок “Оцінка стану природних екосистем та природних ресурсів” здійснює обгрунтування прийняття природоохоронних рішень.
Блок “Охорона довкілля” містить дані щодо діючого законодавства у галузі охорони навколишнього природного середовища, обсяги капітальних вкладень у його охорону, наявність і ефективність очисних споруд, перелік і ефективність заходів щодо зниження впливу на довкілля, контроль дотримання природоохоронного законодавства тощо.
Взаємодія усіх вищепозначених структурних блоків є інформаційно-логічною структурою системи моніторингу довкілля Донецької області (схема 5.5).
Блок „Природні ресурси області”
Природні ресурси – це природні об’єкти та явища, які мають бути використані в сучасному, минулому та майбутньому для прямого і непрямого споживання, які сприяють утворенню матеріальних багатств, відтворенню трудових ресурсів та підвищенню якості життя, громадська корисність яких позитивно чи негативно змінюється внаслідок діяльності людини.
Блок “Природні ресурси” вирішує завдання щодо спостереження та контролю за усією сукупністю природних ресурсів області і забезпечує збір та зберігання інформації щодо їх стану і змінювання. Блок “Природні ресурси” складається з таких блоків.
Блок «Атмосферне повітря» містить інформацію щодо стану атмосферного повітря: концентрації забруднюючих речовин (ЗР) на стаціонарних постах обласного центру з гідрометеорології, на стаціонарних і маршрутних постах державної обласної санітарно-епідеміологічної станції, у тому числі концентрації ЗР від пересувних та стаціонарних джерел викидів, на території промислових підприємств, у санітарно-захисних зонах, у тому числі концентрації стійких органічних забруднювачів, у місцях складування і знешкодження відходів; фонові концентрації речовин у містах області, зокрема у населених пунктах, де відсутні пости обласного центру з гідрометеорології (розрахункові дані); вміст кисню у містах області; інвестиції на повітряноохоронні заходи та модернізацію систем спостереження; збори за забруднення атмосферного повітря.
Блок «Земельні ресурси» містить інформацію щодо структури земельного фонду, стану та якості земель, а саме: сільськогосподарське освоєння земель; розорювання земель; зрошувані та осушені землі (вторинне підтоплення і засолення тощо); берегові лінії річок, морів, озер, водосховищ, лиманів, гідротехнічних споруд (динаміка змін, ушкодження земельних ресурсів); еродовані землі; порушені землі; рекультивовані землі; ендогенні та екзогенні геологічні процеси; якість грунтів - концентрації забруднюючих речовин (хімічні, бактеріологічні показники, вміст радіонуклідів) у місцях виробництва продукції рослинництва, на території промислових підприємств, на території санітарно-захисних зон, у зоні впливу транспортних магістралей, у місцях застосування пестицидів і мінеральних добрив, у місцях поховання токсичних відходів (на території підприємств, у місцях їх зберігання або захоронення), у грунтах житлової забудови, у тому числі: у дитячих закладах, на дитячих майданчиках, у зоні пляжів; в орних землях (вміст пестицидів та важких металів); у грунтах лісосмуг; якісний склад грунтів згідно з агропромисловими групами (механічний склад, кам’янисті, кислі грунти тощо); оцінка стану грунтів (вміст золи, кількісний та якісний склад грунтової мікрофауни); родючість грунтів (вміст гумусу, азоту, фосфору, калію, pН); збори за землекористування та забруднення.
Блок «Водні ресурси» вирішує завдання відтворення водних ресурсів області з точки зору сталого розвинення території і містить показники, які характеризують водні ресурси та якість поверхневих і підземних вод, а саме: водозабезпеченість території; середньорічні об’єми води, яка забирається з поверхневих та підземних джерел; використання води (усього, на господарсько-питне водопостачання, на виробничі потреби, на зрошення, на сільськогосподарське водопостачання); водовідведення у водні об’єкти (усього, забруднених стічних вод, зливних вод, забруднюючих речовин); стан малих річок, прибережних зон водосховищ (переформування берегів і підтоплення територій); підтоплення міст, селищ міського типу, сільських населених пунктів (небезпечне підняття рівня ґрунтових вод); фонові концентрації речовин у річках та водоймищах; концентрації ЗР у скидах промислових підприємств, у місцях випусків стічних вод у поверхневі водні об'єкти, у місцях водозаборів, у рекреаційних зонах (хімічні, бактеріологічні, радіологічні показники); якість води у мережі питного водопостачання (хімічні, бактеріологічні, радіологічні показники); радіаційний фон атмосферних опадів; винос забруднюючих речовин із поверхневим стоком у поверхневі водні об'єкти; якісні та кількісні показники підземних вод; гідрохімічний стан водоймищ; збори за водокористування.
Блок “Біологічні ресурси” містить інформацію щодо стану рослинного і тваринного світу, а саме: рослинні ресурси – фонові та поточні концентрації ЗР (хімічні, радіологічні, бактеріологічні показники) у рослинах (лісосмуг, міст, сільській місцевості), забруднення сільськогосподарських рослин (вміст радіонуклідів, важких металів, визначення залишкових кількостей пестицидів), якісні та кількісні показники стану лісів, лісосмуг, зелених зон навколо міст (ушкодження шкідниками і хворобами, усихання тощо), оцінка впливу антропогенних чинників на стан лісів, лісосмуг, зелених зон навколо міст, стан с/г рослин (ушкодження шкідниками і хворобами, засмічення бур'янами), стан ендемічних і реліктових видів рослин; тваринні ресурси – чисельність, стан диких тварин і риб, умови мешкання та розмноження, промислові види, площа угідь, відтворення та розведення; генофонд живої природи (біологічне різноманіття, види, що зникають, рідкісні, інтродуцировані, ендемічні, реліктові види); збори за користування біологічними ресурсами.
Блок “ Техногенний та антропогенний вплив на навколишнє природне середовище” містить інформацію щодо якісних і кількісних показників впливу на складові довкілля, а саме:
атмосферне повітря – джерела викидів, обсяги викидів ЗР від стаціонарних та пересувних джерел викидів, зокрема озоноруйнуючих речовин у розрізі міст, районів, галузей виробництва, промислових підприємств; динаміка викидів ЗР по роках, по територіях та інше; понаднормативні викиди; вплив викидів ЗР на інші природні ресурси (земельні, водні, біологічні та інші); аналіз і оцінка цього впливу; транскордонний переніс ЗР, зокрема стійких органічних забруднювачів тощо;
водні ресурси – джерела скидів, обсяги скидів стічних вод (неочищених, недостатньо очищених тощо), зливних вод, концентрації ЗР у стічних та зливних водах; понаднормативні скиди; техногенне навантаження на підземні водоносні горизонти, вичерпаність запасів підземних вод; джерела інтенсивного водовідбору для водопостачання та дренажно-осушувальних робіт при видобутку корисних копалин тощо;
земельні ресурси – джерела забруднення, фонові концентрації речовин, природні і техногенні ерозійні, ендогенні та екзогенні процеси (динаміка розвитку); проблеми підтоплення; вплив зрошення, застосування пестицидів та ядохімікатів на грунти с/г призначення; аналіз і оцінка цього впливу тощо;
біологічні ресурси – джерела, характер і розміри шкідливого впливу на ліс, лісосмуги, біогеоценози, зелені зони навколо міст; рослинність рекреаційних зон, міст, сільської місцевості тощо; оцінка стану тварин і рослин у залежності від рівню техногенного впливу;
відходи – кількісні та якісні показники; перелік місць складування і захоронення відходів, зокрема місць тимчасового розміщення та несанкціоновані сміттєзвалища (площа, обсяг, маса, вміст особливо небезпечних сполук, клас небезпеки); кількість зареєстрованих відходів усіх класів небезпеки; утилізація відходів (перелік підприємств, які утилізують відходи, види відходів, обсяги утилізації) тощо;
фізичні чинники впливу – радіоактивність, шум, електромагнітні випромінювання, вібрація (джерела забруднення, фонові значення, рівні впливу у порівнянні з ГДК);
природно-техногенна безпека – екологічно небезпечні об'єкти (перелік, місця розташування, характеристика); надзвичайні ситуації – аварії, пов'язані із забрудненням атмосферного повітря, водних, земельних та біологічних ресурсів; екологічна безпека при поводженні з отрутохімікатами; екологічна безпека оборонної діяльності і конверсії воєнно-промислового комплексу – перелік екологічно небезпечних об'єктів, вплив на забруднення навколишнього природного середовища;
рекреаційне навантаження – у даному контексті рекреаційне навантаження розглядається як джерело антропогенного впливу на довкілля і містить: перелік, стан, місця розташування і площі місць відпочинку населення; рівні забруднення навколишнього природного середовища.
Блок “Охорона довкілля” містить дані про: законодавство – регулювання природоохоронної діяльності відповідно до законів України та нормативних актів; охорону атмосферного повітря – капітальні вкладення, наявність і ефективність очисних споруд, перелік і ефективність заходів щодо зниження викидів, контроль дотримання повітряохоронного законодавства; охорону водного басейну – капітальні вкладення, наявність і ефективність очисних споруд, перелік і ефективність заходів щодо зниження скидів, наявність і ефективність водозаборів підземних вод, перелік та ефективність заходів щодо зниження запасів підземних вод, контроль дотримання водоохоронного законодавства; охорону земельних ресурсів – заходи щодо захисту грунтів від ерозії, ендогенних та екзогенних процесів, підтоплення тощо, рекультивація земель, капітальні вкладення, ефективність заходів, контроль дотримання законодавства у частині охорони земельних ресурсів; охорону біоресурсів – заходи щодо лісовідновлення, лісонасадження, озеленення, боротьби зі шкідниками і хворобами, розведення травоїдних риб, збереження та відновлення ареалів мешкання тварин, контроль дотримання законодавства у частині охорони біоресурсів; охорону довкілля у сфері поводження з відходами – заходи щодо зниження впливу полігонів промпобутових відходів на довкілля, раціонального використання відходів як вторинної сировини, розробка полігонів промпобутових відходів як техногенних родовищ; капітальні вкладення, ефективність проведенних заходів, контроль дотримання законодавства у сфері поводження з відходами; охорону генофонду – площа заповідних територій, площа територій перспективних для заповідання, інтродукція нових видів тварин і рослин; контроль дотримання природоохоронного законодавства – формування фондів охорони навколишнього природного середовища, розробка та виконання державних й обласних програм у частині охорони навколишнього природного середовища, санкції за порушення природоохоронного законодавства; розробку планів природоохоронної діяльності – розробку науково обгрунтованих природоохоронних рішень, контроль витрат коштів фондів охорони навколишнього природного середовища, контроль виконання природоохоронних заходів.
Викладене вище структурування обласної системи природокористування та охорони довкілля дає уявлення про функціональні завдання, контрольовані об'єкти, інформаційні характеристики, склад рішень і заходів в області охорони довкілля і є інформаційною основою для створення обласної системи моніторингу довкілля.
