Програма моніторингу довкілля одеської області на 2011-2017 роки Одеса -2010
| Вид материала | Документы |
- Про хід виконання Програми будівництва (придбання) доступного житла у Хмельницькій, 63.9kb.
- Про звіт Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Львівській, 10.67kb.
- С. Г. Давтян червня 2010 року, 282.9kb.
- Програма освоєння зовнішніх ринків виноробними підприємствами Одеської області на 2011-2013, 387.89kb.
- Програма залучення інвестицій в економіку Одеської області на 2011 2012 роки, 265.04kb.
- С. Г. Давтян грудня 2011 року, 66.16kb.
- Про стан виконання програми розвитку малого підприємництва у Кіровоградській області, 173.92kb.
- Р м. Одеса №565 од про проведення конкурс, 51.72kb.
- Про хід виконання Програми розвитку малого підприємництва в Київській області на 2011-2012, 1119.68kb.
- Програма соціально-економічного розвитку міста Котовська Одеської області, 1607.63kb.
ПРОГРАМА
МОНІТОРИНГУ ДОВКІЛЛЯ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
на 2011-2017 роки
Одеса -2010
Скорочення та умовні позначення
ВО – водний об’єкт;
ГМЦ ЧАМ – Гідрометеоцентр Чорного та Азовського морів;
ГМБ – гідрометеорологічне бюро;
ГМО – гідрометеорологічна обсерваторія;
держекоінспекція – Державна екологічна інспекція в Одеській області;
ДЕІ ПЗРЧ – Державна екологічна інспекція з охорони довкілля північно-
західного регіону Чорного моря;
держуправління ОНПС – Державне управління охорони навколишнього природного
середовища в Одеській області;
ДКАУ – Державне космічне агентство України;
ДЛГО – Одеське державне лісогосподарське об’єднання;
ДСМД – державна система моніторингу довкілля України;
МГС – морська гідрометеорологічна станція;
НДІ курортології – Український науково-дослiдний iнститут медреабiлiтацiї
та курортологiї;
Облводгосп – Одеське обласне виробниче управління по водному господарству;
Облдержродючість – Одеський обласний державний проектно-технологічний центр
охорони родючості ґрунтів і якості продукції;
ОблСЕС – Державна санітарно-епідеміологічна служба Одеської області;
ОДЕКУ – Одеський державний екологічний університет;
ОНУ – Одеський національний університет ім. І.І.Мечникова
ПЗФ – природно-заповідний фонд;
ОдЦ ПівденНІРО – Одеський центр Південного науково-дослідного інституту
морського рибного господарства та океанографії
ПричорноморДРГП – Причорноморське державне регіональне геологічне
підприємство;
РІАЦ – Регіональний інформаційно-аналітичний центр системи
моніторингу довкілля;
РСМД – регіональна система моніторингу довкілля Одеської області;
РЦМ – Регіональний центр моніторингу;
УДО «Радон») – Державна корпорація «Українське державне об’єднання «Радон»
Одеський державний міжобласний комбінат;
УкрНЦЕМ – НДУ „Український науковий центр екології моря”;
УНСО – Управління з питань надзвичайних ситуацій Одеської обласної
державної адміністрації;
Управління ІЗТ і РУ –Управління інженерного захисту території міста й розвитку
узбережжя Одеської міської ради;
Управління “Одесарибвод” – Головне державне управління охорони використання
і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства в
Одеській області.
Зміст
| | |
| Паспорт програми …..........................................….................................. | 4 |
| Вступ ........................................................................................................... | 7 |
| 1 Обгрунтування необхідності програми ……………………………… | 9 |
| 2 Мета розроблення програми та її основні завдання ………………… | 11 |
| 3 Шляхи і виконання Програми ………………………………………… | 12 |
| 4 Склад функцій і задач обласної системи моніторингу ……………… | 14 |
| 5 Механізм забезпечення реалізації програми ………………………… | 18 |
| 5.1 Організаційне забезпечення ………………………………………… | 18 |
| 5.2 Нормативно-правове забезпечення функціонування РСМД …….. | 19 |
| 5.3 Інформаційне забезпечення ………………………………………… | 20 |
| 5.4 Науково-методичне забезпечення ………………………………….. | 23 |
| 5.5 Забезпечення якості та єдності вимірювань ……….. | 25 |
| 5.6. Фінансове забезпечення Програми ………………………………... | 26 |
| 6 Критерії оцінки реалізації Програми ………………………………… | 28 |
| Додатки до Програми моніторингу довкілля Одеської області на 2011-2017 роки | 29 |
| Додаток 1 Головні нормативні документи, що регулюють діяльність у сфері моніторингу довкілля України | 30 |
| Додаток 2 Склад функцій та задач, що вирішуються при здійсненні моніторингу ……………………………………………………………… | 31 |
| Додаток 3 Перелік заходів Програми моніторингу довкілля Одеської області на 2011-2017 роки ……………………………………………… | 40 |
Паспорт програми
1 Назва: Регіональна програма моніторингу довкілля Одеської області на 2011-2017 роки.
Основне умовне позначення: регіональна програма моніторингу;
скорочена форма основного умовного позначення, що використовується у межах даного тексту: Програма
2 Ініціатор розроблення програми: Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області.
3 Дата, номер і назва розпорядчого документа органу виконавчої влади про розроблення програми: рішення Одеської облради від 10.09.2010 р. „Про внесення змін і доповнень до рішення Одеської обласної ради” від 12.05.2010 р. №1100-V „Про обласний бюджет Одеської області на 2010 рік”, додаток 7 „Перелік об’єктів, видатки на які у 2010 році здійснюються за рахунок коштів обласного „Фонду охорони навколишнього природного середовища”.
4 Розробники програми:
1. НДУ „Український науковий центр екології моря” Мінекоресурсів України (базова наукова установа Мінекоресурсів у галузі морського екологічного моніторингу; міжнародний Регіональний активний центр з питань моніторингу та оцінки забруднення Чорного моря).
Контактна адреса: 65009, м. Одеса, Французький бульв. 89;
Teл.: (0482) 636-622; Факс: (0482) 636-673; E-mail: accem@te.net.ua
2. Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області.
Контактна адреса: 65017, м. Одеса, вул. Канатна, 83
Teл.: (48) 728-3381; Факс: (048) 728-3382; E-mail: ecolog2@paco.net
5 Відповідальний виконавець програми: Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області.
6 Виконавці Програми (суб’єкти регіональної системи моніторингу довкілля):
- Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області (надалі держуправління ОНПС);
- Державна екологічна інспекція в Одеській області;
- Державна екологічна інспекція з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря;
- Причорноморське державне регіональне геологічне підприємство;
- НДУ „Український науковий центр екології моря”;
- Управління з питань надзвичайних ситуацій Одеської обласної державної адміністрації;
- Гідрометцентр Чорного та Азовського морів;
- Державна санітарно-епідеміологічна служба Одеської області;
- Одеське обласне виробниче управління по водному господарству „Облводгосп”;
- Одеський обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості ґрунтів і якості продукції;
- міські водоканали.
7 Термін реалізації програми:
початок: 2011 р. – закінчення: 2017 р.
Вирішення завдань Програми планується в два етапи.
На першому етапі (2011-2012 рр.) планується здійснення першочергових заходів з оптимізації інституційної інфраструктури регіональної системи моніторингу довкілля (надалі РСМД) відповідно до потреб інформаційної інтеграції відомчих підсистем моніторингу та оптимізації управління інформаційними потоками, у т.ч.: створення Регіонального центру моніторингу та Регіонального інформаційно-аналітичного центру системи моніторингу довкілля, створення єдиного (в перспективі інтерактивного) регіонального банку даних екологічної інформації, упорядкування систем обліку і звітності у відомчих підсистемах моніторингу, упровадження систем внутрішнього і зовнішнього контролю якості моніторингу в РСМД та ін.
На другому етапі (2013-2017 рр.) передбачається: удосконалення системи спостережень та інформаційної взаємодії у рамках РСМД на основі аналізу ефективності її функціонування; розвиток і удосконалення методичного та програмного забезпечення комплексного аналізу даних моніторингових спостережень на основі єдиного інтерактивного регіонального банку даних, у т.ч. упровадження математичних моделей прогнозування і управління станом довкілля; упровадження інтерактивних інтернет-технологій для збирання, обміну, накопичення та обробки даних та ін.
Головні завдання РСМД, які полягають у реалізації основних функцій екологічного моніторингу як системи спостережень, оцінки, діагнозу та прогнозу стану довкілля (тобто, власне виконання моніторингу) виконуються суб’єктами РСМД на постійній основі у регулярному режимі упродовж усього терміну виконання Програми.
8 Очікувані результати виконання
Реалізація Програми забезпечить комплексність аналізу стану довкілля на основі усієї моніторингової інформації, що збирається й виробляється відомствами-суб’єктами РСМД, і сприятиме:
- більш якісному і повному забезпеченню потреб органів державного управління та органів місцевого самоврядування, економіки, науки та суспільства в об’єктивній і достовірній інформації про стан довкілля Одеської області;
- якісному поліпшенню управлінських рішень у галузі охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та екологічної безпеки;
- комплексному використанню моніторингової інформації, що виробляється у рамках відомчих підсистем моніторингу, і тим самим сприятиме більш ефективному використанню державних коштів, що витрачаються на цілі державного моніторингу.
9 Прогнозні обсяги фінансування (в тис. грн)
| Джерело фінансування | Загальний обсяг фінансування | У тому числі за роками | ||||||
| 2011 | 2012 | 2013 | 2014 | 2015 | 2016 | 2017 | ||
| Усього, у тому числі: | 4800 | 760 | 850 | 820 | 680 | 550 | 590 | 550 |
| Державний бюджет | 2400 | 380 | 425 | 410 | 340 | 275 | 295 | 275 |
| Обласний бюджет | 2400 | 380 | 425 | 410 | 340 | 275 | 295 | 275 |
| Кошти небюджетних джерел | за наявності коштів | за наявності коштів | за наявності коштів | за наявності коштів | за наявності коштів | за наявності коштів | за наявності коштів | за наявності коштів |
10 Контроль за виконанням
Контроль за виконанням Програми здійснюють:
- міжвідомча Обласна комісія з питань моніторингу довкілля (в питаннях організації виконання програми, забезпечення державних органів моніторинговою інформацією, методологічні питання);
- комісія обласної ради з питань екології та використання природних ресурсів і з бюджету та комісія банківської діяльності (в питаннях виконання заходів програми і використання коштів, використання моніторингової інформації органами державної влади і громадськістю).
Оперативне адміністрування функціонування РСМД, регулювання взаємодії між суб’єктами моніторингу здійснює держуправління ОНПС (Регіональний центр моніторингу). Науково-методичну координацію діяльності суб’єктів РСМД здійснює Регіональний інформаційно-аналітичний центр системи моніторингу довкілля. Метрологічний контроль лабораторій суб’єктів РСМД здійснює ДП „Одеський регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації”. Заходи з контролю якості та єдності вимірювань в РСМД організовує Базова організація метрологічної служби Мінекоресурсів БОМС „Морське середовище” (УкрНЦЕМ).
Керівник Програми,
начальник Державного управління
охорони навколишнього природного
середовища в Одеській області _________________ Яцков А.В.
Вступ
Регіональна програма моніторингу довкілля Одеської області на 2011-2017 роки розроблена відповідно до рішення Одеської облради1 та на продовження середньострокової „Регіональної програми моніторингу довкілля Одеської області на 2006-2010 роки” і на її основі з урахуванням результатів виконання останньої, а також зауважень і пропозицій, наданих суб’єктами регіональної системи моніторингу довкілля Одеської області (надалі РСМД).
Програма розроблена з дотриманням вимог і рекомендацій щодо змісту та структури державних цільових програм, встановлених Законом України „Про державні цільові програми” (від 18.03.2004 р. №1621-IV) та „Методичними рекомендаціями щодо порядку розроблення регіональних цільових програм, моніторингу та звітності про їх виконання” (затв. наказом Мінекономіки від 04.12.06 р. № 367), а також „Методичних рекомендацій з питань створення систем моніторингу довкілля регіонального рівня” (затв. наказом Мінекоресурсів від 16.12.05 р. № 467) та положень законодавчих актів і нормативних документів, що регулюють діяльність у сфері державного моніторингу довкілля в Україні2, і з урахуванням цілей і завдань регіональних програм екологічного спрямування, у тому числі „Стратегії економічного та соціального розвитку Одеської області на період до 2015 року” (затв. рішенням Одеської облради від 9.11.2007 р. № 347-V) та „Загальнодержавної програми охорони та відтворення довкілля Азовського і Чорного морів” (затв. Законом України від 22.03.2001 р. № 2333-III).
Відповідальним державним замовником Програми є Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області (надалі держуправління ОНПС), державними замовниками-співвиконавцями в межах покладених на них завдань є суб’єкти системи моніторингу.
Державна система моніторингу базується на виконанні розподілених функцій її суб’єктами і складається з підпорядкованих їм підсистем.
Виконавцями Програми (суб’єктами РСМД) є:
- Державне управління охорони навколишнього природного середовища
в Одеській області;
- Державна екологічна інспекція Одеської області (держекоінспекція);
- Державна екологічна інспекція з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря (ДЕІ ПЗРЧ);
- Причорноморське державне регіональне геологічне підприємство (ПричорноморДРГП);
- НДУ „Український науковий центр екології моря” (УкрНЦЕМ);
- Управління з питань надзвичайних ситуацій Одеської обласної державної адміністрації (УНСО);
- Гідрометцентр Чорного та Азовського морів (ГМЦ ЧАМ);
- Державна санітарно-епідеміологічна служба Одеської області (ОблСЕС);
- Одеське обласне виробниче управління по водному господарству (Облводгосп);
- Одеський обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості ґрунтів і якості продукції (Облдержродючість);
- міські водоканали.
Організаційне забезпечення реалізації Програми покладається у межах повноважень на держуправління ОНПС, інших суб'єктів системи моніторингу та Одеську обласну державну адміністрацію. Оперативна організація і контроль діяльності суб'єктів РСМД здійснюється Регіональним центром моніторингу (надалі РЦМ), що створюється у межах держуправління ОНПС за погодженням з Мінекоресурсів України.
Науково-методичну координацію моніторингової діяльності суб’єктів РСМД, комплексний аналіз даних спостережень суб’єктів РСМД в цілях оцінки, діагнозу і прогнозу екологічного стану територій та окремих природних об’єктів, а також інформаційно-аналітичну підтримки управлінських рішень у галузі охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та екологічної безпеки забезпечує Регіональний інформаційно-аналітичний центр системи моніторингу довкілля (надалі РІАЦ), який створюється держуправлінням ОНПС у межах визначеної профільної науково-дослідної установи за погодженням з відповідним відомством і облдержадміністрацією.
Міжвідомча обласна комісія з питань моніторингу довкілля створюється облдержадміністрацією для вирішення найбільш важливих організаційних питань, що стосуються усіх суб’єктів РСМД (узгодження Програми, аналіз діяльності РСМД тощо), а також координує діяльність управлінь облдержадміністрації, райдержадміністрацій, органів місцевого самоврядування щодо створення та функціонування системи моніторингу,
Інтеграція елементів відомчих мереж в єдину систему моніторингу довкілля відбувається шляхом утворення організаційних та інформаційних зв’язків, центральними суб’єктами яких виступають РЦМ, РІАЦ і єдина база даних РСМД. Така інтеграція не передбачає адміністративного перепідпорядкування і залишає елементи відомчих мереж у відомчій приналежності.
Регіональна програма моніторингу є організаційно-правовим документом, що розроблений в цілях забезпечення правових, організаційних та методологічних засад функціонування регіональної системи моніторингу довкілля Одеської області. Програма є системоутворюючим нормативним документом, що покликаний об’єднати відомчі підсистеми моніторингу, які мають різне функціональне призначення, в єдину регіональну систему моніторингу, яка спрямована на забезпечення інформаційних потреб державних органів у сфері управління станом довкілля регіону.
1 Обгрунтування необхідності програми
Необхідність розроблення Програми моніторингу довкілля Одеської області на 2011-2017 рр. обумовлена, перш за все, необхідністю внесення коректив до діючої програми 2006-2010 рр.. Ці корективи пов’язані з необхідністю застосування нових підходів до вирішення „старих”, добре відомих проблем моніторингу довкілля.
Розроблення чи удосконалення практично усіх комплексних (з більше ніж одним виконавцем) програм моніторингу (хоч регіонального, хоч державного рівня) обґрунтовується необхідністю оптимізації, підвищення ефективності існуючої системи моніторингу, основними недоліками якої називають:
- неузгодженість, відомчих систем спостереження, унаслідок чого в деяких випадках спостереження дублюються, а на окремих напрямах є недостатніми, а це, у свою чергу, ускладнює отримання єдиної картини забруднення довкілля і оцінку стану екосистем та призводить до неефективної трати коштів;
- застарілі приладові бази і неузгодженість методик вимірювання показників стану довкілля, зокрема, показників забруднення, наслідком чого є розрізненість інформації, несумісність результатів вимірювань різних лабораторій за точністю, за складом вимірюваних параметрів, за аналітичною формою визначення одних і тих же елементів і т. ін.;
- недостатність або відсутність інформаційної взаємодії між суб’єктами моніторингу.
Перші два зауваження можуть бути віднесені до недоліків кожної з існуючих відомчих підсистем РСМД, отже й до РСМД у цілому. Останнє зауваження може розглядатися, як недолік системи моніторингу, до певної міри умовно, оскільки відсутність інформаційної взаємодії між елементами інформаційної системи означає, що системи як такої немає. Замість системи моніторингу, що спрямована на інформаційне забезпечення державної системи управління довкіллям, маємо сукупність відомчих підсистем, які спрямовані на інформаційне забезпечення вирішення відомчих задач. Ці задачі, головним чином, стосуються окремих аспектів використання природних ресурсів та обмеження антропогенного впливу на окремі складові довкілля, і якщо й співпадають із задачами оцінку стану навколишнього середовища та управління цим станом, то лише за напрямком діяльності, але не за її змістом і обсягом.
Серед проблем моніторингу, що потребують скоординованого програмного вирішення, слід назвати також нестачу сучасної обчислювальної техніки, відсутність ліцензійного програмного забезпечення, різноманітність і несумісність форматів файлів даних, різноманітність методів обробки й аналізу даних та представлення результатів моніторингу, відсутність орієнтації одержуваної інформації на коло осіб, що приймають управлінські рішення і таке інше.
Усе це типові проблеми державної системи моніторингу, які поки що не вирішені до кінця на державному рівні, і їх вирішення на регіональному рівні також проходить складно, особливо у разі несистемного підходу до їх вирішення. Для забезпечення системного підходу, який передбачає визначення стратегічних цілей діяльності, визначення головних і забезпечуючих завдань та порядку їх виконання й розробляється регіональна програма моніторингу.
Вищевказані проблеми моніторингової діяльності відзначалися й у попередній регіональній програмі моніторингу 2006-2010 рр., після завершення якої їх актуальність хіба що зросла. Що стосується екологічних проблем регіону, у вирішені яких суттєва роль відводиться екологічному моніторингу, то їх аналіз і спроби розв’язання щораз натикаються на відсутність інформації, на необхідність проведення досліджень, у тому числі моніторингових. Яскравим прикладом, що характеризує цю ситуацію, є проблема озера Сасик – бувшого морського лиману.
Аналіз виконання попередньої програми моніторингу показав, що запропонований у ній для розв’язання вищевказаних „вічних” проблем моніторингу тривіальний підхід (удосконалення мереж спостережень; оптимізація показників, які контролюються, та періодичності їх контролю; розробка пакету єдиних методичних керівництв і упровадження їх в роботу усіх суб’єктів РСМД; уніфікація приладового забезпечення суб’єктів моніторингу і т.п.) виявився недостатньо ефективним. Безсумнівно, він не дав очікуваних результатів, перш за все, тому, що практично усі заплановані заходи просто не виконувалися через відсутність фінансового забезпечення. Разом з тим, слід зазначити, що вищеперелічені заходи, мало того, що потребують значних обсягів коштів (наприклад, оновлення і уніфікація приладового парку), вони ще й потенційно недостатні для реалізації поставлених цілей.
Забезпечення усіх суб’єктів моніторингу новітніми аналітичними приладами і використання єдиних методик аналізів справді сприяло б покращенню якості аналітичних визначень. Однак, ні перше, ні друге не гарантує якості аналізів, а лише сприяє тому. Для забезпечення гарантії якості існують спеціальні методи управління якістю вимірювань, які базуються на теорії комплексного управління якістю (ДСТУ ISO 9000-2001), в основі якої знаходиться принцип постійного поліпшення якості продукції та орієнтація на споживача3. Відповідні процедури стосовно моніторингових спостережень описані у розділі 5.5. Упровадження цих процедур потребує, головним чином, організаційних заходів і значно менших коштів, ніж процедури заміни приладової бази і упровадження єдиних методик аналізів.
Що стосується удосконалення відомчих систем спостережень і створення єдиної оптимізованої системи спостережень РСМД, то виконання цих завдань потребує проведення комплексного аналізу інформації відомчих підсистем моніторингу (даних спостережень та ін.). Однак, по-перше, на сьогодні такий аналіз нікому проводити, бо в структурі РСМД не визначена базова наукова організація РСМД, яка б відповідала за комплексний аналіз довкілля на основі даних об’єднаної системи спостережень і могла б оцінювати на основі такого аналізу ефективність існуючої системи спостережень РСМД у цілому, та окремих її підсистем. А по-друге, аналізувати нічого, оскільки дані спостережень суб’єктів РСМД залишаються практично недоступними для будь-кого, крім їх власників, а користувачам, у кращому випадку, надається лише узагальнена інформація. Тому для проведення такого аналізу попередньо необхідно створити механізм управління інформаційними потоками у межах РСМД, і центральним елементом цього механізму має стати єдина база даних РСМД (що дозволить аналізувати й вирішувати комплексні екологічні проблеми з використанням усіх інформаційних ресурсів РСМД) та ІАЦ - базова наукова організація РСМД.
2 Мета розроблення Програми та її основні завдання
Програми розроблена з метою удосконалення регіональної системи моніторингу довкілля, покращення якості і повноти інформації про стан довкілля та більш ефективного її використання як для специфічних потреб відомств-суб’єктів моніторингу, так і головними користувачами комплексної екологічної інформації РСМД - державними органами управління та органами місцевого самоврядування – в цілях охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та екологічної безпеки.
Основними завданнями Програми є:
- забезпечення функціонування обласної системи екологічного моніторингу довкілля як складової загальнодержавної системи моніторингу навколишнього природного середовища;
- створення єдиного банку даних про стан довкілля по всіх його складових;
- систематичне удосконалення нормативно-методичної та організаційної інтеграції суб’єктів моніторингу в області;
- методична підтримка упровадження уніфікованого програмного забезпечення та єдиної структури баз даних;
- сприяння удосконаленню існуючих мереж спостереження за станом довкілля;
- сприяння підприємствам області в приведенні їх виробничої діяльності у відповідність до екологічних вимог, зменшенні їх негативного впливу на навколишнє середовище, упровадженні систем автоматичного контролю викидів і скидів;
- забезпечення екологічною інформацією користувачів усіх рівнів;
- упровадження математичних моделей переносу забруднюючих речовин у навколишньому середовищі та формування полів забруднення в практику оперативного аналізу даних у рамках загального й кризового моніторингу;
- розробка ситуаційних управлінських моделей, необхідних для прийняття раціональних рішень в оперативному режимі та при аварійних ситуаціях;
- створення механізму комплексної оцінки та прогнозування стану довкілля на основі аналізу даних спостережень по усім компонентам довкілля;
Реалізація заходів Програми (див. додаток 3) повинна забезпечити виконання суб’єктами моніторингу основних її функцій РСМД:
- виконання довгострокових систематичних спостережень за станом довкілля;
- проведення наукового аналізу даних спостережень;
- інформаційно-аналітичну підтримку прийняття управлінських рішень у галузі охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та екологічної безпеки;
- еколого-інформаційне обслуговування місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, інших користувачів, включаючи та населення регіону;
- розвиток і удосконалення об’єднаної системи спостережень РСМД відповідно до потреб вирішення задач оцінки, діагнозу і прогнозу стану довкілля.
3 Шляхи і заходи виконання Програми
Мета та завдання Програми реалізуються шляхом інтеграції потенціалу та координації зусиль суб’єктів системи моніторингу, забезпечення регулярності спостережень за складовими довкілля, узгодженості та постійного вдосконалення технічного, методичного, метрологічного, наукового та організаційного забезпечення підсистем спостережень РСМД, створення банків даних про стан складових довкілля і упровадження передових інформаційних технологій.
Основою РСМД є елементи відомчих мереж моніторингу довкілля усіх суб’єктів державної системи моніторингу довкілля, що діють в регіоні. РЦМ та РІАЦ є виконавцями регіональної програми моніторингу і функціонують в структурі відповідних суб’єктів моніторингу (див. розділ „Вступ”). До РСМД можуть бути включені автоматизовані пости спостережень, які мають муніципальну приналежність, а також елементи мереж моніторингу довкілля організацій (підприємств), що не підпорядковані суб’єктам ДСМД, але можуть надавати значну допомогу в інформаційному забезпеченні при реалізації основних завдань РСМД.
Інтеграція елементів відомчих мереж в єдину систему моніторингу довкілля відбувається шляхом утворення організаційних та інформаційних зв’язків для забезпечення виконання функцій РСМД і досягнення єдиної мети. Центральними, або системоутворюючими, елементами цієї інтегрованої інформаційної системи є РЦМ, РІАЦ і єдина база даних РСМД.
Створення і функціонування РСМД ґрунтується на принципах:
- систематичності отримання інформації про стан природного середовища;
- об’єктивності й достовірності первинних даних, аналітичної та прогнозної інформації;
- оперативності надходження інформації від підрозділів, що виконують спостереження, до користувачів інформації, які відповідають за прийняття управлінських рішень;
- сумісності результатів спостережень, програмного забезпечення обробки й аналізу даних та форм звітних матеріалів;
Взаємовідносини суб'єктів РСМД ґрунтуються на:
- координації дій під час планування, організації та проведення спостережень та спільних заходів з моніторингу;
- спільній інформаційній підтримці рішень у галузі охорони навколишнього природного середовища, екологічної безпеки та раціонального використання природних ресурсів;
- ефективному використанні в РСМД наявних організаційних структур, засобів спостережень та сучасних інформаційних технологій;
- сприянні ефективному розв'язанню спільних завдань моніторингу та екологічної безпеки;
- відповідальності за повноту, своєчасність і достовірність даних спостережень та інформації, що надаються;
- безкоштовному інформаційному обміні в рамках РСМД, колективному використанні її інформаційних ресурсів;
- створенні механізмів і засобів, що забезпечать взаємовигоду і взаємозацікавленість суб’єктів РСМД у налагодженні інформаційної взаємодії.
Інформаційна інтеграція суб’єктів РСМД не передбачає адміністративного перепідпорядкування і залишає елементи відомчих мереж у відомчій приналежності.
Зважаючи на фінансові труднощі усіх суб’єктів РСМД, уявляється, що заходи щодо уніфікації приладової бази і створення єдиного методичного забезпечення вимірювань (перш за все, хіміко-аналітичних) у межах РСМД не на часі. Тому ці заходи програмою не плануються. Натомість значна увага приділяється забезпеченню якості та єдності вимірювань шляхом упровадження та удосконалення систем внутрішньолабораторного і зовнішнього контролю та метрологічного нагляду, створення дієвої системи якості, що охоплює усі стадії моніторингового процесу (див. розділ 5.5). При цьому, завдання уніфікації методів вимірювання, як мета, залишається і відповідні рекомендації щодо її реалізації (рекомендовані прилади, рекомендовані методики) будуть надаватися суб’єктам моніторингу.
Перелік завдань і заходів Програми, що потребують цільового фінансування наведено у додатку 3.
Програма розрахована на 2011-2017 рр. і є довгостроковою, а тому відповідно до законодавства про державні цільові програми її виконання має бути розділене на етапи.
Вирішення завдань Програми планується в два етапи.
На першому етапі (2011-2012 рр.) планується здійснення першочергових заходів для забезпечення функціонування інституційної інфраструктури РСМД як основи інтеграції відомчих мереж в єдину систему спостережень, у т.ч.: створення Регіонального центру моніторингу та Регіонального інформаційно-аналітичного центру екологічного моніторингу, створення єдиного інтерактивного регіонального банку даних РСМД; упорядкування систем обліку і звітності у відомчих підсистемах моніторингу та ін.
На другому етапі (2013-2017 рр.) передбачається: удосконалення системи інформаційної взаємодії у рамках РСМД на снові аналізу ефективності її діяльності, що поводиться РІАЦ; розвиток і удосконалення методичного та програмного забезпечення комплексного аналізу даних моніторингових спостережень на основі єдиного інтерактивного регіонального банку даних, у т.ч. упровадження математичних моделей прогнозування і управління; технічне переоснащення систем спостережень суб’єктів моніторингу та підприємств-забруднювачів та ін.
Головні завдання Програми, які полягають у реалізації основних функцій екологічного моніторингу як системи спостережень, оцінки, діагнозу та прогноз стану довкілля (тобто, власне моніторинг) виконуються суб’єктами РСМД на постійній основі у регулярному режимі упродовж усього терміну виконання Програми. Тому за основним напрямком діяльності, що здійснюється у рамках програми, вона може бути кваліфікована як одноетапна.
4 Склад функцій і задач обласної системи моніторингу
Регіональна система моніторингу ґрунтується на використанні існуючих організаційних структур суб’єктів моніторингу та їх інформаційних ресурсів, що формуються у рамках виконання відомчих державних програм моніторингу на території Одеської області.
Наведений у розділі „Вступ” перелік суб’єктів РСМД фактично відображає класифікацію підсистем моніторингу за критерієм виконавця моніторингу.
Приймаючи за критерій класифікації мету спостережень, можна виділити три основні підсистеми РСМД:
1) підсистема загального моніторингу довкілля, головним завданням якого є одержання екологічної інформації, що необхідна для „виявлення фактичного стану (природних) об'єктів, вироблення та прийняття управлінських рішень з ефективного використання, охорони та відтворення (природних) ресурсів”4 [3]5. Ця інформація має містити: оцінку поточного стану НПС і тенденцій його зміни (для визначення потреби в управлінських діях); відомості про причини негативних змін (або діагноз) стану НПС (для визначення об’єктів регулювання) і прогноз розвитку екологічної ситуації та науково обґрунтовані рекомендації щодо регулювання стану НПС (для прийняття управлінських рішень). Виконавцями цієї підсистеми моніторингу є держуправління ОНПС в Одеській області, підрозділи Гідрометеослужби, ПричорноморДРГП, УкрНЦЕМ;
2) підсистема державного екологічного та санітарно-епідеміологічного контролю, завданням якого є контроль дотримання вимог екологічного законодавства природокористувачами та оцінка екологічної безпеки природокористування. Виконавці: екологічні інспекції та ОблСЕС відповідно. З певними припущеннями до цієї підсистеми можуть бути віднесені і спостереження, що виконуються у рамках виробничого екологічного контролю;
3) підсистема природноресурсового моніторингу6 (цей моніторинг ще називають кадастровим), завданням якого є оцінка якості, наявності та кількості використання природних ресурсів (водних, земельних та біологічних). Виконавці: облводгосп, ПричорноморДРГП, Облдержродючість, ДЛГО "Одесаліс", обласна ради мисливців та рибалок, Управління “Одесарибвод”.
Ці три підсистеми об’єднуються в єдину систему моніторингу, перш за все, з метою реалізації цілей та задач загального (екологічного) моніторингу. Відомчі підсистеми спостережень при цьому забезпечують реалізацію цілей і завдань відомчих програм моніторингу. Тому цілком обгрунтовано можна розглядати РСМД як систему загального моніторингу довкілля.
Найбільш поширена класифікація за об’єктом моніторингу; вона покладена в основу структуризації нормативно-правової бази державного моніторингу [1-4]. Ця класифікація наведена на рис.1 і більш детально у додатку 3 „Склад функцій та задач, які вирішуються суб’єктами РСМД”.
Наведена на рисунку схема відображає склад функцій і задач блоку загального або екологічного моніторингу, що спрямований на забезпечення інформаційної підтримки державної системи управління станом довкілля.
Окремо від розглянутих вище класифікацій стоїть підсистема кризового (оперативного) моніторингу, яка створюється для проведення спостережень за станом довкілля у зонах підвищеного ризику та у зонах впливу аварій і надзвичайних ситуацій. Кризовий моніторинг здійснюється на тимчасовій мережі пунктів спостережень в обмежений період часу. Система спостережень (види, періодичність і точки спостережень) кризового моніторингу визначається залежно від характеру кризової ситуації і має бути спрямована на забезпечення оперативного реагування на кризову ситуацію, прийняття управлінських рішень щодо її ліквідації та оцінку її наслідків (екологічних втрат і економічних збитків). Кризовий моніторинг виконується суб’єктами РСМД відповідно до їх функціональних обов’язків [1- 4] та характеру кризової ситуації.
Підсистема кризового моніторингу не відноситься до загального моніторингу і тому на схемі блок кризового моніторингу не має зв’язку із блоком загального моніторингу. Однак дані кризового моніторингу, як і будь-які інші доступні дані, що стосуються оцінки стану довкілля, заносяться до єдиної бази даних і використовуються для вирішення задач загального моніторингу.
Підсистема фонового моніторингу, як самостійна система, не створена в Одеській області. Спостереження за станом довкілля у фонових районах, як і у імпактних зонах, проводяться у рамках загального моніторингу і, перш за все, для цілей загального моніторингу.
Описані класифікації не суперечать одна одній і їх потрібно враховувати при організації інформаційних потоків у межах РСМД, оптимізації системи спостережень РСМД і таке ін.
Рис.1 Склад функцій та задач, що вирішуються РСМД у рамках регіональної програми моніторингу
(нумерація підсистем спостережень на схемі відповідає присвоєній у таблиці додатку 2)