Програма моніторингу довкілля одеської області на 2011-2017 роки Одеса -2010
| Вид материала | Документы |
- Про хід виконання Програми будівництва (придбання) доступного житла у Хмельницькій, 63.9kb.
- Про звіт Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Львівській, 10.67kb.
- С. Г. Давтян червня 2010 року, 282.9kb.
- Програма освоєння зовнішніх ринків виноробними підприємствами Одеської області на 2011-2013, 387.89kb.
- Програма залучення інвестицій в економіку Одеської області на 2011 2012 роки, 265.04kb.
- С. Г. Давтян грудня 2011 року, 66.16kb.
- Про стан виконання програми розвитку малого підприємництва у Кіровоградській області, 173.92kb.
- Р м. Одеса №565 од про проведення конкурс, 51.72kb.
- Про хід виконання Програми розвитку малого підприємництва в Київській області на 2011-2012, 1119.68kb.
- Програма соціально-економічного розвитку міста Котовська Одеської області, 1607.63kb.
5 Механізм забезпечення реалізації програми
5.1 Організаційне забезпечення
Проект Програми підлягає обов’язковому винесенню для обговорення на сесії обласної ради народних депутатів, а попередньо з ним має бути ознайомлена громадськість шляхом розміщення проекту на сайті держуправління ОНПС. Після обговорення проекту і (при необхідності) внесення необхідних змін та доповнень, він затверджується у встановленому порядку та набуває сили документу, обов’язкового для виконання всіма організаціями - суб’єктами РСМД в частині, що їх стосується.
Відповідальним державним замовником Програми і її головним виконавцем є держуправління ОНПС, виконавцями в межах покладених на них завдань у рамках відомчих програм моніторингу є регіональні підрозділи суб’єктів державної системи моніторингу довкілля [1].
Організаційне забезпечення реалізації Програми покладається у межах повноважень на держуправління ОНПС, інших суб'єктів РСМД та Одеську обласну державну адміністрацію. Оперативну організаційну координацію діяльності суб'єктів РСМД здійснює Регіональний центр моніторингу, що є структурним підрозділом держуправління ОНПС.
Найбільш важливі організаційні питання, що стосуються усіх суб’єктів РСМД (затвердження Програми, оцінка виконання, внесення змін до Програми тощо), виносяться на розгляд міжвідомчої Обласної комісії з питань моніторингу довкілля.
Контроль за виконанням Програми покладається на постійні комісії обласної ради з питань екології та використання природних ресурсів і з бюджету та банківської діяльності.
Держуправління ОНПС звітує по виконанню завдань Програми перед міжвідомчою Обласною комісією з питань моніторингу довкілля та постійними комісіями обласної ради з питань екології та використання природних ресурсів і з бюджету та банківської діяльності, виходить з пропозиціями щодо усунення непередбачених обставин, які впливають на терміни й умови виконання заходів Програми. При необхідності держуправління ОНПС надає інформацію про стан виконання Програми на сесію обласної ради народних депутатів.
Для забезпечення виконання Програми та ефективного функціонування РСМД мають бути виконані наступні головні організаційні заходи:
1. Створити у межах держуправління ОНПС Регіональний центр моніторингу для забезпечення організаційної координації та оперативного адміністрування діяльності РСМД у рамках виконання завдань Програми.
2. Створити Регіональний інформаційно-аналітичний центр системи моніторингу довкілля, на який покладаються наступні функції:
- науково-методична координація функціонування РСМД;
- розроблення пропозицій щодо наукових досліджень та супроводження робіт з виконання задач РСМД;
- створення та ведення єдиної бази даних РСМД на основі даних спостережень суб’єктів РСМД;
- здійснення комплексного аналізу даних спостережень суб’єктів РСМД в цілях оцінки, діагнозу і прогнозу екологічного стану територій та окремих природних об’єктів;
- підготовка звітності про ефективність функціонування РСМД та пропозицій щодо її вдосконалення, оптимізація системи спостережень РСМД;
- інформаційно-аналітична підтримка прийняття управлінських рішень у галузі охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та екологічної безпеки, у тому числі у кризових ситуаціях;
- еколого-інформаційне обслуговування органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також забезпечення екологічною інформацією населення області та інших користувачів.
РІАЦ створюється держуправління ОНПС у межах визначеної профільної науково-дослідної установи за погодженням з відповідним відомством і облдержадміністрацією.
3. Розробити та затвердити Положення про регіональну систему моніторингу довкілля щодо виконання, взаємодії та відповідальності територіальних органів суб’єктів моніторингу.
4. Укласти між усіма територіальним органами суб’єктів моніторингу Угоду про спільну діяльність та інформаційний обмін екологічною інформацією.
5. Розробити та узгодити з усіма суб’єктами РСМД Регламент збору і обміну даними РСМД та ін.
Для проведення аналізу функціонування РСМД територіальні органи суб’єктів моніторингу надають РЦМ відомчі програми моніторингу довкілля (щороку), довідки про виконання відомчих програм (щоквартально), а також довідки (квартальні) про виконання заходів Програми що стосуються суб’єктів РСМД.
5.2 Нормативно-правове забезпечення функціонування РСМД
Правовою основою організації моніторингу навколишнього природного середовища є Закони України “Про охорону навколишнього природного середовища” (ст. 22), “Про охорону атмосферного повітря” (ст. 32), “Про тваринний світ” (ст. 55), “Про рослинний світ” (ст. 39), “Про охорону земель” (ст. 54), “Про відходи” (ст. 29), “Про екологічну мережу” (ст. 20), “Про питну воду та питне водопостачання” (ст.39), Водний кодекс України (ст. 21), Лісовий кодекс України (ст. 28), інші законодавчі акти у сфері охорони довкілля та природокористування.
Діяльність у сфері моніторингу регламентує система нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, Мінекоресурсів та інших відомств [1-15].
Для створення дієвої системи моніторингу довкілля в Одеській області необхідно також розробити та затвердити:
- положення про порядок взаємодії між суб’єктами РСМД;
- положення про порядок інформаційної взаємодії суб'єктів регіональної системи моніторингу довкілля Одеської області;
- регламент збору і обміну даними між РЦМ і суб’єктами РСМД;
а також установчі документи, що стосуються створення РЦМ, ІАЦ та регіонального банку даних.
5.3 Інформаційне забезпечення
Інформаційне забезпечення РСМД - це система накопичення, зберігання, передачі, обробки, захисту та відтворення інформації про стан довкілля Одеської області.
Інформаційне забезпечення включає наступні компоненти:
- регіональний банк даних, який формується на основі даних спостережень суб’єктів РСМД;
- інституційна структура інформаційної взаємодії, яка забезпечує функціонування та розвиток єдиного інформаційного простору системи моніторингу довкілля (центральними об’єктами інституційної структури є РЦМ, РІАЦ, суб’єкти моніторингу та користувачі інформації);
- технічні та програмні засоби накопичення, зберігання, передачі, обробки, захисту та відтворення інформації щодо стану довкілля Одеської області.
Інформаційне забезпечення передбачає використання сучасних комп'ютерних і інформаційних технологій (переважно на базі стандартних засобів ГІС-технологій) і його розвиток спрямований на:
- підвищення оперативності одержання достовірних первинних даних;
- введення інтерактивних інтернет-технологій для збирання, обміну, накопичення та обробки інформації про стан навколишнього середовища;
- підвищення рівня та якості еколого-інформаційного обслуговування користувачів всіх рівнів на основі: регламенту обміну даними, мережевого доступу до відомчих та інтегрованих банків даних і знань, а також на основі спеціальних угод.
Діяльність суб’єктів інформаційної взаємодії по обміну первинними й узагальненими даними повинна підтримуватися єдиною комп'ютерною мережею, вузлами якої є інформаційні центри суб’єктів РСМД. Задача взаємодії вирішується за допомогою розробки єдиної геоінформаційної системи моніторингу довкілля з використанням мережевих Web – ресурсів, регламент доступу до яких і користування ними буде розроблено спеціально.
Діяльність РІАЦ спрямована на забезпечення систематичного обміну інформацією між сторонами інформаційної взаємодії державного і регіонального рівнів та отримання інтегральної оцінки стану навколишнього природного середовища системами регіонального рівня державного моніторингу довкілля за допомогою обумовлених регламентом даних спостережень та узагальненої аналітичної інформації про стан навколишнього природного середовища та антропогенний вплив на нього.
Основними завданнями РІАЦ є:
- збір, збереження та оброблення даних про стан довкілля;
- налагодження інформаційної взаємодії суб’єктів РСМД і впорядкування інформаційних потоків;
- аналіз інформації, картографічне відображення інформації, комплексна оцінка стану навколишнього природного середовища і впливу на нього факторів забруднення, прогнозування змін;
- інформаційно-аналітична підтримка прийняття управлінських рішень у галузі охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та екологічної безпеки;
- інформаційне обслуговуванню місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, а також забезпечення екологічною інформацією населення регіону створення та ведення банків даних.
Схема інформаційної взаємодії в системі моніторингу довкілля Одеської області наведена на рис. 2.
До регіонального банку даних входять наступні бази даних, які будуть об’єднані єдиною інтернет-мережею:
- оперативна база даних, яка містить первинні дані по всіх об’єктах спостережень;
- локальні бази даних, які формуються на відомчих об’єктах обробки даних;
- картографічні бази даних, які містять цифрові данні топографічних основ, результатів картографічної обробки даних про стан навколишнього природного середовища Одеської області;
- робочі бази даних, які містять інформацію, одержану в результаті регламентної обробки даних. Ці бази даних орієнтовані на інформаційне обслуговування кінцевих користувачів, а також створення обмінних наборів даних, які будуть передаватися по каналах зв’язку;
- бази знань, які містять довідкову інформацію про методи, засобі і задачі щодо оцінки і прогнозування стану навколишнього природного середовища Одеської області, стану рекреаційних ресурсів, стандартів та еталонів експертних процедур щодо прийняття управлінських рішень, тощо;
- адміністративні бази даних, які містять нормативно-довідкову інформацію, що є обов’язковою для використання, а також бази метаданих, які характеризують склад баз даних, класифікатори, методичні і програмні засоби, тощо (колективний доступ);
- бази даних користувачів, які формуються в результаті запитів і націлені на обслуговування кінцевих користувачів.
При роботі з базами даних повинен бути передбачений захист від несанкціонованого доступу, а також захист інформації від непередбаченого знищення даних.
ДКАУ
(космічні засоби спостережень)
Суб'єкти регіональної системи моніторингу довкілля
ОблСЕС,
Облвод-госп
Регіональні підрозділи Держеко-інспекцііїї
ГМЦ ЧАМ
Обласне управління земельних ресурсів
УкрНЦЕМ,
та інші
.
. 
Сервер
Суб'єкти природокористування
Рис. 2 – Структурна схема інформаційної взаємодії в системі моніторингу довкілля Одеської області
Для реалізації інформаційної взаємодії необхідне використання сертифікованих програмних продуктів обробки інформації і дотримання усіх умов інтелектуальної власності згідно законодавства України. Програмні продукти, які розроблені в межах заходів Програми, повинні бути зареєстровані у державному фонді алгоритмів і програм.
Інформація, одержана при виконанні РСМД є державною власністю, право володіння, користування і розпорядження якою регламентується чинним законодавством, Регламентом обміну даними та спеціальними угодами.
Взаємовідносини учасників Програми будуються на принципах:
- безкоштовності інформаційного обміну;
- забезпечення інформаційних потреб користувачів;
- колективного використання інформаційних баз, програмно-технічних комплексів і комунікаційних засобів зв'язку.
Спеціально підготовлена інформація на запит будь-яких користувачів, які не є учасниками Регламенту обміну даними, підлягає оплаті за домовленістю, включаючи оплату послуг по передачі даних засобами комп’ютерного зв'язку.
5.4 Науково-методичне забезпечення
Науково-методичне забезпечення обласної системи моніторингу довкілля передбачає розвиток фундаментальних досліджень і прикладних наукових розробок за різними напрямами.
Для систематизації напрямків досліджень, що мають виконуватися в цілях науково-методичної підтримки функціонування РСМД, можуть бути використані різні підходи - за об’єктами моніторингу (повітряне середовище, водні об’єкти, земельні та біологічні ресурси, техногенний / антропогенний вплив на природне середовище); за науковими дисциплінами (геофізичні, геологічні, хімічні, біологічні), за природою факторів впливу на довкілля (природні, антропогенні) та ін. Нижче пропонується систематизація наукових розробок за їх призначенням у рамках науково-методичного забезпечення головних завдань екологічного моніторингу: спостереження, аналіз даних, інформаційно-аналітична підтримка управлінських рішень у галузі охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та екологічної безпеки (табл. 1). У межах визначених напрямів, звичайно, може бути проведена розгалужена класифікація напрямків і видів досліджень за різними критеріями.
Таблиця 1 - Перелік найбільш актуальних напрямків розвитку науково-методичного забезпечення моніторингу довкілля Одеської області, для вирішення яких необхідно залучати науково-дослідні установи
| Стадія моніторингу | Напрями досліджень |
| Спостереження | Розвиток методичного забезпечення вимірювань, метрологічного забезпечення якості та єдності вимірювань; оптимізація мереж спостережень, визначення пріоритетних забруднюючих речовин на основі інвентаризації складу стічних вод від основних джерел забруднення; обробка й використання аерокосмічних знімків в цілях екологічного моніторингу. Оптимізація систем спостережень РСМД та суб’єктів моніторингу Розроблення методології спостережень за показниками біорізноманіття природних екосистем |
| Збір даних, формування баз даних | Розроблення програмного забезпечення: процедур збору даних і формування баз даних; первинного статистичного аналізу і критконтролю даних; графічних і картографічних методів аналізу даних; управління інформаційними потоками, у т.ч. з використанням інтернет-технологій тощо. |
| Науковий аналіз даних в цілях оцінки, діагнозу і прогнозу стану довкілля | Вивчення й моделювання: 1) процесів переносу, трансформації й накопичення забруднюючих речовин у природному середовищі (в атмосфері, у поверхневих, підземних і морських водах, грунтах і донних відкладах водойм) та формування полів забруднення від джерел забруднення різного типу; 2) біологічних ефектів забруднення; 3) асиміляційної спроможності природних ( у першу чергу водних) об’єктів; 4) гідрологічного режиму річок і водосховищ та його регулювання , у тому числі прогнозування очікуваних рівнів і витрат води під час проходження повеней і паводків; 5) гідрологічного режиму моря та його впливу на формування гіпоксійних умов і заморів; 6) процесів переформування берегів і підтоплення територій розташування гідротехнічних споруд, прибережних зон водосховищ, берегових смуг річок, морів; 7) формування рівнів та якості ґрунтових вод у місцях зрошення, сільських населених пунктах, у містах та селищах міського типу; 8) оцінка вкладу окремих антропогенних джерел у формування рівня забруднення атмосферного повітря та ін.. |
| Інформаційно-аналітична підтримка управлінських рішень | 1) Розроблення і удосконалення методологічних засад та методичних рекомендацій з питань: - нормування і квотування антропогенного навантаження на водні об’єкти з урахуванням їх асиміялційної спроможності; - басейнового управління водокористуванням, охороною вод та відтворенням водних ресурсів; - оцінки екологічних, економічних та естетичних збитків від забруднення довкілля; 2) Розробка ситуаційних управлінських моделей, необхідних для прийняття раціональних рішень, у т.ч. при аварійних ситуаціях; 3) розроблення алгоритмів оцінки ризику; 4) розроблення методів картографічної візуалізації інформаційних продуктів з використанням ГІС-технологій. |
Розроблення наукового та методичного забезпечення виконання Програми покладається на наукові організації та установи, наукові та вищі освітні заклади області, які можуть залучатися РЦМ у рамках виконання регіональної програми моніторингу і територіальними органами суб’єктів моніторингу у рамках відомчих програм моніторингу. Координація розроблення науково-методичного забезпечення (на стадіях оцінки й відбору тендерних пропозицій, їх виконання і упровадження в РСМД) покладається на РЦМ, РІАЦ і Обласну комісію з питань моніторингу довкілля.
5.5 Забезпечення якості та єдності вимірювань
Усі види вимірювань, обробки, збереження і аналізу даних повинні бути охоплені системою управління якістю РСМД, яка включає Державний метрологічний контроль і нагляд за єдністю і точністю вимірювань, відомчий метрологічний контроль в системі Мінекоресурсів, внутрішньолабораторний контроль якості і зовнішній контроль якості вимірювань (міжлабораторна звірка або інтеркалібрація).
Державний метрологічний контроль і нагляд за єдністю і точністю вимірювань параметрів стану навколишнього середовища (фізичних, хімічних) у рамках виконання регіональної програми моніторингу здійснює ДП „Одеський регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації”. Державний метрологічний контроль і нагляд здійснюється шляхом атестації вимірювальних лабораторій суб’єктів РСМД та повірки засобів вимірювання в терміни, встановлені ДП.
Законодавство у сфері моніторингу довкілля передбачає також здійснення метрологічного нагляду за аналітичними лабораторіями, що проводять моніторингові дослідження, базовими метрологічними установами Мінекоресурсів [3].
Основними елементами системи якості є Гарантія якості та Контроль якості.
Контроль якості вимірювань проводиться з метою забезпечення єдності та необхідної точності вимірювань. Організація внутрішньолабораторного контролю хімічних аналізів вод виконується згідно КНД 211.1.4.044-95 [12]. Дане керівництво може бути використане і для організації внутрішньо лабораторного контролю при вимірюванні показників стану інших природних середовищ (повітря, земель).
Зовнішній контроль (або міжлабораторну звірку) вимірювань особливо необхідний у тих випадках, коли різні суб’єкти моніторингу виконують однакові спостереження на одному й тому ж природному об’єкті. Так, наприклад, за поверхневими водами суші спостереження ведуть 7 лабораторій суб’єктів моніторингу, за морськими водами – 6 лабораторій. Зовнішній контроль проводять з метою перевірки забезпечення єдності та достовірності результатів кількісного визначення хімічних та фізичних показників складу та властивостей проб об’єктів навколишнього середовища, а також з метою узгодження та взаємозв’язки різних елементів внутрішнього та зовнішнього контролю. Загальні вимоги до порядку організації та проведення зовнішнього контролю якості в системі аналітичного контролю Мінекоресурсів України регламентує КНД 211.0.0.050-96 [13].
Матеріально-технічну основу зовнішнього контролю становлять: контрольні проби, аналітичні стандарти, контрольні стандарти, перевірочні стандарти, внутрішні стандарти, проби з добавкою, сертифіковані еталонні матеріали; нормативну основу – стандартні операційні процедури (методики) та норми похибок вимірювання.
У рамках регіональної програми моніторингу організація міжлабораторної звірки покладається на Базову організацію метрологічної служби Мінекоресурсів БОМС „Морське середовище”, що функціонує на базі УкрНЦЕМ.
Гарантія якості полягає в створенні в лабораторіях такого комплексу дій, які дозволяють запобігти виникненню помилок і одержанню неправильного результату на будь-якій стадії моніторингових досліджень.
Основні процедури гарантії якості охоплюють:
- Розробку „Керівництва з якості” в кожній конкретній лабораторії, яка приймає участь в програмах моніторингу.
- Забезпечення необхідних умов в лабораторних приміщеннях та атестація робочих місць.
- Складання стандартних операційних процедур для кожного виду спостережень.
- Встановлення характеристик методу (правильність, точність, границя визначення) та їх документування.
- Регулярну повірку приладів та обладнання в органах Держспоживстандарту.
- Організацію і впровадження в регулярну практику системи контролю якості.
- Порядок ведення документації і складання звітних документів по всьому ланцюгу аналізу проби (від відбору, консервації, збереження до заключного вимірювання і видачі результатів).
- Управління даними спостережень.
- Підвищення кваліфікації персоналу лабораторії.
- Участь в інтеркалібраціях на регулярній основі.